ОПЕРАТИВНА ОРЕНДА ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ:
ДПАУ заперечує право на податковий кредит до 01.01.11 р.
Лист Державної податкової адміністрації України від 07.04.11 р. № 9887/7/16-1517-26
«Про обкладення ПДВ операцій із ввезення орендованого обладнання»
У
листі, що коментується, ДПАУ вкотре підтвердила свою фіскальну позицію стосовно долі ПДВ, сплаченого при ввезенні об'єктів оперативного лізингу (див. «Без «імпортного» кредиту щодо оперативного лізингу»).
| Без «імпортного» кредиту щодо оперативного лізингу Витяг із листа, що коментується «<…> відповідно до п.п. 7.4.1 Закону [про ПДВ. — Прим. ред.] податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) <…> та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: — придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; — придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів на незавершених капітальних інвестиціях в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці. <…> За договором оперативного лізингу (оренди) орендар не придбаває об'єкт лізингу у власність (п.п. 1.18.2 Закону № 334/94-ВР [Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 334/94-ВР. — Прим. ред.]). Враховуючи зазначене та те, що ввезене на умовах оперативного лізингу імпортне обладнання не є придбаним, а лише отриманим у користуванням, сума податку на додану вартість, сплачена при його ввезенні, до податкового кредиту не відноситься». |
Раніше аналогічні міркування та висновки можна було знайти в
листі ДПАУ від 31.05.10 р. № 10506/7/16-1517-16, а також у консультаціях податківців у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 32.Безумовно, підстави для такого фіскального підходу за неузгодженості чинного раніше
Закону про ПДВ* є. Однак саме ця неузгодженість норм та здоровий глузд дозволяють обґрунтувати і дещо іншу, не настільки фіскальну, позицію. У зв'язку з цим звертаємо увагу наших передплатників на такі моменти:По-перше,
сплачений при ввезенні об'єкта оперативної оренди ПДВ цілком можна вважати пов'язаним з придбанням послуг оперативної оренди. Адже ніхто не заперечуватиме, що оперативну оренду згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ було віднесено до поставки послуг, а без увезення об'єкта оперативної оренди ним неможливо буде користуватися на території України (тобто не буде й послуг оперативної оренди).По-друге, з метою обкладення ПДВ увезення об'єкта за договорами оперативної оренди прирівнюється до імпорту (
п.п. 3.1.2 Закону про ПДВ) та розглядається як окремий об'єкт оподаткування (разом із послугами оперативної оренди), що дає право на податковий кредит сам по собі. Саме такого висновку можна дійти з листа ДПАУ від 19.02.10 р. № 1661/6/25-0515, де як аргументи використано посилання на пп. 3.1.2, 7.3.6, 7.5.2, 7.2.7 Закону про ПДВ. При цьому, судячи з контексту листа, його присвячено не лише лізингу в цілому, а й іншим договорам, що не передбачають передачі права власності на товари (майно).* Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (втратив чинність).
З метою ж повноти викладення цього питання зауважимо, що спір у цьому питанні має вичерпатися з 01.01.11 р. — з моменту набуття чинності положеннями
п. 198.1 (абз. «г») Податкового кодексу України, згідно з яким право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій із «ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу». Власне кажучи, ця норма непрямо підтверджує об'єктивність уключення лізингового ПДВ до податкового кредиту й до 01.01.11 р.
