Відповідальність за «податкові» порушення по-новому, або Штрафи після 01.01.11 р.

№ з/п

Порушення

відповідальність згідно із Законом № 2181

відповідальність за ПКУ

1

2

3

1

Неподання

Не було передбачено

Штраф на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування і сплату податків до бюджету при виконанні договору про спільну діяльність, — 510 грн.
У разі неусунення таких порушень або ті самих дій, вчинених протягом року особою, до якої було застосовано штрафи за таке порушення, — штраф 340 грн. і 1020 грн. відповідно (п. 117.1 ПКУ)

Примітка. Незважаючи на те що вимоги в частині необхідності надання податковому органу відповідної інформації були наявні і в чинному до 01.01.11 р. законодавстві, формулювання ст. 117 ПКУ «Неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ» дозволяє стверджувати, що цей штраф може бути застосовано лише до тих порушень, які було допущено після 01.01.11 р.

2

Неповідомлення фізичними особами — підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, про свій статус банку чи іншої фінансової установи при відкритті рахунка

Закон № 2181 та інше чинне до ПКУ законодавство відповідальності за таке порушення не передбачало

Штраф у розмірі 340 грн. за кожен випадок неповідомлення (п. 118.3 ПКУ)

Примітка. Цей штраф є одним з елементів штрафу за неповідомлення податкових органів про відкриття рахунка в банку. Якщо банк не повідомив орган ДПС про відкриття рахунка і його провини в цьому немає (платник не повідомив про свій статус), то штраф застосовується до платника. Раніше замість цього штрафу застосовувався штраф до платника за неповідомлення податкового органу (п. 12 ст. 11 Закону про ДПСУ). На підставі цього можна зробити висновок, що неповідомлення банку про свій статус при відкритті рахунка вважається порушенням тільки з 01.01.11 р., відповідно, штраф може застосовуватися лише стосовно рахунків, відкритих після 01.01.11 р.

3

Ненадання або порушення порядку надання платником податків інформації для формування та ведення передбаченого ПКУ Державного реєстру фізичних осіб — платників податків

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 85 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою штраф у розмірі 170 грн. (п. 119.1 ПКУ)

Примітка. У цьому випадку мається на увазі порушення вимог п. 70.7 ПКУ про надання відомостей, що вносяться до Держреєстру (прізвище, ім’я, по батькові тощо) протягом місяця з дня виникнення таких змін. Оскільки йдеться про формування Держреєстру, ведення якого передбачено ПКУ, те порушення, на яке поширюється дія цього припису, може бути допущене тільки після 01.01.11 р.

4

Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 510 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (п. 119.2 ПКУ).

Примітка. Штраф може бути застосовано в разі порушення вимог до порядку і строків подання форми № 1 ДФ, яка тепер має статус податкової звітності. Крім того, на сьогодні залишається спірним статус податкових декларацій з ПДФО, які тепер зобов’язані подавати податкові агенти додатково до форми № 1ДФ. На наш погляд, є всі підстави говорити, що відповідальність за неподання такої податкової декларації має наставати як за ненадання податковій інформації, однак, здається, податківці наполягатимуть на тому, щоб застосовувати в разі порушення порядку її подання всі наслідки як у разі порушення порядку подання повноцінних податкових декларацій.
Що стосується передбаченого цим пунктом штрафу, то, на наш погляд, його може бути застосовано лише до фактів, що мають місце після 01.01.11 р., оскільки саме з цієї дати змінився статус форми № 1ДФ та було запроваджено обов’язок подання податкових декларацій з ПДФО податковими агентами.

5

Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених попереднім пунктом

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 170 грн. (п. 119.3 ПКУ)

6

Неподання або несвоєчасне подання платником податків чи іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків)

Закон № 2181 передбачав штраф у розмірі 170 грн. за кожен факт неподання декларації або порушення строку її подання (п.п. 17.1.1)

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ)

Примітка. Статтю сформульовано таким чином, що можна зробити такий висновок: якщо податковий орган виявляє декілька фактів неподання або несвоєчасного подання податкової декларації, він застосовує за кожен такий факт штраф у розмірі 170 грн., якщо протягом року (відлічується з моменту застосування штрафу) платник знову допускає один або декілька фактів неподання/несвоєчасного подання декларації, штраф за кожне порушення становитиме 1020 грн.

Розмір штрафу не змінився — ті самі 170 грн. за кожен факт порушення, але з’явилася частина друга за повторне протягом року таке порушення.
Якщо уявити ситуацію, коли за п.п. 17.1.1 Закону № 2181 штраф було застосовано у грудні 2010 року, а у 2011 році платник податків знову не подає/несвоєчасно подає декларацію, то, на нашу думку, застосуванню підлягає штраф у розмірі 170 грн., а не 1020 грн. як за повторне протягом року (365/366 днів) порушення, оскільки правило про підвищену відповідальність за повторність діє з 01.01.11 р.

7

Неподання платником податків — фізичною особою декларації або включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми отриманих доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 25 % від різниці між заниженою сумою податкового зобов’язання та сумою, визначеною податковим органом (п.п. 120.1.1 ПКУ)

Примітка. Штраф застосовується до звичайних фізичних осіб — непідприємців. До 01.01.11 р. відповідальність за це порушення було встановлено ст. 164¹ КУпАП (у розмірі від 51 до 136 грн.), яку не скасовано й досі, але, мабуть, пріоритет при штрафуванні все-таки віддаватиметься ПКУ.
Вважаємо, що зазначений новий штраф може бути застосовано за неподання декларацій фізичними особами вже після 01.01.11 р., оскільки строки давності для застосування штрафу за КУпАП за аналогічні порушення, допущені до 01.01.11 р., вже минули.
З урахуванням того, що розмір штрафу прив’язаний до суми заниження податкового зобов’язання, виникає питання про те, як розраховуватимуть розмір штрафу в разі неподання декларації. Мабуть, виходячи з того, що податкове зобов’язання занижено до нуля.
Раніше податкові органи зверталися до ст. 164¹ КУпАП для застосування відповідальності до фізичних осіб — підприємців за неведення Книги обліку доходів і витрат (і, мабуть, продовжуватимуть це робити), а також для накладення штрафів на фізичних осіб — підприємців за неподання ними декларацій про доходи. Тепер в останньому випадку вони, мабуть, наполягатимуть на застосуванні штрафу за п. 120.1 ПКУ. Однак звертаємо увагу: обґрунтувати можливість такого застосування щодо фактів, які мали місце у 2010 році й раніше, їм навряд чи вдасться з урахуванням того, що строки давності для застосування санкцій, які діяли на той момент, за подібні порушення вже минули.

8

Невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 2 п. 50.1 ст. 50 ПКУ, про умови самостійного внесення змін до податкової звітності

Закон № 2181 подібної відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) (п. 120.2 ПКУ)

Примітка. Цей штраф може бути застосовано лише до фактів самовиправлення, що мають місце після 01.01.11 р.
Слід звернути увагу: у цьому пункті законодавець допустив помилку, пославшись не на той абзац. За задумом, як можна припустити, має йтися про абзац третій п. 50.1 ПКУ.
Відповідно до нього платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу в розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Як бачимо, змінився розмір штрафу при самовиправленні через подання уточнюючого розрахунку — тепер він становитиме не 5, а 3 %. Це правило діє щодо всіх уточнюючих розрахунків, що подаються після 01.01.11 р., у тому числі тих, що подаються стосовно періодів до 01.01.11 р. При цьому, на нашу думку, при самовиправленні зобов’язань, що обчислюються в період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р., застосовується самоштраф у розмірі 1 грн. на підставі Перехідних положень.
Але є й неприємне нововведення: якщо самовиправлення пов’язане з виявленим платником податків фактом заниження податкового зобов’язання, у тому числі в податковій звітності, що подавалася до 01.01.11 р., то такому платнику податків доведеться самостійно розрахувати і сплатити разом зі штрафом пеню (про порядок розрахунку пені див. у «БТ», 2011, № 5, с. 5). Зауважимо, що внаслідок недостатньої чіткості законодавчих приписів, хоча необхідність нарахування пені можна оспорювати, але останню крапку в таких спорах доведеться ставити в суді, оскільки податкові органи навряд чи добровільно погодяться з такою позицією.

9

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 510 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (п. 121.1 ПКУ)

Раніше відповідальність за подібні порушення наставала тільки для посадових осіб підприємства (але не для самого підприємства) за ст. 92¹ КУпАП і за ст. 164² КУпАП в разі знищення документів, на підставі яких ведеться бухоблік.
Але, по-перше, йшлося про відповідальність посадових осіб, по-друге, посадовим особам звичайних підприємств вона не загрожувала (оскільки в її застосуванні задіяні органи КРУ).
Оскільки ПКУ передбачає відповідальність за порушення передбачених ним строків та порядку зберігання документів, то, на нашу думку, зазначений штраф підлягає застосуванню тільки щодо випадків, які мають місце після 01.01.11 р.

10

Несплата (неперерахування) платником податків — фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом

Закон № 2181 відповідальності не передбачав

Штраф у розмірі 50 % від ставок податку, установлених для фізичних осіб — платників єдиного податку (п. 122.1 ПКУ)

Примітка. До 01.01.11 р. відповідальність не була передбачена, хоча податківці намагалися застосовувати штрафи за несплату єдиного податку як за несплату узгодженого податкового зобов’язання, і суди досить часто задовольняли такі вимоги.
Таке порушення можна вважати триваючим, тому, якщо його не було припинено (єдиний податок не було сплачено, нехай навіть і з порушенням установленого строку, до 01.01.11 р.), буде застосовано штраф за п. 122.1 ПКУ.

11

Контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість

Згідно із Законом № 2181 штраф був передбачений тільки за заниження податкового зобов’язання та залежав від тих підстав, за яких податковий орган визначає суму податкових зобов’язань:
— якщо у зв’язку з тим, що платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію, — у розмірі 10 % заниженого податкового зобов’язання за кожен повний чи неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми заниження та не менше 170 грн.;
— якщо у зв’язку з тим, що дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, — штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожен податковий період, установлений для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення, але не більше 50 % суми недоплати і не менше 170 грн.;
— якщо у зв’язку з виявленням за результатами камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків декларації, що призвели до заниження суми податкового зобов’язання, — штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше 17 грн.

Штраф у розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;
при повторному протягом 1095 днів виявленні аналогічного порушення — штраф у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;
при виявленні аналогічного порушення протягом 1095 днів втретє і більше —
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 75 % суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість (п. 123.1 ПКУ)

Примітка. Як бачимо, за ПКУ у випадку виявлення заниження податкового зобов’язання штраф становитиме 25 % суми нарахованого податкового зобов’язання, незалежно від того, з яких підстав податкове зобов’язання визначено податковим органом.
На нашу думку, заниження платником податків своїх податкових зобов’язань є триваючим порушенням. У зв’язку з цим якщо воно не припинилося (платник податків не самовиправився) до 01.01.11 р., то в разі виявлення такого порушення під час перевірки після 01.01.11 р. каратимуть за нього згідно з ПКУ.
Відповідно, якщо акт перевірки, в якому зафіксовано порушення, складено до 01.01.11 р., застосовується штраф згідно із Законом № 2181, якщо після — за ПКУ. Що стосується повторності, то всі факти визначення податкових зобов’язань, які мали місце до 01.01.11 р., при визначенні санкцій після цієї дати братися до уваги не повинні.
Також звертаємо увагу: тепер санкції встановлено не тільки за заниження податкових зобов’язань, а й за неправомірне завищення сум бюджетного відшкодування, сум від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.
При цьому оскільки такі порушення також є триваючими, то навіть якщо вони були допущені до 01.01.11 р., але продовжують існувати й після цієї дати (тобто не були самовиправлені), то також буде застосовано штраф за ПКУ.

12

Використання платником податків (посадовими особами платника податку) сум, не сплачених до бюджету в результаті отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам або цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів за заниження податкових зобов’язань

Стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, та штрафу в розмірі 200 % від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п.п. 17.1.6¹ Закону № 2181)

Стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п. 123.2 ПКУ)

Примітка. Як бачимо, відповідальність за неправомірне використання податкових пільг пом’якшено. ПКУ, на відміну від Закону № 2181, не передбачає необхідності сплати 200-відсоткового штрафу.
На наш погляд, за факти неправомірного використання пільги, виявлені після 01.01.11 р., відповідальність має застосовуватися за ПКУ унаслідок його меншої суворості.

13

Відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов’язковим

Штраф у розмірі вартості відчуженого майна (п.п. 17.1.8 Закону № 2181, п. 124.1 ПКУ)

Примітка. Розмір штрафу не змінився, тому жодних «перехідних» питань, пов’язаних з його застосуванням, виникати
не повинно.

14

Платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ

При затримці:
— до 30 календарних днів — штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
— від 31 до 90 календарних днів — 20 %;
— більше ніж на 90 календарних днів — 50 % (п.п. 17.1.7 Закону № 2181)

Штраф при затримці:
— до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
— понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ)

Примітка. До фактів прострочення сплати самостійно визначених податкових зобов’язань, які буде виявлено після 01.01.11 р., застосовується передбачений ПКУ штраф.
Як раніше, так і тепер на суму податкового боргу нараховується пеня.

15

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків

Штраф у подвійному розмірі суми зобов’язання з такого податку, збору (п.п. 17.1.9 Закону № 2181)

Штраф у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, —
тягнуть за собою штраф у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
У разі вчинення протягом 1095 днів порушення втретє і більше — штраф у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ПКУ)

Примітка. Як бачимо, розмір штрафу змінився. До того ж тепер він залежатиме від повторності вчинення порушення.
На нашу думку, якщо зазначене порушення буде виявлено після 01.01.11 р. (навіть якщо його допущено до цієї дати), застосуванню підлягає штраф, передбачений ПКУ.
Водночас усі порушення, вчинені після 01.01.11 р., повинні вважатися вчиненими вперше.