ЕЛЕКТРОННИЙ КВИТОК:
як підтвердити право на валові витрати
Лист Міністерства фінансів України від 27.02.2009 р. № 31-20030-05-25/5540
Лист Міністерства фінансів України від 02.03.2009 р. № 31-34000-10-25/5704
«Про використання електронних квитків у відрядженнях»
Інтернет, електронні засоби розрахунків займають усе більше місце в нашому повсякденному житті. Багато хто вже гідно оцінив зручності, які несе в собі можливість не відходячи від комп’ютера поповнити рахунок мобільного телефону, оплатити комунальні послуги, забронювати і навіть купити проїзні квитки. Однак те, що доступно нам як пересічним громадянам, не завжди доступно нам як представникам підприємств. Наше законодавство, на жаль, часто демонструє відсталість від реалій життя.
Проблема з відшкодуванням та включенням витрат на придбання електронних квитків до складу валових витрат — яскраве підтвердження цього. Трохи більше року тому вона вже порушувалася Мінфіном, однак її не було вирішено***. Нагадаємо сутність питання.
*** Див. ком. «Електронний квиток: як відшкодувати витрати на його придбання працівнику, направленому у відрядження» до листа МФУ від 10.01.2008 р. № 31-18030-07-21/147 // «БТ», 2008, № 10, с. 9.
На сьогодні існує можливість оплачувати переліт, придбаваючи
електронні квитки .Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59
(далі — Інструкція), дозволяє відшкодовувати витрати на проїзд до місця відрядження і назад лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків, багажних квитанцій (п. 1.12 р. I, п. 1.4 р. II Інструкції).Саме тут і виникає запитання:
що вважати оригіналом електронного квитка? У Правилах повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р. № 187*, надано такі визначення:* Аналогічні визначення наведено і в Методичних рекомендаціях щодо оформлення електронних авіаційних перевізних документів та в Методичних рекомендаціях щодо вимог до форми електронного пасажирського квитка та багажної квитанції, електронної квитанції різних зборів, затверджених наказом Державної авіаційної адміністрації від 20.01.2009 р. № 37.
** Зауважимо, що питання електронних квитків спробувала розглянути і ДПАУ (лист від 16.02.2009 р. № 1300/6/17-0716), однак цю спробу навряд чи можна назвати вдалою: автори листа просто процитували норми Інструкції та спробували перекласти тягар вирішення проблеми на Мінфін.
1)
квиток — документ, що має назву «Пасажирський квиток і багажна квитанція», у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), який уключає умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирськими купонами;2)
електронний квиток — електронний документ, що включає роздрук маршруту, електронні купони і у разі використання документ для посадки.Електронний купон використовується для перевезення за відповідним рейсом та зберігається в базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника (електронний купон для електронного квитка — те саме, що і польотний купон для звичайного квитка).
Роздрук маршруту
(маршрут/квитанція) — документ (документи), який перевізник видає пасажиру, який подорожує за електронним квитком, і в якому містяться, зокрема, прізвище пасажира, інформація про рейс. Він не є документом для польоту, але є підтвердженням для пасажира того, що електронний квиток було оформлено. Його може бути надано на звичайному папері, передано факсом, електронною поштою тощо. Саме цей документ, отриманий пасажиром від перевізника, при використанні електронного квитка і є транспортним квитком в оригіналі. І його б могло вистачити для підтвердження факту оформлення квитка.Однак у своєму торішньому
листі, що згадувався вище, Мінфін зауважив, що роздрук маршруту не є документом, що підтверджує вартість понесених працівником витрат на проїзд, і тому не може бути підставою для відшкодування таких витрат. При цьому підтверджуючими документами Мінфін бажав бачити «прибуткові та видаткові касові ордери і відповідні квитанції, підписані та завірені печаткою в установленому порядку».У
листах**, що коментуються сьогодні, Мінфін пішов трохи далі і вже вимагає, щоб у разі придбання електронних квитків платник податків підтверджував витрати на їх придбання відповідними розрахунковими та платіжними документами; крім цього, відряджений працівник має надати оригінали документів, які б засвідчували факт проїзду. Такими документами, на думку Мінфіну, є оригінал відривної частини посадкового талона.З урахуванням цього при використанні електронних квитків
як підтверджуючі документи краще мати:1) роздрук маршруту (підтверджує факт оформлення квитка);
2) посадковий талон пасажира (його відривну частину — підтверджує факт використання квитка);
3) розрахунковий документ, що підтверджує придбання квитка (тобто оплату його вартості). Залежно від способу оплати це може бути:
— при безготівковій оплаті (з поточного рахунка підприємства) — платіжне доручення;
— за допомогою банківської платіжної картки (корпоративної чи власної — якщо на неї, наприклад, працівнику перераховано аванс на відрядження) — чек банкомата, квитанція платіжного термінала про оплату вартості квитків платіжною карткою або виписка з карткового рахунка, засвідчена підписом та печаткою банківської установи;
— при оплаті готівкою — чек РРО.
