Теми статей
Обрати теми

Зміна адреси — наслідки для юридичних та фізичних осіб

Редакція БТ
Стаття

ЗМІНА АДРЕСИ —

наслідки для юридичних та фізичних осіб

 

Суб’єкти підприємництва інколи змінюють своє місцезнаходження, а підприємці — своє місце проживання. Ця подія призводить до необхідності проведення низки дій з перереєстрації адреси. На що вплине зміна адреси суб’єкта підприємництва, що при цьому повинні зробити представники юридичної особи та підприємець, в які строки і якими можуть бути наслідки фактичної зміни адреси без її юридичної перереєстрації? Про все це розповімо у статті.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Що розуміти під юридичною адресою підприємства

У нормативних документах маємо два різних визначення цього поняття.

Згідно зі

ст. 93 ЦКУ з 1 січня 2011 року місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Таке визначення введено Законом України від 02.12.10 р. № 2756-VІ.

Натомість у

ст. 1 Закону про держреєстрацію вищеназваним Законом визначення місцезнаходження юридичної особи не змінено, тому відповідно до цієї норми — це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як бачимо, визначення цього поняття не є тотожними. Так, поняття, наведене в

Законі про держреєстрацію, допускає декілька варіантів тлумачення, у тому числі таке, що допускає, щоб адреса органу або особи, які виступають від імені юридичної особи, не збігалася з розташуванням офісу, з якого проводиться щоденне керування. Норма ж ЦКУ в своїй оновленій редакції чітко вказує на бажання законодавця, щоб так звана юридична адреса підприємства (тобто адреса, за якою воно зареєстровано) збігалася з його фактичним місцезнаходженням.

То на яке з наведених визначень слід орієнтуватися суб’єктам господарювання?

На наш погляд, незважаючи на те, що в ст. 1 Закону про держреєстрацію сказано, що відповідні терміни застосовуються у значенні, наведеному в цьому Законі, перевагу слід усе ж таки віддати термінології ЦКУ, тим більше, що і раніше законодавство не давало підстав сприймати як належну ситуацію, коли підприємство не знаходилося за місцем своєї реєстрації. На нашу думку, має місце виключно недолік у законодавстві (напевне, законодавець забув внести зміни до Закону про держреєстрацію). І на додаток ще один аргумент: визнаним у юридичній практиці є правило, відповідно до якого, якщо норми різних законів суперечать один одному, застосовується той з них, який має вищу юридичну силу та/або той з них, який прийнятий пізніше. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 4 ЦКУ, якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до ВРУ проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦКУ, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до ЦКУ. А у нас прямо протилежна ситуація. Зміни внесено до ЦКУ, а не до закону. За логікою, слід було внести зміни одночасно і до Закону про держреєстрацію. Це, зокрема, говорить про таке: при розкритті такого поняття як «податкова адреса», що використовується ПКУ і під якою для юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) розуміється місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДР, слід орієнтуватися саме на ЦКУ, а не на Закон про держреєстрацію.

 

Прийняття юрособою рішення про зміну місцезнаходження

Перше запитання, яке тут виникає: хто може прийняти рішення про зміну місцезнаходження?

Це запитання нормативними документами не врегульоване. Але і без цього зрозуміло, що для з’ясування відповідної компетенції слід звернутися до статуту юридичної особи (засновницького договору, інших установчих документів).

Якщо місцезнаходження прописане в статуті, то потрібно буде змінювати статут. А такі зміни проводяться тільки за рішенням вищого органу управління юридичної особи — загальних зборів засновників (учасників).

Якщо місцезнаходження в статуті не прописано, потрібно дивитися, до компетенції якого органу відноситься це питання. Якщо до виконавчого (дирекції тощо), то таке рішення приймає цей орган. Якщо до загальних зборів засновників — потрібне відповідне рішення засновників загальних зборів (хоча такий розподіл повноважень на практиці зустрічається вкрай нечасто).

Відповідне рішення доцільно оформити протоколом (для загальних зборів) чи розпорядженням, наказом (для дирекції). Хоча здебільшого в тих випадках, коли визначення місцезнаходження не є виключною компетенцією загальних зборів, рішення окремо не документується. Відбувається фактичне переміщення офісу чи місця ведення діяльності в інше місце, на яке в юридичної особи мають бути відповідні права — чи то користування, чи то право власності.

Однак прийняти рішення — ще не значить переїхати. Процес переїзду може розтягнутися на досить тривалий час. Тому фізично місцезнаходження не може вважатися зміненим на дату прийняття рішення.

Місцезнаходження вважається юридично зміненим з дня державної реєстрації змін до статуту чи внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться у ЄДР.

 

Зміни засновницьких документів та повідомлення держреєстратора

Зміни засновницьких документів.

Ще у 2005 році до ч. 2 та 4 ст. 57 ГКУ та ст. 88 ЦКУ були внесені зміни (Законом України від 03.03.05 р. № 2452-IV), відповідно до яких відомості про місцезнаходження юридичної особи не повинні в обов'язковому порядку міститися в установчих документах. Таким чином, вони можуть бути занесені до установчих документів хіба що за бажанням засновників.

Однак ці зміни не зачепили

Закон про господарські товариства, у ст. 4 якого зазначено, що установчі документи товариства повинні містити відомості про його місцезнаходження. То невже для господарських товариств відомості про місцезнаходження обов’язково повинні зазначатися у засновницьких документах?

На погляд Держпідприємництва (див.

листи від 27.10.08 р. № 9067, від 12.01.08 р. № 192, від 27.07.06 р. № 5460 та від 17.07.06 р. № 5190) — ні, тому що зміни до ГКУ та ЦКУ внесені пізніше. Тобто Держпідприємництва застосовує ту саму логіку при врегулюванні правових колізій, про яку ми говорили вище.

Отже, для будь-яких юридичних осіб зазначення в установчих документах місцезнаходження не є обов’язковим. Але може бути вказано за бажанням засновників.

В останньому разі при зміні місцезнаходження потрібно буде вносити зміни до установчих документів. Уносяться такі зміни рішенням загальних зборів засновників чи одноосібно засновником, якщо він один. Надалі такі зміни підлягають держреєстрації, про що скажемо далі.

Тут виникає ще одне запитання:

коли слід вносити зміни до установчих документів — до моменту фізичної зміни місцезнаходження, під час такої зміни чи після такої зміни?

Логічно, що під час такої зміни. Але на практиці це не завжди можливо зробити. Та й законодавчо цей момент не прописаний. Тому порада тут така: зміни до установчих документів бажано внести якнайшвидше після фізичної зміни місцезнаходження.

Згідно з

ч. 1 ст. 29 Закону про держреєстрацію для проведення держреєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

— заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (форма № 3, затверджена

наказом Держпідприємництва від 20.04.07 р. № 54);

— примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

— оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх держреєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копію опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

— два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

— документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення держреєстрації змін до установчих документів.

Протягом 3 робочих днів від дати надходження документів держреєстратор повинен провести держреєстрацію змін та не пізніше наступного робочого дня повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику один примірник оригінала установчих документів у старій редакції з відмітками держреєстратора про проведення держреєстрації змін та в той же день передати відповідним органам статистики, ДПС, ПФУ відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Якщо нове місцезнаходження юридичної особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, держреєстратор повинен передати реєстраційну справу держреєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи. Передача здійснюється в такому самому порядку, як ми описали для першої ситуації.

Виникає запитання, в який строк слід подавати документи держреєстратору для проведення держреєстрації змін

? Згідно зі ст. 7 Закону про господарські товариства товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до ЄДР.

Отже, загальні збори товариства приймають рішення про внесення змін до статуту, пов’язаних зі зміною місцезнаходження, оформляючи протоколом. Після цього упродовж 5 днів (напевне, що календарних) повинні бути подані документи до держреєстратора.

А для інших юридичних осіб строк подачі документів не встановлений. Вважаємо, що за аналогією закону (див.

ч. 1 ст. 8 ЦКУ) також повинен застосовуватися п’ятиденний термін.

Повідомлення держреєстратора.

Про зміну місцезнаходження юридична особа у будь-якому разі повинна повідомити держреєстратора, оскільки необхідним є внесення змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР.

У ситуації, коли

місцезнаходження не зазначене у статуті (установчих документах), особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЕДР, за формою № 4, затвердженою наказом Держпідприємництва від 20.04.07 р. № 54 (п. 1 ст. 19 Закону про держреєстрацію).

Тобто навіть якщо нове місцезнаходження юридичної особи знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, де є свій держреєстратор, реєстраційну картку слід усе одно подавати до колишнього держреєстратора.

Не пізніше наступного робочого дня з дати надходження реєстраційної картки держреєстратор повинен внести зміни до даних про місцезнаходження юридичної особи, які містяться в ЄДР. У той самий день держреєстратор повинен повідомити про здійснені зміни органи статистики, ДПС, ПФУ.

Водночас держреєстратор повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику виписку з ЄДР.

Якщо нове місцезнаходження юридичної особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, держреєстратор протягом 10 робочих днів з дати держреєстрації зміни місцезнаходження зобов'язаний передати за описом реєстраційну справу держреєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи. А цей останній держреєстратор зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати прийому реєстраційної справи повідомити рекомендованим листом юридичну особу про зміну місцезнаходження реєстраційної справи.

Тут знову постає запитання: а в який строк від дати фізичної зміни місцезнаходження слід подавати держреєстратору реєстраційну картку? І знову про строк у нормативних документах жодного слова.

У

ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію сказано, що юридична особа зобов’язана щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, підтверджувати відомості про себе, які містяться в ЄДР (подаючи реєстраційну картку форми № 6-підтвердження).

З цього ми можемо зробити висновок, що реєстраційну картку слід подати як мінімум до моменту подання форми № 6-підтвердження. Таким чином, теоретично такий строк може тривати рік від моменту фактичної зміни місцезнаходження.

Але з метою уникнення усіляких непорозумінь, які пов’язані, перш за все, з даними про адресу для ДПС, ми радимо з цим не баритися, а намагатися проводити перереєстраційні процедури якнайшвидше.

 

Статоргани, соцфонди

Нова статдовідка.

У зв’язку зі зміною місцезнаходження юридична особа повинна буде отримати нову довідку з ЄДРПОУ, яка видається органами статистики за новим місцезнаходженням.

Порядок отримання довідки регламентовано

Положенням № 386. Для цього слід подати (особисто, надіслати поштою або іншими засобами зв'язку) запит органам статистики на отримання довідки у довільній формі.

Довідка з ЄДРПОУ видається органом статистики уповноваженому представнику юридичної особи у п'ятиденний строк від дня отримання запиту (

п. 16 Положення № 118). Довідка надається за плату, яка встановлюється Держкомстатом.

Повідомлення ДПС.

Перш за все зазначимо, що тут ітиметься про повідомлення ДПС про зміну адреси. Якщо ж юридична особа є платником ПДВ, їй окремо потрібно буде здійснити перереєстраційні процедури платника ПДВ, у порядку, передбаченому Положенням № 978.

Отже,

при зміні місцезнаходження юридична особа повинна повідомити про це ДПС (п.п. 16.1.11 ПКУ). При цьому особливості залежать від того, де саме знаходиться нове місцезнаходження юридичної особи — на території тієї самої, або ж іншої адміністративно-територіальної одиниці.

Якщо

на тій самій території, то юридична особа продовжує обліковуватися в тій самій ДПС. А про зміну адреси ДПС повідомить держреєстратор, а орган ДПС на підставі цих даних внесе відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб. Сама ж юридична особа згідно з п. 66.5 ПКУ, п. 9.4 Порядку № 979 повинна замінити довідку за ф. № 4-ОПП. Для цього протягом 10 календарних днів з дня реєстрації у держреєстратора змін про місцезнаходження юридична особа повинна подати до ДПС письмове звернення у довільній формі з доданим оригіналом довідки за ф. № 4-ОПП. У зверненні наводиться причина заміни довідки — зміна місцезнаходження. Орган ДПС протягом 2 робочих днів видає платнику нову довідку.

Якщо у підприємства нова адреса

на іншій території, процедура перереєстрації складніша, адже платника потрібно перевести на обслуговування з одного органу ДПС до іншого. Регламентована вона розділом Х Порядку № 979.

Перш за все, так само, як зазначено вище, платник міняє у «старій» ДПС оригінал довідки за ф. № 4-ОПП. Отримуючи натомість тимчасову довідку, строк дії якої відповідає двадцятому дню, наступному за днем завершення строку перебування на обліку за «старим» місцезнаходженням.

Потім протягом 10 календарних днів з дня реєстрації у держреєстратора змін про місцезнаходження юридична особа повинна подати до ДПС

за новим місцезнаходженням заяву за ф. № 1-ОПП (підприємцями подається заява за формою № 5-ОПП) із позначкою «Перереєстрація» та копію виписки з ЄДР.

Протягом 10 робочих днів від дня отримання зазначених документів «нова» ДПС надсилає до «старої» ДПС інформаційний лист та копії таких документів.

Тут слід нагадати норму

ч. 8 ст. 45 БК: у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, незважаючи на подачу наведених вище документів платник податків буде перебувати на обліку за старим місцезнаходженням щонайменше до кінця поточного бюджетного року (

п.п. 10.1.4 Порядка № 979).

Іншими підставами продовження строку перебування за старим місцезнаходженням є закінчення документальної перевірки та узгодження її результатів, повернення надміру сплачених податків, закінчення процедур судового або адміністративного оскарження сум грошових зобов’язань.

Протягом 5 робочих днів після закінчення зазначеного строку перебування за старим місцезнаходженням (кінець поточного бюджетного року тощо), якщо він був більшим за місяць, або протягом місяця після отримання наведених вище документів (ф. № 1-ОПП та ін.) «старий» орган ДПС надсилає «новому» органу ДПС пакет облікових документів платника.

Протягом 5 робочих днів після надходження пакета документів «новий» орган ДПС ставить у себе платника податку на облік, оформляючи три примірники повідомлень за ф. № 11-ОПП. Два з цих примірників направляються до «старої» ДПС. Після надходження повідомлення за ф. № 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням «стара» ДПС протягом 2 робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до «нового» органу ДПС в електронному вигляді пакет облікових документів.

Наостанок у такому самому порядку, як зазначено вище, платник здає до «нового» органу ДПС тимчасову довідку за ф. № 4-ОПП і отримує нову постійну довідку.

На цьому перереєстраційні процедури в ДПС закінчуються.

До моменту постановки на облік за новим місцезнаходженням податки сплачуються та декларації подаються за старим місцезнаходженням. Після дати постановки податкові обов’язки починають виконуватися за новим місцезнаходженням.

Перереєстрація в ПФУ.

Перш за все зазначимо, що у відповідних нормативних документах ПФУ йдеться про перереєстраційні процедури тільки у зв’язку з унесенням змін щодо місцезнаходження до установчих документів (п. 2.5 Порядку № 21-6). Невже, якщо зміни до установчих документів не вносяться, перереєстрацію робити не потрібно?

На наш погляд, потрібно. Напевне, маємо звичайну неуважність розробників таких нормативних документів. Логічно, що у другому випадку (зміни до установчих документів не вносяться) слід чинити так само, як і у першому.

Отже, про зміну місцезнаходження держреєстратор повідомляє орган ПФУ.

Якщо нове місцезнаходження юридичної особи розташоване на території тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, орган ПФУ, куди юридична особа звітує і сплачує єдиний внесок, не змінюється. Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від держреєстратора орган ПФУ направляє юридичній особі нове повідомлення про взяття на облік за формою згідно з додатком 1 до

Порядку № 21-6 з приміткою «Зміни».

Якщо нове місцезнаходження розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, орган ПФУ за новим місцезнаходженням не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від держреєстратора направляє до «старого» органу ПФУ запит на переведення. А останній протягом 5 робочих днів передає «новому» ПФУ пакет облікових реєстраційних документів юридичної особи, знімаючи її у себе з обліку

(п. 2.7 Порядку № 21-6).

Логічно, що в цьому випадку «новий» орган ПФУ також повинен надіслати юридичній особі нове повідомлення про взяття на облік з приміткою «Зміни». Щоправда, у

Порядку № 21-6 про це прямо не сказано, хоча випливає зі змісту. Не сказано також, в який строк слід направити таке повідомлення. За аналогією можемо припустити, що не пізніше наступного робочого дня від отримання повідомлення від держреєстратора, або від отримання пакета облікових реєстраційних документів від «старого» ПФУ.

У будь-якому разі, згідно з

п. 3.5 Порядку № 22-2 звіт за звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду), у якому змінюється місцезнаходження (як ми розуміємо, це дата реєстрації змін держреєстратором) подається до органу ПФУ за новим місцем взяття на облік. Як бачимо, юридична особа не повинна подавати до ПФУ якихось заяв на перереєстрацію. Це буде зроблено ПФУ самостійно на підставі повідомлення держреєстратора. Однак проконтролювати таке переведення не завадить.

Перереєстрація в інших соціальних фондах.

Щодо ФТВП. У чинній на сьогодні Інструкції № 16 передбачені застарілі норми (пп. 2.13 і 2.14) при зміні адреси страхувальника, що передбачають отримання ФТВП повідомлення від держреєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів. Однак необхідність такого повідомлення соцфондів виключена із ч. 14 ст. 29 Закону про держреєстрацію з 2011 року у зв’язку з введенням єдиного внеску. Однак зміна Вашої адреси буде зафіксована в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, в який відомості про зміну адреси внесе ПФУ після отримання даних про це від держреєстратора. Ураховуючи це, ті страхувальники, які отримують допомоги для своїх працівників із ФТВП згідно з Порядком № 26, зможуть отримувати ці кошти вже по новому місцезнаходженню. Адже п. 5 Порядку № 26 передбачено подання заяви-розрахунку до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.11 р.).

Крім того, при поданні звітності про використання коштів ФТВП передбачена норма, згідно з якою звіти за той період, коли змінилося місцезнаходження, подаються до Фонду за новим місцезнаходженням (

п. 4.4 Порядку № 4). При цьому у Звіті форми Ф4-ФСС з ТВП, яка подається за новим місцезнаходженням, може бути заповнено рядок 2 або 7 таблиці І.

Щодо

ФНВ. У Порядку № 30 не міститься прямої норми про проведення будь-якої перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження. Однак слід пам’ятати, що згідно з п. 3.10 Порядку № 30 страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції ФНВ за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (додаток 5 до Порядку № 30). Звичайно, що у випадку зміни адреси в межах однієї території обслуговування Фонду після закінчення календарного року цей звіт необхідно буде подати в те ж саме відділення Фонду. Якщо ж територія змінена, то звіт прийдеться подати вже за новим місцезнаходженням. Тож неврегульовані на сьогодні «перехідні» нюанси рекомендуємо узгодити у своєму ФНВ.

Щодо

ФБ. На сьогодні немає норми про необхідність проведення переєстрації у ФБ, оскільки згідно з наказом Мінпраці від 29.11.10 р. № 381 виключено розділ 3 Інструкції № 339, який до 01.01.11 р. регулював питання реєстрації страхувальників. Однак тим страхувальникам, які отримують дотації з ФБ, слід пам’ятати, що це можливо за місцеперебуванням роботодавця на обліку як платника єдиного внеску (п. 11 Порядку № 1 та п. 3.5 Порядку № 82). А от норма щодо подачі звітності з вакансій (ф. № 3-ПВ, ф. № 4-ПВ (план), ф. № 4-ПН (факт) та ф. № 5-ПН*) згідно з нормами наказу Мінпраці від 19.12.05 р. № 420 не змінена — їх слід подавати до центрів зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Тобто при зміні місцезнаходження слід звітувати вже за новою адресою. Як практично реалізувати перехід — також рекомендуємо уточнити у своєму відділенні ФБ.

* Детальніше про подачу Звіту за формою № 5-ПН читайте в Пошті тижня «З 2011 року передбачено адмінвідповідальність за неподання форми № 5-ПН» // «БН», 2011, № 22, с. 33.

 

Наслідки при розбіжності юридичної та фактичної адреси юрособи

1.

Юридична особа може бути припинена за рішенням суду. Щоправда, для цього потрібно виконати відповідну процедуру.

Як уже зазначалося, юридична особа повинна щорічно підтверджувати відомості про себе, які містяться в ЄДР (

ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію). Якщо в установлений строк держреєстратор не отримає таке підтвердження, він зобов’язаний надіслати юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання держреєстратору зазначеної інформації. Такі самі дії він повинен вчинити при отриманні від органу ДПС повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

2. Якщо протягом місяця з дати надходження повідомлення держреєстратора юридична особа не надасть підтвердження відомостей про себе, держреєстратор повинен буде внести до ЄДР

запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. За наявності у ЄДР такого запису юридична особа не зможе отримати виписку з ЄДР (ч. 8 ст. 21 Закону про держреєстрацію). А без такої виписки юридична особа буде позбавлена можливості здійснити певні юридичні дії, наприклад, відкрити рахунок у банку тощо.

Якщо ж держреєстратору буде повернуто рекомендований лист, він повинен буде внести до ЄДР

запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 14 ст. 19 Закону про держреєстрацію). А це згідно з ч. 2 ст. 38 Закону про держреєстрацію і буде підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи . Звертатися до суду має право орган ДПС (п.п. 20.1.12 ПКУ). Хоча такий висновок можна назвати дискусійним, оскільки в чинному законодавстві немає прямої норми, яка б уповноважувала податкові органи звертатися до суду з позовом про ліквідацію юридичної особи саме на підставі встановлення її незнаходження за місцем державної реєстрації.

Щоправда,

Закон про держреєстрацію не забороняє юридичній особі надати держреєстратору підтверджувальні відомості про себе після внесення держреєстратором до ЄДР таких «шкідливих» записів (лист Держпідприємництва від 08.09.08 р. № 7572). Це дозволить юридичній особі позбутися неприємностей з припиненням тощо. Детальна інформація щодо цього питання міститься також у листах Держпідприємництва від 12.01.07 р. № 134 та від 08.09.08 р. № 7572.

3. Наявність у ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є також

підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ (п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ). Звичайно, якщо юридична особа — порушник є платником ПДВ.

4. Окремо слід звернути увагу на те, що негативні наслідки для суб’єкта господарювання можуть наставати не тільки у разі незнаходження за своєю «юридичною адресою», але й у випадку, коли перереєстрацію місцезнаходження було здійснено, проте платник податків не повідомив про це податковий орган і не здійснив інші організаційні дії, зокрема пов’язані з переоформленням дозвільних документів.

Так, згідно з

п. 117.1 ПКУ при неподанні чи несвоєчасному поданні заяв або документів для реєстрації зміни місцезнаходження на юридичну особу накладається штраф у розмірі 510 грн. (на підприємців 170 грн.). А в разі неусунення цього порушення або за ті самі дії, учинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, світить штраф 1020 грн. (для підприємців 340 грн.).

Залежно від конкретної ситуації можуть бути й інші неприємності. Наприклад, при зміні місцезнаходження потрібно вносити дані до отриманої ліцензії, за умови, що юридична особа провадить ліцензуємі види діяльності. Якщо цього не зробити, ліцензія може бути анульована. Також необхідно внести зміни в усі дозвольні документи, в яких значиться адреса юрособи.

 

Зміна місця проживання підприємця

Загалом майже все вищеописане стосується також і підприємця (окрім зміни установчих документів, статдовідки, яких у підприємця немає, тощо). Хоча є і незначні відмінності. Зупинимося тільки на таких відмінностях. У всіх інших аспектах, повторимося, застосовуються ті самі положення, що й юридичними особами.

Перереєстрація трудових договорів у центрі зайнятості

. При зміні місця проживання фізичної особи — роботодавця перереєстрація трудового договору з працівниками (якщо трудові відносини не припинялися) не здійснюється. У разі припинення його дії зняти з реєстрації трудовий договір має відповідальна особа центру зайнятості, в якому було зареєстровано трудовий договір (лист Мінпраці від 17.10.08 р. № 328/06/186-08).

Поняття місця проживання.

На відміну від юридичної особи, для якої ЦКУ передбачене «місцезнаходження», у фізичної особи — підприємця використовується адреса місця проживання.

Згідно з

п. 1 ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання (

п. 6 ст. 29 ЦКУ).

Цікава ситуація.

А яку адресу вибрати для реєстрації, якщо їх кілька?

Для того аби це з’ясувати, звернемося до визначення цього поняття із

Закону про держреєстрацію (ст. 1). Воно майже таке саме, як у ЦКУ. Тільки доповнене таким уточненням — це відповідне місце, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем.

Тобто місцем проживання для цілей реєстрації підприємцем може бути тільки те місце проживання, за яким можна зв’язатися з підприємцем.

Є й ще одне визначення, наведене в

ст. 3 Закону про свободу пересування: місце проживання — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік. Причому місце проживання підлягає реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом. Фізична особа повинна зареєструватися протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання. Отже, після фізичної зміни місця проживанням фізична особа оформляє юридично зміну цього місця — унесенням відомостей до паспортного документа.

Напевне, що саме останнє місце проживання і є тим місцем, за яким здійснюється реєстрація підприємця. Тобто реєструватися фізична особа повинна в тому місці, в якому з нею можна зв’язатися.

А для держреєстратора для встановлення місця проживання фізичної особи — підприємця є відомості, унесені до паспорта, а не місце фактичного проживання фізособи (див.

лист Держпідприємництва від 25.04.08 р. № 3697).

Повідомлення держреєстратора

. У разі зміни місця проживання фізичної особи — підприємця це згідно з ч. 3 ст. 4 Закону про держреєстрацію підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, установленому цим Законом.

Для цього підприємець подає держреєстратору особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення (

ч. 2 ст. 45 Закону про держреєстрацію):

— реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (форма № 11, затверджена

наказом Держпідприємництва від 20.04.07 р. № 54);

— документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за держреєстрацію змін.

Протягом 2 робочих днів з дати надходження документів держреєстратор вносить зміни до ЄДР та не пізніше наступного робочого дня повідомляє орган ДПС та ПФУ.

Строк, у який слід надати документи держреєстратору, знову-таки не встановлений. Але з огляду на те, що для перереєстрації у податковій документи потрібно надати протягом 10 календарних днів з дня внесення змін, можемо припустити, що в такий же строк бажано надавати документи і держреєстратору.

Унесення змін до ДРФО.

Окрім унесення змін до відомостей платника податку як підприємця потрібно внести ще зміни до ДРФО.

Для цього протягом місяця з дня виникнення таких змін фізична особа подає до органу ДПС

за новим місцем проживання заяву за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП згідно з додатками відповідно 10 та 11 до Положення № 954 (розд. ІХ Положення № 954). Податківці вносять зміни протягом 10 робочих днів.

У випадку зміни місця проживання реєстраційний номер облікової картки особи не змінюється (п. 3 розд. ХІ Положення № 954).

 

Документи і скорочення статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

БК

— Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 p. № 2755-VI.

Закон про господарські товариства

— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Закон про держреєстрацію

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про свободу пересування

— Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.03 р. № 1382-IV.

Положення № 118

— Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановою КМУ від 22.01.96 р. № 118.

Положенням № 386

— Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затверджене наказом Держкомстату від 28.11.05 р. № 386.

Положення № 954

— Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом ДПАУ від 17.12.10 р. № 954.

Положення № 978

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 978.

Порядок № 4

— Порядок формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління ФТВП від 18.01.11 р. № 4.

Порядок № 21-6

— Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-6.

Порядок № 22-2

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 08.10.10 р. № 22-2.

Порядок № 979

— Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 979.

Порядок № 26

— Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФТВП від 26.12.10 р. № 26.

Порядок № 30

— Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затверджений постановою правління ФНВ від 30.11.10 р. № 30.

Порядок № 1

— Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений наказом Мінпраці від 10.01.01 р. № 1.

Порядок № 82

— Порядок та строки надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем, затверджений наказом Мінпраці від 25.02.08 р. № 82.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління ФТВП від 26.06.01 р. № 16.

Інструкція № 339

— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339.

ДПС

— Державна податкова служба.

ДРФО

— Державний реєстр фізичних осіб — платників податків.

ПФУ

— Пенсійний фонд України.

ЄДР

— Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

ЄДРПОУ

— Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

ФТВП

— Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ФНВ

— Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

ФБ

— Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі