УСПАДКУВАННЯ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА:
як зробити правильно?
Приводом для написання цієї статті стало таке запитання нашого читача.
Помер єдиний власник юридичної особи, зареєстрованої у формі приватного підприємства. Директор продовжує виконувати свої функції. Спадкоємці хочуть продовжити бізнес і не закривати фірму. Як їм правильно в такій ситуації оформити спадщину?
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Це питання — одне з найдискусійніших. Єдності у відповіді на нього немає ні в юридичній науці, ні на практиці, і це багато в чому зумовлене тим, що
ЦКУ не передбачає такої форми юридичної особи, як приватне підприємство.Як відзначають фахівці у сфері спадкового права*, складнощі пов'язані з такими нюансами:
— приватні підприємства за чинним раніше законодавством могли створюватися лише однією фізичною особою; а згідно з
ГКУ** приватне підприємство може створюватися як однією, так і декількома фізичними особами або навіть однією юридичною особою;— майно, що перебуває у володінні приватного підприємства, може перебувати як у його власності, так і на інших правових підставах, наприклад, власником такого майна може залишатися засновник, який тільки передав його в користування приватному підприємству;
— засновник приватного підприємства може розглядатися як власник корпоративних прав приватного підприємства. Останнє не суперечить визначенню корпоративних прав, оскільки вони можуть належати не тільки учасникам господарських товариств (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, повне товариство).
* Див. Носік В. В., Спасибо-Фатєєва І. В., Жилінкова І. В., Печений О. П. Проблемні питання нотаріальної практики. — Х., 2008. — С. 75.
** Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
Умовно можна виділити два основні підходи до вирішення цієї проблеми. Стисло зупинимося на кожному з них, що дозволить визначити найприйнятніший підхід для ситуації, описаної в запитанні.
Варіант перший: успадкування майна приватного підприємства
Приватне підприємство згідно зі
ст. 62 ГКУ є самостійним суб'єктом господарювання, наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, і, відповідно, може бути власником майна. Однак успадкувати майно приватного підприємства можна лише за умови ліквідації самого підприємства. Варіант, коли спадкоємці отримують права на майно підприємства і при цьому підприємство продовжує існувати, неможливий.Виходячи із запитання, у цій ситуації такого розвитку подій спадкоємці не бажають.
Слід зауважити, що в науці та на практиці як самостійний варіант часто розглядається успадкування приватного підприємства як єдиного майнового комплексу. До речі, Мін'юст до питання про можливість успадкувати приватне підприємство підходив, саме розглядаючи його у світлі можливості успадкування цілісного майнового комплексу (див.
лист Мін'юсту 02.06.09 р. № 5415-0-33-09-19).Згідно з чинним законодавством під підприємством як самостійним об'єктом цивільних прав розуміється майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності та включає всі види майна, призначені для такої діяльності, як-от: земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на позначення, що індивідуалізують підприємство (фірмове найменування, товарні знаки, знаки обслуговування), його продукцію, роботи і послуги та інші виключні права. До складу підприємства може бути включено засоби індивідуалізації самого підприємства як майнового комплексу чи окремих складових його елементів (вивіски, товарні знаки, знаки обслуговування тощо).
Справа в тому, що навіть якщо розглядати приватне підприємство як цілісний майновий комплекс, права на нього можуть перейти до спадкоємців тільки у вигляді прав на окреме майно, що входить до складу такого комплексу, а не як права на юридичну особу. Інакше кажучи, і в цьому випадку має йтися про припинення приватного підприємства як юридичної особи, а отже, проведення процедури його ліквідації.
Більше того, на нашу думку, у такій ситуації не обійтися без судової процедури: спадкоємцям необхідно буде подати позов про припинення приватного підприємства у зв'язку зі смертю засновника — фізичної особи. За рішенням суду про ліквідацію створюється ліквідаційна комісія та відбувається ліквідація в загальному порядку (з розміщенням оголошення про припинення юридичної особи, виявленням дебіторів та кредиторів, оцінкою майна, проведенням розрахунків, складанням ліквідаційного балансу тощо). Майно, що залишилося після проведення остаточних розрахунків, переходить у власність спадкоємців.
Із цією ситуацією не потрібно плутати випадки, коли засновник передав приватному підприємству своє майно в користування, наприклад, на підставі договору оренди або позички. У цьому випадку до спадкоємців переходять права на речі, що перебували у власності засновника, у загальному порядку. Цей процес, звичайно ж, ніяк не стосується питання про успадкування самого приватного підприємства.
Варіант другий: успадкування прав на приватне підприємство
Саме при такому варіанті до спадкоємців перейдуть не права на окремі об'єкти, що належать приватному підприємству як юридичній особі, а права власне на приватне підприємство, унаслідок чого
не виникне необхідності ліквідації такої юридичної особи.Однак у такого варіанта є супротивники. Свою позицію вони обґрунтовують тим, що приватне підприємство не належить до господарських товариств, а отже, засновник не має корпоративних прав на нього. Справа в тому, що
наявність статутного (складеного) капіталу вважається ключовим критерієм саме господарського товариства. Причому це має бути капітал, «поділений на частки між учасниками». Однак це зовсім не запроваджує заборону як на створення, так і на функціонування господарських товариств з одним засновником (учасником).І суди при відповіді на запитання, чи можна ту чи іншу юридичну особу відносити до господарських товариств з поширенням на неї відповідних приписів законодавства, вважають визначальним критерієм саме наявність у юридичної особи статутного капіталу, поділеного на частки між учасниками. При цьому в найменуванні може бути вказано й іншу організаційно-правову форму підприємства, однак зазначена ознака все одно дозволяє судам відносити його до господарських товариств (
див., наприклад, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.09 р. № 20/80-13/298-13/299). Наприклад, якщо статутний фонд приватного підприємства поділено на частки, у цьому випадку приватне підприємство охоплюється визначенням господарського товариства як юридичної особи, статутний фонд якої поділено на частки, і відносини, що виникають у межах такого підприємства, за своєю природою найбільш близькі до ТОВ. Однак, як справедливо вказує ВГСУ, характеристика юридичної особи як приватного підприємства — це характеристика того, на підставі якої власності його створено, а не відносин щодо формування статутного фонду (постанова ВГСУ від 05.02.09 р. № 13/120). Тому якщо у статуті приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, навіть якщо в такого підприємства лише один засновник і йому належало 100 % статутного капіталу, то можна говорити про успадкування корпоративних прав на приватне підприємство.Корпоративні права
незалежно від форми їх виразу належать до об'єктів цивільних прав (майна), а отже, їм притаманна властивість останніх — оборотоздатність, тобто вони можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином (ч. 1 ст. 178 ЦКУ*).* Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
У ситуації, коли спадкоємці померлого засновника не бажають припиняти існування приватного підприємства, їм слід зупинитися на другому варіанті
. Він передбачає оформлення у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, в якому буде відображено перехід до спадкоємців прав на приватне підприємство, яке первісно належали його засновнику. У нотаріуса, найімовірніше, виникнуть сумніви в питанні про те, яким саме має бути формулювання у свідоцтві про право на спадщину. На практиці використовуються найрізноманітніші варіанти зазначення об'єкта успадкування: «корпоративні права на приватне підприємство», «права засновника приватного підприємства», «право на частку засновника у статутному капіталі приватного підприємства», «право на статутний капітал приватного підприємства». Багато що залежатиме від формулювань статуту приватного підприємства, однак, на нашу думку, вибір будь-якого з них відображатиме сутність здійснюваної операції — переходу прав на приватне підприємство від спадкодавця до спадкоємців. Якщо ж усе-таки вибирати найоптимальніший варіант формулювання, то ми б зупинилися на такому: «майнові права засновника приватного підприємства».Можливість успадкування приватного підприємства, а не майна, що належить йому, визнають і суди, у тому числі на рівні Верховного Суду України (
див. ухвалу від 16.09.09 р. у справі № 6-20439св07).Мусимо попередити: унаслідок існуючої неоднозначності у правовому регулюванні питання про успадкування в разі смерті єдиного засновника приватного підприємства нотаріус може відмовити в оформленні прав на спадщину, оскільки навіть Мін'юст указав на необхідність звернення в таких ситуаціях до суду із заявою про визнання прав на приватне підприємство (
лист Мін'юсту від 12.08.08 р. № 31-32-1736). Утім, лякатися такого варіанта все-таки не варто: оскільки при вирішенні такого питання в суді відсутній спір між сторонами та є лише заявник, його розгляд, як правило, обмежується одним судовим засіданням.Після отримання свідоцтва про право на спадщину (чи то безпосередньо в нотаріуса, чи то через суд) залишається останнє процедурне питання — звернутися до держреєстратора з метою реєстрації змін у складі власників приватного підприємства. Державний реєстратор, крім свідоцтва про право на спадщину, також попросить надати йому свідоцтво про смерть (див.
лист Держкомпідприємництва від 15.09.08 р. № 7833), статут у старій (тобто із зазначенням колишнього засновника) та в новій (із зазначенням нових засновників-спадкоємців) редакціях.
