Коли утримують ПДФО із суми позики, наданої працівнику його роботодавцем?
Працівник уклав із підприємством договір позики. Отримані грошові кошти працівник витратив на оплату свого навчання на курсах підвищення кваліфікації. Працівник хоче звільнитися, при цьому заборгованості перед підприємством він іще не погасив. Що з ПДФО?
(м. Сімферополь)
Відносини позики регламентуються
ст. 1046 — 1053 ЦКУ.Сума позики
не є доходом фізособи, оскільки передбачає повернення, тому ПДФО та ЄВС із суми позики не утримуються (п.п. 165.1.31 ПКУ).У вашому випадку можливі як мінімум 3 варіанти розвитку подій:
1) працівник повністю погасить позику до свого звільнення;
2) працівник звільниться, при цьому продовжить виплачувати позику за умовами, передбаченими договором, до повного її погашення;
3) неоплачену суму, що залишилася, підприємство «пробачить» працівнику.
У першому та другому варіантах про ПДФО не повинно йтися, тому що працівник рано чи пізно, але виплатить борг роботодавцю. Про те, що в період дії трудового договору не виникає об'єкта для нарахування ПДФО, податківці зазначають у роз'ясненнях, які містяться в
ЄБПЗ (розд. 160.04). Момент його звільнення не має жодного значення хоча б тому, що відносини позики до трудових відносин не мають стосунку — їх регулює ЦКУ.А от якщо слідувати третьому варіанту, то нарахування ПДФО не уникнути. Згідно з
п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор інформує платника-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (ф. № 1ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній податковій декларації. Так, щоб роботодавцю не утримувати ПДФО з додаткового блага у вигляді неповерненої суми позики, необхідно:1) повідомити свого колишнього працівника про анулювання боргу. Зробити це краще письмово, підтвердивши, за можливістю, факт ознайомлення фізособи з таким повідомленням її підписом. Можна також направити письмове повідомлення про анулювання боргу колишньому працівнику поштою з повідомленням про вручення (кур'єром тощо);
2) відобразити надане додблаго у вигляді списаної суми заборгованості за договором позики у ф. № 1ДФ за квартал, у якому такий борг було анулювано. У графі 5 показуємо ознаку доходу «126». У графах 3а та 3 показуємо списану суму боргу, у графах 4а та 4 — прокреслення (ПДФО розраховує та сплачує сам працівник).
Цю суму працівник повинен буде включити до своєї річної податкової декларації.
Щодо сплати
ЄВС у разі пробачення боргу за позикою, ми вважаємо, що його в цьому випадку нараховувати не треба.По-перше, навіть у період роботи працівника ця сума не включається до фонду оплати праці, тому що відносини позики (незважаючи на те що вони виникли
між фізособою-працівником та юрособою-роботодавцем) не є трудовими та регулюються виключно
По-друге, позика працівнику пробачається після розірвання трудових відносин. А це ще додатковий аргумент на користь того, щоб не нараховувати ЄВС, оскільки платниками ЄВС є роботодавці (після звільнення працівника вони стосовно нього такими не будуть) та самі найняті працівники (після звільнення громадянин — не найнятий працівник). Висновки про ненарахування ЄВС на виплати після звільнення можна зробити з
листа ПФУ від 18.02.11 р. № 3116/03-30 («БТ», 2011, № 14, с. 8).
Яна ІНДЮХОВА
