РОБОТОДАВЦЮ ПРО КОЛЕКТИВНИЙ
договір: етапи укладення, зміст, виконання
Колективний договір регламентує відносини між власником підприємства та найманими працівниками. Він має важливе значення для регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин трудового колективу з адміністрацією підприємства, вирішення питань охорони праці, соціального розвитку. А те, що податкові органи намагаються пов’язати з його наявністю право на податкові витрати щодо окремих виплат працівникам, помітно підвищує його статус.
У сьогоднішній статті нагадаємо, що таке колективний договір, навіщо він потрібний на підприємстві, про етапи його складання, зміст, а також розповімо про вплив його положень на податковий облік.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Що таке колективний договір та навіщо він потрібний на підприємстві?
Колективний договір (далі — колдоговір) укладається на підставі чинного законодавства, взятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та погодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (
ст. 10 КЗпП; ст. 1 Закону про колдоговори).Інакше кажучи, колдоговір — це основний документ, що регламентує відносини роботодавця в особі підприємства та найманого працівника і поширюється, зокрема, на такі сфери діяльності — виробничу, трудову, соціально-економічну, а також сферу охорони праці, соціального розвитку.
Згідно зі
ст. 2 Закону про колдоговори колдоговір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, що використовують найману працю та є юридичними особами. Колдоговір також може укладатися у структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.Сторони колдоговору
:одна сторона — власник чи уповноважений ним орган;
друга сторона — одна або декілька профспілкових організацій чи інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган (якщо таких органів немає — представник трудящих, вибраний та уповноважений трудовим колективом).
Згідно зі
ст. 9 Закону про колдоговори положення колдоговору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, та є обов'язковими як для власника чи уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.
Етапи укладення колективного договору
При укладенні колдоговору насамперед слід виходити з норм
глави II КЗпП та Закону про колдоговори. Але, крім цих нормативно-правових актів, у багатьох інших зустрічаються окремі положення щодо змісту колдоговору.Укласти колдоговір в одну мить не вдасться, потрібно пройти кілька послідовних етапів, які проілюстровано на рисунку (див. с. 35). У табл. 1 наведемо відповіді на запитання, що можуть виникнути під час укладення трудового договору.
Таблиця 1.
Експрес-відповіді на запитання про колдоговір| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Коли потрібно укладати колдоговір на новоствореному підприємстві? | Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону про колдоговори на новоствореному підприємстві колдоговір укладається з ініціативи однієї зі сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, якщо не передбачено його реєстрації |
| Чи потрібно укладати колдоговір, якщо роботодавець є фізичною особою? | Ні, не потрібно, оскільки згідно зі ст. 11 КЗпП і ст. 2 Закону про колдоговори, які визначають сферу укладення колдоговору, ідеться виключно про юридичних осіб (див. лист Мінпраці від 12.03.07 р. № 66/06/186-07) |
| Коли набирає чинності підписаний колдоговір? | Колдоговір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, визначеного в колдоговорі |
| Які строки дії колдоговору? | Колдоговір діє до дати, зазначеної в ньому самому. Після закінчення строку дії колдоговір продовжує діяти доти, доки сторони не укладуть новий або не переглянуть діючий, якщо інше не передбачено договором. Строки дії колдоговору в окремих випадках: |
| Чи можна вносити зміни до колдоговору? | Можна. Але будь-які зміни й доповнення до колдоговору протягом строку його дії вносяться лише за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колдоговором. При цьому зміни й доповнення до діючого колдоговору (або його зміненої редакції) потрібно зареєструвати відповідно до ст. 15 КЗпП |
| Як співвідносяться між собою Генеральна угода і колдоговір? | У загальному випадку норми Генеральної угоди має бути враховано роботодавцями в колдоговорі. При цьому роботодавці, представники яких не були присутні при укладенні Генеральної угоди, зобов'язані виконувати норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні (тобто умов Генеральної угоди дотримуватись не обов'язково). Про це ми писали у статті «Нова Генеральна угода: роботодавець, будь у курсі!» // «БТ», 2011, № 22, с. 27 |
Що потрібно передбачити в колективному договорі?
Зміст колдоговору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колдоговорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
— зміни в організації виробництва та праці;
— забезпечення продуктивної зайнятості;
— нормування та оплати праці, установлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);
— установлення гарантій, компенсацій, пільг;
— участі трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
— режиму роботи, тривалості робочого часу й відпочинку;
— умов та охорони праці;
— забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників;
— гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;
— умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
— забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством та угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Але вони можуть лише покращувати становище працівників порівняно з чинним законодавством, оскільки умови колдоговору, що погіршують становище працівників, є
недійсними. Їх заборонено включати до колдоговору (абзац другий ст. 5 Закону про колдоговори).Крім
КЗпП та Закону про колдоговори, є й інші законодавчі акти, норми яких потенційно можуть стати положеннями колдоговору. У таблиці нижче наведемо список основних норм, які можна включити до колдоговору (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Що можна передбачити в колдоговорі?| Що передбачити | Характеристика |
| 1 | 2 |
| Про заробітну плату | 1. Якщо підприємство може зазнавати фінансових труднощів, у колдоговорі можна встановити оплату праці нижче норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче за державні норми та гарантії в оплаті праці. Цей захід може застосовуватися тимчасово — на період подолання фінансових труднощів підприємства строком не більше 6 місяців (ст. 14 Закону про оплату праці). |
| Про відпустки | 1. У колдоговорі можна передбачити інші види відпусток, ніж зазначені у ст. 4 Закону про відпустки (ст. 4 Закону про відпустки). |
| Про охорону праці | 1. У колдоговорі необхідно передбачити забезпечення працівникам соціальних гарантій у сфері охорони праці на рівні не нижче передбаченого законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій та пожеж, визначити обсяги та джерела фінансування цих заходів (ст. 20 Закону про охорону праці). |
| Про інші гарантії та обмеження | 1. У колдоговорі можна встановити обмеження на роботу за сумісництвом для своїх працівників на іншому підприємстві (частина друга ст. 21 КЗпП). |
| Норми, передбачені ПКУ | 1. Підпункт «б» п.п. 138.10.6 ПКУ дає підстави враховувати у складі інших витрат суми коштів, перераховані профспілкам на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в межах 4 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік, але якщо це прописано в колдоговорі. |
Колдоговір та оподаткування
Ми вже порушували тему потенційних положень, які можна включити до колдоговору (див. табл. 2 на с. 36). Тепер розглянемо, як надання тих чи інших соціальних послуг працівникам може впливати на податкове навантаження підприємства.
Податок на прибуток № 1 (інші витрати на оплату праці)
. Раніше існувала така проблема — згідно з п. 142.1 ПКУ до складу витрат платника податків уключаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податків, що включають нараховані витрати на виплату основної та додаткової зарплати й інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг за договорами цивільно-правового характеру, будь-яку іншу оплату у грошовій або натуральній формі, установлену за домовленістю сторін відповідно до колективного договору (крім сум матеріальної допомоги, що звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ). Ґрунтуючись на цій нормі, податківці стверджували, що за відсутності колдоговору немає підстав визнавати витрати на заохочувальні та компенсаційні виплати (див. лист ДПАУ від 27.04.11 р. № 11957/7/15-0317 і ком. до нього «Немає колдоговору — немає витрат щодо зарплати? ДПАУ змінює свою позицію та не хоче визнавати витрати з 1 квітня» // «БТ», 2011, № 23, с. 7).Але тепер відповідно до змін, унесених до
ПКУ Законом № 3609, з 1 серпня 2011 року з норми п. 142.1 ПКУ вилучено фразу «згідно з колективними договорами (угодами)». Тому в податківців тепер відсутні підстави не визнавати витрати на заохочувальні та компенсаційні виплати, якщо на підприємстві немає колдоговору. Але, ще раз повторимося, на наш погляд, уключати до витрат такі виплати без колдоговору підприємства могли не тільки з 01.08.11 р., а ще й з 01.04.11 р. (з дати набуття чинності розділом III ПКУ). Текст Закону № 3609 і як коментар до нього — Тему тижня «Генеральне чищення» в Податковому кодексі» — див. у «БТ», 2011, № 33, с. 3.Таким чином, для безпроблемного включення до витрат інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплат, установлених за домовленістю сторін, рекомендуємо в колдоговорі передбачити надання виплат, прописаних у
пп. 2.3.1 — 2.3.4 Інструкції № 5.Податок на прибуток № 2 (медогляд).
Раніше відповідно до п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток щодо медпунктів, створених після 01.01.97 р.*, до валових витрат можна було включити витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації) пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність яких зумовлена законодавством або колективними договорами, укладеними згідно із законом. Інакше кажучи, якщо наявність медпункту на підприємстві закріплювалася в колдоговорі, то витрати на його утримання відносилися до складу валових. При цьому не був важливим статус працівника — чи мусить він проходити медогляд відповідно до законодавства, чи ні. У будь-якому разі підприємство мало право на валові витрати, якщо створення медпункту і проведення медоглядів для всіх категорій працівників цього підприємства було закріплено в колдоговорі.* Для медпунктів, що значаться на 01.01.97 р., діяла норма п.п. 5.4.9 Закону про податок на прибуток. Докладно про це ми писали у статті «Медпункт на підприємстві: як організувати та облікувати витрати діяльності» // «БТ», 2008, № 18, с. 29.
Яка ситуація сьогодні? Згідно з
п.п. 140.1.1 ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати (крім тих, що підлягають амортизації), здійснені в порядку, установленому законодавством, на організацію, утримання та експлуатацію пунктів безоплатного медичного огляду, безоплатної медичної допомоги та профілактики працівників (у тому числі забезпечення медикаментами, медичним обладнанням, інвентарем, а також витрати на заробітну плату найманих працівників).Як бачимо, після 01.04.11 р. згадки про колдоговір у наведеній вище нормі
ПКУ немає. Законодавці обмежилися узагальненим та нечітким формулюванням — «…витрати… що здійснюються в порядку, установленому законодавством». Напевно, під словом «законодавство» маються на увазі закони та інші нормативно-правові акти. З цього можна дійти висновку, що витрати на утримання медпунктів потраплять до податкових витрат у тому разі, якщо необхідність проведення медоглядів працівників установлено законодавством. При цьому те, чи згадується про них у колдоговорі, має другорядне значення.У зв'язку з цим нагадаємо, що
ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону про охорону праці на роботодавця покладено обов'язок за свій рахунок організовувати медогляди. Щоправда, у цих статтях ідеться про медогляд працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також працівників віком до 21 року. Крім того, згідно зі ст. 191 КЗпП під час прийняття на роботу осіб молодше 18 років обов'язково має бути проведено медогляд, який надалі проводиться щороку до досягнення працівником 21 року. Наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246 затверджено порядок проведення медоглядів працівників певних категорій. Проведення медоглядів (наприклад, медогляди педагогів, осіб, які працюють у харчовій промисловості, водіїв та ін.) може передбачатися іншими нормативними актами.Не буде зайвим зазначити в колдоговорі інформацію про об'єкти соцкультпобуту, що перебувають на балансі підприємства. Це дозволить без проблем формувати витрати щодо них згідно з
п.п. 140.1.8 ПКУ.Податок на прибуток № 3 (профспілки).
До складу інших витрат уключаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:— суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у
ст. 157 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абзац «а» п.п. 138.10.6 ПКУ);— суми коштів, перераховані
роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону про профспілки, у межах 4 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік з урахуванням положень абзацу «а» п.п. 138.10.6 ПКУ (абзац «б» п.п. 138.10.6 ПКУ).Зверніть увагу: 4 % — це загальний ліміт для перерахувань, названих в
абзацах «а» і «б» п.п. 138.10.6 ПКУ.При цьому в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податків отримано від’ємний результат об'єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, який передує року декларування такого річного від’ємного значення, але не раніше ніж за чотири попередні звітні роки (
п.п. «б» 138.10.6 ПКУ).Податок на додану вартість.
Якщо в колдоговорі прописано, що послуги об'єктів соцкультпобуту надаються працівникам підприємства безоплатно, підприємство усе одно має нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайних цін. Виняток становлять операції, перелічені у ст. 197 ПКУ, серед яких, наприклад, надання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів.При цьому існує імовірність, що податкові органи можуть не визнати податковий кредит за такими операціями, посилаючись на те, що безоплатне надання цих послуг не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. Тому щоб убезпечити себе від можливих неприємностей, радимо прописати в колдоговорі всі соціальні гарантії, якими ви забезпечуєте своїх працівників.
Що стосується послуг, які частково оплачуються за рахунок підприємства, то тут така сама ситуація. Податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються виходячи зі звичайних цін. На звільнені послуги ПДВ, звичайно, не нараховується. При цьому податковий кредит підприємство може відображати без жодних побоювань, тому що хоча б якийсь дохід воно отримало (дохід у розмірі часткової оплати послуг об'єктів соцкультпобуту працівником підприємства).
Аналогічні принципи відображення податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо об'єктів соцкультпобуту діяли й до
ПКУ — відповідно до Закону про ПДВ.ПДФО
. Згідно з п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу працівника у вигляді додаткового блага включається вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих йому в безоплатне користування, або компенсація вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація обумовлені виконанням платником податку трудової функції згідно з трудовим договором (контрактом) або передбачені нормами колективного договору чи відповідно до закону в установлених ними межах.Застосуванню цієї норми приділили увагу й податківці в ЄБПЗ (розділ 160.04). На запитання про те, чи підлягає обкладенню ПДФО вартість
безоплатно наданого в користування житла юридичною особою чи представництвом нерезидента юридичної особи фізичній особі — найманому працівнику, якщо це передбачено трудовою угодою, податківці відповіли: «не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість безоплатно наданого у користування житла юридичною особою, у тому числі представництвом нерезидента — юридичної особи, фізичній особі — найманому працівнику, якщо це передбачено трудовою угодою».ЄВС.
При нарахуванні ЄВС на вартість виплат або соціальних послуг працівникам, що надаються відповідно до умов колективного договору, слід виходити з того, чи включаються вони до бази оподаткування (до фонду оплати праці). На ті виплати, що не включаються до фонду оплати праці, ЄВС не нараховується. При цьому слід орієнтуватися на норми Інструкції № 5. У Шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних, індексація та компенсація» // «БТ», 2011, № 18 — 19, с. 27 наведено перелічені в ній виплати і вказано на необхідність нарахування та утримання ЄВС.Варто зазначити, що є можливість уникнути нарахування ПДФО та ЄВС — надавати неперсоніфіковані послуги. Однак у такому разі не вдасться врахувати витрати при визначенні оподатковуваного прибутку. Під неперсоніфікованими послугами слід розуміти, наприклад, харчування працівників за принципом «шведського столу», безоплатне відвідування всіма бажаючими працівниками підприємства орендованого басейну, спортивного майданчика (орендну плату за басейн/майданчик неможливо персоніфікувати). Якщо підприємство платитиме за кожного працівника окремо, то в цьому випадку слід нарахувати ЄВС та ПДФО, оскільки такі суми включаються до фонду оплати праці як виплати, що мають індивідуальний характер згідно з
п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.Пільга неприбутковим організаціям.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «е» п. 157.1 ПКУ, зокрема, вартість майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з положеннями колективного договору (угоди), з метою забезпечення умов діяльності такої профспілкової організації відповідно до ст. 42 Закону про профспілки (п. 157.9 ПКУ).
Відповідальність та штрафні санкції
Контроль за виконанням положень колдоговору здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, або уповноваженими ними представниками в порядку, визначеному в самому колдоговорі.
При здійсненні контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Сторони, що підписали колдоговір, щороку у строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання (
ст. 15 Закону про колдоговори).Згідно зі
ст. 19 КЗпП, якщо власник чи уповноважений ним орган (особа) порушив умови колдоговору, то профспілки, які його уклали, мають право надсилати власнику чи уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, що розглядається в тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди в зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб у суді.У табл. 3 наведено інформацію про види порушень та відповідальність за їх вчинення.
Таблиця 3.
Відповідальність за порушення порядку укладення та виконання колдоговору| Вид порушення | Хто несе відповідальність(1) | Розмір штрафу | Чим передбачено відповідальність |
| — ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колдоговору; | — особи, які представляють власників (уповноважених ними органів); | Від 51 до 170 грн. | Ст. 17 Закону про колдоговори, |
| — порушення або невиконання зобов'язань за колдоговором | Від 850 до 1700 грн. | Ст. 18 Закону про колдоговори, | |
| — ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням колдоговорів | Від 17 до 85 грн. | Ст. 19 Закону про колдоговори, | |
| (1) Крім штрафів, у ст. 17 — 19 Закону про колдоговори передбачено притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності. | |||
На закінчення згадаємо про відповідальність роботодавця за відсутність колдоговору. Поки що в чинному законодавстві немає норм, які б передбачали відповідальність за відсутність на підприємстві колдоговору (див.
листи Мінпраці від 03.10.05 р. № 7825/0/14-05/015-15, від 07.04.06 р. № 2411/0/14-08/18; лист Мін'юсту від 05.04.06 р. № 21-5-197). Інакше кажучи, колдоговір укладається добровільно. Але слід мати на увазі, що в разі ухилення від участі в переговорах сторін переговорів, у тому числі роботодавця, може бути притягнено до адмінвідповідальності (штраф від 51 до 170 грн. згідно зі ст. 17 Закону про колдоговори і ст. 411 КУпАП). Примірну форму колективного договору ми наводили у статті «Колективний договір на підприємстві» // «БТ», 2007, № 29, с. 37.
Документи та скорочення статті
НКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про колдоговори
— Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про охорону праці
— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.Закон про профспілки
— Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV.Закон № 3609
— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.11 р. № 3609-VI.Закон № 1957
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 01.07.04 р. № 1957-IV.Положення № 225
— Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих та регіональних угод, колективних договорів, затверджене постановою КМУ від 05.04.94 р. № 225.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.ЄБПЗ —
Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПCУ: www.sta.gov.ua
