ФІНМОНІТОРИНГ:
аналізуємо нові порядки
Як ви, напевно, пам’ятаєте, нещодавно Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» Законом від 18.05.10 р. № 2258-VI
було викладено у новій редакції (про це йшлося в «БТ», 2010, № 29, с. 16). У зв’язку з цим привнесено багато новацій у процедуру фінансового моніторингу.І от нещодавно Кабмін та Держфінмоніторинг затвердили низку підзаконних актів, у яких викладено нові правила проведення фінансового моніторингу. Тому в цій публікації зупинимося на нововведеннях, висвітлених у цих документах.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Про що піде мова
Кабмін для виконання норм нової редакції
Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» у редакції від 18.05.10 р. № 2258-VI (далі — Закон про фінмоніторинг) затвердив низку нормативно-правових актів, які регулюють деякі аспекти проведення фінмоніторингу, а саме:Порядок № 745
— Порядок формування переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, затверджений постановою КМУ від 18.08.10 р. № 745;Порядок № 746
— Порядок надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта, затверджений постановою КМУ від 25.08.10 р. № 746;Порядок № 747
— Порядок взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітету фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затверджений постановою КМУ від 25.08.10 р. № 747* (див. додаток «Документи» цього номера);Порядок № 759
— Порядок надання органами державної влади інформації про фінансові операції до Державного комітету фінансового моніторингу, затверджений постановою КМУ від 25.08.10 р. № 759;Порядок № 775
— Порядок подання суб'єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державного комітету фінансового моніторингу, затверджений постановою КМУ від 30.08.10 р. № 775.* Постановою КМУ від 25.08.10 р. № 747 затверджено також
Порядок взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу. Але цей документ регламентує операції саме Держфінмоніторингу, тому розглядати його норми не будемо.У свою чергу Держфінмоніторинг також затвердив нормативно-правові акти, що спрямовані на виконання та контроль за виконанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) покладених на них обов’язків:
Порядок № 112
— Порядок розгляду Державним комітетом фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затверджений наказом Держфінмоніторингу від 15.07.10 № 112;Положення № 113
— Положення про навчання працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України, затверджене наказом Держфінмоніторингу від 19.07.10 р. № 113;Порядок № 120
— Порядок проведення перевірок Державним комітетом фінансового моніторингу України суб'єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Держфінмоніторингу від 21.07.10 р. № 120;Інструкція № 121
— Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Держфінмоніторингу від 27.07.10 р. № 121.Розглянемо детально ці нормативно-правові акти та з’ясуємо, що нового вони внесли в порядок проведення фінансового моніторингу.
Узяття на облік СПФМ
Для того щоб виконувати функції СПФМ, суб’єкти господарювання, перелічені у
ст. 5 Закону про фінмоніторинг, мають стати на облік у Держфінмоніторингу за правилами, встановленими Порядком № 747 (набрав чинності 28.08.10 р.). Цей Порядок прийшов на зміну старому, що був затверджений постановою КМУ від 26.04.03 р. № 646.Відповідно до
Порядку № 747, щоб стати на облік у Держфінмоніторингу, суб’єкту господарювання потрібно подати на паперових носіях відповідну інформацію за встановленою формою. Така інформація має обов'язково містити відомості про реєстрацію суб'єкта, його місцезнаходження (місце проживання), відповідального працівника або особи, що тимчасово виконує його обов'язки. А у разі наявності відокремлених підрозділів ще й інформацію про ці підрозділи.Ставати на облік у Держфінмоніторингу
СПФМ (окрім спеціально визначених) зобов'язані протягом трьох 3 днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (п. 5 Порядку № 747). Крім того Кабмін установив іще одну умову: СПФМ (окрім спеціально визначених, а також тих, які вже стали на облік) повинні стати на облік у Держфінмоніторингу протягом 2 місяців після набрання чинності Порядком № 747, тобто протягом вересня — жовтня 2010 року.Спеціально визначені СПФМ
(СПФМ, названі у п. 8 ст. 5 Закону про фінмониторинг) подавати інформацію, необхідну для взяття на облік, на відміну від звичайних СПФМ повинні не завжди, а лише при здійсненні певної фінансової операції, тому для них установлено особливі строки подачі інформації для взяття на облік у Держфінмоніторингу (див. табл. на с. 30).Після подачі необхідної інформації до Держфінмоніторингу протягом 5 робочих днів з дати її надходження СПФМ присвоюється обліковий ідентифікатор, що підтверджує взяття цього суб’єкта на облік та дає йому право проводити фінансовий моніторинг.
Узяття на облік спеціально визначених СПФМ
| Спеціально визначений СПФМ | Строк подачі інформації для взяття на облік у Держфінмоніторингу |
| 1. Суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу | Не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити правочин щодо купівлі-продажу нерухомості на суму, яка дорівнює чи перевищує 400000 грн. або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті
|
| 2. Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них за готівку | Не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати проведення фінансової операції з предметами високої вартості (зокрема, з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або під час організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної, якщо сума, на яку проводиться операція, дорівнює чи перевищує 150000 грн. або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті
|
| 3. Суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино | Не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати проведення фінансової операції, пов'язаної з прийняттям чи поверненням ставок або виплатою виграшів
|
| 4. Адвокати, аудитори, аудиторські фірми, нотаріуси, особи, які надають юридичні послуги, фізичні особи — підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку | Не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити один з правочинів щодо:
|
| 5. Фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку | Не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати проведення фінансової операції на суму, яка дорівнює чи перевищує 150000 грн. або дорівнює чи перевищує суму, еквівалентну зазначеній, в іноземній валюті
|
Реєстрація фінансових операцій
У
Порядку № 747 Кабмін установив новий порядок реєстрації операцій, що підлягають фінмоніторингу.Від попереднього він відрізняється лише тим, що:
1) містить розмежування строків відображення інформації у реєстрі для окремих операцій, зокрема:
— при виявленні фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є
особи, включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції, інформацію про таку операцію вносять до реєстру в день виявлення такої операції;— у разі
зупинення фінансових операцій за рішенням (дорученням) Держфінмоніторингу інформація до реєстру вноситься в день надходження такого рішення (доручення);— при виявленні
інших фінансових операцій (не перелічених вище), інформацію до реєстру вносять не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.Згідно ж зі старим
Порядком (затвердженим постановою КМУ від 26.04.03 р. № 646) вносити будь-яку інформацію про фінансові операції потрібно було не пізніше наступного робочого дня після здійснення фінансової операції;2) при веденні реєстру фінансових операцій в електронному вигляді роздруковувати нові записи потрібно не кожного дня, а
в кінці кожного місяця. Ця умова дещо полегшить роботу відповідального працівника.Усі інші дії, що пов’язані із заповненням, формуванням та зберіганням реєстру, залишилися незмінні. Тобто, як і раніше, до 5 числа кожного місяця роздруковані сторінки з інформацією за минулий місяць складаються у брошури у хронологічному порядку, прошнуровуються, засвідчуються підписом керівника або відповідального працівника та скріплюються печаткою. На першій сторінці зазначаються кількість сторінок, перша та остання дати внесення інформації. Зберігаються такі брошури протягом 5 років.
Подання інформації Держфінмоніторингу
Подавати інформацію Держфінмоніторингу про фінансові операції СПФМ, в тому числі і спеціально визначені, повинні за правилами, встановленими
Порядком № 747, а державні органи влади — за правилами, визначеними Порядком № 759 (набрав чинності 31.08.10 р.).СПФМ мають подавати таку інформацію протягом
3 робочих днів із дня її реєстрації (ст. 12 Закону про фінмоніторинг), а органи державної влади — не пізніше 10 календарних днів із дня встановлення підозр, що фінансова операція пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів (п. 5 Порядку № 759).Порядок подачі такої інформації СПФМ практично не відрізняється від того, який був затверджений
постановою КМУ від 26.04.03 р. № 644 (втратила чинність), за винятком того, що відтепер:— СПФМ (крім спеціально визначених) зобов’язані подавати таку інформацію
в електронному вигляді, а у разі несистематичного надсилання (протягом одного календарного року не більш як про чотири зареєстровані фінансові операції) — на паперових носіях. При цьому, якщо у СПФМ виникає потреба подати протягом одного календарного року повідомлення про п'яту та наступні фінансові операції, суб'єкт забезпечує його надсилання в електронному вигляді (раніше суб’єкт самостійно вибирав спосіб подачі такої інформації);— спеціально уповноважені СПФМ
мають право подавати таку інформацію лише на паперових носіях незалежно від кількості повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу.Крім того СПФМ, що надсилають інформацію Держфінмоніторингу, відтепер також мають контролювати, чи отримав цей орган надіслану йому інформацію. Такий контроль полягає у тому, що після надсилання інформації про фінансову операцію СПФМ має отримати від Держфінмоніторингу підтвердження отримання інформації (при подачі інформації поштою підтвердження від Держфінмоніторингу має надійти протягом
10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення, а при подачі в електронному вигляді — протягом 2 робочих днів з дати відправлення повідомлення). Якщо таке підтвердження не надходить, то СПФМ має звернутися до Держфінмоніторингу для з'ясування причини неотримання надісланої інформації.Усі інші правила надання інформації залишилися без змін.
Правила надання інформації органами державної влади детально розглядати не будемо, зазначимо лише те, що державні органи влади відповідно до
Порядку № 759 мають:— надсилати Держфінмоніторингу інформацію про фінансові операції в письмовій формі за підписом уповноваженої особи органу державної влади;
— надавати Держфінмоніторингу у відповідь на його запит повну та достовірну інформацію, а за можливості і копії документів, які її підтверджують.
Ідентифікація клієнтів
Нагадаємо, що СПФМ згідно зі
ст. 12 Закону про фінмоніторинг, здійснюючи покладені на них обов’язки, мають перш за все виявляти фінансові операції, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінмоніторингу та ідентифікувати учасників таких операцій. При проведенні ідентифікації СПФМ мають право брати інформацію з різних джерел. Одним із таких джерел є державні органи, які зобов’язані надавати на вимогу СПФМ інформацію про суб’єкта господарювання, який здійснює фінансову операцію.Процедуру надання державними органами на вимогу СПФМ інформації про суб’єктів, що здійснюють фінансові операції, та перелік органів, які надаватимуть таку інформацію, встановлено
Порядком № 746 (набрав чинності 28.08.10 р.).Так, відповідно до
п. 4 Порядку № 746 надавати інформацію про ідентифікацію клієнта на вимогу СПФМ будуть лише 3 органи: Держпідприємництво, ДПАУ та органи МВС. Надавати інформацію вони будуть безкоштовно, як цього вимагають Закон про фінмоніторинг і Порядок № 746.Для отримання інформації від вищезгаданих органів державної влади СПФМ має надіслати в паперовій чи електронній формі запит за місцезнаходженням відповідного державного органу.
Цей запит має містити підстави для надання державними органами інформації про ідентифікацію клієнта, її перелік та мету використання такої інформації. Підписується він керівником СПФМ або особою, яка його заміщує, та скріплюється печаткою. До запиту необхідно додавати копію повідомлення про присвоєння облікового ідентифікатора СПФМ, який надається під час реєстрації.
Після надання такого запиту орган державної влади, якщо інформація відноситься до його компетенції, протягом
10 днів має надати у відповідь потрібну інформацію.СПФМ, отримуючи інформацію від державних органів, має також вести реєстр запитів до державних органів, який повинен містити вихідні реквізити запиту; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи, інформація про яких запитується; підстави для надсилання запиту та реквізити листа державного органу з інформацією, одержаною у відповідь на запит.
Звернемо увагу: інформація, яка надається для ідентифікації клієнта, є інформацією з обмеженим доступом та використовується виключно з метою виконання вимог
Закону про фінмоніторинг. А тому СПФМ мають забезпечувати зберігання та використання зазначеної інформації відповідно до вимог законодавства, а також проводити заходи щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї та її поширення. За порушення цих вимог СПФМ несе відповідальність згідно із законодавством.
Надання інформації не СПФМ
Згідно зі
ст. 12 Закону про фінмоніторинг суб'єкти господарювання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, що не є СПФМ, зобов'язані надавати на запит Держфінмоніторингу необхідну інформацію для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.Надавати таку інформацію суб’єкти господарювання будуть відповідно до
Порядку № 775 (набрав чинності 02.09.10 р.) на підставі запиту, наданого у письмовій формі на офіційному бланку Держфінмоніторингу та підписаного Головою Держфінмоніторингу або його заступником.Держфінмоніторинг має право запитувати дані:
— про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу;
— про учасників таких операцій;
— про активи учасників фінансових операцій (зазначимо, що надання такої інформації у
ст. 12 Закону про фінмоніторинг не передбачено).У відповідь на запит суб’єкт господарювання повинен надати лист-відповідь, який має містити (
п. 7 Порядку № 775):1) номер та дату запиту Держфінмоніторингу, на який надається відповідь;
2) повну та змістовну інформацію, що запитується Держфінмоніторингом, у тому числі з обмеженим доступом, зокрема таку, що становить банківську або комерційну таємницю, за винятком інформації про конкретних фізичних осіб;
3) засвідчені печаткою суб'єкта копії документів, що підтверджують подану інформацію, та необхідні довідки відповідно до запиту Держфінмоніторингу;
4) підпис уповноваженої посадової особи, скріплений відбитком печатки.
Задовольняти запит (надсилати відповідь) Держфінмоніторингу суб’єкт господарювання, який не є СПФМ, має протягом
5 робочих днів з дати його отримання.
Перелік осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю
У зв’язку з тим, що
ст. 17 Закону про фінмоніторинг СПФМ надано право зупиняти проведення фінансової операції суб’єктів господарювання, яких включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, Кабмін затвердив Порядок № 745 (набрав чинності 28.08.10 р.), яким визначено новий порядок формування такого переліку. Порівняно із старим Порядком, який був затверджений постановою КМУ від 25.05.06 р. № 751, новий Порядок містить не тільки інформацію про підстави для внесення Держфінмоніторингом юридичної та фізичної особи до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю, а й перелік підстав, що можуть виключити таку особу з цього переліку.
Навчання працівників
Держфінмоніторинг затвердив
Положення № 113 (набрало чинності 06.09.10 р.), яким установлено порядок проходження навчання працівників СПФМ, відповідальних за здійснення фінмоніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Держфінмоніторинг.Відповідно до цього
Положення СПФМ, а саме: еквайрингові та клірингові установи, біржі (крім фондових, товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами), суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна (крім СПФМ, які провадять свою діяльність одноосібно, без утворення юридичної особи), зобов’язані направити працівника, який є відповідальний за проведення фінмоніторингу, на навчання та підвищення кваліфікації з питань фінмоніторингу.Проходити таке навчання працівник має право або у навчальному закладі, який
має відповідну ліцензію Міносвіти та уклав з Держфінмоніторингом договір про співробітництво з питань навчання, або у Державному навчальному закладі післядипломної освіти «Навчально-методичний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань фінансового моніторингу в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму» (п. 9 Положення № 113).При цьому проходити навчання
особа, яка вперше призначена на посаду відповідального працівника за проведення фінмоніторингу у СПФМ, повинна протягом 3 місяців із дня призначення на посаду шляхом проходження курсу довгострокового підвищення кваліфікації (не менше 72 годин) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів. Після проходження такого навчання та складання екзамену ця особа отримує Свідоцтво про навчання і може приступати до виконання своїх обов’язків (п. 4 Положення № 113).Особа, яка вже працювала або працює на посаді відповідального за проведення фінмоніторингу, таке навчання проходити не зобов’язана. Та все ж вона має
не рідше одного разу на три роки здійснювати підвищення кваліфікації шляхом проходження короткострокового навчання (не більше 72 годин) згідно із відповідним обсягом типової програми навчання. Крім того, вона також повинна підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження інших форм навчання (семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, «круглі столи» тощо) та самостійно вивчати законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів (пп. 5 і 6 Положення № 113).Звернемо увагу, що при виборі працівника на посаду відповідального за проведення фінмоніторингу варто враховувати
Вимоги до кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії введенню в легальний обіг доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму, затверджених у редакції наказу від 15.10.09 р. № 147, де чітко прописані основні вимоги до освіти, досвіду роботи та ділової репутації такого працівника.
Контроль за проведенням фінмоніторингу СПФМ
Держфінмоніторинг затвердив
Порядок № 120 (набрав чинності 18.09.10 р.) та Порядок № 112 (набрав чинності 24.09.10 р.), якими встановлено механізм нагляду за проведенням фінмоніторингу СПФМ.Згідно з
Порядком № 120 Держфінмоніторинг буде проводити нагляд за здійсненням фінмоніторингу таких СПФМ, як:— еквайрингові та клірингові установи;
— біржі, крім фондових, товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами;
— суб'єкти підприємницької діяльності, які
надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;— фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які
проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку , за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 тис. грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150 тис. грн.Здійснювати такий нагляд Держфінмоніторинг буде шляхом проведення
планових та позапланових виїзних та безвиїзних перевірок.Коротко розглянемо порядок проведення планових і позапланових перевірок:
1. Проводити
планові перевірки Держфінмоніторинг буде не частіше як один раз на рік. При їх проведенні Держфінмоніторинг має повідомити СПФМ про це не пізніше як за 10 днів до початку перевірки. Тривалість такої перевірки не може перевищувати 20 робочих днів, але у разі потреби її строк може бути продовжено ще на 10 робочих днів.2. Проводити
позапланову перевірку Держфінмоніторинг має право за наявності хоча б однієї з таких підстав:— письмового повідомлення органів державної влади та/або місцевого самоврядування про ознаки порушення СПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства;
— виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення СПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства;
— на виконання судових рішень та на вимогу правоохоронних органів;
— за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення СПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства;
— виявлення Держфінмоніторингом нових документів (обставин), що не були (не могли бути) відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки;
— необхідність перевірки виконання СПФМ законних вимог посадових осіб Держфінмоніторингу стосовно усунення ним порушень закону.
Причому повторна перевірка питань, які перевірялись раніше, здійснюється
лише за рішенням суду та за постановою слідчого у кримінальній справі.Строки проведення позапланових перевірок, порядок допуску перевіряючих до виїзних перевірок та надання документів при безвиїзній перевірці такі самі, як і при планових перевірках.
За результатами проведеної перевірки (планової чи позапланової) перевіряючі складають у двох примірниках Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Цей Акт підписують перевіряючі та керівник СПФМ
та/або відокремленого підрозділу або особи, які виконують його обов'язки, не пізніше дати закінчення терміну проведення перевірки.
Зауважимо, що відповідно до
п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону про фінмоніторинг нагляд за проведенням фінмоніторингу суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб — підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, здійснює Мінфін. Тому Порядок № 120 на таких суб’єктів господарювання не розповсюджується.
Розгляд справи при порушенні законодавства з фінмоніторингу
Після складання Акту перевірки, в якому вказано виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів відповідно до
Порядку № 112, розпочинається провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства з фінмоніторингу. Така справа розглядається Комісією Держфінмоніторингу з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства про фінмоніторинг СПФМ, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Держфінмоніторинг.Розгляд такої справи відбувається за участю СПФМ, який притягується до відповідальності, чи його керівника та/або представника*, яких мають повідомити про розгляд справи не пізніше ніж за
5 днів до дати її розгляду шляхом надсилання (вручення) повідомлення про розгляд справи.* Повноваження представника СПФМ засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.
Причому відсутність без поважних причин на розгляді справи СПФМ чи його представника не може бути підставою для відкладення розгляду справи. Якщо ж відсутність СПФМ чи його представника має поважну причину, що підтверджено відповідними документами, то без письмового клопотання про розгляд справи за відсутністю СПФМ чи його керівника та/або представника розгляд справи відкладається.
За результатами розгляду справи Комісія Держфінмоніторингу протягом 30 днів після відкриття провадження у справі приймає рішення про накладання штрафу на СПФМ або про закриття справи.
Якщо за результатами розгляду справи Комісія Держфінмоніторингу накладає штрафи, передбачені ст. 23 Закону про фінмоніторинг (див. консультацію «Запобігання відмиванню доходів: нова редакція Закону» // БТ», 2010, № 29, с. 16), то сплатити його СПФМ має не пізніше ніж через 15 днів із дня отримання постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів із дня набрання чинності рішенням про залишення скарги без задоволення.
У разі якщо СПФМ не сплачує штраф протягом установленого строку з дня отримання постанови про накладення штрафу, Держфінмоніторинг може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з СПФМ відповідної суми штрафу.
Звернемо увагу, що штрафи за порушення вимог законодавства про фінмоніторинг, які були допущені:
— відокремленими підрозділами СПФМ — юридичної особи (філіями, представництвами тощо), накладаються безпосередньо на СПФМ — юридичну особу;
— працівниками, які працюють на умовах трудового договору у СПФМ, який не є юридичною особою, накладаються безпосередньо на СПФМ.
Оформлення адміністративних правопорушень
У зв’язку з тим, що до фізичних осіб, які беруть участь у фінмоніторингу, може застосовуватися адміністративна відповідальність відповідно до
ст. 1669 та 18834Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), Держфінмоніторинг затвердив нову Інструкцію № 121 (набрала чинності 27.09.10 р.), якою встановлюються нові правила оформлення протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення, та визнав такою що втратила чинність попередню Інструкцію, затверджену наказом Держфінмоніторингу від 30.11.05 р. № 230.Порівняно із старою нова
Інструкція № 121 кардинальних змін не містить, а лише уточнює деякі нюанси порядку складання цього протоколу:1) відтепер у самій
Інструкції наведено перелік осіб, щодо яких складаються протоколи про адміністративні порушення відповідно до ст. 1669 та ст. 18834 КУпАП;2) складати протокол про адмінпорушення будуть щодо
кожної фізичної особи, що здійснила порушення, навіть якщо таке порушення було здійснено декількома особами. А у випадку вчинення однією особою кількох окремих правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень окремо;3) перед тим, як складати протокол про адмінпорушення, посадова особа Держфінмоніторингу має
ознайомити особу, яка допустила порушення, з її правами і обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП та із змістом ст. 63 Конституції України. Про таке ознайомлення посадова особа Держфінмоніторингу робить позначку у протоколі, а особа, яка допустила порушення, проставляє свій підпис;4) особа щодо якої складено протокол про адмінпорушення, має право
надати письмове пояснення за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи. Крім того таке пояснення може додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі.На цьому все. Сподіваємося, що ця інформація допоможе вам правильно проводити фінансовий моніторинг. Подальші роз’яснення органів влади щодо проведення фінмоніторингу будуть оперативно висвітлюватися на сторінках нашої газети, тому слідкуйте за публікаціями.
