Теми статей
Обрати теми

ПДВ-коригування: пригадуємо основні правила, вивчаємо новації

Редакція БТ
Стаття

ПДВ-КОРИГУВАННЯ:

пригадуємо основні правила, вивчаємо новації

 

Наказом ДПАУ від 17.06.10 р. № 442 затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм Закону про ПДВ у частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Податківці внесли ясність у порядок формування номера Розрахунку коригування, зробили деякі послаблення щодо документообігу в роздрібній торгівлі, роз'яснили порядок коригування по операціях комісії та нагадали деякі прописні істини.

У цій статті ми проаналізуємо новації та пригадаємо основні правила коригування ПДВ.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальні моменти

Основною законодавчою нормою, що регламентує порядок коригування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, є

п. 4.5 Закону про ПДВ. В основу цього пункту покладено принцип перерахунку податку продавцем та покупцем у випадку, коли після поставки товарів (послуг) здійснюється їх повернення, або будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін.

Такі коригування відображаються в декларації з ПДВ:

— у рядку 8.3 — якщо коригується сума податкових зобов’язань (постачальником);

— у рядку 16.2 — якщо коригується сум податкового кредиту (покупцем).

Як правило, коригування ПДВ супроводжується складанням

Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, далі — РК). Порядок його заповнення встановлено у Порядку № 165.

РК

складається у двох примірниках і може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

На титульному аркуші

РК вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

РК

складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної, а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який є податковим агентом такого нерезидента, з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань (з від'ємним чи позитивним значенням).

Оригінал

РК надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця і обов'язково відображається у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (далі — Реєстр) з позитивним чи від'ємним значенням.

Форма

РК передбачає, що покупець при отриманні РК має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику РК, який залишається у продавця, дату його отримання та засвідчити її своїм підписом. Однак відсутність таких даних, на наш погляд, не є перешкодою для коригування податкових зобов'язань продавця. Адже п. 4.5 Закону про ПДВ містить вимогу про надсилання РК покупцю, а це можна зробити, наприклад, за допомогою пошти.

Зауважимо, що у господарській діяльності трапляються й інші ситуації, що не підпадають під дію

п. 4.5 Закону про ПДВ , однак також спричинюють коригування ПДВ. Про це свідчить наявність рядків 8.4 і 16.4 у декларації з ПДВ.

Зокрема, коригування проводиться у випадку:

— повернення передоплати за ще не відвантажений (не отриманий) товар;

— списання безнадійної заборгованості щодо отриманої (перерахованої) передоплати за товари, які не були відвантажені (отримані);

— уточнення раніше відображених податкових зобов’язань щодо імпорту послуг;

— тощо.

Відповідно до

п. 20 Порядку № 165 РК виписується тільки в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ, інших випадків виписування РК там не передбачено. Однак податківці наполягають на необхідності складання РК і в деяких інших випадках. Зокрема, при поверненні попередньої оплати (див. п. 4 р. II листа ДПАУ від 04.12.09 р. № 27084/7/16-1517*, лист від 02.12.05 р. № 24078/7/16-1117**).

* Див. статтю «Актуальні питання з ПДВ: відповідає ДПАУ, коментує редакція» «БТ», 2009, № 51, с. 39.

** Див. «БТ», 2005, № 52, с. 39.

 

Коли складається РК

У

Порядку № 165 чітко не вказано, коли слід складати РК. У Роз'ясненні № 442 ДПАУ звернула увагу на такі подробиці щодо складання РК.

1. Повернення товарів

. При коригуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту у випадку повернення товарів РК виписується у день повернення коштів за товари (послуги) або товарів незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді. Тобто підписання угоди про повернення товару ще не є підставою для коригування сум ПДВ.

Нагадаємо, що до 2009 року у випадку повернення товарів у тому ж податковому періоді, в якому відбулася поставка, податківці рекомендували складати

РК, але не показувати його як коригування (у рядках 8 та 16 декларації), а відображати «згорнуто» в рядках 1 та 10.1 декларації (див. п. 4 листа ДПАУ від 05.06.08 р. № 5658/6/16-1515-20***). Однак після внесення змін до форми декларації з ПДВ наказом ДПАУ від 21.01.09 р. № 8****, як бачите, податківці вже наполягають на відображенні таких операцій саме як коригування.

*** Див. ком. «Актуальні питання щодо ПДВ: відповідає ДПАУ»// «БТ», 2008, № 25, с. 6.

**** Див. ком. «Нова форма декларації з ПДВ: унесено зміни до форми декларації та її додатка» // «БТ», 2009, № 6, с. 6

Слід зауважити, що при поверненні оплаченого товару відбувається дві події, покупець повертає товар, а продавець повертає гроші. Такі події не завжди відбуваються одночасно. Виникає запитання: за якою подією слід виписувати РК? Свого часу у листі ДПАУ від 02.12.05 р. № 24078/7/16-1117 зазначалося: розрахунок коригування складається в «момент зміни податкових зобов’язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів (залежно від того, яка подія відбулася раніше)». Тобто, на думку ДПАУ, при складанні РК слід застосовувати правило першої події.

Такі ж висновки можна зробити і з норм Роз'яснення № 442.

2. Перегляд ціни

. Якщо підставою для коригування є перегляд ціни поставлених товарів, то РК має складатись у день проведення перерахунку (зміни компенсації). На наш погляд, таким днем є день підписання угоди про такий перегляд, або іншого документа, який є підставою для зміни сум ПДВ.

3. Повернення попередньої оплати.

Якщо податкові зобов’язання продавця було нараховано на суму отриманої попередньої оплати, яка у подальшому повертається покупцю (поставка товару не відбувається), то така ситуація під п. 4.5 Закону про ПДВ не підпадає (товар не повертається і його ціна не переглядається).

Згідно з

п. 3.1 Закону про ПДВ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (послуг). У випадку повернення попередньої оплати отриманий аванс не став оплатою за товари, тобто операція, яка є об'єктом оподаткування не відбулась. Отже, нарахування ПДВ на суму авансу (після його повернення) виявляється помилковим, тому таку суму слід виключити із податкових зобов'язань продавця і, відповідно, податкового кредиту покупця.

У

Роз'ясненні № 442 ДПАУ окремо не розглянула таку ситуацію. Однак виходячи з того, що там йдеться про повернення «коштів за товари» і при цьому не уточнюється, що такі товари вже було поставлено, то, на наш погляд, можна зробити висновок: у випадку повернення попередньої оплати ДПАУ пропонує відкоригувати суми ПДВ, скориставшись механізмом, який передбачено у п. 4.5 Закону про ПДВ — виписати РК. Звісно виписувати РК слід у день повернення суми оплати.

 

Загальний порядок коригування

Покупець — платник ПДВ

. Якщо отримувач товарів на момент поставки товару був платником ПДВ, то коригування здійснюється на підставі п.п. 4.5.1 або 4.5.2 Закону про ПДВ залежно від результату проведеного перерахунку:

— якщо в результаті перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь постачальника — платника податку, то він зменшує суму податкових зобов’язань, а покупець — зменшує податковий кредит

(п.п. 4.5.1);

— якщо при перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь постачальника, то він збільшує суму податкових зобов’язань, а покупець — відповідно збільшує суму податкового кредиту

(п.п. 4.5.2).

Статус покупця на дату проведення перерахунку принципового значення для постачальника не має: він у будь-якому випадку здійснить коригування податкових зобов’язань. Головне, щоб покупець був платником ПДВ на дату поставки товару.

Покупець — неплатник ПДВ

. У Роз'ясненні № 442 акцентовано увагу, що для збільшення суми податкових зобов'язань, обмежень щодо категорії осіб, які отримали товари (послуги), умов поставки та самих товарів (послуг) Законом про ПДВ не встановлено. Тобто збільшення податкових зобов'язань може відбуватись без жодних умов, а п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ установлює умови для зменшення податкових зобов'язань, якщо отримувач товарів (послуг) на момент поставки товару не був платником ПДВ. У такому випадку передбачено тільки два випадки, коли можна коригувати ПДВ:

— якщо такому покупцю надано

повну грошову компенсацію вартості повернених товарів (абз. «а» п.п. 4.5.3);

— якщо

перегляд ціни, пов’язаний із гарантійними замінами товару (абз. «б» п.п. 4.5.3).

Зауважимо, що порядок перегляду ціни товарів у випадку гарантійної заміни регламентується

Законом про захист прав споживачів , який поширюється на споживачів — фізичних осіб.

Якщо покупець товару є суб’єктом підприємницької діяльності — неплатником ПДВ, то говорити про гарантійну заміну товару можна тільки в тому випадку, коли до договору купівлі-продажу було включено розділ «Гарантійні зобов’язання», що передбачає таку заміну. Отже, в такому випадку продавець зможе скористатись

абз. «б» п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ для коригування ПДВ у разі перегляду ціни при гарантійній заміні товару, поставленого суб’єктом підприємницької діяльності — неплатнику ПДВ.

 

Продаж і повернення товару через РРО

Заслуговує на увагу запропонований у

Роз'ясненні № 442 порядок коригування ПДВ при продажу та поверненні товарів з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), (див. «Коригування ПДВ по товарах, повернутих через РРО»).

 

Коригування ПДВ по товарах, повернутих через РРО

Витяг із Роз'яснення № 442

«Згідно з п. 8.4 Порядку № 165 у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) чи у разі виписки транспортних квитків податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції).

У разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій виписується податкова накладна, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті.

Обидва примірники такої податкової накладної залишаються в особи, що їх виписала.

Зазначена податкова накладна виписується на підставі показників РРО (касових звітів) (вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари).

Облік виписаних податкових накладних здійснюється у розділі II Реєстру <...> зведені результати якого відображаються у податкових деклараціях платника податку.

Враховуючи зазначене, при поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів повернута такому покупцю вартість товару з урахуванням податку на додану вартість враховується у щоденних підсумках, загальні підсумки яких фіксуються у показниках РРО (касових звітів), податкових накладних, виписаних на підставі таких звітів, і у Реєстрах <...>. Тому до податкової накладної, виписаної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, Розрахунок коригування не виписується.

У разі поставки товарів (послуг) покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та проведенні розрахунків без застосування РРО, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» податкової накладної робиться позначка «Х», в оригіналі такої податкової накладної робиться помітка «Поставка неплатнику податку». Якщо покупець — неплатник ПДВ повертає раніше придбані і повністю оплачені товари у власність продавця, а останній компенсує повну грошову вартість зазначеного товару, то продавцем до податкової накладної, виписаної на поставку такого товару, складається Розрахунок коригування».

 

Варто звернути увагу на висновки, які можна зробити із наведеного.

По-перше,

підсумкова накладна виписується без наведення номенклатури товарів, які було продано протягом дня. Тобто в ній відображається одним рядком фактична сума виторгу та сума ПДВ, відображені у Z-звіті.

Хоч такий висновок не випливає із

Порядку № 165, однак він цілком логічний. Тому варто подякувати податківцям, які тепер не наполягають на виконанні платниками марної роботи. Адже при зазначенні повної номенклатури товарів у підсумковій податковій накладній дублюється інформація, відображена у контрольній стрічці.

По-друге,

РК не виписується на суму повернення, яке проведене через РРО: на суму таких повернень зменшується виручка за день і до підсумкової податкової накладної заноситься вже «згорнута» сума виторгу.

Безумовно можуть виникати й позаштатні ситуації, наприклад, коли сума повернення більша ніж виторг за день. У цьому випадку для повернення грошей покупцю каса РРО може бути поповнена через службове внесення готівки. При цьому сума ПДВ, нарахована за день, буде від'ємною. Однак такі ситуації трапляються досить рідко.

Цей підхід також дозволяє платникам уникнути «зайвих» трудовитрат, пов'язаних із складанням

РК, які кінцевим споживачам не видаються.

 

Відображення РК у Реєстрі

У

Роз'ясненні № 442 так само, як і в п. 3 листа від 13.03.10 р. № 5119/7/16-1617*) ДПАУ описала порядок відображення РК у Реєстрі.

* Див. ком. «Заповнення реєстру податкових накладних: деякі подробиці від ДПАУ» // «БТ», 2010, № 15, с. 8.

Продавець

товарів, який виписав РК, відображає його у розділі II Реєстру таким чином:

у графі 1 записується порядковий номер;

у графі 2 — дата виписки

РК;

до графи 3 переноситься номер

РК, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру РК (номер з графи 1), а знаменник — номеру податкової накладної, до якої виписано РК;

у графі 4 «вид документа» проставляється позначення «РК»;

до граф 5, 6 переносяться відповідні реквізити

РК (найменування та індивідуальний податковий номер покупця);

у графах 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів (послуг) та сум податкового зобов'язання, на підставі цих даних у подальшому заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з податку на додану вартість.

Варто звернути увагу на новації у формуванні номера

РК. Відповідно до п. 28 Порядку № 165 РК присвоюється номер, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку, який реєструється у окремому журналі, а знаменник — номеру податкової накладної.

Із цієї норми можна зробити висновок, що для реєстрації

РК платник має завести «спеціальний журнал», в якому б здійснювалась їх реєстрація окремо від інших документів.

Проте форма такого журналу не затверджена, відповідно і порядок його складання не встановлено.

У

Роз'ясненні № 442 податківці запропонували нумерувати РК так: у графі 1 Реєстру записується порядковий номер (мається на увазі порядковий номер запису у Реєстрі), а до графи 3 переноситься номер РК, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру запису (номер з графи 1), а знаменник — номеру податкової накладної, до якої виписано РК.

Приклад.

Платником ПДВ протягом місяця у Реєстрі відображено виписані податкові накладні з номерами 11, 12 і 13. Після цього до податкової накладної № 11 складено РК.

Його номер буде мати такий вигляд:

14/11.

Як бачите, у чисельнику зазначено наступний номер запису у

Реєстрі (14), а в знаменнику — номер податкової накладної (11).

Таким чином

РК реєструються поряд з податковими накладними у Реєстрі, при цьому вести «спеціальний журнал» немає потреби.

 

Відображення РК у декларації

Ми вже згадували, що результати коригувань ПДВ, проведених протягом звітного періоду, відображаються у ряд. 8.3, 8.4, 16.2 або 16.4 декларації з ПДВ.

Пунктами 5.6

та 5.8 Порядку № 166 передбачено, що при заповненні ряд. 8 або ряд. 16 декларації обов'язковим є подання додатка 1 (Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість) до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У

Роз'ясненні № 442 ДПАУ зазначила, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача на підставі виписаного/отриманого РК підлягають відповідному коригуванню в одному звітному податковому періоді.

Оскільки у графах 7 розділів I та II додатка 1 до податкової декларації зазначається дата отримання отримувачем (покупцем)

РК, то вказаний додаток подається одночасно постачальником та отримувачем разом з їх деклараціями з податку на додану вартість за наслідками того податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем (покупцем) РК.

З таким підходом погодитись складно.

Відповідно до

п. 4.5 Закону про ПДВ податкові зобов'язання продавця та податковий кредит покупця коригуються за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок суми ПДВ. Тобто визначальною датою для коригування ПДВ є дата проведення перерахунку, а не дата отримання РК покупцем.

Цілком можлива ситуація, коли постачальник направив

РК покупцю в одному періоді, а той підписав і повернув його в наступному періоді. Керуючись підходом ДПАУ, постачальник, відобразивши такий РК у Реєстрі, не повинен включати його в додаток 1 до декларації доки не отримає підтвердження про отримання РК покупцем.

На наш погляд, продавець зобов'язаний відобразити

РК у додатку 1 до декларації у податковому періоді, в якому складено РК. При цьому при заповненні додатка 1 у гр. 7 «Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку» слід поставити прокреслення.

А от покупець відповідно до п. 25

Порядку № 165 здійснює коригування податкового кредиту на підставі отриманого РК. Однак при обережному підході до ведення податкового обліку у випадку повернення товару, ми б радили покупцю відкоригувати податковий кредит по факту повернення товару (не чекаючи РК), адже при цьому вже зрозуміло, що повернені товари не будуть використані у господарській діяльності. У такому разі у гр. 6 і 7 додатка 1 покупцю доведеться поставити прокреслення. Решта граф заповнюється в загальному порядку.

Варто звернути увагу, що у

Роз'ясненні № 442 ДПАУ зазначила, що, враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 ЦКУ тривалістю у три роки, а також положення п. 15.3 Закону № 2181, якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів відбуваються після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник — продавець таких товарів не може застосувати норми п. 4.5 Закону про ПДВ і зменшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Аналогічні висновки були зроблені податківцями у листі ДПАУ від 08.12.06 р. № 23025/7/16-1517-05.

Зауважимо, що жодних обмежень щодо часу складання

РК у п. 4.5 Закону про ПДВ немає.

Учасники господарських взаємовідносин мають право переглядати умови поставки після того, як минув термін позовної давності (за наявності згоди обох сторін). Тому, на нашу думку, підстави для коригування ПДВ можуть виникнути після того, як пройде 1095 днів з моменту складання податкової накладної, і в такій ситуації РК має складатись на загальних підставах. Адже у

ст. 15 Закону № 2181 встановлені строки давності щодо нарахування зобов'язань податківцями. Відповідно до п. 5.1 Закону № 2181 такі саме строки застосовуються платниками при виправленні помилок, допущених у минулих періодах. Однак при коригуванні відповідно п. 4.5 Закону про ПДВ не виправляються помилки, а формується нове податкове зобов'язання з ПДВ (на суму коригування бази оподаткування), яке і відображається у РК.

 

Коригування ПДВ по операціях комісії

Відповідно до

абз. 2. п. 4.7 Закону про ПДВ датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами п. 7.3 цього Закону (за першою подією), а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У

Роз'ясненні № 442 ДПАУ зауважила, що у разі повернення товару від покупця комісіонер виписує РК до відповідної податкової накладної, яка була виписана ним на момент виникнення податкових зобов'язань, та надає його покупцю, якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ. Якщо покупець не зареєстрований як платник ПДВ, комісіонер має право відкоригувати податкові зобов'язання тільки за умови надання покупцю повної грошової вартості раніше поставлених товарів (п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ), а виписаний ним РК залишається у комісіонера і покупцю не надається.

Тобто при зміні компенсації за товари поставлені комісіонером покупцю таких товарів чи у випадку їх повернення коригування сум ПДВ проводиться за загальними правилами.

У разі повернення товару від комісіонера до комітента (за умови проведення компенсації)

РК до відповідної податкової накладної, яка була виписана на момент виникнення податкових зобов'язань, виписує комітент і надає його комісіонеру.

Тобто, хоч комітент не є продавцем таких товарів у взаємовідносинах із комісіонером, саме на нього покладається обов'язок щодо виписки

РК. Вважаємо, що в такому випадку всі положення п. 4.5 Закону про ПДВ щодо коригування ПДВ також мають покладатись на комітента (як на продавця) та на комісіонера (як на покупця).

На цьому розгляд положень

Роз'яснення № 442 будемо завершувати. Як бачите, кардинальних змін позицій головного податкового органу у питаннях коригування ПДВ ми не побачили, хоч для роздрібної торгівлі є декілька приємних новин. Для наочності приведемо основні правила коригування ПДВ у вигляді таблиці.

 

Основні правила коригування ПДВ

Результат перерахунку

Відображення у продавця

Відображення у покупця

сума податкових зобов'язань

коли коригується

сума податкового кредиту

коли коригується

Покупець — платник ПДВ на момент поставки

Збільшення суми компенсації (перегляд ціни)

Збільшується

Період проведення перерахунку (дата підписання додаткової угоди)

Збільшується (за умови, що покупець є платником ПДВ на момент коригування і сформував податковий кредит по таких товарах)

Період проведення перерахунку (дата підписання додаткової угоди, за умови одержання РК)

Зменшення суми компенсації (повернення товару)

Зменшується

Період проведення перерахунку (перша з подій дата повернення товару або коштів)

Зменшується (за умови, що покупець є платником ПДВ на момент коригування і сформував податковий кредит по таких товарах)

Період проведення перерахунку (перша з подій дата повернення товару або коштів)

Зменшення суми компенсації (перегляд ціни)

Зменшується

Період проведення перерахунку (дата підписання додаткової угоди)

Зменшується (за умови, що покупець є платником ПДВ на момент коригування і сформував податковий кредит по таких товарах)

Період проведення перерахунку (дата підписання додаткової угоди)

Покупець не зареєстрований платником ПДВ на момент поставки

Збільшення суми компенсації (перегляд ціни)

Збільшується

Період проведення перерахунку (дата підписання додаткової угоди)

Не коригується, навіть якщо покупець є платником ПДВ на момент коригування (повернення товару)

Зменшення суми компенсації (повернення товару)

Зменшується

Період надання повної компенсації покупцю (дата повернення всієї суми покупцю)

Зменшення суми компенсації (перегляд ціни)

Зменшується

Період гарантійної заміни товару

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про захист прав споживачів

— Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.05 р. № 3161-IV.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

Роз'яснення № 442

— Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, затверджене наказом ДПАУ від 17.06.10 р. № 442 (див. додаток «Документи» цього номера).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі