Теми статей
Обрати теми

Що може перевіряти КРУ на звичайному підприємстві

Редакція БТ
Стаття

ЩО МОЖЕ ПЕРЕВІРЯТИ КРУ

на звичайному підприємстві

 

Працівники контрольно-ревізійної служби нечасто відвідують підприємства, які не мають безпосереднього відношення до бюджетних коштів. Проте від такого візиту ніхто не застрахований, тим більше підприємства, що є підконтрольними цьому відомству, а до них потрапляють усі орендарі державного або комунального майна.

Чого можна чекати від таких перевірок, ми розповімо в цій статті.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КпАП —

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон про ДКРС —

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон № 877

— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Указ № 436

— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм готівкового обігу» від 12.06.95 р. № 436.

Порядок № 550

— Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

Методрекомендації № 113

— Методичні рекомендації з реалізації матеріалів ревізій за окремими видами порушень, затверджені наказом ГоловКРУ від 03.03.2008 р. № 113.

 

Підконтрольні об’єкти

Діяльність Державної контрольно-ревізійної служби України (ДКРС), яку в побуті називають «КРУ», регламентована профільним

Законом про ДКРС, у ст. 2 якого визначено головні завдання цієї служби, а саме: здійснення державного фінансового контролю за:

— використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;

— правильністю визначення потреби в бюджетних коштах і прийнятті зобов’язань;

— ефективним використанням грошових коштів та майна;

— станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Такий державний контроль здійснюється в так званих

підконтрольних установах (ПУ):

— міністерствах та інших органах виконавчої влади;

— державних фондах;

— бюджетних установах;

— у суб’єктів господарювання державного сектора економіки;

на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, що перевірявся) грошові кошти з бюджетів усіх рівнів і державних фондів або використовують (використовували в періоді, що перевірявся) державне або комунальне майно.

Отже, до переліку підконтрольних установ, крім бюджетних установ і держпідприємств, потрапляють підприємства всіх форм власності, які отримували бюджетні кошти або використовували (орендували) державне чи комунальне майно.

Зауважимо, що

приватні підприємці, навіть якщо вони отримували бюджетні кошти або використовували комунальне або державне майно, не належать до ПУ, оскільки не підпадають під поняття «підприємства» і «організації» (лист ГоловКРУ від 17.03.2009 р. № 02-18/254). Також не належать до ПУ підприємства і організації, які отримують грошові кошти від бюджетних установ як оплату за поставлені товари (роботи, послуги). Таку думку висловила ГоловКРУ в листі від 02.10.2006 р. № 25-16/593 (далі — лист № 25-16/593), і ми з цією позицією цілком згодні. У таких суб’єктів господарювання органи ДКРС можуть проводити тільки зустрічні звірки, передбачені п. 12 ст. 10 Закону про ДКРС.

Державний фінансовий контроль реалізується ДКРС через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та

інспектування. Перші два інструменти стосуються виключно держустанов і держпідприємств, тому ми їх не розглядатимемо, а зупинимося на інспектуванні.

Проведення інспектування регламентоване

Порядком № 550. Згідно з п. 2 цього Порядку інспектування здійснюється у формі ревізії і полягає в документальній та фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечити виявлення наявних фактів порушень законодавства, установлення винних в їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

 

Як перевіряють органи ДКРС

Інспектування проводиться в ході проведення планових і позапланових виїзних ревізій.

Планові ревізії

передбачаються в плані контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС і проводяться за місцем знаходження ПУ або за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться ревізія, не частіше одного разу за календарний рік. Про проведення такої ревізії ПУ має бути повідомлено (у письмовій формі) не пізніше, ніж за 10 днів до її початку.

Позапланові ревізії

не передбачені в планах контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС і проводяться за наявності обставин, передбачених ст. 11 Закону про ДКРС . До них, зокрема, належать:

— подання заяви (скарги) ПУ про порушення законодавства посадовими особами ДКРС під час планової або позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів такої ревізії;

— ненадання інформації та пояснень про відносини з іншим ПУ на письмовий запит органу ДКРС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

— проведення реорганізації (ліквідації) ПУ;

— за дорученням Кабміну, прокуратури, податкових органів, МВС або СБУ в якому міститься інформація про порушення ПУ законів, перевірка дотримання яких входить до компетенції ДКРС;

— щодо посадових або службових осіб підпорядкованого органу ДКРС, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію ПУ, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Позапланова ревізія може проводитися

за наявності зазначених обставин лише на підставі рішення суду не частіше одного разу на квартал.

На непідконтрольних підприємствах і організаціях органи ДКРС також можуть проводити позапланові ревізії, але винятково за рішенням суду, прийнятим на підставі подання прокурора або слідчого в рамках розслідування кримінальної справи. При цьому ревізія проводиться в рамках компетенції ДКРС.

Тривалість планової ревізії не може перевищувати 30 робочих днів, а позапланової ревізії — 15 робочих днів. Такі терміни можуть бути подовжені не більш ніж на 15 і 5 робочих днів відповідно. Зверніть увагу: згідно із

Законом про ДКРС таке продовження можливе тільки за рішенням суду, а згідно з Порядком № 550 терміни можуть бути подовжені на підставі рішення керівника органу КРС. Вважаємо, що норми Закону про ДКРС мають перевагу перед нормами Порядку № 550. Тому подовження строків як планової, так і позапланової ревізії, можливе тільки на підставі рішення суду. Якщо рішення суду немає, то немає і підстав для продовження термінів проведення ревізії.

При цьому слід знати, що планову виїзну ревізію може бути припинено у разі потреби проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії в межах установленої законом тривалості, а також за обґрунтованим зверненням об’єкта контролю і за погодженням з керівником підрозділу служби. При цьому ревізію має бути закінчено протягом 60 робочих днів. Рішення про припинення і відновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу ДКРС за письмовим поданням посадової особи, яка проводить ревізію.

Крім того, органи ДКРС мають право проводити

зустрічні звірки у суб’єктів господарювання, які мали відносини з ПУ, для документального підтвердження виду, обсягів, якості операцій та розрахунків між ними для з’ясування їх реальності і повноти відображення в ПУ.

Про проведення позапланової ревізії та зустрічної звірки об’єкт контролю не попереджається.

Перед початком ревізії керівникові підприємства або його заступнику працівники ДКРС зобов’язані надати

направлення на ревізію (окремо на кожного ревізора), в якому зазначається: дата його видачі, назва органу ДКРС, мета, вид, підстави, дата початку і дата закінчення ревізії, посада, звання і прізвище посадової особи (або залученого фахівця), а також програму ревізії, в якій міститься перелік питань, що підлягають перевірці. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу ДКРС. Підпис керівника має бути скріплено печаткою відповідного органу служби. На позапланову ревізію, крім направлення на перевірку, має подаватися ще й відповідне рішення суду про її проведення.

Ревізори зобов’язані розписатися в

Журналі реєстрації перевірок, якщо такий Журнал ведеться на підприємстві.

Зауважимо, що на ревізії, які проводять органи ДКРС,

Закон № 877 не поширюється. Як заявив Держпідприємництва в листі від 14.02.2008 р. № 1277, основним об’єктом контролю органів ДКРС є витрачання бюджетних коштів підприємствами, що отримували такі кошти, а ст. 2 Закону № 877 передбачає, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Аналогічний висновок зроблено Держпідприємництва в листі від 13.08.2008 р. № 6885 щодо зустрічних звірок, оскільки вони не є контрольними заходами. На це звертало увагу і ГоловКРУ в листі від 16.06.2009 р. № 25-18/732, де також зазначено, що перевірок, що проводяться органами ДКРС, також не стосуються обмеження, установлені постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».

 

Що можуть перевіряти працівники ДКРС

Ревізія проводиться шляхом документальної та фактичної перевірки.

Документальною перевіркою

охоплюються засновницькі, фінансові, бухгалтерські (первинні та зведені) документи, статистична і фінансова звітність, господарські договори, розпорядчі та інші документи, пов’язані з плануванням та проведенням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складанням фінансової звітності.

Згідно з

п. 1. Порядку № 550 під фінансово-господарською діяльністю мається на увазі сукупність рішень, дій та операцій, які об’єкт контролю (підконтрольна установа) приймає і здійснює в частині володіння, використання і розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.

Слід звернути увагу, що, на відміну від податкових органів, органи ДКРС мають право перевіряти зведені бухгалтерські документи і фінансову звітність. Таке право закріплене в

п. 16 Порядку № 550 .

У ході

фактичної перевірки встановлюється наявність грошових коштів, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів та інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрати сировини і матеріалів, виходу готової продукції та природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участі відповідних фахівців.

У разі відмови керівника підприємства від проведення інвентаризації орган ДКРС може звернутися до суду з позовом про спонукання підприємства провести таку інвентаризацію (

п. 4 ст. 10 Закону про ДКРС).

Увесь комплекс таких контрольних заходів працівники ДКРС можуть проводити тільки щодо бюджетних установ і держпідприємств. Що стосується інших підприємств, які є ПУ у зв’язку з тим, що отримували бюджетні кошти або використовували державне (комунальне) майно, то на таких підприємствах, на нашу думку, ревізійні заходи мають обмежуватися питаннями цільового використання бюджетних коштів і збереження державного (комунального) майна. Вся фінансово-господарська діяльність підприємства не повинна перевірятись, оскільки питання ефективності використання власних (не бюджетних) коштів підприємства, а також збереження майна, що належить такому підприємству або іншим власникам (що не є державною або комунальною власністю) не входять до компетенції органів ДКРС.

Аналогічний висновок зробило ГоловКРУ у

листі № 25-16/593, на думку авторів якого, у орендарів державного і комунального майна ревізії підлягає період, протягом якого використовувалося державне майно і в частині його використання, а не вся фінансово-господарська діяльність.

У разі виявлення порушень, що входять до компетенції ДКРС, ревізори мають право вимагати від працівників підприємства письмові пояснення із цього приводу, а також вилучати копії фінансово-господарських і бухгалтерських документів, які свідчать про порушення вимог законодавства. На підставі рішення суду вони можуть вилучати (на строк до закінчення ревізії) оригінали таких документів.

 

Що не входить до компетенції ДКРС

Податки та збори.

Органи ДКРС не згадуються в переліку контролюючих органів (перелічені в п. 2.1 Закону № 2181), яким надано право контролювати сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних фондів. Крім того, п.п. 2.2.2 Закону № 2181 забороняє іншим державним органам (у тому числі й органам ДКРС) проводити перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків зборів (обов’язкових платежів), у тому числі за поданнями правоохоронних органів.

Таким чином,

органи ДКРС не мають права під час ревізій перевіряти правильність нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Касова дисципліна

. Пунктом 3 Указу № 436 контроль за дотриманням касової дисципліни юридичними особами (крім банків) покладено на органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ та фінансові органи. Проте Закон про ДКРС не надає органам ДКРС права застосовувати штрафні санкції, передбачені Указом № 436 за такі порушення.

РРО, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами

. До компетенції органів ДКРС також не входять питання правильності здійснення розрахункових операцій (застосування РРО) і контроль за виробництвом та торгівлею спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що належать до компетенції податкових органів.

Пункт 19 Положення № 550

зобов’язав працівників, які виявили під час ревізії порушення законодавства, застосування заходів щодо яких не належить до компетенції органів ДКРС, зокрема: з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об’єкта і бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотриманням антимонопольного законодавства тощо, негайно письмово інформувати про такі порушення керівника органу ДКРС або його заступника. Керівництво органу ДКРС, у свою чергу, зобов’язане забезпечити інформування відповідних держорганів (до компетенції яких входять ці питання) про виявлені факти.

 

Наслідки ревізій

Усунення порушень

. У міру виявлення порушень законодавства працівники ДКРС мають право усно рекомендувати керівництву підприємства, що перевіряється, ужити заходів для усунення таких порушень.

Якщо в ході ревізії не забезпечено повного усунення виявлених порушень, органом ДКРС протягом 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії (якщо на нього отримано заперечення — протягом 3 робочих днів після їх розгляду і направлення висновку) підприємству надсилається письмова вимога про усунення порушень. У такій вимозі зазначається термін зворотного інформування органу ДКРС про усунення таких порушень.

У зазначений термін підприємство зобов’язане проінформувати відповідний орган ДКРС про усунення порушень і надати копії первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують таке усунення.

Крім того, органи ДКРС зобов’язані проінформувати органи управління підприємства (органи вищого рангу) а в разі необхідності й відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування про виявлені порушення.

Якщо під час ревізії виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або вони містять ознаки корупційних діянь, матеріали ревізії передаються до правоохоронних органів. Також до правоохоронних органів передаються матеріали ревізій, проведених на підставі звернень таких органів.

Згідно з

п. 2.1. Методрекомендацій № 113 за виявленими фактами нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем органи ДКРС зобов’язані протягом 5 робочих днів після підписання акта ревізії направити підприємству вимогу про повернення грошових коштів у сумі, використаній не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету.

Якщо у встановлений термін порушення, виявлені в ході ревізії, не усунено, то орган ДКРС звертається до суду в інтересах держави з позовом про усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення в дохід держави грошових коштів, отриманих за незаконними договорами, без установлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Адміністративна відповідальність

. Щодо осіб, винних у нецільовому використанні бюджетних коштів або недотриманні встановленого порядку проведення операцій з бюджетними коштами, посадовими особами ДКРС складається протокол про адміністративне правопорушення за ст. 16412 КпАП. За такі порушення передбачено адмінштраф у розмірі від 510 грн. до 1190 грн. (а за повторне протягом року порушення — від 1190 грн. до 1700 грн.).

Протоколи не складаються, якщо закінчився строк притягнення до адмінвідповідальності, передбачений

ст. 38 КпАП (три місяці з моменту здійснення, а за триваючі порушення — три місяці з моменту виявлення порушення). Постанови про притягнення до адмінвідповідальності за такими порушеннями приймається судом.

Крім того, посадові особи ДКРС мають право складати адмінпротоколи за

ст. 1642 КпАП за відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушеннями встановленого порядку, внесення недостовірної інформації до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, протидію працівникам ДКРС у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо стягнення з винних збитку від нестач, розтрати, розкрадань, і безгосподарності. За ці порушення передбачено адмінштраф у розмірі від 136 грн. до 255 грн. (а за повторне протягом року порушення — від 170 грн. до 340 грн.).

Строк притягнення до адмінвідповідальності за такими порушеннями становить два місяці з моменту здійснення порушення, а щодо триваючих — два місяці з моменту виявлення. Постанови про притягнення до адмінвідповідальності приймаються керівником органу ДКРС.

Накладати адміністративні санкції органи ДКРС мають право тільки на керівників та інших службових осіб ПУ (

п. 9 ст. 10 Закону про ДКРС), на яких вони мають право проводити ревізії. Щодо посадових осіб інших (не підконтрольних) підприємств таких повноважень у органів ДКРС немає.

Сподіваємося, що у разі необхідності ви зустрінете працівників цього відомства у всеозброєнні. Проте хочеться побажати, щоб такі контролери не заходили на ваше підприємство.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі