Теми статей
Обрати теми

Анулювання ПДВ-реєстрації: процедурні моменти

Редакція БТ
Стаття

АНУЛЮВАННЯ ПДВ-РЕЄСТРАЦІЇ:

процедурні моменти

 

Однією з особливостей нашої системи оподаткування є те, що почесне звання «Платник ПДВ» можуть мати не всі суб’єкти господарської діяльності. За певних умов платник ПДВ може добровільно відмовитися від сплати цього податку, а в деяких випадках податківці можуть примусово анулювати ПДВ-реєстрацію.

Не завжди позбавлення статусу платника ПДВ має позитивні наслідки. Крім звуження кола покупців, це може призвести до відчутних втрат у вигляді сплати ПДВ так би мовити на прощання.

Про процедури розставання з ПДВ-статусом і розповімо в сьогоднішній статті.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні моменти

Про порядок реєстрації платником ПДВ ми розповідали у

статті «ПДВ-реєстрація: як реєструватися своєчасно» // «БТ», 2010, № 30, с. 36.

Випадки анулювання реєстрації платника ПДВ перераховано в

п. 9.8 Закону про ПДВ. З урахуванням двох підстав, доданих Законом № 2275*, їх усього сім (див. «Випадки анулювання ПДВ-реєстрації»).

* Див. «БТ», 2010, № 25, с. 19, статтю «Нові правила оподаткування: аналізуємо разом» // «БТ», 2010, № 26, с. 9.

 

Випадки анулювання ПДВ-реєстрації

Витяг із Закону про ПДВ

«9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 <…> Закону [про ПДВ.Прим. ред.] більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням».

 

Такі випадки анулювання ПДВ-реєстрації можна умовно розподілити на три групи:

1) добровільне

анулювання, коли рішення платник приймає за власним бажанням (п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ);

2) добровільно-примусове

анулювання в разі ліквідації платника (п.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ), а також у зв’язку з переходом на систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ у загальному порядку (пп. «в» та «г» п. 9.8 Закону про ПДВ);

3) примусове

анулювання, коли рішення приймається через обставини, що склалися, з ініціативи платника податків чи податкового органу без згоди платника (пп. «ґ» — «е» п. 9.8 Закону про ПДВ).

Порядок анулювання описано в

п. 25 Положення № 79.

Зауважимо, що порядок анулювання на підставі «нових»

пп. «д» і «е» п. 9.8 Закону про ПДВ у Положенні № 79 поки що не регламентовано. Однак ДПАУ в листі від 05.07.10 р. № 13215/7/29-1017 повідомила, що довідник причин анулювання Реєстру платників ПДВ доповнено новими кодами: «35 — установчі документи, визнані недійсними»; «36 — до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Тобто податківці вже можуть застосовувати нові підстави для анулювання, не чекаючи на зміни в Положенні № 79.

 

Добровільне анулювання

Відповідно до

п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ добровільне анулювання ПДВ-реєстрації може бути ініційовано платником, якщо до місяця подання заяви про анулювання його було зареєстровано платником ПДВ понад 24 календарних місяці (включаючи місяць реєстрації) і він мав за останніх 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн., без урахування ПДВ.

У цьому випадку платник має подати

Заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 79, далі — Заява про анулювання). Це можна зробити в будь-який час (дата подання заяви не прив’язана ні до звітного періоду, ні до строків подання декларації з ПДВ).

Разом із заявою до податкового органу слід подати Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та всі його копії, завірені податковим органом. Без таких документів заява не розглядається (

п. 25.1 Положення № 79).

Тому, якщо Свідоцтво платника ПДВ чи завірені копії загублено, то платникові доведеться спочатку отримати нове Свідоцтво*, а також письмово повідомити податковий орган про втрату завірених копій (додавши пояснення з цього приводу), і лише потім подавати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації.

* Див. статтю «Свідоцтво платника ПДВ: отримання оригінала та копій, втрата, заміна» // «БТ», 2009, № 37, с. 30.

Зверніть увагу, заяву може подати платник, якого було зареєстровано платником ПДВ не менше 24 календарних місяців. Як зазначено в п. 25 Положення № 79, анулювання реєстрації в такому разі можливе починаючи з наступного дня за днем, що відповідає числу та місяцю реєстрації платником ПДВ. Загальна сума оподатковуваних операцій за останніх 12 послідовних календарних місяців визначається за даними податкових декларацій, поданих до податкового органу. Наприклад, підприємство зареєстровано платником ПДВ 15.07.08 р. — останній день 24-місячного періоду спливає 15.07.10 р. Отже, підприємство може подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації починаючи з 16.07.10 р., якщо за даними декларацій за липень 2009 року — червень 2010 року обсяг оподатковуваних операцій не перевищив 300 тис. грн. (без ПДВ).

Крім того, слід згадати про особливості розрахунку 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій за останніх 12 календарних місяців. На думку ДПАУ, розрахунок загального обсягу оподатковуваних операцій здійснюється платником ПДВ з урахуванням обсягу операцій, що обкладаються податком за ставкою 20 % та нульовою ставкою, а також обсягу операцій, звільнених від обкладення ПДВ. Від своєї фіскальної позиції головний податковий орган не відходить уже багато років (див. листи ДПАУ від 26.04.10 р. № 4813/5/16-1516**, від 03.04.08 р. № 3011/6/16-1515-26, від 04.04.07 р. № 6701/7/16-1517-26***, від 30.04.05 р. № 8533/7/15-2417****).

** Див. ком. «Розрахунок 300-тис. обсягу для ПДВ-реєстрації: ДПАУ рахує по-своєму» // «БТ», 2010, № 29, с. 10.

*** Див. ком. «Звільнені від ПДВ операції беруть участь у розрахунку 300-тисячної межі — фіскальна думка ДПАУ» // «БТ», 2007, № 18, с. 9.

**** Див. ком. «На думку ДПАУ, звільнені від оподаткування операції враховуються при розрахунку межі 300 тис. грн.» // «БТ», 2005, № 25, с. 8.

Ми вважаємо, що в розрахунку встановленої межі беруть участь лише оподатковувані операції. Про це прямо зазначено в

п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ. А згідно з п. 1.1 Закону про ПДВ оподатковувана операція — операція, що підлягає обкладанню податком на додану вартість. Тому операції, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 5, 11 Закону про ПДВ, не повинні включатися до загального обсягу оподатковуваних операцій і відповідно не повинні брати участі в розрахунку встановленої межі 300 тис. грн. Такий підхід підтримують і суди (див. постанову ВГСУ від 20.04.05 р. у справі № 28/171, ухвалу ВАдСУ від 08.07.08 р. у справі № 5/621-13/104А).

Проте платники податків, які підуть іншим шляхом, ніж запропоновано ДПАУ, мають бути готові до того, що свою позицію треба буде відстоювати в суді.

Слід звернути увагу ще на один нюанс. У

п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ ідеться про анулювання реєстрації платників, зареєстрованих на підставі п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ (у зв’язку з перевищенням обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн.). Однак ДПАУ неодноразово заявляла, що платники, зареєстровані добровільно (на підставі п. 2.2 Закону про ПДВ), теж можуть подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації згідно з п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ. Причому й добровільно зареєстрований платник має враховувати обмеження цього підпункту (див. п. 3 листа ДПАУ від 28.02.08 р. № 3975/7/16-1515-20***** та п. 1 р. III листа ДПАУ від 04.12.09 р. № 27084/7/16-1517******). Інакше кажучи, «добровільні» платники ПДВ не можуть подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації раніше ніж через 24 місяці з моменту реєстрації, крім випадку, коли у них протягом 12 поточних календарних місяців узагалі не було оподатковуваних операцій (у такому разі анулювання здійснюється на підставі п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ).

***** Див. ком. «Анулювання реєстрації платника ПДВ та строки подання декларації з ПДВ — у роз’ясненнях ДПАУ» // «БТ», 2008, № 24, с. 7.

****** Див. статтю «Актуальні питання з ПДВ: відповідає ДПАУ, коментує редакція» // «БТ», 2009, 51, с. 39.

Рішення про анулювання реєстрації приймається податковим органом протягом 10 календарних днів. При цьому таке рішення приймається

на дату подання заяви ( п. 25.3 Положення № 79). Це означає, що, по суті, дата подання заяви — це дата виключення особи з Реєстру платників ПДВ (дата анулювання ПДВ-реєстрації).

 

Добровільно-примусове анулювання

Якщо проводиться ліквідація суб’єкта підприємницької діяльності у зв’язку з визнанням його банкрутом, за власним бажанням або за рішенням суду, то цілком логічним є й анулювання ПДВ-реєстрації такого платника на підставі

п.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ.

ВАдСУ в

довідці від 15.04.10 р.* дійшов висновку, що анулювання реєстрації з ініціативи податкового органу на підставі п.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ можливе лише в тому випадку, якщо юридичну особу виключено з Єдиного державного реєстру. ВАдСУ наказав судам ураховувати, що прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи не тягне за собою втрати такою юрособою статусу платника ПДВ незалежно від того, ким прийнято таке рішення. Тому прийняття судом рішення про припинення юрособи — платника ПДВ, у тому числі й у зв’язку з недійсністю її статутних документів, не означає автоматичної втрати такою особою статусу платника ПДВ і не позбавляє правового значення виданих нею податкових накладних. До анулювання ПДВ-реєстрації особа, яка перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов’язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах.

* Див. статтю «Практика застосування адмінсудами окремих норм Закону про ПДВ» // «БТ», 2010, № 23, с. 15.

Також у разі, якщо платник ПДВ переходить на спрощену систему оподаткування, стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування чи обирає спеціальний режим оподаткування, що передбачає особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ (наприклад, спецрежим для сільгосппідприємств) або звільняє його від сплати цього податку, то анулювання ПДВ-реєстрації є обов’язковою умовою такого переходу ( пп. «в» та «г» п. 9.8 Закону про ПДВ).

На відміну від добровільного анулювання, в таких випадках платник

зобов’язаний відмовитися від сплати ПДВ через обставини, що склалися. При цьому відмова, по суті, відбувається з ініціативи платника (він подає заяву про ліквідацію, зміну системи оподаткування чи про вибір спецрежиму) або з його відома (працює ліквідаційна комісія, ліквідатор чи суд розглядає справу про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності).

За заявою.

У п. 25.1 Положення № 79 передбачено, що для анулювання реєстрації з ініціативи платника на підставі п п. «а» — «ґ» п. 25 Положення № 79 (зазначені підпункти дублюють пп. «а» — «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ) платник подає до податкового органу Заяву про анулювання. У формі такої Заяви зазначено перелік підстав для анулювання. Платник ПДВ (або особа, на яку покладено його обов’язки) має поставити відмітку навпроти тієї причини, що стала підставою для анулювання. Однак виявляти таку ініціативу та подавати Заяву про анулювання платник не зобов’язаний.

У

п. 25 Положення № 79 зазначається, що анулювання реєстрації може бути ініційовано платником — юридичною особою після складання комісією із припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) ліквідаційного балансу, але конкретні строки подання такої заяви не встановлено.

Датою анулювання

в такому разі, так само, як і при добровільному анулюванні, буде дата подання Заяви.

Про строки подання

Заяви про анулювання в разі зміни системи оподаткування в Положенні № 79 не зазначається. Якщо виходити зі строку подання заяви про перехід із загальної системи оподаткування на спрощену систему, то Заяву про анулювання має бути подано не пізніше 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу).

При цьому, як зазначено в

п.п. 25.1 Положення № 79, до настання цього періоду у Свідоцтві такого платника ПДВ, на корінці Свідоцтва та всіх завірених копіях у лівій верхній частині робиться спеціальний запис: «Свідоцтво дійсне до [дата останнього дня звітного періоду, що передує переходу платника на сплату єдиного податку], запис зроблено [дата]». Такий запис обов’язково завіряється підписом начальника податкового органу та печаткою. Свідоцтво та його копії повертаються при видачі документів, що підтверджують право платника на застосування спрощеної системи оподаткування. Після цього податковий орган виключає таку особу з Реєстру платників ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує його переходу на застосування спрощеної системи оподаткування. Таким чином, статус платника ПДВ підприємство втрачає з першого дня роботи на єдиному податку.

Так само, як і в разі добровільного анулювання, до

Заяви про анулювання платник зобов’язаний додати Свідоцтво платника ПДВ та всі його завірені копії.

З ініціативи податкового органу.

У п.п. 25.2.1 Положення № 79 передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ і приймають рішення про анулювання в разі, якщо існують підстави, зазначені в пп. «б» — «ґ» п. 25 Положення № 49. Такі рішення може бути прийнято за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей).

Зверніть увагу, що наявність заяви платника ПДВ для анулювання при цьому необов’язкова, але, як правило, податківці пропонують платникові добровільно подати

Заяву про анулювання. Якщо такої заяви немає, то рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ оформлюється податковим органом відповідним актом за формою № 6-ПДВ (додаток 5 до Положення № 79). В акті про анулювання обов’язково зазначається підстава для такого анулювання із зазначенням відповідної норми Закону про ПДВ. Дата затвердження акта вважається датою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Не пізніше наступного робочого дня один примірник акта про анулювання реєстрації направляється податковим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання такої особи, зазначеної у Свідоцтві, а за наявності відомостей про ліквідаційну комісію такої особи — за місцезнаходженням комісії.

Зверніть увагу, що платник ПДВ зобов’язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі його завірені копії (із супровідним листом)

протягом 20 календарних днів із дня прийняття рішення про анулювання. Затримка в поверненні свідоцтва прирівнюється до затримки подання податкової звітності (п. 9.8 Закону про ПДВ), а це, як ви розумієте, загрожує платникові податків штрафом.

 

Примусове анулювання

Хоча в

п. 9.8 Закону про ПДВ зазначено, що анулювання реєстрації на підставі пп. «ґ» — «е» п. 9.8 Закону про ПДВ може відбуватися на підставі заяви платника, на практиці такі ситуації зустрічаються дуже рідко. Як правило, анулювання ПДВ-реєстрації в цих випадках відбувається з ініціативи податкового органу.

Нагадаємо, що підстави для такого анулювання виникають в таких випадках:

1) платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців

не подає податковому органу декларацію з ПДВ або подає її з відсутністю оподатковуваних поставок, про що свідчать подані платником податку до податкового органу податкові декларації (п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ);

2)

установчі документи особи, зареєстрованої платником податку, за рішенням суду визнано недійсними (п.п. «д» п. 9.8 Закону про ПДВ);

3) у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців

зроблено запис про відсутність юридичної чи фізичної особи за її місцезнаходженням (п.п. «е» п. 9.8 Закону про ПДВ).

Особливістю примусового анулювання є те, що підстави для анулювання ПДВ-реєстрації можуть виникнути в абсолютно «благополучного» платника, який не бажає змінювати статус платника ПДВ.

Приклад 1.

Платник ПДВ здійснює будівництво об’єкта нерухомості та нагромаджує суми податкового кредиту, розраховуючи зменшити на такі суми зобов’язання, нараховані при продажу побудованого об’єкта. Але в процесі будівництва зобов’язання з ПДВ у такого платника не виникають (немає поставок).

Незважаючи на наявність задекларованих сум податкового кредиту, відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 місяців може бути сприйнята податківцями як підстава для анулювання ПДВ-реєстрації.

При розгляді правомірності дій податківців у таких ситуаціях суди переважно виходять із того, що під оподатковуваними поставками слід розуміти всі операції, за якими виникають як податкові зобов’язання, так і податковий кредит. Хоча, слід визнати, судова практика в цьому питанні не завжди на боці платників податків (див.

постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.10 р. у справі № 2а-1648//09/2670, Господарського суду АРК від 25.01.08 р. № 2-11/16471-2007А).

У

п. 25. Положення № 79 передбачено такий порядок визначення 12 місяців для анулювання ПДВ-реєстрації на підставі п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ:

— не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію (крім випадку, коли реєстрацію проведено першого числа);

— включаються останні 12 послідовних місяця, за які подано податкові декларації (у разі їх подання) або сплинув строк подання декларацій (у разі їх неподання) до моменту отримання чи складання документа, що став підставою для анулювання ПДВ-реєстрації.

Тобто до моменту анулювання має сплинути, як мінімум, 12 повних податкових періодів.

Нагадаємо, що невід’ємною процедурою, що супроводжує анулювання ПДВ-реєстрації, є умовний продаж залишків товарних запасів та основних засобів, передбачений

абз. 16 п. 9.8 Закону про ПДВ (див. статтю «Реальні наслідки умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «БТ», 2009, № 28, с. 30).

Згідно із зазначеною нормою платник, в обліку якого на день анулювання реєстрації значаться

товарні залишки чи основні фонди, за якими було нараховано податковий кредит у минулих чи поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Можливо, за результатами такого умовного продажу до бюджету нічого перераховувати не доведеться, якщо нараховані податкові зобов’язання буде перекрито сформованим раніше податковим кредитом і їх можна буде зарахувати*). Однак якщо підприємство знову реєструватиметься платником ПДВ, то при продажу об’єкта нерухомості йому доведеться нарахувати

податкові зобов’язання на всю його вартість, а зменшити такі зобов’язання він зможе лише на суми податкового кредиту, сформовані після повторної реєстрації.

* Нагадаємо, що до кінця 2010 року діє «особливий» порядок перенесення від’ємного значення ПДВ, який дозволяє включити до податкового кредиту лише суми ПДВ, сплачені постачальникам (детальніше див. статтю «Нові правила оподаткування: аналізуємо разом» // «БТ», 2010, № 26, с. 10).

Приклад 2.

Платник ПДВ, порушуючи вимоги ч. 11. ст. 19 Закону № 755, не надав реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У такому разі реєстратор направляє платникові повідомлення про необхідність надання зазначеної реєстраційної картки.

Якщо протягом місяця з моменту отримання підприємством такого запиту реєстратор не отримає такої картки, він зобов’язаний внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність

підтвердження відомостей про юрособу.

Якщо ж запит, направлений з повідомленням, повернеться реєстратору з відміткою про відсутність адресата, то він зобов’язаний внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність

платника за юридичною адресою.

Саме на підставі такого запису про відсутність платника за його місцезнаходженням податковий орган має право скасувати ПДВ-реєстрацію такому платникові незалежно від даних, які він відображає в деклараціях з ПДВ.

Як ми вже згадували в попередньому розділі, рішення про анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи податкового органу оформлюється актом за формою № 6-ПДВ. Датою анулювання вважається дата затвердження такого акта.

Однак платник дізнається про таке анулювання лише коли отримає (поштою) один примірник акта про анулювання.

Виходить, що, не знаючи про анулювання своєї ПДВ-реєстрації,

неплатник ПДВ продовжує виписувати податкові накладні своїм покупцям і отримувати від постачальників податкові накладні на своє ім’я, вважаючи, що він є платником ПДВ.

У такому разі доведеться самостійно анулювати податкові накладні, виписані з дня прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (починаючи з дати, зазначеної в акті про анулювання реєстрації). Тобто слід повідомити покупців про те, що такі податкові накладні виписано помилково та попросити їх повернути. При цьому суми податкових зобов’язань за цими операціями в декларації нараховувати не потрібно. Такі суми, скоріше за все, буде нараховано за процедурою умовного продажу (якщо товари значилися в обліку підприємства на момент анулювання ПДВ-реєстрації).

Отримані податкові накладні, які було виписано в такий «перехідний» період, також потрібно повернути постачальникам, а суми ПДВ за ними не потрібно включати до складу податкового кредиту.

 

Наслідки анулювання ПДВ-реєстрації

Умовний продаж.

Про необхідність визнати умовний продаж залишків товарних запасів та основних засобів у разі анулювання ПДВ-реєстрації ми вже розповідали в попередньому розділі цієї статті. Додамо лише, що цю процедуру слід провести незалежно від причини анулювання.

Детально питання, пов’язані з відображенням в обліку умовного продажу, розглянуто у статті «

Реальні наслідки умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «БТ», 2009, № 28, с. 30.

Останній податковий період

. Згідно з п. 9.8 Закону про ПДВ останнім податковим періодом вважається період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується в день такого анулювання. Однак декларація з ПДВ за такий «урізаний» звітний період подається у строки, встановлені в п.п. 4.1.4 Закону № 2181. Тобто строк подання починає спливати з дня, наступного за днем закінчення місяця (кварталу), в якому сталося анулювання. Це підтвердила ДПАУ в п. 6 листа від 28.07.08 р. № 349/4/15-0214*.

* Див. ком. «Податок на прибуток та ПДВ — ДПАУ роз’яснює спірні питання» // «БТ», 2008, № 34, с. 4.

Податкові зобов’язання та податковий борг.

Після анулювання ПДВ-реєстрації платник не зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання за операціями, які проводитимуться після такого анулювання (крім визнання зобов’язань з умовного продажу). А от податкові зобов’язання та податковий борг, що виникли до такого анулювання, такий платник зобов’язаний погасити незалежно від того, буде він платником ПДВ на момент погашення чи ні.

Податковий кредит і бюджетне відшкодування.

Після проведення процедури анулювання ПДВ-реєстрації платник податків позбавляється права на відображення податкового кредиту. Такий платник має право на отримання бюджетного відшкодування, сформованого за останній податковий період, незалежно від того, буде така особа залишатися зареєстрованим платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні.

Із цього правила є виняток: якщо анулювання ПДВ-реєстрації відбувається на підставі

п.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ (платник переходить на єдиний податок), то такий платник податків не зможе претендувати на бюджетне відшкодування.

Виправлення помилок після анулювання.

ДПАУ у своїх листах від 18.07.07 р. № 8838/5/15-0316** (п. 4) та від 07.11.07 р. № 22703/7/16-1117 (п. 7 розділу I) зазначила, що після анулювання ПДВ-реєстрації колишній платник ПДВ не може виправити помилки, допущені раніше у звітності з ПДВ (у тому числі з умовного продажу). На думку ДПАУ, після виключення з Реєстру платників податку на додану вартість неплатник не має права подавати уточнюючі розрахунки з ПДВ, оскільки таке право надано лише зареєстрованим платникам ПДВ.

** Див. ком. «ДПАУ роз’яснює спірні питання оподаткування» // «БТ», 2007, № 36, с. 8; ст. «Солянка» від ДПАУ — фіскальні роз’яснення щодо спірних питань оподаткування» // «БТ», 2007, № 36, с. 14.

На нашу думку, така позиція не зовсім послідовна, адже колишній платник ПДВ декларацію за останній звітний період подає вже після того, як його виключили з Реєстру. Позиція ДПАУ зводиться до того, що колишній платник ПДВ декларацію подати може, а уточнюючий розрахунок — ні. Такий вибірковий підхід до різних форм звітності нічим не передбачено.

Крім того, п. 9.8 Закону про ПДВ позбавляє «анулюваного» платника податку права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобов’язує погасити суму податкових зобов’язань чи податкового боргу по ПДВ, що виникли до такого анулювання (за їх наявності), незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою платником цього податку на дату сплати такої суми податку.

Зверніть увагу: обов’язок погасити податкові зобов’язання не залежить від реєстрації платником ПДВ. Якщо податкові зобов’язання, що виникли, не було своєчасно задекларовано платником, і таку помилку виявлено самостійно, то погоджувати з податковим органом такі зобов’язання платник може лише шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно з п. 5.1 Закону № 2181. Строки сплати таких зобов’язань визначаються відповідно до п. 17.2 Закону № 2181 — до моменту подання уточнюючого розрахунку.

Період, протягом якого в підприємства є така можливість, обмежується лише строком давності — 1095 днів.

Щодо заповнення реквізитів уточнюючого розрахунку (індивідуальний податковий номер і номер свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ), то тут потрібно зазначити дані, які використовувалися платником у періоді, що уточнюється. Зауважте, ДПАУ в листі від 28.07.08 р. № 349/4/15-0214 рекомендує заповнювати реквізити останньої декларації з ПДВ у такому самому порядку.

Для наочності наведемо підстави, порядок і наслідки анулювання ПДВ-реєстрації у вигляді таблиці (див. с. 30).

 

Анулювання ПДВ-реєстрації

Підстава

Порядок анулювання

Дата анулювання

Наслідки

з ініціативи платника

з ініціативи податкового органу

з ініціативи платника

з ініціативи податкового органу

Платника зареєстровано понад 24 календарних місяців і обсяг оподатковуваних операцій за останніх 12 місяців менший 300 тис. грн.(п. п «а» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Заяву платника, до якої додається Свідоцтво та всі його копії, завірено податковим органом

Х

Дата подання заяви

Дата затвердження акта про анулювання

1. Умовний продаж залишків ТМЦ та основних фондів.2. Зобов’язаний погасити податкові зобов’язання та податковий борг.3. Має право на отримання бюджетного відшкодування за останній податковий період (крім анулювання на підставі п.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Платник ліквідовується за власним бажанням чи за рішенням суду(п.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ, який не пізніше наступного дня після його затвердження направляється платникові. Платник зобов’язаний повернути податковому органу Свідоцтво протягом 20 календарних днів з дня анулювання

Платник переходить на єдиний податок чи стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування

(п.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Платник обирає спеціальний режим оподаткування (п.п. «г» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Платник не подає декларації протягом 12 місяців або відсутні оподатковувані поставки протягом 12 місяців

(п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ)

Установчі документи за рішенням суду визнано недійсними (п.п. «д» п. 9.8 Закону про ПДВ)

У Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням(п.п. «е» п. 9.8 Закону про ПДВ)

 

Оскарження акта про анулювання ПДВ-реєстрації

У разі анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи податкового органу можна спробувати оскаржити акт про анулювання ПДВ-реєстрації. Як зазначено в

п. 25.4 Положення № 79, такі скарги розглядаються в порядку, передбаченому Законом про звернення громадян (див. Шпаргалку бухгалтера «Оскарження рішень податкових органів» // «БТ», 2010, № 24. с. 23).

Тобто скарга подається до

вищого податкового органу протягом 1 року з моменту прийняття рішення, але не пізніше за 1 місяць з моменту ознайомлення з рішенням (з моменту отримання акта про анулювання).

Однак для того щоб розраховувати на задоволення такої скарги, мають бути вагомі підстави (докази того, що податковий орган прийняв рішення неправомірно).

Зверніть увагу, що подання скарги не припиняє дію рішення про анулювання ПДВ-реєстрації. Тому до прийняття остаточного рішення за скаргою скаржник не вважатиметься платником ПДВ. Відповідно він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з умовного продажу, здати свідоцтво і не має права виписувати податкові накладні (див. «

ВПСУ», 2010, № 20, с. 32).

У разі скасування акта про анулювання платник зможе виписувати податкові накладні, на нашу думку, лише

з моменту такого скасування, оскільки можливості складання податкових накладних «заднім числом» нашим законодавством не передбачено і в підзаконних актах теж не регламентовано (судячи з усього, у зв’язку з тим, що такі випадки зустрічаються вкрай рідко).

Платнику значно простіше (і скоріше) «за власним бажанням» знов реєструватися платником ПДВ, заздалегідь усунувши причину для анулювання (інакше податківці можуть відмовити в повторній реєстрації на підставі

п. 14.1 Положення № 79).

 

Що потрібно робити аби «випадково» не позбутися статусу платника ПДВ

Для платника ПДВ, який не хоче розлучатися зі своїм ПДВ-статусом, на наш погляд, «найнебезпечнішими» підставами для примусового анулювання ПДВ-реєстрації є відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних місяців та внесення запису до Держреєстра про відсутність його за юрадресою.

Періодично декларуємо оподатковувані операції.

Якщо платник принаймні раз на 12 місяців відображає в декларації з ПДВ дані в ряд. 5.1 хоча б на символічну суму, то в податківців не буде підстав для примусового анулювання ПДВ-реєстрації.

Зверніть увагу, що при визначенні 300-тисячної межі оподатковуваних поставок як підстави для реєстрації платником ПДВ (

п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ), податківці відносять до оподатковуваних поставок і операції, звільнені від обкладення ПДВ. Хоча прямих вказівок ДПАУ з приводу того, що для цілей п. 9.8 Закону про ПДВ застосовується такий самий підхід, немає, на наш погляд, є підстави розраховувати на послідовність податківців у цій ситуації.

Крім того, оподатковувані операції, може бути відображено платником у рядку 8 декларації як коригування податкових зобов’язань минулих періодів. Однак при цьому до розрахунку 12 послідовних місяців слід зараховувати період, за який проводиться коригування (або виправляється помилка), а не період, у якому таке коригування відображається в ряд. 8 декларації.

Приклад 3.

У деклараціях з ПДВ за період із серпня 2009 року по червень 2010 року не відображалися оподатковувані операції, а в декларації за липень 2010 року виправлено помилку (відображено операцію з поставки), допущену в серпні 2009 року (або пізніше).

У цьому випадку підстав для анулювання ПДВ-реєстрації за

п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ немає, оскільки подані декларації свідчать про відсутність оподатковуваних операцій лише в 11 послідовних періодах.

Якщо ж у декларації за липень 2010 року буде виправлено таку саму помилку, допущену в липні 2009 року (або в більш ранній період), то в податківців з’являться підстави для анулювання ПДВ-реєстрації, адже в такому разі подані декларації свідчать про відсутність поставок протягом 12 послідовних місяців, незважаючи на те що в декларації за липень 2010 року буде відображено суму податкових зобов’язань.

Таким чином, платникам ПДВ, які тимчасово не декларують податкові зобов’язання і які не хочуть позбутися статусу платника ПДВ, слід не рідше ніж раз на 12 місяців у декларації з ПДВ відображати оподатковувані операції, хоча б на символічну суму.

Знаходимося за юрадресою.

Щоб не позбутися статусу платника ПДВ у зв’язку з унесенням до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців запису про відсутність юридичної чи фізичної особи за її місцезнаходженням, слід попіклуватися про те, аби підприємство своєчасно отримувало адресовану йому кореспонденцію, яка надходить на його юридичну адресу.

На завершення зауважимо, що Закон про ПДВ дає право податковому органу анулювати ПДВ-реєстрацію у випадках, передбачених у п. 9.8 цього Закону, але не зобов’язує робити це негайно після появи підстав для такого анулювання. Сподіваємося, що податківці (виходячи з принципу партнерства з платниками) попереджатимуть про можливе анулювання ПДВ-реєстрації, однак краще не сподіватися на податківців, а самостійно не давати підстав для анулювання ПДВ-реєстрації.

 

Документи та скорочення статті

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2275

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.10 р. № 2275-VI.

Закон № 755

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про звернення громадян

— Закон України «Про зверненя громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

ВПСУ

— Журнал «Вісник податкової служби України»
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі