Цивільно-правові договори: нюанси укладення з фізичними особами та оподаткування виплат

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Червень, 2009/№ 24
В обраному У обране
Друк
Стаття

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ:

нюанси укладення з фізичними особами та оподаткування виплат

 

Останнім часом цивільно-правовий договір як альтернатива трудовому договору застосовується досить часто. Ці договори мають різну юридичну природу. З точки зору оподаткування виплат за такими договорами також існують істотні відмінності.

У сьогоднішній статті докладно розглянемо характерні риси цивільно-правових договорів, що укладаються зі звичайними громадянами, як відрізнити їх від трудового договору, а також особливості оподаткування виплат за ними.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КК —

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

КУпАП

— Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 1533

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Інструкція № 399

— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339.

Порядок № 451 —

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р.
№ 451.

Інструкція № 286

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

 

Відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором

Головна відмінність між трудовим та цивільно-правовим договорами (далі — ЦП-договор) полягає в тому, що

взаємовідносини за трудовими договорами регулює КЗпП, а за ЦП-договорами — ЦКУ (докладніше про інші відмінності див. у табл. 4 на с. 22).

Серед ЦП-договорів, які в деяких випадках є альтернативою трудовому договору, найчастіше застосовують договір підряду на виконання робіт і договір про надання послуг. У межах сьогоднішньої статті розглянемо саме ці ЦП-договори, які укладають зі звичайними громадянами — не суб’єктами підприємницької діяльності.

Трудовий договір

(ст. 21 КЗпП) — це угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов’язався виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язався виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

За договором підряду

(ст. 837 ЦКУ глави 61) одна сторона (підрядник) зобов’язалася на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, оброблення, перероблення, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику.

За договором про надання послуг

(ст. 901 ЦКУ глави 63) одна сторона (виконавець) зобов’язалася за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язався оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

 

Роботи і послуги — у чому різниця

Щоб зрозуміти, який саме ЦП-договір

укладено (договір підряду чи договір про надання послуг), важливо визначити предмет договору: чи це результат роботи, чи послуга.

З метою розмежування робіт і послуг для справляння внесків до ПФ* Мін’юст і сам ПФ пояснили

різницю між виконаними роботами за договором підряду і наданими послугами, що полягає в такому (листи Мін’юсту від 16.05.2005 р. № 19-46-163 і від 01.12.2006 р. № 21-5-490, листи ПФ від 01.09.2006 р. № 11127/03-02**, від 09.11.2006 р. № 14663/03-30***):

* Прийняті скорочення: ПФ — Пенсійний фонд України; ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; ФБ — Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; ПДФО — податок з доходів фізичних осіб; ПМПО — прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб.

** Див. «БТ», 2006, № 41, с. 10.

*** Див. «БТ», 2006, № 51, с. 7.

1) характерними

ознаками послуг є:

— відсутність результату майнового характеру;

— невіддільність від джерела або від одержувача;

— синхронність надання та отримання;

— неможливість зберегти;

— споживаність послуги при її наданні;

2)

предметом підрядних відносин на виконання робіт можуть бути:

— створювана річ;

— обробка існуючої речі;

— переробка існуючої речі;

— ремонт існуючої речі.

Таким чином, на думку Мін’юсту, надання професійних

юридичних послуг регулюються договором про надання послуг. А ПФ у листі від 09.11.2006 р. № 14663/03-30, крім юридичних послуг, назвав послугами, що регулюються договором про надання послуги, також маркетингові, консультаційні, бухгалтерські та аудиторські послуги незалежно від того, чи супроводжується надання таких послуг різними звітами (висновками тощо) у письмовій формі.

Результатом договору підряду на виконання роботи є те, що за допомогою здійсненої підрядником роботи виготовляється нова річ або річ покращується за допомогою її обробки, переробки, ремонту, або досягається інший застережений результат робіт, що передається замовнику. Результат роботи має бути видимим та віддільним від власне діяльності підрядника. Прикладом виконаних робіт можуть бути ремонтні роботи, пошиття одягу.

Як випливає з

листа Мін’юсту від 01.12.2006 р. № 21-5-490, при вирішенні питання про класифікацію робіт і послуг слід орієнтуватися на класифікацію договорів, запропоновану в ЦКУ.

Трапляється, що в назві документа написано

«Договір про надання послуг», а фактично згідно з умовами договору виконуються роботи. Як бути в такій ситуації? Вважаємо, що в цьому випадку необхідно виходити із сутності договору, а не з його назви.

Наприклад

, якщо згідно з умовами «Договору про надання послуг» «надаються послуги з фарбування стін», то в цьому випадку фактично виконуються роботи з фарбування стін. Адже фарбування стін — це не що інше, ніж «ремонт існуючої речі», яка є саме предметом підрядних відносин на виконання робіт.

 

Оподаткування виплат

Оскільки згідно з ЦП-договором оплачується результат праці, він визначається після закінчення виконання роботи (надання послуги) та

оформляється актами здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг). Виходячи із сум винагороди, зазначених у таких актах, нараховують ПДФО та внески до ПФ, ФБ, що підлягають сплаті.

Правила оподаткування винагород за ЦП-договорами наведено в табл. 1, а строки для сплати внесків до ПФ, ФБ і ПДФО — у табл. 2 (див. с. 18).

Внески до ФТВП та ФНВ на суми винагороди за ЦП-договорами не нараховують, оскільки вони є витратами на оплату праці найманих працівників.

Винагорода, що виплачується за ЦП-договорами, для цілей

Закону про податок з доходів не є заробітною платою навіть у разі укладення такого договору зі своїм найманим працівником, оскільки не пов’язана з відносинами трудового найму. Водночас вона обкладається ПДФО.

При утриманні ПДФО до доходу, що отримується у вигляді винагороди за ЦП-договорами (тобто не у вигляді заробітної плати),

податкова соціальна пільга не застосовується. Нарахований дохід при утриманні ПДФО не зменшують на внесок до ПФ (2 %).

Водночас згідно з

Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 451, у формі № 1ДФ нараховану винагороду відображають з ознакою доходу «01». При цьому графи 3а і 3, а також графи 4а і 4 заповнюють у міру нарахування і виплати доходу, а правило про відображення своєчасно виплаченої зарплати за останній місяць кварталу, передбачене п. 3.3 Порядку № 451, до такого доходу не застосовують.

Нараховувати ПДФО, як і внески до ПФ та ФБ, слід на підставі акта. При цьому розбивати винагороду за місяцями не потрібно (у цьому немає необхідності).

 

Внески до ПФ

Сьогодні

обов’язково сплачувати внески до ПФ потрібно лише з вартості робіт, виконаних фізичними особами за ЦП-договорами. З вартості наданих послуг внески до ПФ сплачувати не обов’язково (як у частині нарахувань, так і в частині утримань). Якщо ж внески з вартості послуг усе-таки нарахували і сплатили, то їх слід відобразити в системі персоніфікованого обліку (листи ПФУ від 01.09.2006 р. № 11127/03-02, від 21.02.2007 р. № 2790/03-20, від 18.02.2008 р. № 2750/03-30 і від 13.05.2008 р. № 8157/03-20).

Внески до ПФ нараховують на суму винагороди, зазначену в актах здавання-приймання виконаних робіт.

При нарахуванні внесків на суми винагороди за ЦП-договорами необхідно враховувати норму

ст. 19 Закону № 1058, згідно з якою страхові внески нараховуються на суми винагороди в межах максимальної величини, установленої на рівні 15 ПМПО (у 2009 році — 10035 грн.). Якщо роботи за ЦП-договором виконує найманий працівник, то зазначене обмеження застосовують у сукупному доході працівника.

Якщо ж

винагороду було нараховано за кілька періодів, то для порівняння з максимальною величиною її необхідно розбити за місяцями, на які вона припадає (п.п. 5.1.7 Інструкції № 21-1). У такому ж «розбитому» вигляді винагороду слід відобразити у звітності щодо персоніфікації.

Якщо

ж договір складено таким чином, що розбити винагороду за місяцями неможливо, нараховувати внески потрібно в тому періоді, в якому було закінчено виконання робіт і складено акт (лист ПФУ від 18.03.2005 р. № 2836/04).

Наприклад

, договір на ремонт офісної техніки укладено 22.01.2009 р. Виконавець передав відремонтовану техніку замовнику 17 квітня 2009 року (у цей же день складено акт), але при цьому ні в договорі, ні в акті не визначено період (дні), протягом яких ці роботи фактично виконувалися. Крім того, немає інших умов виконання договору (наприклад, кількість днів на ремонт однієї одиниці тощо). Звичайно, формально межі періоду виконання договору можна визначити так: початок — дата передачі виконавцю техніки на ремонт, закінчення — дата повернення відремонтованої техніки. Водночас не факт, що виконавець, отримавши техніку, відразу приступив до її ремонту. Тому в об’єктивності розподілу винагороди за таким принципом можна сумніватися.

Відображення у звітності.

У щомісячному додатку 23 виплату винагороди за ЦП-договорами буде відображено:

1) у заголовній частині заповнюють показник

«Середня чисельність працівників, які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру», яку розраховують згідно з Інструкцією № 286;

2) у місяці нарахування внесків до ПФ (підписання акта) суму винагороди відображають у

рядку 2.1 та рядку 4 (як об’єкт для утримання 2 %), а платники фіксованого сільгоспподатку — ще і в рядку 2.1.1;

3) суму нарахованого внеску в розмірі 33,2 % відображають у

рядку 3.1.1, а платники фіксованого сільгоспподатку — у рядку 3.2.1.1;

4) суму утриманого внеску в розмірі 2 % відображають у

рядку 5.

Стосовно

звітності щодо персоніфікованого обліку, то на фізичних осіб, які одержують винагороду за ЦП-договорами, з яких сплачено внески до ПФ (у тому числі в разі сплати внесків з вартості послуг), ІНДАНІ заповнюють із кодом типу ставки страхового внеску «1».

При перевищенні максимальної величини у

графі «Усього» реквізиту «Сума нарахованого заробітку (доходу)» зазначають загальну суму нарахованої за договором винагороди, а у графі «Ураховується для пенсії» — суму нарахованої винагороди в межах максимальної величини доходу, на яку фактично нараховують внески.

Якщо винагороду було нараховано за кілька періодів, то для порівняння з максимальною величиною її розбивають за місяцями.

 

Внески до ФБ

З 13 січня 2009 року на суми винагород за ЦП-договорами слід нараховувати також внески до ФБ. При цьому, на відміну від внесків до ПФ,

внески до ФБ нараховують як на винагороди за договором підряду, так і за договором про надання послуг.

Так само, як і при нарахуванні внесків до ПФ, при нарахуванні внесків до ФБ на суми винагород за ЦП-договорами слід ураховувати

обмеження максимальної величини доходу, з якого утримують соцвнески, у розмірі 15 ПМПО (частина друга ст. 19 Закону № 1533).

Згідно з

абзацом третім п. 5.3 Інструкції № 339 за ЦП-договорами внесок до ФБ нараховують після виконання робіт (надання послуг), тобто за актом.

Якщо

строк договору перевищує місяць, то щомісячний дохід для нарахування внеску визначають діленням доходу на період виконання договору (п. 5.4 Інструкції № 339). І вже після цього порівнюють отриманий дохід за кожен місяць із максимальною величиною з метою нарахування внесків.

Оскільки в

Інструкції № 339 не роз’яснено, що саме слід розуміти під «періодом виконання договору», то вважаємо за найлогічніше цей період визначати календарними днями. Тому дуже важливо, якщо строк договору перевищує місяць, в акті зазначити період виконання робіт (надання послуг).

Якщо

ЦП-договір укладено з працівником, то внесок до ФБ у розмірі 1,6 % нараховують на сукупний дохід працівника, що включає нараховану зарплату за цей місяць та суму винагороди, що припадає на цей місяць.

Що стосується

перехідних ЦП-договорів, які були укладено до 13.01.2009 р. і акт за якими підписано після 13.01.2009 р. (дохід нараховано після 12.01.2009 р.), то згідно з абзацом третім п. 5.3 Інструкції № 339 датою акта на всю суму винагороди слід нарахувати внесок до ФБ незважаючи на те, що фактично роботи (послуги) могло бути виконано частково в період до 13 січня, а частково — після. Це пояснюється тим, що акт було підписано в період, коли відповідно до законодавства необхідно нарахувати внесок до ФБ (після 12.01.2009 р.).

Зверніть увагу:

нараховувати внески до ФБ на винагороди за ЦП-договорами повинні також юридичні та фізичні особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування (листи Держцентру зайнятості від 16.02.2009 р. № ДЦ-03-1093/0/6-09 і від 19.01.2009 р. № ДЦ-03-227/0/6-09; лист Держпідприємництва від 11.03.2009 р. № 2381*). Ми вважаємо позицію цих відомств спірною. Наші аргументи наведено в коментарі до листа Держцентру зайнятості від 16.02.2009 р. № ДЦ-03-1093/0/6-09**.

* Докладніше див. ком. «Внески за ЦП-договорами єдиноподатники сплачують — Держпідприємництва солідарний із Центром зайнятості» // «БТ», 2009, № 18, с. 8.

** Див. ком. «На виплати за ЦП-договорами єдиноподатники нараховують внески до Фонду безробіття з 13.01.2009 р. — роз’яснює Держцентр зайнятості» // «БТ», 2009, № 11, с. 8.

У щомісячній

Розрахунковій відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 6 до п. 6.7 Інструкції № 339) нараховані винагороди за ЦП-договорами відображають у розділі 1:

— у колонці

«1,6 %» — суму винагороди найманим працівникам за ЦП-договорами разом з нарахованою їм зарплатою;

— у колонці

«2,2 %» — суму винагороди стороннім особам за ЦП-договорами.

Крім того, чисельність фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами, які не перебувають у трудових відносинах із юридичною або фізичною особою***, відображають у

розділі 4 «Середня чисельність працівників, які у звітному періоді працювали за договорами цивільно-правового характеру (осіб)». Цей показник розраховують відповідно до Інструкції № 286. При цьому фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами і при цьому є найманими працівниками, ураховуються у складі показника в розділі 3 «Середньооблікова чисельність штатних працівників (осіб)».

*** Див. конс. «Звітність до Фонду безробіття — деякі нюанси заповнення за I квартал 2009 року» // «БТ», 2009, № 14, с. 32.

 

Відповідальність за неправильний вибір (ЦП-договір

трудовий договір)

Необхідно враховувати, що сутність договору не в назві, а у змісті. Тому

потрібно чітко прописувати предмет договору. Це актуально як для цілей нарахування внесків до ПФ (роботи чи послуги), так і для класифікації договору як ЦП-договору чи трудового договору.

При виникненні спірних ситуацій тільки суд може визнати невідповідність договору до реального характеру відносин. Тому всі описані нижче наслідки —

сценарій найгіршого розвитку подій.

Якщо ЦП-договір було класифіковано як трудовий

договір, то відповідальність нестимуть як уявний роботодавець, так і уявний працівник. У роботодавця нараховані внески до фондів соціального страхування можуть виключити з валових витрат.

А псевдопрацівник за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації ризикує бути притягненим до адміністративної (

ст. 164 КУпАП) чи кримінальної відповідальності (ст. 202 КК). Це пов’язане з тим, що регулярне виконання фізичною особою тих самих робіт (надання послуг) може бути прирівняне до здійснення підприємницької діяльності, оскільки відповідно до ст. 42 ЦКУ підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. 3, «систематично» означає не менше ніж тричі протягом одного календарного року. Таким чином, укладати ЦП-договір із тим самим предметом договору з фізичною особою — непідприємцем більше двох раз на рік небезпечно.

Якщо ж

трудовий договір було класифіковано як цивільно-правовий, то можуть виникнути проблеми з нарахуванням соцвнесків. Роботодавця можуть притягти до відповідальності за недотримання норм трудового законодавства за ст. 41 КУпАП (наприклад, за виплату заробітної плати нижче мінімальної (якщо винагорода була менше такого розміру), за обмеження права працівника на щорічну оплачувану відпустку тощо).

 

Приклад

Інформацію про нараховану зарплату і винагороди за ЦП-договорами, а також про оподаткування таких сум за травень 2009 року наведено
в табл. 3.

Пояснення до розрахунків:

1) при виплаті Орешку О. О. винагороди за надані послуги на суму винагороди нараховують лише внесок до ФБ за ставкою 1,6 % і утримують ПДФО. Внески до ПФ (33,2 % і 2 %) не нараховують, оскільки укладено договір про надання послуг. Водночас із винагороди Котенка Н. М. за виконані роботи потрібно сплатити як внесок до ФБ (1,6 %), так і внески до ПФ (33,2 % і 2 %), а також утримати ПДФО (без зменшення на суму утриманого внеску до ПФ);

2) при нарахуванні внесків до ФБ і ПФ на зарплату і винагороди за ЦП-договорами найманим працівникам їх сукупний дохід за місяць слід порівняти з максимальною величиною. Щодо обох працівників нарахований дохід за травень 2009 року не перевищує цю межу (6100 < 10035; 4750 < 10035);

3) внески до ФБ та ПФ нараховують на всю суму винагороди Морозу Ю. І. за договором підряду на ремонт верстата, незважаючи на те, що сума винагороди перевищує 10035 грн. Пояснюється це тим, що період виконання договору перевищує один місяць, і тому при порівнянні з максимальною величиною суму винагороди необхідно розподілити за місяцями. Зробити це слід пропорційно календарним дням виконання договору за період 17.04. 2009 — 21.05.2009 (14 к. дн. у травні + 21 к. день у червні =  35 к. дн.):

— винагорода за травень — 4400 грн.(11000 : 35 х 14);

— винагорода за червень — 6600 грн. (11000 : 35 х 21).

Оскільки в розрахунку за кожен окремий місяць сума винагороди не перевищує максимальну величину (4400 < 10035; 6600 < 10035), то при нарахуванні винагороди 21 травня 2009 року на підставі акта здавання-приймання виконаних робіт внески слід нарахувати на всю суму винагороди (11000 х 33,2 %; 11000 х 2,2 %).

 

Таблиця 3.

Інформація про нараховану зарплату за травень 2009 щодо винагород за ЦП-договорами

П. І. Б. і статус фізичної
особи

Вид
виплати

Характеристика ЦП-договору (предмет договору/період виконання/дата підписання акта)

Сума виплати, грн.

Разом нараховано у травні 2009 року

Внески до

ПДФО

Сума
до
виплати

ПФ

ФБ

ФТВП

ФНВ

33,2 %

2,0 %

2,2 %

1,6 %

0,6 %

1,4 %

1,0 %

1,1 %

15,0 %

Орешко О. О., найманий працівник

Зарплата

Послуга (консультаційна послуга, що не входить до трудових обов’язків) /17.05.2009 р./ 17.05.2009 р.

6000

6100

1992

120

96

36

84

60

66

867,6

4916,4

Винагорода за ЦП-договором

100

 —

 —

 —

1,6

 —

 —

 —

 —

15

85

Котенко Н. М., найманий працівник

Зарплата

Робота з ремонту принтера (не трудові обов’язки) /25.05. 2009 р. — 29.05. 2009 р. / 29.05.2009 р.

4500

4750

1494

90

72

27

63

45

49,5

650,7

3687,3

Винагорода за ЦП-договором

250

83

5

4

 —

 —

 —

 —

37,5

207,5

Мороз Ю. І., стороння особа

Винагорода за ЦП-договором

Роботи з ремонту верстата /17.04.
2009 р. — 21.05.2009 р. / 21.05.2009 р.

11000

11000

3652

220

242

 —

 —

 —

 —

1650

9130

Разом

х

21850

21850

7221

435

242

173,6

63

147

105

115,5

3220,8

18026,2

 

Таблиця 4.

Характеристика ЦП-договорів і трудового договору

Критерій

Цивільно-правові договори

Трудовий договір

договір підряду

договір про надання послуг

1

2

3

4

1. Чим регулюються правовідносини

ЦКУ

КЗпП

2. Предмет договору

Результат праці, що передається замовнику

(виготовлення речі, обробка, переробка, ремонт речі)

Послуга, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності

Процес праці

3. Оформлення відносин

Договір підряду

Договір про надання послуг

Трудові відносини оформляють за допомогою:
— заяви;
— трудового договору в письмовій формі (у випадках, передбачених ст. 24 КЗпП);
— контракт* (ч. 3 ст. 21 КЗпП);
— наказу (розпорядження) керівника про прийняття на роботу (типова форма № П-1);
— трудової книжки

* Докладніше див. ст. «Контракт як особлива форма трудового договору» // «БТ», 2008, № 24, с. 15.

4. Документування виконання обов’язків за договором

Акт здавання-приймання виконаних робіт

Акт здавання-приймання наданих послуг

Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5); наряд та інші документи щодо обліку виробітку

5. Взаємні права та обов’язки сторін

Зазначаються в договорі підряду

Указуються в договорі про надання послуг

Відображаються у трудовому договорі (контракті), колективному договорі та посадовій інструкції

6. Належність особи, яка виконує роботи за договором, до штату підприємства

Не входить до штату підприємства; трудова книжка не ведеться

Працівника приймають на посаду, передбачену штатним розписом. Він виконує певну трудову функцію за конкретною професією та кваліфікацією. На працівника ведеться трудова книжка

7. Обмеження щодо укладення договору

Замовник вільний у виборі контрагентів

Відповідно до ст. 174 і 190 КЗпП забороняється використовувати працю жінок та осіб молодше 18 років на важких роботах, а також роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, підземних роботах

8. Забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи

Підрядник самостійно забезпечує умови праці та виконує роботу на свій ризик. За домовленістю сторін він може виконувати роботу з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника

Виконавець самостійно забезпечує умови праці

Необхідні умови праці забезпечує роботодавець (ст. 21 КЗпП). Роботодавець несе відповідальність за безпеку умов праці (ст. 153 КЗпП)

9. Режим праці

Підрядник (виконавець) не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та самостійно організовує свою роботу

Працівник зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку

10. Залучення до виконання зобов’язань за договором третіх осіб

Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи

Виконавець має надати послугу особисто. Водночас у випадках, установлених договором, виконавець має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору

Працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі та несе особисту відповідальність за виконану ним роботу

11. Обмеження щодо умов виконання зобов’язань

Обмежень немає, сторони вільні у визначенні умов договору

Нормами КЗпП обмежено роботу в нічний час, роботи понад установлену тривалість робочого дня, роботу у вихідні

12. Строк правовідносин

Установлюється за домовленістю сторін

Можуть бути безстроковими чи оформлятися на певний строк (на час виконання певної роботи)

13. Умови припинення правовідносин

Припиняються на загальних підставах, передбачених ЦКУ (за згодою сторін, при закінченні строку дії договору), як правило, застерігаються в договорі

Договір може бути розірвано за ініціативи працівника, профспілки чи роботодавця, а також з деяких інших підстав, передбачених КЗпП

14. Суми, що виплачуються за договором

Плата за роботи в розмірі, закріпленому в договорі

Плата за послуги в розмірі, закріпленому в договорі

Заробітна плата й інші види трудових виплат (доплати, надбавки, премії тощо)
Оплата праці працівників здійснюється в розмірі не нижче за законодавчо встановлений мінімальний розмір (ст. 95 КЗпП)

15. Строки виплат

Закріплюють у договорі. Підрядник (виконавець) може вимагати виплати авансу лише у випадку та в розмірі, передбачених договором

Заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (ст. 115 КЗпП)

16. Відповідальність особи, яка виконує роботи, перед підприємством у разі заподіяння шкоди

Підрядник (виконавець) несе цивільно-правову відповідальність, що може полягати у відшкодуванні заподіяної шкоди, упущеної вигоди і сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору. Порядок відшкодування шкоди, розмір і строки закріплюються безпосередньо в договорі

Працівник підприємства несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за заподіяну шкоду. Матеріальна відповідальність може бути повною (у розмірі заподіяної шкоди), обмеженою (її розмір не повинен перевищувати середнього заробітку), кратною розміру шкоди.
Дисциплінарна відповідальність передбачає такі стягнення, як догану чи звільнення

17. Право на щорічні та соціальні відпустки

Підрядник (виконавець) не має права на жодну відпустку

Працівники підприємства мають право на всі відпустки, умови, тривалість і порядок надання яких регулюються Законом про відпустки

18. Стаж роботи, що дає право на трудову пенсію

Робота за договором підряду включається до страхового стажу за умови сплати страхових внесків

Робота за договорами про надання послуг не включається до страхового стажу. Однак при нарахуванні та сплаті внесків до ПФ на суми винагород за такими договорами їх ураховують у системі персоніфікованого обліку

Робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, за умови сплати страхових внесків уключається до стажу за пенсійним страхуванням (ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII)

19. Матеріальне забезпечення за рахунок коштів ФБ

Підрядник (виконавець) має право на матеріальне забезпечення з 13.01.2009 р.

Працівники підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню та мають право на матеріальне забезпечення при настанні страхового випадку

20. Матеріальне забезпечення за рахунок коштів ФТВП

Підрядник (виконавець) має право на матеріальне забезпечення в разі добровільної участі в державному соціальному страхуванні

21. Участь у розрахунку показників чисельності працівників:

— СКШП (середня кількість штатних працівників)*

Не беруть участі в розрахунку (п.п. 2.6.2. Інструкції № 286)

Беруть участь у розрахунку, за винятком деяких категорій (докладніше див. «Кількість працівників» // «БТ», 2007, № 46, с. 23)

— СКП (середня кількість працівників)**

Беруть участь у розрахунку. Показник СКП являє собою суму показників СКШП, середньої кількості зовнішніх сумісників та середньої кількості осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами

* Основні випадки застосування: розрахунок комунального податку, розрахунок нормативу працевлаштування інвалідів.

** Основні випадки застосування: визначають дотримання граничної кількості працівників підприємства-єдиноподатника за рік.

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд