Шпаргалка бухгалтера. Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних, індексація та компенсація

Пункт Інструкції № 5

Види виплат

Середня ЗП за Порядком № 1266

Середня ЗП за Порядком № 100

Нарахування ЄВС

Витрати для ПНП

Утримання

Індексація

Компенсація

лікарняні

декретні

ПДФО (ознака доходу)

ЄВС

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1. ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ

Фонд основної заробітної плати (п. 2.1 Інструкції № 5)

2.1.1

Винагороди за виконану роботу згідно з установленими нормами праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками працівникам та посадовими окладами керівникам, спеціалістам, технічним службовцям, уключаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво

+

+

+

36,76 % – 49,7 %⁽¹⁾

В

+⁽²⁾
(101)

3,6 %⁽¹⁾

+

+

2.1.2

Суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), якщо вони є основною заробітною платою

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+

+

2.1.3

Гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, розрахована за ставками (розцінками) авторської (постановної) винагороди, нарахованої на цьому підприємстві

+

+

+

36,76 % – 49,7 %*

В

+
(101)

3,6 %*

+**

+

* При виплаті гонорарів штатним працівникам за авторськими договорами ЄВС не утримується та не нараховується (предмет договору — купівля-продаж майнових прав на твір). Виняток становлять договори замовлення, виплати за якими обкладаються «зверху» та «знизу» ЄВС у порядку, передбаченому для виконання робіт у межах ЦП-договору. Винагороди штатним працівникам за авторськими договорами не враховуються при розрахунку середньої ЗП ні за Порядком № 1266, ні згідно з Порядком № 100.

** Крім літературних гонорарів штатним працівникам газет і журналів, що виплачуються за авторськими договорами, оскільки вони мають разовий характер (п. 2 Порядку № 1078).

2.1.4

Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках та розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовлення продукції, що виявилася бракованою, не з вини працівника

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+/–*⁽¹¹⁾

+

* При переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу за ним протягом двох тижнів з дня переведення відповідно до ст. 114 КЗпП зберігається попередній
середній заробіток.

2.1.5

Оплата праці висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+

+

2.1.6

Оплата праці за час перебування у відрядженні (крім відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення)

+

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–*⁽¹¹⁾

+

* Не індексується середня ЗП, нарахована за час перебування у відрядженні (лист Мінпраці від 22.06.07 р. № 47/10/136-07).

2.1.7

Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

– ⁽¹³⁾

– ⁽¹³⁾

2.1.8

Оплата праці (уключаючи гонорари) фізичних осіб, які не значаться у штаті підприємства (за умови, що розрахунки провадяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

– згідно з ЦП-договорами, уключаючи договір підряду (за винятком суб'єктів підприємницької діяльності)

–

–

–

34,7 %*

В

+**
(102)

2,6 %*

+***

+***

2.1.8

— відповідно до зобов'язань особам, які є членами наглядової ради або ревізійної комісії акціонерного товариства

–

–

–

34,7 %*

В

+**
(102)

2,6 %*

+***

+***

* Ця ставка застосовується в усіх випадках незалежно від статусу роботодавця та/або особи, яка виконує роботи (надає послуги) за ЦП-договорами (крім фізичних осіб — приватних підприємців, якщо дохід виплачується їм у межах підприємницької діяльності). Якщо строк виконання робіт (послуг) перевищує один календарний місяць, дохід для цілей нарахування ЄВС ділять на кількість місяців, за які його нараховано (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС). За ЦП-договорами ЄВС справляється із суми в межах 15 розмірів ПМПО, що діє в місяці нарахування доходу.
** Об'єкт оподаткування не зменшується на суму ЄВС, тобто ПДФО розраховується шляхом множення нарахованого доходу на ставку податку.
*** Згідно з п. 7 Порядку № 1078 виплати за ЦП-договорами індексуються в межах ПМПО з урахуванням ЗП, отриманої за основним місцем роботи (на підставі довідки з основного місця роботи). Індексації та компенсації підлягають доходи, отримані за ЦП-договорами в разі, якщо такі виплати не є разовими.

Фонд додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції № 5)

2.2.1

Надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:

2.2.1

— суміщення професій (посад)

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— розширення зони обслуговування чи збільшення
обсягу робіт

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника

+

+

+*

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— роботу у важких та шкідливих і особливо важких
та особливо шкідливих умовах праці

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— інтенсивність праці

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— роботу в нічний час

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+ ⁽¹²⁾

+

2.2.1

— керівництво бригадою

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— високу професійну майстерність

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— класність водіям (машиністам) транспортних засобів

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— високі досягнення у праці, у тому числі державним службовцям

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— виконання особливо важливої роботи на певний строк

+

+

+*

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

* Якщо така виплата має разовий характер та здійснюється за дорученням, яке не входить до обов'язків працівника, то вона не враховується при розрахунку середньої ЗП (п.п. «а» п. 4 Порядку № 100).

2.2.1

— знання та використання в роботі іноземної мови

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— допуск до державної таємниці

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— учений ступінь

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— нормативний час пересування в шахті (руднику) від стовбура до місця роботи і назад працівників, постійно зайнятих на підземних роботах

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— роботу на територіях радіоактивного забруднення

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

2.2.1

— інші надбавки й доплати, передбачені чинним законодавством, уключаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати

+*

+*

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

* За умови, що на ці виплати нараховується ЄВС. Нагадаємо, що ці виплати повинні включатися до фонду оплати праці та обкладатися ПДФО, а їх розмір не повинен перевищувати граничних витрат на оплату праці, з яких справляється ЄВС (15 ПМПО).
Крім того, для оплати лікарняних до розрахунку включаються виплати лише за відпрацьований час. Для розрахунку декретних не має значення, чи нараховано цю виплату за відпрацьований час.

2.2.2

Премії та винагороди, що мають систематичний характер незалежно від джерел фінансування (крім сум, зазначених у п.п. 2.3.2)

+

+

+*

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+

+

2.2.2

— премії працівникам будівельних організацій за введення в дію у строк і достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності

+

+

+*

36,76 % – 49,7 %

В/–⁽⁶⁾

+
(101)

3,6 %

+

+

* Уключаються до розрахунку середньої ЗП, якщо є виробничими преміями та преміями за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії (перший абзац п. 3 Порядку № 100). Премії включаються до заробітку того місяця, в якому їх нараховано. Премії, що виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі, коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

2.2.3

Процентні чи комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу)

+

+

+*

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+⁽¹²⁾

+

* За умови, що такі виплати не мають разового характеру.

2.2.4

Оплата за роботу в наднормовий час і у святкові та неробочі дні в розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+/–⁽⁵⁾

+

2.2.5

Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством

–

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+/–⁽⁵⁾

+

2.2.6

Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) — місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі внаслідок метеорологічних умов та з вини транспортних підприємств

+

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

+

+

2.2.7

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників

+

+

+

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–

+

2.2.8

Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати

+

+

–

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–

–

* Сума компенсації включається до витрат на підставі п. 142.2 ПКУ. Докладніше див. статтю «Затримка виплати зарплати — розрахунок, нарахування та оподаткування компенсації» // «БТ», 2009, № 19, с. 29.

2.2.9, 2.3.4

Вартість безкоштовно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їх оплати:

2.2.9

— у межах норм

–

–

–

–

В*

–*
(144, 127)

–

–⁽¹³⁾

–⁽¹³⁾

* Не обкладається ПДФО (п.п. 165.1.20 ПКУ) та включається до витрат (п.п. «ґ» п.п. 138.10.6 ПКУ) вартість вугілля та вугільних брикетів, безкоштовно наданих в обсягах та за переліком професій, установленим постановою № 303, платнику податків з числа осіб, які перебувають у трудових відносинах з вуглевидобувним підприємством, а також деяких категорій, перелічених у п.п. 165.1.20 ПКУ. Корисну інформацію для застосування цієї пільги викладено в листі Мінвуглепрому від 08.04.09 р. № 728/05/04-01. При виплаті грошової компенсації вартості такого вугілля її сума не обкладається ПДФО та не включається до В на тих самих підставах.
Вартість житла, послуг зв'язку, безкоштовне надання яких окремим категоріям працівників передбачено чинним законодавством, у межах норм не обкладається ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 ПКУ. Ознака таких доходів у ф. № 1ДФ — «127».

2.3.4

— понад установлені норми

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–

36,76 % – 49,7 %

–

+
(101/ 126)⁽⁹⁾

3,6 %

–⁽¹³⁾

– ⁽¹³⁾

2.2.10

Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту і міського електротранспорту

–

–

–

–

В

–*
(127)

–

–⁽¹³⁾

–⁽¹³⁾

* Не обкладається ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 ПКУ.

2.2.11

Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що можуть використовуватися поза робочим місцем та залишаються у власному постійному користуванні

+⁽⁴⁾

+⁽⁴⁾

–

36,76 % – 49,7 %

В*

+**
(126)

3,6 %

–⁽¹³⁾

–⁽¹³⁾

* На наш погляд, підприємство може відобразити витрати на підставі п. 142.1 ПКУ як витрати на оплату праці (цю виплату включено до ФОП та має бути передбачено в колективному договорі). Водночас проблеми можуть виникнути у зв'язку з тим, що згідно з п.п. 140.1.1 ПКУ до витрат дозволено включати спеціальний (формений) одяг за переліком, установленим КМУ. Раніше (за часів дії Закону про податок на прибуток) ДПАУ також дотримувалася думки, що формений чи інший одяг працівників уключається до ВВ лише тоді, коли він є спеціальним, і лише в межах установлених норм. Докладніше див. Тему тижня «Спецодяг» // «БТ», 2008, № 29, с. 36.
Що стосується форменого (фірмового) одягу, що видається працівникам у тимчасове користування виключно для носіння в робочий час (не може використовуватися поза робочим місцем), то тут, на наш погляд, ПДФО не буде на підставі п.п. 164.2.17 ПКУ (забезпечення працівника таким одягом зумовлене виконанням ним трудової функції).
** Якщо обмундирування (формений одяг деяких категорій службовців) видається в користування працівникам відповідно до чинного законодавства (за переліком, що встановлюється КМУ), то його вартість не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.9 ПКУ та включається до витрат на підставі п.п. 140.1.1 ПКУ. Відповідно в цьому випадку не справляється ЄВС.

2.2.12

Оплата за невідпрацьований час:

2.2.12

— оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством

–⁽⁵⁾

+⁽¹⁰⁾

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

Про розрахунок та нарахування відпусток див. статтю «Відпустка-2010» // «БТ», 2010, № 27, с. 37; «Шпаргалку бухгалтера «Щорічні відпустки: довідкова інформація» // «БТ», 2010, № 25, с. 23; статтю «Відпустка на дітей: тривалість, підстави та порядок надання» // «БТ», 2010, № 21, с. 18.
Про особливості нарахування відпускних при встановленні режиму неповного робочого часу читайте у статті «Неповний робочий час — особливості оплати праці» // «БТ», 2010, № 36, с. 20.

2.2.12

— суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством*

–⁽⁵⁾

+⁽¹⁰⁾

–

36,76 % – 49,7 %**

В

+
(101)

3,6 %**

–⁽¹¹⁾

+

* Див. консультації. «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33.
Аналогічні наслідки настають і при перерахуванні роботодавцем компенсації за невикористану відпустку на нове місце роботи звільненого працівника. Таке перерахування можливе за бажанням працівника згідно зі ст. 24 Закону про відпустки. Нарахування та утримання ЄВС, а також ПДФО має здійснювати попередній роботодавець. Цей підхід раніше підтримували всі соцфонди, тому сподіваємося, що так буде і за часів дії нових правил.
** Якщо суму компенсації нараховано після звільнення працівника, то ЄВС не нараховують, а суму компенсації не відображають у додатку 4 (лист ПФУ від 03.03.11 р. № 4149/05-10 // «БТ», 2011, № 15, с. 9).

2.2.12

— оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору

–⁽⁵⁾

+⁽¹⁰⁾

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

2.2.12

— оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням і творчих відпусток

–⁽⁵⁾

+⁽¹⁰⁾

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

Докладно про розрахунок та оподаткування цього виду відпусток читайте у статті «Навчальна відпустка — як надати і розрахувати відпускні» // «БТ», 2008, № 45, с. 14. Радимо також ознайомитися зі статтею «Додаткові витрати на навчання працівників: оформляємо та обліковуємо правильно» // «БТ», 2009, № 45, с. 19.

2.2.12

— оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХII

–⁽⁵⁾

+⁽¹⁰⁾

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

Докладніше див. статтю «Чорнобильці: надаємо пільги за місцем роботи» // «БТ», 2007, № 43, с. 12.

2.2.12

— суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів

–⁽⁵⁾

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

Радимо ознайомитися зі статтею «Додаткові витрати на навчання працівників: оформляємо та обліковуємо правильно» // «БТ», 2009, № 45, с. 19.

2.2.12

— суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних
кошторисах будівництва

–⁽⁵⁾

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

2.2.12

— оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час

–⁽⁵⁾

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

2.2.12

— оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному обстеженню, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні

–⁽⁵⁾

+

+⁽³⁾

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

2.2.12

— оплата простоїв не з вини працівника

+/– *

+

–/+⁽³⁾,**

36,76 % – 49,7 %

В

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

Див. статтю ««Простійні» виплати: вибираємо оптимальний варіант» // «БТ», 2010, № 9, с. 38.

* Ми вважаємо, що час простою не повинен враховуватися при розрахунку середньої зарплати для звичайних лікарняних, оскільки ця виплата нараховується за відпрацьований час. Здається, що Мінпраці в результаті теж визнав цей факт (лист від 08.07.10 р. № 201/18/99-10), зауваживши, що середня зарплата в таких випадках розраховується шляхом ділення суми виплат за фактично відпрацьований час на кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів згідно з графіком роботи підприємства (працівника) в розрахунковому періоді. Водночас, не можемо не відзначити й низку більш ранніх роз'яснень, з яких випливає протилежний висновок (листи від 19.03.09 р. № 51/18/99-09 // «БТ», 2009, № 17, від 16.04.10 р. № 108/18/99-10 // «БТ», 2010, № 29, с. 10), тому не виключаємо спорів з перевіряючими з цього питання.
** Згідно з п. 2 Порядку № 100 виключається з розрахункового періоду час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. У разі простою не з вини працівника за ним зберігається заробіток частково (не нижче 2/3 тарифної ставки), тому дні простою та заробіток за ці дні не враховуються при розрахунку середньої ЗП. Те, що простійні виплати підпадають під ці випадки, підтверджувало і Мінпраці (див. листи від 24.04.09 р. № 247/13/8409, від 20.12.07 р. № 929/13/84-07). Якщо ж заробіток за час простою зберігається працівнику повністю, то такі виплати враховуються в розрахунку середньої ЗП для відпускних.
Якщо ж простій тривав протягом усього розрахункового періоду, то застосовується п. 4 Порядку № 100, згідно з яким «в інших випадках, коли нарахування здійснюються виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу». Отже, відпускні працівнику нараховуються виходячи з установленої йому повної тарифної ставки (окладу), а не в обмеженому 2/3 розмірі.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 2.3 Інструкції № 5)

2.3.1

Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які перебували у відпустках з ініціативи адміністрації, брали участь у страйках

–⁽⁵⁾

+⁽⁷⁾

+⁽³⁾*

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+
(101)

3,6 %

–⁽¹¹⁾

+

* Якщо заробіток зберігався частково, то така виплата не враховується при розрахунку середньої ЗП.

2.3.2

Винагороди і заохочення, що виплачуються один раз на рік або мають разовий характер, зокрема:

2.3.2

— винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи)

+⁽⁷⁾

+⁽⁷⁾

+*

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾/–

+
(101)

3,6 %

–⁽¹²⁾

+

* Відповідно до Порядку № 100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років для розрахунку відпускних уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. У листах від 26.01.07 р. № 49/13/155-07 і від 02.03.07 р. № 696/0/10-07/13 Мінпраці наполягає на тому, що основною умовою врахування цих сум у розрахунку середньої ЗП згідно з Порядком № 100 є їх нарахування в поточному році за попередній рік. Якщо премію за підсумками роботи за рік та за вислугу років нараховано в поточному році за поточний рік (наприклад, за 2010 рік у грудні 2010 року), то, на думку Мінпраці, вона взагалі не повинна брати участі в розрахунку. Ми з такою думкою не згодні. Якщо працівник відпрацював менше року, то винагорода за підсумками роботи за рік не враховуватиметься всією сумою, а тільки в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (так вважають працівники Мінпраці — див. конс. «Урахування річної премії при розрахунку відпускних» // «БТ», 2008, № 33, с. 16). Наприклад, розрахунковий період — листопад 2010 року — квітень 2011 року (6 місяців). У січні 2011 року виплачено винагороду за підсумками роботи за 2010 рік у сумі 1200 грн. Премію до розрахунку буде включено частково в сумі 600 грн. (1200 грн. : 12 міс. х 6 міс.).

2.3.2

— премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію у строк і достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва

+⁽⁷⁾

+⁽⁷⁾

–⁽⁸⁾

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+
(101)

3,6 %

–⁽¹²⁾

+

2.3.2

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань

+⁽⁷⁾

+⁽⁷⁾

–⁽⁸⁾

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+
(101)

3,6 %

–⁽¹²⁾

+

2.3.2

— одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат як у грошовій, так і в натуральній формі)

+⁽⁷⁾

+⁽⁷⁾

–

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+/–
(101, 160)*

3,6 %

–⁽¹²⁾

+

2.3.3

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом)

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–*

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+
(101)

3,6 %

–⁽¹²⁾

+

* На нашу думку, систематична матеріальна допомога не повинна враховуватися при розрахунку середньої ЗП згідно з Порядком № 100, оскільки вона має разовий характер (надається один раз на рік або при настанні певних подій). Такої ж думки дотримується і Мінпраці в листі від 13.12.05 р. № 694/13/84-05.

2.3.4

Витрати соціального характеру у грошовій та натуральній формах:

2.3.4

— витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім добровільного медичного та пенсійного страхування) на користь працівників, пов'язані з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна)

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–

36,76 % – 49,7 %

–*

+
(101/ 126)⁽⁹⁾

3,6 %

–

–

* Право на витрати відсутнє на підставі прямої заборони п.п. 140.1.6 ПКУ.

—

Витрати в розмірі страхових внесків на обов'язкове страхування працівників (крім загальнообов'язкового державного соціального страхування)

–

–

–

–

В*

–** (132)

–

–

–

* На підставі п. 142.2 ПКУ.
**Не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.5 ПКУ.

2.3.4

— оплата чи дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+ (101/ 126)⁽⁹⁾

3,6 %

–

–

Докладніше див. Тему тижня «Харчування працівників» // «БТ», 2008, № 15, с. 38.

2.3.4

— вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування і відпочинок, екскурсії або суми компенсації, видані замість путівок за рахунок підприємства

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+ (101/ 126)⁽⁹⁾

3,6 %

–

–

У такому порядку обкладаються путівки в частині, що оплачується підприємством. Якщо путівка видається працівнику з Фонду соціального страхування, то вона не обкладається ні ПДФО, ні ЄВС. У ф. № 1ДФ вартість таких неоподатковуваних путівок відображається з ознакою доходу «156».
Докладніше див. Тему тижня «Путівки» // «БТ», 2010, № 23, с. 34; статтю «Путівки від підприємства-єдиноподатника: особливості надання та обліку» // «БТ», 2008, № 32, с. 19.
Представники ДПАУ вважають, що путівки в усіх випадках відображаються з ознакою доходу «126» // «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20.

2.3.4

— вартість проїзних квитків, що персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду у транспорті загального користування

+^{(4), (7)}

+^{(4), (7)}

–

36,76 % – 49,7 %

В⁽⁶⁾ /–

+ (101/ 126)⁽⁹⁾

3,6 %

–

–

3.20

— вартість придбаних підприємством проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку зі специфікою роботи)

–

–

–

–

В

–
(Х)

–

–

–

2. ІНШІ ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ ДО ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ (п. 3 ІНСТРУКЦІЇ № 5)

3.1

Внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

–

–

–

–

В

– *

–

–

–

* У Порядку № 1020 для суми ЄВС платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця в розмірах, визначених законом, у ф. № 1ДФ передбачено ознаку доходу «133». Однак, на нашу думку, зазначені суми в Податковому розрахунку відображати не потрібно, оскільки вони сплачуються за рахунок коштів роботодавця і не є доходом працівника, крім того, вони не персоніфіковані, оскільки нарахування ЄВС провадиться на загальний фонд оплати праці. З цим згодні і представники ДПАУ (див. консультацію в «БТ», 2011, № 17, с. 44). Нагадаємо, що аналогічна проблема існувала і до 2011 року (стара ознака доходу — «27»).

3.2

Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування:

3.2

— допомога по вагітності та пологах

–

–

+ *^,(3)

–

–

– **
(128)

–

–

+

* Допомогу по вагітності та пологах потрібно враховувати для розрахунку оплати відпусток незважаючи на те, що в Порядку № 100 зазначено тільки допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це пояснюється тим, що відповідно до п. 3 ст. 82 КЗпП час перебування у відпустці по вагітності та пологах уключається до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки. Крім того, цю виплату спрямовано на компенсацію втрати ЗП за період відпустки по вагітності та пологах (п. 1 ст. 38 Закону № 2240). Це підтверджується й листом Мінпраці від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13. Див. також примітку до п. 3.3 цієї таблиці.
Про порядок розрахунку та виплати допомоги по вагітності та пологах див. у статті «Декретні по-новому» // «БТ», 2010, № 12, с. 34.
** Те, що з допомоги не сплачується ПДФО, підтверджує і ДПАУ (лист від 04.03.11 р. № 6326/7/17-0717).

3.2

— допомога на поховання

–

–

–

–

–

–
(146)

–

–

–

3.2

— оплата путівок на санаторно-курортне лікування
та оздоровлення

–

–

–

–

–

–
(156)

–

–

–

3.2, 3.3

Лікарняні*:

3.3

— оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації

–

–

+ ⁽³⁾

33,2 %

В

+
(101)

2 %

– **

+

3.2

— допомога по тимчасовій непрацездатності (із шостого дня тимчасової непрацездатності)

–

–

+⁽³⁾

33,2 %

–

+
(101)

2 %

– **

+

* Про порядок розрахунку, оподаткування та виплати лікарняних докладніше див. статтю «Новий порядок виплати лікарняних та інших допомог з ФТВП» // «БТ», 2011, № 8, с. 16; Тему тижня «Лікарняні-2009» // «БТ», 2009, № 17, с. 35; ком. «Фонд не заперечує проти перерахування з «лікарняного» спецрахунку на поточний рахунок роботодавця раніше сплачених за рахунок своїх коштів ЄВС та ПДФО» до листа ФТВП від 16.03.11 р. № 01-16-506 // «БТ», 2011, № 14, с. 14; ком. «Правила розрахунку середньої зарплати для соцдопомог: Порядок № 1266 знову зазнав значних змін» // «БТ», 2009, № 51, с. 6; ком. «Хвороба дитини та матері — порядок оплати тимчасової непрацездатності» до листів МОЗ від 21.08.09 р. № 3.07-58/2365 і Мінпраці від 23.10.09 р. № 389/18/153-09 // «БТ», 2010, № 4, с. 10.
При роботі в режимі неповного робочого дня обчислюється середньогодинна ЗП, а при неповному робочому тижні — середньоденна (п. 13 Порядку № 1266).
** Про те, що такі виплати не підлягають індексації, прямо зазначено в п. 3 Порядку № 1078.

3.4

Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми)

–

–

–

–

–

+
(126)

–

–

–

3.5

Внески підприємства згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників та членів їхніх
сімей*:

— внески за договором довгострокового страхування життя працівника в сумі, що не перевищує 15 % заробітної плати такого працівника та не більше величини розміру ПМПО, установленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 (у 2011 році — 1320 грн. на місяць)

–

–

–

–

В**

– **
(125)

–

–

–

— внески за договором довгострокового страхування життя працівника понад зазначену суму, а також за договорами страхування членів сім'ї

–

–

–

–

–

+ (124) ***

–

–

–

— внески підприємства згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників та членів їхніх сімей***

–

–

–

–

–

+ (126)

–

–

–

* Докладніше див. статтю «Недержавне пенсійне забезпечення — потурбуємося про забезпечену старість працівників» // «БТ», 2008, № 11, с. 13.
** Право на витрати встановлено абзацамим другим та третім п. 142.2 ПКУ, а пільга з ПДФО — п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ.
*** Докладніше див. статтю «Медичне страхування працівників підприємства» // «БТ», 2008, № 10, с. 33.

3.6

Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію, згідно з чинним законодавством та колективним договором (уключаючи грошову допомогу державним службовцям і науковим (науково-педагогічним) працівникам)

–

–

–

–

В*/-

+ **
(101)

–

–

–

* Якщо цю виплату встановлено чинним законодавством, то вона включається до В на підставі п. 142.2 ПКУ.
** ДПАУ вважає, що такий дохід слід відображати у ф. № 1ДФ з ознакою «126» (додаткове благо). Зауважимо, що раніше цей дохід прийнято було визнавати ЗП. Оскільки визначення ЗП, наведене в п.п. 14.1.48 ПКУ, принципово нічим не відрізняється від установленого раніше Законом про податок з доходів, вважаємо, що й далі такий дохід можна вважати ЗП (компенсаційна виплата, установлена законом згідно з відносинами трудового найму). Про те, що цей дохід вважається ЗП, зазначається і в консультації в ЄБПЗ.

3.8

Суми вихідної допомоги в разі припинення трудового договору

–

–

–

–

В

+ *
(127)

–

–

–

* Раніше (за часів дії Закону про податок з доходів) ДПАУ визнавала суму вихідної допомоги, що виплачується у випадках, передбачених КЗпП, зарплатою з відповідним оподаткуванням (лист ДПАУ від 25.05.04 р. № 9402/7/17-3117). У консультації «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20 вихідну допомогу також приписано відображати у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «101» (ЗП). Однак недавно вийшло роз'яснення (лист від 09.03.11 р. № 4628/6/17-0715// «БТ», 2011, № 16, с. 8), згідно з яким ДПАУ не вважає вихідну допомогу ЗП, а розглядає її як інший оподатковуваний дохід (ознака «127»).
Про цю виплату ми писали у статті «Вихідна допомога при звільненні» // «БТ», 2007, № 42, с. 21; Шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам при звільненні» // «БТ», 2009, № 16, с. 23.

3.9

Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунків при звільненні

–

–

–

–

– *

+ (101)

–

–

–

* На нашу думку, такі суми не можна включати до витрат, оскільки вони є своєрідною штрафною санкцією, що накладається на роботодавця за несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником. Див. також Шпаргалку бухгалтера «Виплати працівникам при звільненні» // «БТ», 2009, № 16, с. 23. У «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20 таку виплату також пропонується відображати з ознакою «101» (ЗП).

3.10, 3.24

Витрати на навчання:

3.10

— витрати на платне навчання працівників та членів їх сімей, не пов'язані з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом

–

–

–

–

–

+ (126)

–

–

–

3.24

— витрати на платне навчання, підготовку чи перепідготовку в навчальних закладах за профілем роботодавця або за загальними виробничими потребами роботодавця в межах розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4, з розрахунку на кожен місяць навчання (у 2011 році — 1320 грн. на місяць) працівників та сторонніх осіб за умови, що з такою особою укладено письмову угоду (договір, контракт) про взяті зобов'язання відпрацювати в цього роботодавця після закінчення навчання не менше трьох років

–

 –

 –

 –

В*

 – *
(145)

 –

–

 –

* До витрат можна включити вартість навчання як у вітчизняних, так і в іноземних навчальних закладах при виконанні зазначених умов, причому без обмеження за сумою (п.п. 140.1.3 ПКУ). Пільга з ПДФО діє тільки стосовно плати вітчизняним навчальним закладам та в межах установленої суми (п.п. 165.1.21 ПКУ).
Якщо працівник звільняється протягом такого навчання або до закінчення третього календарного року після закінчення такого навчання, то сплачена за його навчання сума включається в дохід працівника у вигляді додаткового блага (ознака «126») та підлягає оподаткуванню. У податковому обліку прибутку в такому разі збільшуються доходи (Д) в сумі фактичних витрат на навчання та/або професійну підготовку, які раніше було включено до В підприємства. У результаті такого збільшення Д нараховуються додаткове податкове зобов'язання та пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкового зобов'язання з податку, який мав бути сплачений платником податків у встановлений строк у разі, якщо б він не користувався цією податковою пільгою, обчислена до суми такого податкового зобов'язання та розрахована за кожен день недоїмки, закінчуючи днем збільшення Д. Сума відшкодованих платнику податку збитків за такою угодою (договором, контрактом) не є об'єктом оподаткування (тобто не включається у Д) в частині, що не перевищує сум, на які збільшено дохід, сплату додаткового податкового зобов'язання та пені (абзац четвертий п.п. 140.1.3 ПКУ).

— понад зазначену суму

–

–

–

–

В

+
(126)

–

–

–

— витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників

–

–

–

–

В *

– **
(158)

–

–

–

* Ці витрати можна включати до В щодо працівників робочих професій, а також у разі, якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації (абзац перший п.п. 140.1.3 ПКУ).
** ПДФО не обкладається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податків відповідно до закону (п.п. 165.1.37 ПКУ). Слова «відповідно до» закону, на наш погляд, слід розуміти не як вимогу про обов'язковий характер цих курсів (навчання), а як відповідність ст. 201 КЗпП, згідно з якою для професійної підготовки та підвищення кваліфікації, особливо молоді, власник чи уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове чи інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи, організації. При виникненні виробничої необхідності роботодавець має право направити працівника на підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації), що провадиться в тому числі й не навчальним закладом, з оплатою за рахунок підприємства. Ми вважаємо, що в такому разі ці суми не повинні обкладатися ПДФО, їх потрібно розглядати як господарські витрати підприємства.

3.11

Витрати підприємств на покриття витрат ПФУ на виплату і доставку пільгових пенсій

–

–

–

–

В

–
(Х)

–

–

–

3.12

Виплати в установленому розмірі особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (крім зазначених у пп. 2.2.1, 2.2.12)

–

–

–

–

–

– *
(130)

–

–

–

* Відповідно до п.п. 165.1.3 ПКУ суми відшкодування розміру шкоди, заподіяної платнику податку внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом, не обкладаються ПДФО.

3.13

Компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду

–

–

–

–

–

+/-*
(120/ 127)

–

–

–

* Не обкладаються ПДФО суми втрат, завданих платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду, які відшкодовуються державою в порядку, установленому законом (п.п. «г» п.п. 164.2.14 ПКУ).
Також зауважимо, що не обкладається ПДФО сума, що виплачується за рішенням суду як відшкодування матеріальної шкоди, а також шкоди життю і здоров'ю
(п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ).
Доходи, що обкладаються ПДФО, у ф. № 1ДФ наводяться з ознакою «120», що не обкладаються — «127».

3.14

Винагорода за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури і мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що розраховується за ставками (розцінками) авторської (постановної) винагороди, нарахованої на цьому підприємстві

–

–

–

– *

В

+ (103)

– *

–

–

* ЄВС щодо неслужбових творів обкладатиметься лише винагорода за авторськими договорами замовлення, тобто коли авторським договором передбачається написання твору для замовника (за ставкою 34,7 % «зверху» і 2,6 % «знизу»). Див. листи ПФУ від 06.12.04 р. № 12353/04, від 20.10.06 р. № 13571/03-20.

3.15

Витрати на відрядження:

— добові в межах норм, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, а також компенсаційні виплати і добові, що виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством

–

–

–

–

В

–
(Х)*

–

–

–

— добові понад установлені норми

–

–

–

–

–

+
(126/ 118)**

–

–

–

— надміру витрачені працівником кошти

–

–

–

–

–

+ (118)**

–

–

–

* Із вимог Порядку № 1020 і п.п. 165.1.11 ПКУ можна зробити висновок, що з цією ознакою доходу потрібно відображати будь-які підзвітні суми — як ті, що обкладаються, такі і ті, що не обкладаються ПДФО. На наш погляд, підзвітні суми в межах норм (підтверджені документально) не повинні відображатися у складі доходів працівника. Тільки надміру витрачені суми можуть вважатися доходом, нарахованим на користь працівника. Такий підхід підтримують і представники ДПАУ (див. консультацію «У ф. № 1ДФ відображають лише несвоєчасно повернені суми» // «БТ», 2011, № 17, с. 44). Слід звернути увагу, що граничні норми добових для звичайних (небюджетних) підприємств збільшилися з 1 квітня 2011 року до 188,2 грн. на добу для внутрішньоукраїнських відряджень і до 705,75 грн. для закордонних відряджень. Ці норми діють і для витрат підприємства, і для ПДФО. Докладніше — у Темі тижня «Відрядження у світлі Податкового кодексу» на с. 55 цього номера.
** На наш погляд, якщо добові понад установлені норми виплачуються за рішенням роботодавця (відповідно до наказу, розпорядження, іншого внутрішнього документа), то такий дохід у ф. № 1ДФ потрібно відображати з ознакою «126» — додаткове благо від роботодавця. Що стосується надміру витрачених працівником підзвітних сум, не повернених своєчасно роботодавцю, то такі суми з урахуванням натурального коефіцієнта включаються до оподатковуваного доходу працівника та відображаються у ф. № 1ДФ з ознакою «118». Водночас, на думку податківців, добові понад норми слід відображати з ознакою доходу «118» (консультація в ЄБПЗ).
Докладніше див. статтю «Підзвіт: засади та нюанси» // «БТ», 2011, № 9, с. 19, Пошту тижня «З 31 січня 2011 року працівник звітує про витрати на відрядження за новою формою» // «БТ», 2011, № 8, с. 60; «Добові в Податковому кодексі» // «БТ», 2011, № 4, с. 62; «Оподаткування наднормативних добових» // «БТ», 2011, № 10, с. 46.

3.16

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних та будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно здійснюється в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, що не перевищують граничні норми добових згідно з нормами, установленими чинним законодавством

–

–

–

–

В

+ *
(101)

–

–

–

— понад граничні норми добових

–

–

–

–

–

+ *
(101)

–

–

–

* Сума цих надбавок має обкладатися ПДФО у складі місячної ЗП такого працівника на загальних підставах (листи ДПАУ від 10.09.08 р. № 17-0718/2714// «БТ», 2009, № 9, с. 4 і від 14.05.07 р. № 4639/6/17-0716). Винятком може бути ситуація, коли в колективному договорі роботи, що відбуваються в дорозі або мають роз'їзний (пересувний) характер, визначено як відрядження. При цьому такі відрядження має бути відповідно документально оформлено (наказ, посвідчення про відрядження тощо).
Докладніше див. статтю «Роз'їзний характер робіт і робота в дорозі — що потрібно знати» // «БТ», 2009, № 14, с. 33.

3.17

Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної авіації при виконанні польотних завдань, які може бути прирівняно до добових витрат, що виплачуються в період відрядження

–

–

–

–

В

– *
(127)

–

–

–

* Про необкладення таких сум ПДФО йдеться і в листі ДПАУ від 16.12.05 р. № 12717/6/17-3116. На нашу думку, такі суми не обкладаються ПДФО, якщо вони не перевищують граничні норми добових витрат. На наш погляд, у зв'язку з набуттям чинності ПКУ у цьому питанні нічого не змінилося.

3.19

Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних і знешкоджуючих засобів, молока
та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією*:

— у межах норм

–

–

–

–

В

–
(136)**

–

–

–

3.19

— понад установлені норми

–

–

–

–

– *

+/-
(126)**

–

–

–

* Згідно з п.п. 140.1.1 ПКУ витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджуючими засобами, засобами індивідуального захисту, які необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється КМУ. На сьогодні такий перелік затверджено постановою КМУ від 27.06.03 р. № 994 «Про затвердженні переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат», який згідно з постановою КМУ від 30.03.11 р. № 321 підкориговано для цілей застосування ПКУ.
** Відповідно до п.п. 165.1.9 ПКУ порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участі професійних спілок та ФНВ.
Якщо при звільненні працівник не повернув спецодяг (взуття), строк використання якого не минув, то, хоча це і прямо не зазначено в ПКУ, вартість такого майна потрібно включити до оподатковуваного доходу працівника (ознака доходу «126») і утримати ПДФО. Аналогічні роз'яснення наведено в консультації «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20.
Див. Тему тижня «Спецодяг» // «БТ», 2008, № 29, с. 36.

3.21

Витрати на перевезення працівників до місця роботи
як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв)

–

–

–

–

В*/-

– **
(Х)

–

–

–

* Підхід в оподаткуванні, що діяв стосовно таких витрат, логічно застосовувати й надалі. Нагадаємо, що цю виплату може бути включено до В, якщо поблизу місця роботи відсутні маршрути громадського транспорту або час початку (закінчення) руху транспорту не дозволяє працівникам своєчасно діставатися на роботу (з роботи), про що необхідно скласти відповідний документ.
** На неоподаткування таких сум за умови дотримання норм абз. «а» п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів (у ПКУ її аналог міститься в п.п. «а» п.п. 164.2.17) вказує ДПАУ в листі від 25.11.04 р. № 23054/7/17-3117 // «БТ», 2005, № 1. Крім того, такий дохід у певних випадках можна вважати неперсоніфікованим і на цій підставі не обкладати ПДФО. Якщо такий дохід підпадає під оподаткування, то у ф. № 1ДФ його відображають з ознакою «126» (додаткове благо).
Докладніше про це читайте у статті «Проїзд працівників за рахунок роботодавця» // «БТ», 2006, № 43.

3.22

Компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і власного транспорту

–

–

–

–

В

+
(126)**

–

–

–

* Ми вважаємо, що ця виплата має включатися до В на підставі п. 142.2 ПКУ, оскільки передбачена ст. 125 ПКУ. Раніше ДПАУ також не заперечувала проти цього (див. лист від 09.11.06 р. № 911/10/31-106). Однак недавно в ЄБПЗ з'явилося роз'яснення ДПАУ, що забороняє включати суму компенсації до В підприємства.
** Див. статтю «Використовуємо автомобіль працівника для потреб підприємства: як оформити відносини» // «БТ», 2008, № 30, с. 36; конс. представників ДПАУ «Компенсація за знос автомобіля обкладається податком з доходів у загальному порядку» // «БТ», 2009, № 35, с. 7. Із набуттям чинності ПКУ у цьому питанні нічого не змінилося.

3.23

Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників

–

–

–

–

– *

+/-
(126/ 160)

–

–

–

* У загальному випадку такі витрати не включаються до витрат і обкладаються ПДФО у вигляді додаткового блага, наданого одному з батьків — працівнику підприємства. Винятком є лише новорічні подарунки, що надаються з дотриманням умов, установлених Законом № 2117. Із цього приводу читайте Тему тижня «Новорічне свято» // «БТ», 2010, № 49, с. 34.
Зауважимо, що згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї МЗП (з розрахунку на місяць), установленою на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (ознака доходу у ф. № 1ДФ — «160»). На нашу думку, ця пільга має діяти і стосовно дитячих подарунків у межах зазначеної суми (у 2011 році — 470,5 грн.). Із суми перевищення потрібно утримати ПДФО (лист ДПАУ від 15.02.11 р. № 4284/7/17-0717). Щоправда, виходячи з опису цієї ознаки доходу у консультації «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20, можна зробити висновок, що податківці схильні визнавати цю пільгу лише стосовно призів та подарунків спортсменам. На наш погляд, це не так.

3.28

Позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, обзаведення домашнім господарством

–

–

–

–

–

– *
(153)

–

–

–

* Згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податків іншим особам, що повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податків. У ф. № 1ДФ для цієї пільги передбачено окрему ознаку доходу «153». На наш погляд, при видачі поворотної допомоги фізичній особі таку суму взагалі не можна розглядати як дохід, оскільки ця сума підлягає поверненню позикодавцю. Тим більше не може вважатися доходом повернена платнику податків сума фіндопомоги, раніше надана іншим особам.
Об'єкт виникає у працівника лише в разі прощення боргу підприємством (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, ознака доходу у ф. № 1ДФ — «126») або закінчення строку позовної давності щодо такої заборгованості (п.п. 164.2.7 ПКУ, ознака доходу «107»). Усі нюанси та проблеми з цього питання викладено у статті «Грошова позика працівнику: порядок видачі» // «БТ», 2009, № 27, с. 14.
Згідно з п.п. 164.2.7 ПКУ ПДФО із заборгованості, строк позовної давності щодо якої минув, сплачується платником самостійно (позикодавець не є податковим агентом) за підсумками звітного року (якщо заборгованість перевищує 50 % ПМ, установленого на 1 січня звітного року, у 2011 році — 470,5 грн.).

3.29

Вартість житла, переданого у власність працівникам

–

–

–

–

–

+/- * (126/ 155)

–

–

–

* Згідно з п.п. 165.1.34 ПКУ не оподатковується вартість житла, що передається з державної або комунальної власності у власність платника податків безоплатно чи зі знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону (неоподатковувана ознака доходу у ф. № 1ДФ — «155»). Якщо платник податків з числа держслужбовців та прирівняних до них осіб має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат на створення належних житлових умов згідно із законодавством, то її сума обкладається ПДФО при виплаті як додаткове благо.
Не обкладається ПДФО сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм до отримання житлове приміщення (п.п. «ж» п.п. 165.1.1 ПКУ). Ознака доходу у ф. № 1ДФ — «128».

3.30

Витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які було надано установами охорони здоров'я

–

–

–

–

–

– *
(169)

–

–

–

* Без обкладення ПДФО підприємство може надати цільову благодійну допомогу на лікування без обмеження за сумою як працівнику, так і членам його сім'ї у порядку та на умовах, визначених п.п. 170.7.4 ПКУ.

3.31

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання:

3.31

— нецільова благодійна допомога (матеріальна допомога), що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує розміру мінімального прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня такого року, помноженого на 1,4 (у 2011 році — 1320 грн.)

 –

–

 –

 –

 –

(169)*

–

–

–

— понад зазначену суму (у 2011 році — 1320 грн.)

 –

 –

 –

 –

–

+ (126)**

 –

–

 –

* З 1 січня 2011 року НБД у межах зазначеної суми надається незалежно від того, чи має платник податків право на отримання ПСП (п.п. 170.7.3 ПКУ).
** Якщо нецільову благодійну допомогу надано непрацівнику підприємства, то її оподатковувану частину слід відобразити з ознакою доходу «127».

3.31

— допомога на поховання, що надається роботодавцем померлої фізичної особи за її останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у межах подвійного розміру ПМПО, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
(у 2011 році — 2640 грн.)

–

–

–

–

–

 – * (146)

 –

 –

 –

* Пільга з ПДФО діє лише при наданні допомоги на поховання померлого працівника його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію). На наш погляд, у ф. № 1ДФ потрібно вказувати ідентифікаційний номер одержувача матдопомоги, тобто родича померлого працівника. Суму перевищення над 2640 грн. слід відображати з ознакою доходу «127» (інші доходи).
При виплаті допомоги працівнику на поховання його померлого родича вся її сума обкладається ПДФО (п.п. 165.1.22 ПКУ) та відображається у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126» (додаткове благо).

3.31

— кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування (п.п. 165.1.19 ПКУ)

 –

 –

 –

 –

 –

 – *
(143)

–

–

 –

* З 1 січня 2011 року обмеження за сумою щодо таких виплат немає. Головне, щоб витрати на лікування було підтверджено документально. Статус роботодавця тепер також не має значення для обкладення цих виплат ПДФО.

3.35

Дивіденди

–

–

–

–

–

+/-
(109/ 142)*

–

–

–

* З 1 січня 2011 року дивіденди обкладаються ПДФО за ставкою 5 %.
Якщо дивіденди нараховуються у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, яка нараховує такі дивіденди, за умови, що це жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, і в результаті цього збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів, то їх сума не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.18 ПКУ (ознака доходу «142»). Див. «Податок на доходи фізичних осіб по-новому» // «БТ», 2011, № 3, с. 32. Про розрахунок і виплату дивідендів див. статтю «Дивіденди: нараховуємо та виплачуємо без помилок» // «БТ», 2010, № 7, с. 37.

—

Орендна плата:

3.35

— плата за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частини (паю), майнового паю

–

–

–

–

В

+ *
(106)

–

–

–

* Об'єкт обкладення ПДФО визначається виходячи з договірної суми орендної плати, але не нижче за мінімальну суму орендного платежу, установленого законодавством з питань оренди землі (п.п. 170.1.1 ПКУ).

—

плата за оренду іншого нерухомого майна фізичної особи (уключаючи земельну ділянку, що знаходиться під нерухомістю)

–

–

–

–

В

+ *
(106)

–

–

–

* Об'єкт оподаткування визначається виходячи з договірної суми оренди, але не нижче за мінімальний орендний платіж, що встановлюється місцевими органами влади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено до початку звітного року, то ПДФО справляється з договірної суми орендної плати (п.п. 170.1.2 ПКУ).

—

плата за оренду рухомого майна фізичної особи

–

–

–

–

В**

+
(106, 127)*

–

–

–

* Стара проблема щодо відображення доходів від оренди рухомого майна у ф. № 1ДФ збереглася. Справа в тому, що для такого виду доходу не встановлено своєї окремої ознаки. Тому можливі варіанти: інший дохід (код «127» — на наш погляд, із формальної точки зору найправильніший варіант), як і дохід від здавання в оренду нерухомості (код «106») або як доходи за ЦП-договорами (код «102», який вважаємо найнеприйнятнішим варіантом; на наш погляд, цей код слід застосовувати, коли йдеться про оплату робіт або послуг за ЦП-договорами).
** Щодо витрат на оренду легкового автомобіля в ПКУ немає сумового обмеження для включення цих сум до В (раніше до валових витрат можна було включати лише 50 % такої суми згідно з п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток).