Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. РРО для початківців

Редакція БТ
Стаття

РРО ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

 

З наступного року може зрости кількість суб’єктів господарювання, які повинні застосовувати РРО. Одна з причин цього — імовірне скорочення у разі прийняття Податкового кодексу (судячи з доступної його редакції) числа підприємців на спрощених системах оподаткування, які на сьогодні мають право не використовувати РРО при розрахунках з покупцями.

У зв’язку з цим суб’єктам господарювання, які не використовують сьогодні РРО але, можливо, у майбутньому зіткнуться з такою необхідністю, варто завчасно підготуватися, щоб мати уявлення про правила використання РРО та ази роботи з ним. Адже за порушення у цій сфері передбачені дуже значні фінансові санкції.

Тому в сьогоднішній Темі тижня спробуємо розібратися з основними організаційними моментами використання РРО, правилами проведення розрахунків та особливостями податкового та бухгалтерського обліку витрат, які пов’язані з використанням РРО.

У цій публікації розглянемо основні організаційні моменти роботи з РРО. Вона буде корисна тим, хто розпочинає діяльність, що передбачає необхідність застосування РРО.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОМЕНТИ

 

Вибір моделі РРО

Необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) передбачена

Законом про РРО*. РРО — це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) — ст. 2 Закону про РРО. До РРО відносять:

— електронний контрольно-касовий апарат;

— електронний контрольно-касовий реєстратор;

— комп’ютерно-касову систему;

— електронний таксометр;

— автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

* Детальніше про те, хто на сьогодні має використовувати РРО, див. статтю «Приватний підприємець та РРО: правила проведення розрахунків» // «БТ», 2010, № 34, с. 17.

Для того щоб розпочати користуватися РРО відповідно до вимог

Закону про РРО перш за все необхідно придбати РРО. На сьогодні існує безліч моделей РРО, які різняться як за технічними характеристиками, так і за виконуваними функціями. Тому, вибираючи РРО, суб’єкт господарювання повинен чітко розуміти, який РРО йому потрібний. Наприклад, якщо суб’єкт господарювання планує торгувати в приміщенні, то йому підійде стаціонарний РРО, а якщо торгівля здійснюватиметься в кіосках, на ринку чи на об’єктах пересувної торгівлі, то варто використовувати портативний РРО, який не займає багато місця і який можна переносити тощо.

Вибираючи модель РРО, суб’єктам господарювання,

щоб не порушити вимоги Закону про РРО, варто враховувати ряд факторів.

1. Вибрана модель РРО повинна бути внесена до

Держреєстру РРО, а програмне забезпечення повинне відповідати конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО). Якщо вибраний РРО не внесений до Держреєстру РРО або є проблеми з програмним забезпеченням, то використовувати його на території України не можна, бо за це Законом про РРО передбачена відповідальність:

п. 8 ст. 17штраф у розмірі 1700 грн. до суб’єкта господарювання — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

ст. 19штраф у розмірі 8500 грн. до продавця РРО, що реалізує РРО з числа включених до Держреєстру РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

ст. 24штраф у розмірі 5100 грн. до центру сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт РРО — за внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО.

Крім цього, за всі порушення порядку використання РРО передбачено адмінштрафи згідно зі

ст. 1551 КУпАП : на продавця-касира (від 34 до 85 грн., при повторному порушенні — від 85 до 170 грн.) та на посадових осіб підприємства (від 85 до 170 грн., при повторному порушенні — від 170 до 340 грн.);

2.

Вибрана модель РРО повинна відповідати сфері, де вона буде використовуватися, оскільки для реалізації окремих видів товарів потрібно використовувати відповідні моделі РРО. Інформацію про сферу застосування РРО можна дізнатися в графі 8 Держреєстру РРО (п. 4.2 Порядку застосування РРО). Порушення цієї вимоги може стати причиною примусового зняття з реєстрації РРО (п. 2.12 Порядку застосування РРО). Крім того, у п. 2.1 Положення № 614 вказано, що в разі недотримання сфери призначення РРО, документ, що ним друкується, не є розрахунковим, а це вже може загрожувати штрафом згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО — 500 % вартості проданих товарів, наданих послуг (хоча, на наш погляд, такий підхід є занадто фіскальним)*.

* Схожу проблему розглянуто у листі ДПАУ від 09.12.08 р. № 12115/6/23-7019 // «БТ», 2009, № 7, с. 7.

3. Строк первинної реєстрації

вибраної моделі РРО у податкових органах. Для цього потрібно у Держреєстрі РРО звернути увагу, до якого розділу включено такий РРО. Дозволені до первинної реєстрації моделі наведено в розділі І Держреєстра РРО. РРО, які перелічені в розділі ІІ, можна використовувати, але для них первинна реєстрація в органі ДПС уже неможлива. Тому їх можна використовувати, тільки якщо ви придбали такий РРО, що вже раніше проходив первинну реєстрацію.

4. Строк служби РРО

передбачений технічною документацією (ця вимога актуальна, коли придбавається не новий РРО). Згідно з п. 2 Порядку № 601 та п. 4 Положення № 1315 строк служби РРО — це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектуючих виробів і його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

У загальному випадку строк служби РРО має установлювати виробник. Але якщо виробник не встановив строк служби РРО (це стосується старих моделей), то такий строк служби РРО буде становити 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (

п. 1.5 Порядку № 11). Якщо РРО використовується понад цей строк, то, на думку ДПАУ, він не може вважатися РРО для цілей Закону про РРО, і тому його використання є порушенням ст. 3 Закону про РРО і може спричинити накладення штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО — 500 % вартості проданих товарів (наданих послуг) (п. 2.2.148 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572)**.

** Див. статтю «РРО та каса — черговий оглядовий лист від ДПАУ» // «БТ», 2009, № 32, с. 33.

Звернемо увагу також і на те, що відповідно до

постанови КМУ від 29.09.10 р. № 878*** розширено перелік суб’єктів господарювання, що проводять підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які невдовзі повинні будуть обов’язково забезпечити можливість здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів (платіжних карток), як мінімум, трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем. Тому, купуючи РРО, цим суб’єктам господарювання, можливо, вже зараз потрібно подумати над придбанням разом з ним платіжного терміналу, щоб так би мовити вбити одним пострілом двох зайців: скоротити можливі витрати на придбання таких об’єктів (не виключено, що при встановленні платіжного терміну доведеться придбати новий РРО, якщо придбаний не дає можливості підключення до терміналу) та виконати вимоги згаданої постанови.

*** Див. ком. «Платіжні картки: розширено перелік суб’єктів господарювання, які мають обов’язково їх приймати при розрахунках» // «БТ», 2010, № 41, с. 4.

Придбаваючи РРО, суб’єкт господарювання має пам’ятати, що відповідно до

п. 10 Порядку № 601 продавець під час продажу РРО зобов’язаний:

— у присутності покупця перевірити наявність експлуатаційних документів та непорушність пломб виробника, відповідність його комплектності експлуатаційним документам;

— зробити запис у паспорті (формулярі) про дату продажу, скріпити його підписом уповноваженої особи продавця та штампом підприємства, яке здійснює такий продаж;

— видати покупцю документи, що засвідчують факт купівлі та містять перелік ЦСО, які уклали з виробником (постачальником) договір про технічне обслуговування та ремонт цієї моделі реєстратора.

Після придбання касового апарату суб’єкт господарювання повинен провести реєстрацію РРО у податковому органі.

 

Реєстрація, опломбування, взяття на облік, перереєстрація РРО

Реєстрація

. Проводити реєстрацію придбаного РРО згідно з п. 2.2 Порядку застосування РРО потрібно в податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання. Якщо суб’єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, то за місцем податкового обліку.

Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій.

Реєстрація здійснюється

безоплатно.

Реєстрацію РРО

проводять так:

1.

Відповідальний працівник суб’єкта господарювання подає до податкового органу письмову заяву, оформлену в довільній формі із зазначенням сфери застосування та реквізитів РРО (модифікації, заводського номера, версії програмного забезпечення, виробника чи постачальника, дати виготовлення), та документи і їх копії, завірені підписом керівника і печаткою юридичної особи (або особистим підписом фізичної особи), названі в табл. 1 на с. 40.

2

. Після подання таких документів працівник ДПС не пізніше двох днів з моменту подання документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі прийняття позитивного рішення суб’єкту господарювання виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках: один примірник довідки надається суб’єкту господарювання, другий залишається в органі ДПС (п. 2.4 Порядку застосування РРО). Строк дії такої довідки складає 5 робочих днів.

3. Суб’єкт господарювання протягом

строку дії такої довідки (5 робочих днів) повинен ввести в експлуатацію придбаний РРО. Якщо це не буде здійснено вчасно, то процедуру реєстрації потрібно буде пройти заново. Для введення в експлуатацію РРО суб’єкт господарювання має:

— перевести РРО у фіскальний режим роботи;

— занести фіскальний номер РРО до фіскальної пам’яті;

— опломбувати РРО в ЦСО.

Зверніть увагу:

вводити в експлуатацію РРО суб’єкт господарювання має не самостійно, а за допомогою ЦСО, з яким укладено договір про сервісне обслуговування РРО. Тому перед проведенням реєстрації РРО варто також потурбуватися про укладення договору з ЦСО*. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО у строк, що не перевищує 3 доби від дати інформування ЦСО користувачем про отримання довідки щодо резервування фіскального номера РРО.

* Звернемо увагу, що укладати договір варто лише з тими ЦСО, які входять до переліку ЦСО, які уклали з виробником (постачальником) РРО договір про технічне обслуговування та ремонт відповідної моделі РРО. Такий перелік ЦСО суб’єкт господарювання отримує під час придбання РРО від продавця.

Для введення в експлуатацію РРО ЦСО спочатку переводить РРО у фіскальний режим роботи та заносить виданий ДПС фіскальний номер у пам’ять РРО. Переведення РРО у фіскальний режим дає можливість РРО забезпечувати безумовне виконання фіскальних функцій, тобто забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (

ст. 2 Закону про РРО).

Після переведення РРО у фіскальний режим та занесення фіскального номера у пам’ять РРО проводять опломбування РРО.

Суть опломбування РРО проявляється в тому, що на корпус РРО або кожух кожного з блоків РРО блочної конструкції установлюються два засоби контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних боках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів РРО без зняття або порушення цілісності засобу контролю. Крім того, у РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюються також на місця підключення з’єднувальних кабелів.

Попереджаємо:

у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО п. 2 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф у розмірі 340 грн.

Після проведення опломбування (закінчення введення РРО в експлуатацію) працівник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, складає у двох примірниках довідку про опломбування РРО** (один примірник надається суб’єкту господарювання, а другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування), а також заповнює у трьох примірниках

акт введення РРО в експлуатацію . Перший примірник акта залишається в ЦСО, другий і третій — надаються суб’єкту господарювання.

** У довідці обов’язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи.

4

. Один примірник акта введення РРО в експлуатацію суб’єкт господарювання разом з довідкою про опломбування РРО протягом 5 робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО має передати до органу ДПС, де проводиться реєстрація зазначеного РРО (п. 2.5 Порядку застосування РРО та пп. 11 — 14 Порядку № 601).

5

. Після отримання зазначених вище документів посадова особа органу ДПС виписує реєстраційне посвідчення у двох примірниках: один примірник посвідчення надається суб’єкту господарювання, а другий — залишається в органі ДПС. Номер посвідчення збігається з фіскальним номером РРО.

Дане реєстраційне посвідчення разом із довідкою про опломбування РРО має зберігатися на місці проведення розрахунків і є підтвердженням проведеної реєстрації РРО у органах ДПС (

п. 4.6 Порядку застосування РРО).

Взяття на облік

. У випадку коли зареєстрований РРО планують використовувати на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж знаходиться суб’єкт господарювання (наприклад, у разі відкриття в іншому районі торговельної точки), такий РРО до початку використання необхідно поставити на облік у податковому органі за місцем використання, тобто за місцем фактичного здійснення розрахункових операцій. Виняток:

— РРО, що застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг);

— резервні РРО.

Узяття на облік такого РРО здійснюється при поданні суб’єктом господарювання реєстраційного посвідчення на РРО до податкової інспекції за місцем використання РРО. Після цього посадова особа податкового органу ставить відмітку в реєстраційному посвідченні, виданому на цей РРО, що підтверджує факт постановки на облік касового апарату (

п. 2.8 Порядку застосування РРО).

Перереєстрація

. Якщо ж зареєстрований РРО будуть використовувати в іншій господарській одиниці без зміни адміністративно-територіальної одиниці, суб’єкту господарювання необхідно здійснити перереєстрацію РРО в порядку, описаному в п. 2.9 Порядку реєстрації РРО*. Для цього суб’єкт господарювання подає до податкового органу за місцем реєстрації РРО документи, названі в табл. 1.

* Детально про це див. у статті «Застосування РРО — щоб не програвати в судах, ДПАУ формує доказову базу із судових рішень»// «БТ», 2010, № 46, с. 14.

Працівник ДПІ вносить відповідні зміни до реєстраційного свідоцтва.

Якщо цього не зробити, то перевіряючі можуть розцінити РРО як незареєстрований, за застосування якого передбачено відповідальність згідно з

п. 2 ст. 17 Закону про РРО у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Не забудьте також у перереєстрованому

РРО перепрограмувати адресу господарської одиниці, оскільки ДПАУ прирівнює неправильне зазначення деяких реквізитів у касовому чеку і, зокрема неправильної адреси господарської одиниці, до нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (лист від 09.12.08 р. № 12115/6/23-7019// «БТ», 2009, № 7, с. 7). За таке порушення накладають штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

 

Таблиця 1.

Перелік документів, необхідних для реєстрації, взяття на облік та перереєстрації РРО

Операція

Перелік документів

Реєстрація придбаного РРО (загальне правило)

— письмова заява в довільній формі із зазначенням сфери застосування та реквізитів РРО;

— копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання;

— документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, або інший документ, що підтверджує право власності або користування РРО;

— паспорт (формуляр) на РРО;

— дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

— ліцензія на право здійснення послуг з перевезення пасажирів і багажу (для суб’єктів господарювання, що здійснюють зазначені види діяльності);

— довідка про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим суб’єктом господарювання)

Взяття на облік РРО (використання на території іншої адміністративно-територіальної одиниці)

— реєстраційне посвідчення на РРО

Перереєстрація РРО (використання в іншій господарській одиниці)

— заява довільної форми, в якій зазначено сферу застосування РРО;

— реєстраційне посвідчення з позначкою (за необхідності) про зняття РРО з обліку;

— документи на господарську одиницю, названі в п. 2.3 Порядку застосування РРО.

 

Реєстрація КОРО на РРО

Щоб використовувати РРО, суб’єкт господарювання повинен обов’язково мати на місці продажу КОРО, яка використовуватиметься із РРО. Нагадаємо, що в КОРО будуть відображатися дані щодо здійснених операцій за день на основі роздрукованих та підклеєних до КОРО щоденних звітів (в основному, Z-звітів), які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Застерігаємо: без запису в КОРО готівка, проведена через РРО, не буде вважатися оприбуткованою!

Перед початком використання

КОРО необхідно належним чином зареєструвати, оскільки за використання незареєстрованих чи не прошнурованих КОРО згідно п. 3 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф в сумі 340 грн.

Звернемо увагу, що, коли саме потрібно проводити реєстрацію
КОРО, в нормативно-правових актах не вказано, але ми вважаємо, що реєструвати її потрібно після реєстрації РРО, з яким КОРО буде використовуватися, оскільки одним із основних документів, який потрібно мати для реєстрації КОРО, є реєстраційне посвідчення на РРО.

Проводять реєстрацію КОРО за місцем реєстрації РРО — у органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, а для великих платників податків — за місцем податкового обліку. Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням цих філій.

Реєстрація КОРО здійснюється

безоплатно не пізніше 2 робочих днів з моменту подання необхідних документів (п. 2.1 Порядку реєстрації КОРО).

Порядком реєстрації КОРО

передбачено декілька видів форм КОРО, так, форма КОРО на РРО при торгівлі наведена в додатку 2 до Порядку реєстрації КОРО.

Перед реєстрацією КОРО відповідальний працівник суб’єкта господарювання має підготувати КОРО до реєстрації, зокрема він повинен (

п. 2.4 Порядку реєстрації КОРО):

— прошнурувати КОРО;

— послідовно пронумерувати її сторінки;

— установити на неї засоби контролю* таким чином, щоб унеможливити розшнурування книги без порушення цілісності засобу контролю;

— здійснити на титульній сторінці КОРО записи, що містять дані про суб’єкта господарювання (назва та адреса господарської одиниці, назва суб’єкта господарювання, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи номер за ДРФО), кількість сторінок, номер установленого засобу контролю, дані про РРО, що використовуватиметься з КОРО (модифікація РРО, заводський і фіскальний номери РРО, версія програмного забезпечення).

* Засіб контролю — це централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді самоклейного знака, форма якого затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Після цього для реєстрації КОРО працівник суб’єкта господарювання має подати до ДПС:

— письмову

заяву довільної форми;

реєстраційне посвідчення на РРО, з яким використовуватиметься КОРО (посвідчення повертається суб’єкту господарювання після проведення відповідних реєстраційних дій).

При реєстрації першої КОРО посадова особа органу ДПС

надає КОРО фіскальний номер (який складається з фіскального номера РРО та літери «р») та виписує довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій у двох примірниках (один примірник довідки надається суб’єкту господарювання, другий — залишається в органі ДПС)**. Крім того, посадова особа органу ДПС заповнює також рядки титульної сторінки КОРО: номер КОРО, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС. Після отримання такої довідки КОРО вважається зареєстрованою і її можна використовувати при здійсненні розрахунків.

** Номер довідки, що виписує працівник ДПС, буде збігатися з фіскальним номером КОРО.

Варто пам’ятати, що після заповнення зареєстрованої КОРО на РРО суб’єкт господарювання, для того щоб продовжувати здійснення розрахунків, має зареєструвати

наступну КОРО, яка буде використовуватися замість заповненої. Щоб це здійснити, працівнику суб’єкта господарювання потрібно буде подати до ДПС письмову заяву довільної форми та довідку про реєстрацію КОРО, яка закінчилася.

Після цього посадова особа органу ДПС зробить додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію КОРО та заповнить рядки титульної сторінки КОРО, а також надасть номер новій КОРО (який складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО).

Застерігаємо:

за незберігання КОРО протягом 3 років згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф в сумі 340 грн.

У випадках взяття на облік РРО КОРО згідно

п. 2.10 Порядку реєстрації КОРО також потрібно узяти на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності. Для цього необхідно подати довідку про реєстрацію КОРО, на підставі якої посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, а також робить відмітку в довідці про реєстрацію КОРО.

Звернемо увагу, що при відключенні електроенергії або при виході з ладу РРО здійснювати розрахунки суб’єкти господарювання можуть без РРО, використовуючи лише
КОРО та зареєстровані розрахункові книжки. Детальніше про основні моменти роботи в цих випадках див. статтю

«Поломка РРО та відключення електроенергії: оформлюємо розрахунки правильно» // «БТ», 2010, № 41, с. 15.

 

ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З РРО

 

Програмування РРО

Проводити розрахункові операції через РРО суб’єкти господарювання відповідно до

п. 11 ст. 3 Закону про РРО зобов’язані з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Отже, перед тим як використовувати РРО суб’єкт господарювання має обов’язково здійснити попереднє програмування РРО.

При цьому попередньому програмуванню підлягають тільки найменування і ціна товару (послуги), що реалізується, а от

кількість товару попередньо програмувати не потрібно. Проте суб’єкту господарювання необхідно забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО — це означає, що касир має забезпечити, щоб у чеку було відображено кількість товару, який було продано покупцю. На це звертає увагу ДПАУ в листі від 17.09.04 р. № 8143/6/23-2219.

Проводити таке програмування найменування та ціни товарів у РРО суб’єкт господарювання може самостійно або із залученням фахівців ЦСО.

Суть програмування

полягає в тому, що кожному виду товару, наявному для продажу, надається код, за допомогою якого (при введенні коду вручну або при скануванні з упаковки) можна визначити назву та ціну товару, яка буде відображена в чеку РРО.

При цьому програмувати найменування товару потрібно так, щоб назва товару

відображала споживчі ознаки товару та однозначно давала можливість здійснити ідентифікацію товару (п. 1 Положення № 614). Тобто, якщо суб’єкт господарювання продає шоколадки, то найменування товару у чеку РРО, крім марки шоколадок («Корона», «Мілка»), повинна містити і назву виду товару (наприклад, шоколадка «Корона»).

Застерігаємо:

у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості на суб’єкта господарювання може бути накладено штраф у розмірі 85 грн. згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО.

 

Вимоги до чеку РРО

Податківці дуже «трепетно» відносяться до форми чека, який видає РРО, прирівнюючи неправильне оформлені окремі реквізити касового чека до нероздрукування відповідного розрахункового документа з накладенням

п’ятикратного штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (див., наприклад, лист ДПАУ від 09.12.08 р. № 12115/6/23-7019// «БТ», 2009, № 7, с. 7).

Форму фіскального касового чека на товари (послуги) наведено в

додатку 1 до Положення № 614 (форма № ФКЧ-1). Щоб не утворювати податківцям плацдарму для застосування п’ятикратного штрафу, розрахунковий документ (чек) має бути правильно оформлено. Отже, він має містити певні обов’язкові реквізити (п. 3.2 Положення № 614), перелік яких наведено у табл. 2 на с. 43.

Зверніть увагу:

послідовність відображення перелічених реквізитів на полі документа жодного значення для правильності оформлення чека РРО не мають, головне, щоб чек мав їх усі в наявності та правильно заповнені (п. 2.2 Порядку № 614).

Крім цього, чек РРО може містити і додаткові дані про операцію, а саме: проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО. А при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен місти ще й обов’язкові додаткові реквізити, що перелічені у

п. 3.6 Положення № 614.

 

Таблиця 2.

Перелік реквізитів чеку РРО

Реквізити чека

Опис інформації

Назва господарської одиниці (рядок 1)

Назва, що зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею)

Адреса господарської одиниці (рядок 2)

Адреса, що зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею)

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 3)

Його вказують суб’єкти господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ. Перед номером друкуються великі літери «ПН»

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок 4)

Його вказують суб’єкти господарювання, які не є платниками ПДВ. Перед номером друкують великі літери «ІД»

Реквізити товару (послуги), що продається (рядок 5)

Указується кількість та вартість придбаного товару (отриманої послуги); а також вартість одиниці виміру товару (послуги)

Найменування товару (послуги) та літерне позначення ставки ПДВ (рядок 6)

Спочатку зазначають слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, що відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання (див. розділ «Програмування РРО» на с. 42).
Потім зазначається вартість товару. Після цього вказується буква, яка відповідає певній ставці ПДВ на групу товарів, що оподатковуються за однією ставкою. Цей реквізит зазначається праворуч від надрукованої вартості товару (послуги)

Позначення форми оплати та суму коштів за такою формою оплати (рядок 7)

Указується конкретна форма оплати: готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо та сума коштів за цією формою оплати. Причому цей реквізит у чеку повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі дозволяється не друкувати цей реквізит

Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) (рядок 8)

Спочатку вказується слово «СУМА» або «УСЬОГО», а потім вартість товарів у межах чека

Літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 9)

Зазначають суб’єкти господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.
На початку рядка вказують великі літери «ПДВ», потім літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами)

Порядковий номер касового чека, дата та час проведення розрахункової операції (рядок 10)

Указують номер чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) здійснення розрахункової операції. Цей реквізит зазначається автоматично

Фіскальний номер РРО (рядок 11)

Друкуються великі літери «ФН», потім вказується фіскальний номер РРО (зазначено
в реєстраційному посвідченні на РРО)

Назва розрахункового документа (рядок 12)

Напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника

 

Порядок проведення розрахунків

Після того, як суб’єкт господарювання придбав, зареєстрував та провів програмування РРО, можна розпочинати його використання. Для цього наймають окремого працівника — касира, який буде працювати за цим РРО (підприємець може і сам працювати за РРО). Роботу касира за РРО протягом дня можна розділи на три етапи.

1. Підготовка до роботи.

На цьому етапі касир повинен:

1) увімкнути РРО;

2) перевірити правильність установленої дати та часу;

3) перевірити наявність чекової та контрольної стрічок, за необхідності — поставити нову.

Застерігаємо: зберігати контрольну стрічку на місці проведення розрахункових операцій необхідно протягом 3 днів, а потім протягом 3 років у господарській одиниці;

4) перевірити справність блокувальних пристроїв, пробити кілька нульових (пробних) чеків з метою перевірки чіткості та правильності друкування реквізитів на чеку;

5) увести суму розмінної монети, отриману з каси підприємства чи залишену з попереднього дня (зміни), за допомогою операції «Службове внесення».

2. Робота протягом зміни

. На цьому етапі касир:

1) проводить розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів;

2) видає особі, яка одержує чи повертає товар (одержує чи відмовляється від послуги), розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. При цьому видати такий документ потрібно не пізніше закінчення розрахункової операції (одночасно з видачею здачі чи до її видачі);

3) за необхідності може сформувати денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам’яті (так званий Х-звіт), який дає можливість контролювати та звіряти наявну кількість грошей у РРО з проведеними документами. Цей звіт може бути сформований тільки до формування Z-звіту;

4) протягом зміни за необхідності можна проводити виїмку грошей із скриньки РРО для інкасування з оформленням операції «Службова видача».

3. Закінчення зміни.

На цьому етапі касир має виконати такі дії:

1) скласти щоденний звіт (Z-звіт) з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО;

2) роздрукувати Z-звіт, внести на його підставі запис до КОРО і підклеїти його до КОРО;

Звертаємо увагу

, що друкувати Z-звіти необхідно щоденно (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)), тобто за період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Отже, якщо підприємство працює стандартну зміну, то друкувати Z-звіти варто після закінчення кожної робочої зміни. Якщо підприємство працює цілодобово, то роздруковувати Z-звіти можна як після кожної зміни (коли відбувається зміна працівників, при технологічній перерві), так і один раз у день, головне, щоб інтервал між друкуванням звітів не перевищував 24 (16) годин*;

3) на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнити розділ 2 КОРО;

4) здати виручку до каси підприємства чи інкасатору;

5) вимкнути РРО.

* Детальніше див. статтю «Z-звіт при цілодобовій роботі — особливості формування та заповнення звітності» // «БТ», 2009, № 40, с. 32.

Крім того, слід пам’ятати, що на робочому місці касира (тобто біля РРО), мають знаходитися (

п. 4.6 Порядку застосування РРО):

— КОРО, зареєстрована в податковому органі;

— використані контрольні стрічки за останні три робочі дні (за винятком об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі);

— реєстраційне свідоцтво РРО та остання довідка про опломбування РРО (чи їх копії);

— поточна та остання використані розрахункові книжки (що застосовувалися в період ремонту РРО чи відключення електроенергії).

Застерігаємо:

при порушенні порядку проведення розрахунків можливі такі фінансові санкції:

— у разі невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека або його незбереження
в КОРО —

340 грн. (п. 4 ст. 17 Закону про РРО);

— у разі невиконання друкування контрольної стрічки або її не збереження протягом 3 днів на місці проведення розрахункових операцій та 3 років у господарській одиниці —

170 грн. (п. 5 ст. 17 Закону про РРО).

 

Звітування

Усі суб’єкти господарювання, які використовують РРО, мають

подавати до податкових органів відповідну звітність про їх використання (п. 7 ст. 3 Закону про РРО). На сьогодні звітність включає дві форми (табл. 3). Звертаємо увагу, що при поданні звітності подавати КОРО чи РК не потрібно. Детальніше про заповнення Звіту та Довідки див. статтю «Звіт про використання РРО та РК: нюанси складання та подання» // «БТ», 2009, № 18, с. 31.

 

Таблиця 3.

Звітність щодо РРО

Назва форми

Випадок подання

Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1

Щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
При поданні звітності за останній місяць календарного року разом із цим звітом слід подати ще й періодичні звіти(1) за минулий календарний рік, надруковані на всіх зареєстрованих РРО.
До звіту включаються всі зареєстровані в податковому органі РРО незалежно від того, чи використовувалися вони у звітному місяці, чи ні

Довідка про використані розрахункові книжки

Подається лише у випадку, коли у звітному періоді була повністю використана (закінчилася) хоча б одна розрахункова книжка, зареєстрована на РРО чи на КОРО. Подавати Довідку потрібно разом із Звітом тобто не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем закінчення розрахункової книжки

(1) Періодичний звіт — це звіт фіскальної пам’яті за будь-який період часу з початку експлуатації РРО. Він складається наприкінці останнього дня звітного року (31 грудня) за весь минулий рік.

 

ОБЛІК ВИТРАТ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РРО

 

Облік пристрою РРО

За загальним правилом РРО визнається необоротним активом, а тому в

бухобліку його обліковують як ОЗ або МНМА. Від того, до якої категорії активів буде віднесено РРО, залежить порядок обліку РРО та розподілу втрат на його придбання.

Так, якщо РРО має строк експлуатації понад 1 рік, а його вартість перевищує встановлену граничну вартість, яка вказана у документі про облікову політику, то такий об’єкт визнається ОЗ і його обліковують на субрахунку

104 «Машини та обладнання». Вартість такого об’єкта підлягає амортизації одним із методів, передбачених ПСБО 7 «Основні засоби» (його підприємство вибирає самостійно, про що вказується у документі про облікову політику).

Якщо ж об’єкти не відповідають вище переліченим критеріям (в основному це стосується вартісного критерію, бо строк експлуатації РРО завжди більше 1 року), то об’єкти визнаються МНМА і їх слід обліковувати на субрахунку

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». У цьому випадку нараховувати амортизацію на такі об’єкти можна одним із чотирьох методів (п. 27 ПСБО 7): прямолінійним, виробничим, «50 % / 50 %» або 100 % у місяці введення в експлуатацію (для оптимізації у податковому обліку варто обрати його).

У

податковому обліку придбані РРО варто обліковувати або як ОФ або як податкову «малоцінну» (п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток):

1) якщо строк використання РРО перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, а вартість — 1000 грн. , то його вартість включають

до ОФ групи 4, як машини для автоматичної обробки інформації (див. також лист ДПАУ від 27.09.04 р. № 484/4/23-2114);

2) в іншому разі такий об’єкт відноситься

до податкової «малоцінки», а тому його слід відображати в податковому обліку як запаси (вартість включається до валових витрат з урахуванням норм п. 5.9 Закону про податок на прибуток*).

* При цьому брати участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток податкова малоцінка буде у розмірі залишкової вартості такого об’єкта в бухгалтерському обліку, тобто за мінусом нарахованого зносу.

ПДВ

, сплачений у складі вартості РРО, за наявності податкової накладної можна включити до податкового кредиту.

 

Облік витрат матеріалів для роботи РРО

Для роботи РРО підприємство має забезпечити себе необхідними матеріалами, а саме контрольними стрічками та картриджами.

Витрати таких матеріалів прямо пов’язані з господарською діяльністю підприємства, тому що без стрічок і заповнених картриджів РРО свої функції виконувати не може. Отже, витрати на заміну стрічок (картриджів), або на заправку картриджів у податковому обліку відносять

до валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток**, а вхідний ПДВ (за наявності податкової накладної) — до податкового кредиту на підставі пп. 7.4.1 та 7.4.2 Закону про ПДВ.

** Якщо на кінець звітного періоду у підприємства на складі залишаються стрічки та придбані нові картриджі, то їх вартість включається у перерахунок за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

У бухобліку витрати на придбання стрічки та на заправку чи заміну картриджів варто відносити на витрати на збут (рахунок

93 «Витрати на збут»). Придбані стрічки і нові картриджі обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали».

 

Обслуговування та ремонт РРО

Як і будь-яка техніка РРО підлягає технічному обслуговуванню, а іноді й ремонту.

Витрати на техобслуговування

в податковому обліку відносять на валові витрати на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток (такі дії на пряму пов’язані з господарською діяльністю підприємства), а вхідний ПДВ — до податкового кредиту за загальними правилами. У бухобліку такі витрати варто відносити до складу витрат на збут (рахунок 93).

Витрати на проведення ремонту

в податковому обліку відображають за правилами п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток:

1) у межах 10 % ремонтного ліміту — відносять до складу валових витрат звітного періоду;

2) витрати, що перевищують ремонтний ліміт —збільшують балансову вартість групи 4 ОФ.

У бухобліку

витрати на ремонт РРО, як і витрати на техобслуговування, варто відносити до складу витрат на збут (рахунок 93), оскільки збільшення економічних вигід від використання відремонтованого РРО не відбувається.

На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація дасть можливість чітко уявити, а для тих, хто користується РРО, нагадати основні правила роботи з РРО.

 

Документи та скорочення Теми

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закону про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Положення № 1315

— Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене постановою КМУ від 29.08.02 р. № 1315.

Порядок № 11

— Порядок доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затверджений рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р. № 11.

Порядок застосування РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок реєстрації КОРО —

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення № 614

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок № 601

— Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. № 601.

Держреєстр РРО

— Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПАУ від 19.08.10 р. № 618.

КОРО

— Книга обліку розрахункових операцій.

МНМА

— малоцінний необоротний матеріальний актив.

ОЗ

— основний засіб.

ОФ

— основні фонди.

РРО

— реєстратор розрахункових операцій.

ЦСО

— центр сервісного обслуговування.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі