НЕПОВНИЙ РОБОЧИЙ ЧАС:
особливості оплати праці
Досить поширене останнім часом зменшення тривалості робочого часу з метою зекономити на зарплаті працівників породжує запитання, пов'язані з правильністю оплати праці при такому режимі роботи. У сьогоднішній статті розглянемо особливості оплати праці в режимі неповного робочого часу.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Установлюємо неповний робочий час
Робочий час — це час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати передбачені для нього трудовим договором та законодавством про працю трудові функції.
Неповний робочий час передбачає
зменшення нормальної тривалості робочого часу. Воно може бути у формі зменшення:1) тривалості робочого
дня — менше, ніж передбачено у правилах внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності (наприклад, робота 3 години на день);2) кількості робочих днів
тижня — зменшується кількість робочих днів протягом тижня (наприклад, робота 4 дні на тиждень);3)
комбіновано: одночасно зменшують тривалість робочого дня і кількість робочих днів тижня (наприклад, робота по 3 години 4 дні на тиждень).Нормальна тривалість робочого часу
працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Однак за домовленістю між роботодавцем і працівниками (у колективному договорі) її може бути встановлено меншою, але при цьому оплату праці здійснюють виходячи з повної тарифної ставки (за повним посадовим окладом) (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Тривалість щоденної роботи визначають:1) при п'ятиденному робочому тижні — у правилах внутрішнього трудового розпорядку або графіку змінності, що затверджуються роботодавцем за погодженням із профспілкою в межах установленої тривалості робочого тижня (40 годин чи менше);
2) при шестиденному робочому тижні — не повинна перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин — при тижневій нормі 36 годин і 4 годин — при тижневій нормі 24 години.
Крім нормальної та меншої тривалості робочого часу,
ст. 51 КЗпП передбачено обов'язкове встановлення скороченої тривалості робочого часу для окремих категорій громадян (див. таблицю на с. 21).Зверніть увагу
: для категорій громадян, зазначених у таблиці (с. 21), така скорочена тривалість робочого часу вважається нормальною. Працю таких працівників оплачують виходячи з повної тарифної ставки (повного окладу).Неповний робочий час відрізняється від скороченого насамперед розміром оплати праці. Так,
при неповному робочому часі, на відміну від скороченої тривалості робочого часу, працівник працює менше і його працю оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від фактичного виробітку. Отже, порівняно зі скороченим часом за такий самий відпрацьований час у режимі неповного часу за інших рівних умов працівник отримуватиме менше.Приклад 1.
Два працівники обіймають однакову посаду, їм установлено однаковий розмір місячного окладу — 3600 грн. Нормальна тривалість робочого часу — 40 годин на тиждень. Однак один з цих працівників є інвалідом II групи, тому йому встановлено скорочену тривалість робочого часу — 36 годин на тиждень згідно з п. 6 постанови № 674.Для того щоб заробити свій оклад у сумі 3600 грн., звичайний працівник має відпрацювати місяць виходячи з 40-годинного робочого тижня, а працівник-інвалід — виходячи з 36-годинного робочого тижня.
Неповний робочий час може бути встановлено
і для категорій працівників зі скороченою тривалістю робочого часу. Для них неповний робочий час передбачає зменшення встановленої для них нормальної тривалості часу роботи, тобто менше скороченої тривалості.Приклад 2.
Для працівника, який є інвалідом II групи, неповним робочим часом буде встановлення робочого часу менше 36 годин на тиждень.Неповний робочий час може бути встановлено:
1) з ініціативи роботодавця
— регулюється ст. 32 КЗпП;2) за згодою між працівником і роботодавцем
— регулюється ст. 56 КЗпП.Роботодавець зобов'язаний установити
неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 56 КЗпП) на прохання:— вагітної жінки;
— жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою;
— жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку;
— батька, який виховує дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікуна (піклувальника), прийомних батьків (
ст. 1861 КЗпП).
Випадки обов'язкового встановлення скороченої тривалості робочого часу
| Категорія працівників | Тривалість робочого часу, що є нормальною | Чим передбачено |
| Працівники віком від 16 до 18 років | 36 годин на тиждень | Ст. 51 КЗпП |
| Особи віком від 15 до 16 років | 24 години на тиждень | |
| Учні віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул | ||
| Учні, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час | Не більше 50 % максимальної тривалості робочого часу, передбаченого вище для осіб відповідного віку | |
| Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці(1) | Не більше 36 годин на тиждень | |
| Інваліди I та II груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на отримання вищих пільг | 6 годин на добу (36 годин на тиждень) (2) | Ст. 51 КЗпП; п. 6 постанови № 674 |
| Окремі категорії працівників (учителі, медпрацівники тощо) | Установлено спеціальними законодавчими актами | Спеціальні законодавчі акти |
| Жінка, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда(3) | За домовленістю сторін | Ст. 51 КЗпП; спеціальні внутрішні документи роботодавця (колективний договір, трудовий договір тощо) |
| (1) Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджений постановою КМУ від 21.02.01 р. № 163.(2) Ця норма, на думку Мінпраці, може застосовуватися тільки при шестиденному робочому тижні, на п'ятиденний робочий тиждень вона не поширюється (лист від 28.07.08 р. № 3144/0/10-08/13). Ми вважаємо, що ця пільга має застосовуватися і при п'ятиденці (докладніше див. ком. «Розрахунок відпускних, праця інвалідів, працевлаштування безробітних — Мінпраці відповідає на запитання» // «БТ», 2008, № 38, с. 6). (3) Установлюється за рахунок власних коштів роботодавця. На прохання самих цих жінок згідно зі ст. 56 КЗпП роботодавець зобов'язаний установити їм неповний час, але тоді оплата праці залежатиме від відпрацьованого часу (виконаного обсягу роботи). Якщо ж роботодавець установить для них скорочений час за свій рахунок, то повний оклад їм буде виплачено за менший відпрацьований час роботи. | ||
Оплата праці
в режимі неповного робочого часу відбувається пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.Не вдаючись у правові нюанси переведення працівників на неповний час*, розглянемо особливості встановлення оплати праці працівнику, який переходить на режим неповного робочого часу. Ураховуючи, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною чи іншими формами оплати праці (
ст. 97 КЗпП), можливі такі варіанти:1.
При погодинній оплаті праці:— якщо оплату праці визначають
за місячним окладом (місячною тарифною ставкою), при неповному часі працівник отримує частину окладу (0,5 окладу (ставки), 0,2 тощо);— якщо оплату праці визначають
за годинною тарифною ставкою та кількістю відпрацьованого часу, працівнику нараховують зарплату виходячи з установленої йому погодинної ставки за фактично відпрацьований час в умовах неповного робочого часу. Переведення на неповний час ніяк не впливає на розмір погодинної ставки.* Із цього приводу див. Тему тижня «Якщо роботи стало замало…» // «БТ», 2008, № 45, с. 35.
2. При відрядній оплаті праці зарплату нараховують виходячи з установленої працівнику відрядної розцінки за фактично виконаний обсяг робіт.
Оплата праці за місячним окладом
При
погодинній оплаті праці за місячним окладом (місячною тарифною ставкою) встановлений працівнику трудовим договором оклад виплачують у разі, якщо працівник відпрацював місячну норму робочого часу**.** Норми тривалості робочого часу Мінпраці щороку наводить у своїх листах. Так, на 2010 рік такі норми передбачено листом від 25.08.09 р. № 9681/0/14-07/13 («БТ», 2010, № 1 — 2, с. 31).
При переведенні на неповний робочий час
працівника, якому встановлено місячний оклад, як оплату своєї праці він отримуватиме частину місячного окладу . Це має бути відображено в наказі (розпорядженні чи іншому розпорядчому документі) (див. рис. 2 на с. 22). У такому разі для того, щоб заробити частину окладу, працівник має відпрацювати частину норми тривалості робочого часу, яку розраховують так: частину окладу, за якою здійснюють оплату праці, помножують на нормальну для працівника норму робочого часу.Приклад 3.
Працівника прийнято на роботу на умовах роботи протягом 0,4 тривалості робочого часу з оплатою пропорційно відпрацьованому часу (0,4 ставки).У цьому випадку при 40-годинному робочому тижні працівник має відпрацювати 16 годин на тиждень (0,4 хх 40 годин). При цьому, якщо згідно з трудовим договором працівник працює 8 годин на день при 5-денному робочому тижні, то щодня він має відпрацювати 3,2 години або 3 години 12 хвилин (0,4 х 8 годин).
Напередодні святкового (неробочого) дня
згідно зі ст. 53 КЗпП тривалість роботи скорочується на 1 годину (наприклад, при 8-годинному робочому дні працівник має відпрацювати в передсвятковий день 7 годин). Виняток — особи, яким відповідно до ст. 51 КЗпП установлено скорочений робочий час (див. таблицю на с. 21), — їм роботу в такий день на годину не скорочують. При встановленні неповного робочого часу правило скорочення роботи на годину поширюється також і на працівників, які працюють частину норми часу (і одержують частину окладу). Тривалість їх роботи в цей день розраховують пропорційно встановленій їм частині норми робочого часу виходячи з такої скороченої на годину тривалості роботи.Приклад 4.
При 8-годинному робочому дні в передсвятковий день працівник, працевлаштований на 0,3 ставки, має відпрацювати 2,1 години або 2 години 6 хвилин ((8 годин - 1 година) хх 0,3), тоді як у звичайний день він повинен відпрацювати 2,4 години або 2 години 24 хвилини (8 годин х 0,3).Для виконання вимог
ст. 95 КЗпП щодо мінімальної місячної заробітної плати для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу з оплатою праці в розмірі частини окладу, роботодавцю потрібно дотримуватись мінімальної заробітної плати з розрахунку на місяць. Таким чином, саме місячний оклад не має бути менше мінзарплати, а частина окладу цілком може бути менше встановленого розміру місячної мінзарплати. Це не буде порушенням вимог трудового законодавства.Приклад 5.
Працівник працює на умовах роботи протягом 0,5 тривалості робочого часу з оплатою пропорційно відпрацьованому часу (0,5 ставки).У цьому випадку оплата здійснюється пропорційно частині встановленої працівнику ставки та має становити у III кварталі 2010 року не менше 444 грн. (0,5 х 888 грн.).
Зразок
наказу про переведення працівника на неповний робочий час за бажанням працівника (працівник написав заяву — рис. 1) з оплатою праці на 0,4 окладу наведено на рис. 2. При цьому до встановлення працівнику неповного робочого часу він працював 8 годин на день при 5-денному робочому тижні з окладом у розмірі 2350 грн.
Зміна кількості штатних одиниць, розміру посадового окладу і фонду оплати праці потребує коригування
штатного розпису*. Для цього наказом (розпорядженням) уносять зміну до діючого штатного розпису, а за істотних змін — викладають штатний розпис у новій редакції.* Докладніше про складання штатного розпису див. у статті «Штатний розпис: складаємо, змінюємо» // «БТ», 2007, № 49, с. 17.
Зверніть увагу
: місячну зарплату працівнику, якому встановлено неповний робочий час з оплатою в розмірі частини окладу, при виконанні ним відповідної частини робочого часу, що фіксується в табелі обліку робочого часу, розраховують як частину окладу.
Оплата праці за погодинною ставкою
Оплата за годинною тарифною ставкою є різновидом погодинної оплати праці. Заробітну плату працівника в такому разі визначають як добуток годинної тарифної ставки та фактично відпрацьованого працівником часу. Тому при застосуванні годинної тарифної ставки важливо забезпечити облік відпрацьованого часу, оскільки розмір оплати безпосередньо залежить від цього показника.
З 2010 року запроваджено
мінімальну зарплату в погодинному розмірі, нижче за який не можна оплачувати годину роботи за виконану працівником годинну норму праці (обсяг робіт):з 01.01.10 р. — 5,2 грн.;
з 01.04.10 р. — 5,29 грн.;
з 01.07.10 р. — 5,32 грн.;
з 01.10.10 р. — 5,43 грн.;
з 01.12.10 р. — 5,52 грн.
Зверніть увагу: підвищення мінімальної погодинної ставки не є підставою для збільшення нормованих завдань (
п.п. 4 п. 1 постанови № 330).Мінімальна заробітна плата
в погодинному розмірі, як у цілому й погодинна оплата праці, застосовується (п. 2 постанови № 330):1) на підприємствах незалежно від форми власності в разі встановлення в колективних договорах або за погодженням із профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
2) фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці (указують у трудовому договорі з найманим працівником).
Установлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу (
п. 3 постанови № 330). Це означає, що працівнику з погодинною оплатою праці має бути встановлено нормальну тривалість робочого часу.Таким чином, на сьогодні роботодавці повинні дотримуватись мінімальних соціальних гарантій в оплаті праці:
1) мінімальної місячної зарплати — для працівників, яким установлено оклад (місячну ставку);
2) мінімальної погодинної зарплати — для працівників, яким установлено годинну тарифну ставку.
Тому
при переведенні працівника на неповний робочий час зменшується тільки тривалість робочого часу, а розмір годинної ставки не змінюється. Він, як і до запровадження неповного робочого часу, має бути не нижчим за розмір мінімальної погодинної ставки. В умовах неповного робочого часу працівник відпрацьовує менше годин, але їх оплачують виходячи з установленого до запровадження неповного часу розміру годинної ставки. При цьому не буде порушенням трудового законодавства нарахування працівнику місячної зарплати в сумі меншій, ніж установлена в такому місяці мінімальна місячна зарплата.Приклад 6.
Працівнику встановлено годинну тарифну ставку при нормальній тривалості робочого часу в розмірі 8 грн. З липня 2010 року його перевели на режим роботи з неповним робочим днем тривалістю 5 годин при п'ятиденному робочому тижні. За липень 2010 року згідно з табелем обліку робочого часу він відпрацював 110 годин.За липень 2010 року йому нараховано зарплату в сумі 880 грн. (110 годин х 8 грн.). Нарахування місячної зарплати в розмірі 880 грн. не буде порушенням трудового законодавства, незважаючи на те, що її розмір менше встановленого в липні розміру мінзарплати (880 грн. < 888 грн.), оскільки роботодавцем дотримано умову про мінімальну годинну зарплату (8 грн. > 5,32 грн.). Причиною того, що фактична місячна зарплата працівника нижче мінімальної зарплати, є не повністю відпрацьована працівником норма робочого часу в липні (110 годин < 176 годин).
У наказі
(розпорядженні) на встановлення неповного робочого часу при погодинній оплаті праці достатньо зазначити лише режим роботи при неповному часі, адже розмір годинної ставки при переведенні на неповний час залишається незмінним (рис. 4 на с.28).Необхідність
скорочення тривалості роботи на 1 годину напередодні святкового (неробочого) дня згідно зі ст. 53 КЗпП при погодинній оплаті праці залежить від того, який режим неповного робочого часу встановлено працівнику:— якщо неповний робочий тиждень — необхідно скорочувати на 1 годину робочий день, що безпосередньо передує святковому чи неробочому дню;
— якщо неповний робочий день або поєднання неповного робочого дня і неповного тижня — скорочувати тривалість роботи на годину в передсвятковий день не потрібно, оскільки працівник і так працює в цей день менше нормальної тривалості робочого часу.
Приклад 7.
З квітня 2010 року працівник працює в умовах неповного робочого дня — 6 годин на день при п'ятиденному робочому тижні з вихідними суботою і неділею.У робочий день 30 квітня 2010 року працівник має відпрацювати, як і в інші дні квітня, 6 годин, незважаючи на те, що 30 квітня є передсвятковим днем (1 травня — День міжнародної солідарності трудящих). Водночас для працівників з нормальною тривалістю робочого часу (8 годин) 30 квітня тривалість роботи становитиме 7 годин (8 - 1).
Установлюючи неповний робочий час, слід ураховувати таке. Якщо працівника переводять на неповний робочий час з оплатою в погодинному розмірі, а до цього за трудовим договором працівнику платили оклад, і якщо при цьому змінюється розмір оплати праці, таку ситуацію слід розглядати як зміну істотних умов праці. А про це роботодавець має повідомити працівника не пізніше ніж за 2 місяці (
ст. 32 КЗпП). Аналогічно потрібно діяти і у зворотній ситуації при переведенні з погодинної оплати на оклад.
Оплата праці відрядників
При відрядній формі оплати праці розмір заробітної плати залежить від обсягу виконаної роботи і встановленого розміру відрядної розцінки. При цьому працівник не звільняється від обов'язку виконувати встановлену норму робочого часу, хоча відпрацьований ним час безпосередньо не впливає на розмір зарплати. Так, при нормальній тривалості робочого часу працівник-відрядник має відпрацювати не менше 40 годин на тиждень. При цьому розмір його зарплати залежить від обсягу роботи, яку він виконав за цей час.
Водночас при відрядній формі дотримання норми робочого часу це елемент дисципліни праці, за порушення якого працівника можуть притягти до дисциплінарної відповідальності*.
* Докладніше див. статтю «Заохочення і стягнення: боремося за дисципліну та відповідальне ставлення до роботи» // «БТ», 2008, № 23, с. 14.
При переведенні
працівників-відрядників на неповний робочий час розмір відрядної розцінки не змінюють, не зменшують також і нормоване завдання. Однак у зв'язку з тим, що тривалість роботи зменшується, працівник виконає менший обсяг робіт і, отже, менше заробить.У наказі
(розпорядженні) на встановлення неповного робочого часу, як і для погодинної оплати, досить зазначити лише режим роботи при неповному часі, розмір відрядної розцінки при переведенні на неповний час залишається незмінним. Оформлення наказу аналогічне погодинній оплаті праці (див. рис. 3 і 4).Що стосується дотримання роботодавцем
мінімальної зарплати, то при відрядній оплаті праці це полягає в тому, що при розробці відрядних розцінок роботодавець має враховувати діючі розміри мінімальної заробітної плати.Необхідність
скорочення тривалості роботи на 1 годину напередодні святкового (неробочого) дня згідно зі ст. 53 КЗпП аналогічне ситуації при погодинній оплаті праці, тобто залежить від установленого режиму неповного робочого часу (див. розділ «Оплата праці за погодинною ставкою» на с. 27).
Заповнення табеля обліку часу
Ураховуючи важливість
обліку відпрацьованого працівником часу, особливо для оплати за погодинною ставкою, роботодавцю слід вести Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5)*.* Про заповнення див. статтю «Табель обліку робочого часу: особливості складання оновленої форми» // «БТ», 2009, № 26, с. 8.
Для неповного робочого часу (день, тиждень) у табелі слід використовувати два коди:
«РС» (02)
— години роботи працівників, яким установлено неповний робочий день (тиждень) відповідно до законодавства. Використовуємо код у ситуації, коли неповний робочий час установлено з ініціативи працівника (ст. 56 КЗпПТ);«
НД» (20) — неявки у зв'язку з переведенням з ініціативи роботодавця на неповний робочий день (тиждень). Використовуємо код у ситуації, коли неповний робочий час установлено з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП).При відображенні кількості відпрацьованого часу проставляють відпрацьовані працівником години та хвилини.
Приклад 8.
На підприємстві працюють працівники на умовах неповного робочого часу при п'ятиденному робочому тижні (неповний час для перших двох працівників установлено з їх ініціативи, а для двох останніх — з ініціативи роботодавця):1) Івченко О. О. (бухгалтер) працевлаштована на 0,3 ставки — має відпрацювати 2,4 години (2 години 24 хвилини) на день, а в передсвятковий (неробочий) день (23 серпня) 2,1 години (2 години 6 хвилин);
2) Куц В. В. (секретар) установлено неповний робочий день 6 годин. Тривалість роботи 23 серпня не зменшується, оскільки працівник і так працює менше;
3) Карпенку М. М. (економіст) установлено неповний робочий тиждень — понеділок, середа і п'ятниця. Тривалість роботи 23 серпня зменшується на 1 годину;
4) Проценко А. А. (юрист) працює комбіновано: неповний робочий тиждень — понеділок, середа і п'ятниця з неповним робочим днем, тривалістю 5 годин. Тривалість роботи 23 серпня не зменшується, оскільки працівниця і так працює менше.
Заповнимо
Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) за серпень 2010 року (перенесення робочих днів згідно з розпорядженням КМУ від 26.11.09 р. № 1412-р не здійснювалося).
Табель обліку робочого часу
| №з/п | Табельний номер | Стать (ч/ж) | П. І. Б., посада | Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин) | Відпрацьовано за місяць | ||||||||||||||||||||
| 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | Х | днів | годин | ||||||||
| усього | з них: | ||||||||||||||||||||||||
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | надурочно | нічних | вечірніх | вихідних, святкових | ||||||
| 1 | 0001 | ж | Івченко О. О.; бухгалтер |
| 2.24** | 2.24 | 2.24 | 2.24 | 2.24 |
|
| 2.24 | 2.24 | 2.24 | 2.24 | 2.24 |
|
|
| 21 | 50.06 | — | — | — | — |
|
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
|
| ||||||||||
| 2.24 | 2.24 | 2.24 | 2.24 | 2.24 |
|
| 2.06 |
| 2.24 | 2.24 | 2.24 |
|
| 2.24 | 2.24 | ||||||||||
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
| РС |
| РС | РС | РС |
|
| РС | РС | ||||||||||
| 2 | 0002 | ж | Куц В. В.; секретар |
| 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
|
| 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
|
|
| 21 | 126 | — | — | — | — |
|
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
|
| ||||||||||
| 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
|
| 6 |
| 6 | 6 | 6 |
|
| 6 | 6 | ||||||||||
| РС | РС | РС | РС | РС |
|
| РС |
| РС | РС | РС |
|
| РС | РС | ||||||||||
| 3 | 0003 | ч | Карпенко М. М.; економіст |
| 8 |
| 8 |
| 8 |
|
| 8 |
| 8 |
| 8 |
|
|
| 13 | 103 | — | — | — | — |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
|
| ||||||||||
| 8 |
| 8 |
| 8 |
|
| 7 |
| 8 |
| 8 |
|
| 8 |
| ||||||||||
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| ||||||||||
| 4 | 0004 | ж | Проценко А. А.; юрист |
| 5 |
| 5 |
| 5 |
|
| 5 |
| 5 |
| 5 |
|
|
| 13 | 65 | — | — | — | — |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
|
| ||||||||||
| 5 |
| 5 |
| 5 |
|
| 5 |
| 5 |
| 5 |
|
| 5 |
| ||||||||||
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| НД |
| НД |
|
| НД |
| ||||||||||
** Оскільки ця комірка, як правило, має невеликий розмір, то як написати в ній дані про відпрацьований час, кожен вирішує самостійно, головне, щоб це було зрозуміло користувачам цього документа.
Як перехід на неповний час впливає на розрахунок середнього заробітку
Лікарняні
. При розрахунку звичайних лікарняних середньогодинна зарплата використовується в таких випадках (п. 13 Порядку № 1266):— при застосуванні підсумованого обліку робочого часу;
— коли облік робочого часу ведеться в годинах;
— при встановленні
неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачується допомога.Тому
при погодинній оплаті праці незалежно від режиму роботи працівника (неповний час або звичайний режим роботи) для оплати лікарняного розраховують середньогодинну зарплату, оскільки облік робочого часу ведеться в годинах.Якщо працівнику встановлено місячний оклад, то йому розраховують середньоденну зарплату, а при переведенні працівника на неповний робочий час
з оплатою в розмірі частини окладу розрахунок середньої зарплати залежить від форми зменшення робочого часу:—
зменшуємо кількість робочих днів тижня — розраховуємо середньоденну зарплату;—
зменшуємо тривалість робочого дня або поєднуємо зменшення робочого дня та робочих днів тижня — розраховуємо середньогодинну зарплату (див. лист Фонду соцстраху з тимчасової непрацездатності від 15.07.10 р. № 04-06/С-261з-360).Приклад 9.
Працівнику встановлено 8-годинний робочий день при 5-денному робочому тижні. Оплату його праці здійснюють за окладом у розмірі 1600 грн. З липня 2010 року його переведено на режим роботи з неповним робочим днем з оплатою за частиною окладу (0,3 окладу). Працівник хворів з 14 по 18 червня (перший лікарняний) і з 26 по 30 липня 2010 року (другий лікарняний). З липня 2010 року тривалість робочого дня працівника становить 2 години 24 хвилини щоденно (8 годин х 0,3).Лікарняні працівнику оплатять так:
1)
перший — виходячи із середньоденної зарплати, оскільки і в розрахунковому періоді (грудень 2009 року — травень 2010 року), і в періоді хвороби (червень 2010 року) працівник працював з нормальною тривалістю робочого дня (8 годин);2)
другий — виходячи із середньогодинної зарплати, оскільки в періоді хвороби (липень 2010 року) працівник працював неповний робочий день (2 години 24 хвилини).При
відрядній системі оплати праці в режимі неповного робочого часу розрахунок середньої зарплати для оплати лікарняних залежить від того, як обліковують робочий час та яка форма зменшення робочого часу застосовується:1) середньогодинну
зарплату розраховують, якщо застосовується підсумований облік робочого часу, ведуть облік робочого часу в годинах і при встановленні неповного робочого дня (або комбіновано);2) середньоденну
зарплату розраховують у всіх інших випадках.Допомога по вагітності та пологах
. На розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах переведення працівниці на режим неповного робочого часу (дня, тижня) ніяк не впливає, оскільки допомогу по вагітності та пологах виплачують за календарні дні, а середню зарплату розраховують з розрахунку на календарний день (докладніше див. Тему тижня «Декретні по-новому» // «БТ», 2010, № 12, с. 34).Відпускні. Установлення неповного часу може вплинути на розрахунок відпускних тільки в разі, коли працівнику встановлено неповний робочий тиждень з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП). У такому разі при розрахунку середньоденної зарплати на такі невідпрацьовані робочі дні зменшується кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого періоду (лист Мінпраці від 07.08.09 р. № 472/13/84-09// «БТ», 2009, № 38, с. 9).
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Постанова № 674
— постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів через старість та інвалідів у народному господарстві та пов'язані з цим додаткові пільги» від 14.09.73 р. № 674.Постанова № 330
— постанова КМУ «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» від 05.05.10 р. № 330.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
