ЕКОПОДАТОК
сплачується і за тимчасове зберігання
відходів на власній території
суб’єктів господарювання
Лист Державної податкової адміністрації України від 06.05.11 р. № 12789/7/15-0817
Лист Державної податкової адміністрації України від 17.05.11 р. № 9126/6/15-0816
«Щодо оподаткування операцій з відходами»
Нагадаємо, що проблема зі сплатою екологічного податку (до 01.01.11 р. збору за забруднення навколишнього природного середовища; екоподаток) при тимчасовому розміщенні відходів на території суб’єкта господарювання завжди була актуальною. Це було пов’язано з тим, що в законодавстві не було чіткої норми, яка б давала відповідь на запитання: чи вважати платниками екоподатку (екозбору) суб’єктів господарювання, які тимчасово (до моменту вилучення) зберігають відходи на власній території?
До 01.01.11 р. податківці при вирішенні цього питання займали лояльну позицію і вважали (
лист від 28.05.08 р. № 6208/5/15-0215), що платником екозбору (на сьогодні екоподатку) за розміщення відходів є лише той суб’єкт господарювання, який своєчасно (на кінець звітного кварталу) не передав відходи спеціалізованим підприємствам (організаціям) у встановлені договором терміни та здійснює їх розміщення на власній території**.** Див. статтю «Небезпечні відходи: зберігаємо, утилізуємо, обліковуємо…» // «БТ», 2008, № 31, с. 13 та рубрику Пошта тижня «Підприємство, яке передає відходи спеціалізованій організації для утилізації, не є платником екозбору» // «БТ», 2010, № 48, с. 36.
Цю позицію податківців підтримували:
— Мінприроди у
листі від 22.05.08 р. № 6540/20/10-08, в якому було вказано, що збір не нараховується і не сплачується лише, коли суб’єкт господарювання передає зазначені відходи у повному обсязі спеціалізованим підприємствам, має відповідний договір зі спеціалізованою організацією, дотримується легітимного тимчасового зберігання відходів (ідеться про ліміт на утворення відходів) та не накопичує свої відходи за попередні роки;— Мінпромполітики у
листі від 27.05.08 р. № 15/2-3-319, де зазначено, що зобов’язання зі сплати та нарахування екозбору не виникають у разі, коли у підприємства припинено право власності на відходи до дати подання розрахунку збору.Тобто, опираючись на роз’яснення компетентних органів, суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігали відходи на власній території, не виступали платниками екозбору, якщо згідно з укладеним договором такі відходи передавались спеціалізованій організації до кінця звітного кварталу, в якому вони були утворені.
Із набранням чинності
Податкового кодексу України (далі — ПКУ) позиція податківців кардинально змінилася.Новоутворені відходи
. Так, у листі, що коментується, ДПАУ дала чітко зрозуміти, що платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, є суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи на власній території протягом звітного кварталу (див. «Сплата екоподатку за тимчасове зберігання відходів»).
| Сплата екоподатку за тимчасове зберігання відходів Витяг із листа № 12789/7/15-0817 «У зв'язку з цим обов'язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету податку, а також складання податкової звітності у разі наявності факту розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів в умовах визначених п.п. 242.1.3 <…> Кодексу. Тобто в умовах Кодексу, починаючи з 01.01.11 р., у підприємства є об'єктом та базою щоквартального оподаткування відходи (в тому числі <…> відходи виробництва: макулатура, металевий брухт (чорний та кольоровий), відходи деревини, поліетилену та поліпропілену, люмінесцентні лампи та побутові відходи тощо), що тимчасово розміщуються (зберігаються) в тому числі на кінець звітного кварталу на власній території підприємства (до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб'єкту господарювання (спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів». |
Як бачимо, податківці при вирішенні питання про оподаткування тимчасового зберігання відходів екоподатком зайняли фіскальну позицію і наполягають на сплаті екоподатку суб’єктами господарювання, у яких утворились відходи (у тому числі і побутові) та зберігались до моменту передачі спеціалізованій установі (незалежно від терміну зберігання).
Головним аргументом податківців є широке трактування терміна «розміщення відходів», що наведений у
п.п. 14.1.223 ПКУ, де вказано, що розміщення відходів — це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.Тобто податківці вважають, що зберігання відходів з моменту їх утворення до моменту передачі спеціальній установі, яка їх утилізує чи видаляє (вивозить), є тимчасовим розміщенням відходів у спеціально відведених місцях і підпадає під термін «розміщення відходів».
Зверніть увагу, що при цьому за одні і ті ж відходи екоподаток буде сплачуватись двічі:
— особою, у якої утворились відходи;
— особою, яка видаляє відходи і розміщує їх у спеціально призначених місцях розміщення відходів (полігонах, звалищах тощо).
На наш погляд, така логіка податківців не бездоганна. Адже термін «розміщення відходів» можна трактувати у більш вузькому значенні, а саме: як тимчасове зберігання відходів лише у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр). Сплата екоподатку при розміщенні відходів на цих об’єктах особою, яка отримала дозвіл на розміщення відходів у таких місцях, та розміщує там відходи, сумніву не підлягає.
При цьому, на нашу думку, немає підстав для сплати екоподатку особою, у якої утворились відходи, та тимчасово зберігаються у контейнерах, урнах для сміття тощо, для тимчасового зберігання відходів у яких не потрібно отримувати дозвіл на розміщення відходів.
Однак такий підхід можна запропонувати лише сміливим платникам, які готові сперечатись з «офіційною» позицією податківців, викладеною у
листах, що коментуються.«Старі» відходи.
Крім того, податківці роз’яснили порядок оподаткування екоподатком залишків відходів, які утворились станом на 01.01.11 р.Такі залишки відходів на підприємстві (залишки відходів, які оприбутковані в матеріально-сировинному балансі виробництва тощо) станом на 01.01.11 р. оподаткуванню екоподатком не підлягають лише в тому випадку, коли
за їх розміщення було сплачено екозбір упродовж 2010 року або попередніх років і така сплата документально підтверджена.Отже, за «старими» залишками відходів екоподаток сплачувати не потрібно. Базою оподаткування є відходи, які утворились (виявлені) у 2011 році.
Якщо слідувати такій логіці податківців, то за відходами, за розміщення яких було сплачено екоподаток у I кварталі 2011 року, не потрібно сплачувати екоподаток у II кварталі 2011 року. Тобто до бази оподаткування слід включати лише обсяг відходів, розміщених у звітному кварталі.
