ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СТРОКОВИМ ДОГОВОРОМ
жінки, яка в період дії договору оформила
відпустку для догляду за дитиною
до 3 років, — роз'яснює Мінсоцполітики
Лист Міністерства соціальної політики України від 10.03.11 р. № 78/06/186-11
Лист Міністерства соціальної політики України від 15.04.11 р. № 3961/0/14-11/10
«Щодо звільнення працівника, працевлаштованого за строковим трудовим договором»
У
листах, що коментуються, Мінсоцполітики роз'яснило порядок прийняття особи на посаду працівника*, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка до 3 років), та порядок її звільнення, якщо тимчасово прийнятий працівник також оформив собі відпустку до 3 років.* У такій відпустці можуть перебувати як сама мати, так і батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично здійснюють догляд за дитиною, або особа, яка всиновила чи взяла під опіку дитину. Докладніше див. статтю «Відпустка для догляду за дитиною до 3 років: взаємовідносини працівника і роботодавця» // «БТ», 2010, № 11, с. 16.
Мінсоцполітики вказало, що
посада жінки, яка перебуває у відпустці до 3 років, не є вакантною. Тому приймати працівників на цю посаду слід тільки за строковим трудовим договором (частина друга ст. 23 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП) на період до виходу з відпустки до 3 років основного працівника.Мінсоцполітики зазначило: жінка, яка перебуває у відпустці до 3 років, у будь-який час на власний розсуд може перервати таку відпустку, а потім знову піти в таку відпустку або, перебуваючи у відпустці, вийти на роботу на умовах неповного робочого часу.
Звільняють особу, прийняту за строковим договором на місце працівника, який перебуває у відпустці до 3 років, в останній робочий день перед виходом основного працівника на підставі
п. 2 ст. 36 КЗпП.Якщо працівниця, прийнята за строковим договором під час роботи на цьому місці сама оформила відпустку до 3 років, то її звільнення має свої особливості. Мінсоцполітики нагадало про заборону звільнення вагітних жінок та жінок з дітьми, у тому числі до 3 років, з ініціативи власника згідно зі
ст. 184 КЗпП, коли звільнення допускається тільки в разі ліквідації, до того ж з обов'язковим працевлаштуванням. Якщо такі жінки працевлаштовані за строковим трудовим договором, то їх звільняють у зв'язку з припиненням такого строкового договору (у нашому випадку — у зв'язку з виходом на роботу працівниці з відпустки до 3 років), але при цьому роботодавець згідно зі ст. 184 КЗпП повинен її обов'язково працевлаштувати (див. «Особливості звільнення жінки у відпустці до 3 років, яка працює за строковим трудовим договором»).
| Особливості звільнення жінки у відпустці до 3 років, яка працює Витяг із листа Мінсоцполітики від 15.04.11 р. № 3961/0/14-11/10, що коментується «Звільнення жінок, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору має свої особливості. Таке звільнення можливе, однак власник зобов'язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її фаху. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку. Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення. Власник повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з'явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи (при працевлаштуванні на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки і розрахунку по заробітній платі (при працевлаштуванні на іншому підприємстві). За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або за її згодою — іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування. Якщо жінка відмовляється від працевлаштування за фахом без поважних причин, то вона може бути звільнена на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, навіть якщо після закінчення строку трудового договору пройшов певний час. Вважати при цьому трудовий договір продовженим на невизначений строк, що виключало б застосування пункту 2 статті 36 КЗпП України, неможливо, оскільки після закінчення строку трудового договору мала місце вимога припинення трудового договору (стаття 39 КЗпП України)». |
Таким чином, матір дитини віком до 3 років, працевлаштовану за строковим трудовим договором, можна звільнити з урахуванням певних нюансів.
По-перше
, на період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців із дня закінчення строкового трудового договору (у нашому випадку — з моменту виходу на роботу працівниці, на посаду якої прийнято тимчасово працівника).По-друге
, роботодавець повинен працевлаштувати жінку на цьому або іншому підприємстві згідно з її спеціальністю. І лише якщо вона відмовиться без поважних причин від такого працевлаштування, її звільняють на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП незалежно від строку, який минув з моменту закінчення строкового трудового договору (менше чи більше 3 місяців).По-третє, на період пошуку роботи жінка може перебувати вдома, про що роботодавцю слід її проінформувати. При цьому Мінсоцполітики допускає можливість на період працевлаштування продовження роботи такою жінкою на підприємстві. Але ми б до цього роз'яснення ставилися з обережністю, оскільки при судовому розгляді це може бути розцінено як «перетворення» строкового договору на безстроковий. Аналогічний підхід Мінпраці висловлювало в листі від 01.02.10 р. № 39/06/186-10, свої контраргументи ми наводили у статтях «Відпустка для догляду за дитиною до 3 років: взаємовідносини працівника і роботодавця» // «БТ», 2010, № 11, с. 16 та «Сезонні та тимчасові працівники — використовуємо нетривалі трудові відносини» // «БТ», 2010, № 18, с. 10.
