Теми статей
Обрати теми

Перспективи фізичної особи — єдиноподатника в умовах Податкового кодексу

Редакція БТ
Відповідь на запитання

Перспективи фізичної особи — єдиноподатника в умовах Податкового кодексу

 

Що очікує приватного підприємця на єдиному податку у зв’язку з набуттям чинності Податковим кодексом?

(м. Луганськ)

 

Спочатку нагадаємо, що згідно з

підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) з 1 січня 2011 року спрощена система оподаткування продовжує застосовуватися відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99 (далі — Указ про єдиний податок). Указ про єдиний податок застосовуватиметься до внесення змін до розділу XIV ПКУ. Також поки що залишається чинним Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599 (далі — Порядок № 599).

З 1 січня 2011 року з’явилися деякі особливості справляння єдиного податку з фізичних осіб — єдиноподатників (у тому числі передбачені

підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Розглянемо їх.

1. Механізм сплати єдиного податку.

Відтепер Держказначейство не здійснює розподіл суми єдиного податку, і підприємець з 01.01.11 р. має самостійно сплачувати 43 % суми єдиного податку на рахунок відповідного бюджету. Решту 57 %, які до 2011 року розподілялися до соцфондів (у тому числі 43 % до Пенсійного фонду), не потрібно сплачувати окремою платіжкою як єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВС): ЄВС слід сплачувати за правилами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄВС).

Уперше 43 % від установленої ставки єдиного податку потрібно сплатити в січні за лютий. Але звертаємо увагу: на сьогодні Держказначейство ще не відкрило рахунки нової класифікації, а тому немає нових рахунків для зарахування єдиного податку, з якого розподіл, що існував досі, не здійснюється (практично не реалізовано норму

пп. 3 і 4 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Тому сплачений єдиний податок за лютий на «старий» рахунок Держказначейство, як і до 2011 року, розподілило у старому порядку. У зв’язку з цим ДПАУ в усній формі рекомендувала і за лютий сплатити на той самий рахунок повну ставку єдиного податку (наприклад, максимальну в розмірі 200 грн.), з яких 43 % (86 грн.) буде перераховано до місцевого бюджету, а решту — до соцфондів у порядку, передбаченому ст. 2 Указу про єдиний податок. У результаті до соцфондів (Пенсійного фонду, Фонду з тимчасової втрати працездатності та Фонду безробіття) надійдуть кошти від розподілу єдиного податку за періоди діяльності з 2011 року (за січень — сплачений у грудні 2010 року; за лютий — сплачений у січні), що спричинить виникнення надміру сплачених коштів до цих фондів, оскільки з 2011 року страхування за цими видами соцстрахування передбачене за допомогою сплати ЄВС, а переплати за внесками до цих фондів у рахунок сплати ЄВС не зараховуються. Оскільки цю ситуацію на сьогодні не врегульовано і з цього приводу немає жодних офіційних роз’яснень, вважаємо за можливе повернути переплачені кошти від розподілу єдиного податку, для чого підприємцям слід звернутися до відповідних соцфондів.

2. ЄВС

. Єдиноподатники з 2011 року нараховують і сплачують ЄВС відповідно до Закону про ЄВС. За своїх найманих працівників підприємці-єдиноподатники в частині нарахувань сплачують від 36,76 до 49,70 % від суми нарахованої заробітної плати (залежно від класу професійного ризику діяльності) і в частині утримань — 3,6 % від суми зарплати. При цьому знижену ставку в розмірі 8,41 % для працівників-інвалідів підприємці не застосовують, оскільки її передбачено тільки для підприємств, установ та організацій (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄВС). При виплаті винагород фізичним особам за цивільно-правовими договорами за надані послуги (виконані роботи) підприємець має нарахувати 34,7 % і утримати 2,6 %, а при виплаті лікарняних — нарахувати 33,2 % і утримати 2 %. Також підприємці-єдиноподатники зобов’язані сплачувати ЄВС за себе — не менше 34,7 % від розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць (у першому кварталі 2011 року — не менше 326,53 грн. за кожен місяць)* до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

* Докладніше див. у Темі тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1-2, с. 10.

3.

Уточнено перелік податків та зборів, від сплати яких звільняється платник єдиного податку. Фізичні особи — єдиноподатники не є платниками таких податків та зборів (п. 1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ):

— податку на прибуток підприємств;

— податку на доходи фізичних осіб (для підприємця за себе);

— податку на додану вартість за операціями з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;

— земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

— плати за користування надрами;

— збору за спеціальне використання води;

— збору за спеціальне використання лісових ресурсів;

— збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Зауважимо, що перелік, наведений у

ПКУ, дещо відрізняється від аналогічного переліку в Указі про єдиний податок, який на сьогодні частково застарів.

4. Фізичні особи — єдиноподатники апріорі неплатники ПДВ.

У загальному випадку єдиноподатники не є платниками ПДВ, за винятком юридичних осіб, які сплачують єдиний податок за ставкою 6 %. Але приватні підприємці на єдиному податку не можуть претендувати навіть на добровільну реєстрацію — такий висновок випливає з п.п. 14.1.139 ПКУ*. У зв’язку з цим платникам ПДВ тепер невигідно співпрацювати з фізичними особами — єдиноподатниками. А з 1 квітня 2011 року з ними також не буде вигідно співпрацювати і платникам податку на прибуток.

* Див. із цього приводу статтю «Податковий кодекс: вивчаємо зміни в ПДВ» // «БТ», 2010, № 51, с. 14; лист ДПАУ від 12.01.11 р. № 674/7/16-1417 // «БТ», 2011, № 4, с. 15; ком. «Єдиний податок: Кабмін актуалізує старі постанови у зв’язку з набранням чинності Податковим кодексом» до постанови КМУ від 27.12.10 р. № 1196 // «БТ», 2011, № 1-2, с. 6.

5. Ізоляція фізичних осіб — єдиноподатників.

Згідно з п.п. 139.1.12 ПКУ витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, який сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи — єдиноподатника, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації), не включаються до складу витрат платників на прибуток. Це обмеження почне діяти з 1 квітня 2011 року (п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

Отже, з другого кварталу співпрацювати з фізичними особами — єдиноподатниками стане невигідно, тому що підприємства, які щось у них купують, не зможуть зменшити свій оподатковуваний прибуток на суму понесених витрат.

6. Штраф за несплату єдиного податку.

Згідно з п. 122.1 ПКУ за несплату (неперерахування) платником податку — фізичною особою сум єдиного податку в установленому порядку та в установлені строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки несплаченого податку. При цьому слід ураховувати, що в період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції застосовуються в розмірі 1 грн. (п.п. 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)**.

** Це стосується лише порушень податкового законодавства, вчинених у період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р. (лист ДПАУ від 31.12.10 р. № 29429/7/10-1017/5190).

7. Облік доходів і витрат, звітність.

Ідеологічно порядок застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб не змінився. Фізичні особи — єдиноподатники, як і раніше, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (форма № 10; додаток 10 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12). Якщо фізичні особи — єдиноподатники мають ще і найманих працівників, то Книгу обліку доходів і витрат (форма № 10) потрібно мати на кожного працівника, який займається реалізацією продукції (робіт, послуг). На найманих працівників, які не займаються реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), книги ф. № 10 заводити не потрібно***.

*** Підтвердження — див. матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.

Зауважимо, що нову книгу обліку доходів і витрат, затверджену

наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1025, потрібно вести лише тим підприємцям, які обрали загальну систему оподаткування****. Підприємці на єдиному податку ведуть «стару» книгу, заповнюючи при цьому обов’язкові для них чотири графи.

**** Див. ком. «ФОП на загальній системі: затверджено форму Книги обліку доходів і витрат» // «БТ», 2011, № 4, с. 7.

Бухгалтерський облік підприємці, як і раніше, не ведуть, але

документи, що підтверджують витрати, мати потрібно, у тому числі й єдиноподатникам (платіжні доручення, чеки від продавця, що свідчать про сплату грошових коштів, договори, акти закупівлі, ТТН, подорожні листи, копії свідоцтв про держреєстрацію підприємців-продавців тощо). Ця вимога випливає з норми п. 44.1 ЦКУ, де передбачено, що показники податкової звітності заповнюються на підставі документів. Оскільки всі підприємці (незалежно від системи оподаткування) зобов’язані вказувати суми, виплачені фізичним особам або підприємцям, у Податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків (форма № 1ДФ), який тепер у розумінні ПКУ є податковою декларацією, дані, що потрапляють до цього звіту, слід документально підтвердити. Якщо суми, що є витратами підприємця, виплачено юридичній особі (вони не потраплять до форми № 1ДФ), для уникнення непорозумінь з податківцями краще документально підтвердити і їх. Це необхідно для того, щоб у перевіряючих не виникало сумнівів із приводу виплат, ніби їх здійснено не юридичній, а фізичній особі.

Звітувати, як і раніше, потрібно шляхом подання

Звіту суб’єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку протягом 5 днів після закінчення звітного кварталу (п. 9 Порядку № 599).

 

Яна ІНДЮХОВА, Влада КАРПОВА

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі