Приватний підприємець має повідомляти центр зайнятості про скорочення працівників
Приватний підприємець припиняє свою діяльність. Чи потрібно в цьому випадку інформувати центр зайнятості про звільнення найманих працівників?
(м. Феодосія)
Так, потрібно
.У цьому випадку йдеться про звільнення найманих працівників на підставі
п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), тобто у зв’язку з припиненням роботодавцем своєї діяльності. Про звільнення на цій підставі працівників має бути персонально поінформовано не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 492 КЗпП).Крім того,
КЗпП зобов’язав роботодавця повідомляти службу зайнятості про майбутнє звільнення працівників. Чіткіші вимоги з цього питання прописано в п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII (далі — Закон про зайнятість ). Так, при звільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією чи перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності повідомляють про це центр зайнятості не пізніше ніж за два місяці в письмовій формі, зазначаючи підстави і терміни звільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розміру оплати праці, а в десятиденний строк після звільнення надсилають списки фактично звільнених працівників, позначаючи в них інвалідів.Таке повідомлення центрів зайнятості здійснюється у вигляді звітів за ф. №
4-ПН (план), що подається не пізніше ніж за два місяці до звільнення, та ф. № 4-ПН (факт), що подається протягом 10 днів з моменту фактичного звільнення.Отже, якщо звільнення найманих працівників здійснюватиметься на підставі
п. 1 ст. 40 КЗпП, то роботодавець зобов’язаний подати зазначені форми звітності. Ця вимога поширюється і на роботодавців — приватних підприємців. У разі неподання або порушення строків подання звітів за ф. № 4-ПН (план) і № 4-ПН (факт)* на роботодавця накладається штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного звільненого працівника (другий абзац п. 5 ст. 20 Закону про зайнятість). Ураховуючи значний розмір штрафу, роботодавці не повинні забувати про цю звітність перед службою зайнятості.* Тут, правда, є одне «але»: справа в тому, що підзаконні акти Мінпраці однозначно вимагають від приватного підприємця подавати лише звіт за ф. № 4-ПН (план), а от ф. № 4-ПН (факт) прямо не вимагають (інструкції щодо заповнення цих форм затверджено наказом Мінпраці від 19.12.2005 р. № 420). Якщо дійде до штрафів, цим можна спробувати скористатися.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА
