НОВА ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА:
роботодавцю, будь у курсі!
Генеральна угода періодично укладається між КМУ, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями. Цей документ фіксує домовленості між зазначеними сторонами соціального діалогу і регулює основні аспекти соціально-трудових відносин. Чергову генеральну угоду було прийнято, тому вважаємо за необхідне проаналізувати її положення, що і зробимо в сьогоднішній статті.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Хто зобов’язаний дотримуватися норм Генугоди?
9 листопада 2010 року КМУ було підписано
Нову Генугоду. Мета підписання цього документа — забезпечення соціального діалогу між сторонами, які його підписали. Нову Генугоду на 2010 — 2012 роки уклали дві сторони:від профспілок
— Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок і профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів і соціального діалогу на національному рівні, до якого увійшла 61 профспілка, у тому числі — 2 профоб’єднання:— Федерація профспілок України, що представляє інтереси 42 профспілок;
— Федерація профспілок транспортників України та її членські організації: Профспілка залізничників і транспортних будівельників України та Всеукраїнська профспілка «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації та зв’язку України»;
— 15 інших всеукраїнських спілок і профспілкових об’єднань;
від власників
— КМУ та Загальний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні, якому згідно з Договором про утворення Єдиного представницького органу сторони роботодавців для ведення колективних переговорів та укладання угод від 15.10.09 р. делеговано відповідні повноваження:— 21 всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців;
— 24 бізнес-асоціації, які є партнерами та асоційованими членами відповідних об’єднань, що входять до складу Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні.
Інакше кажучи, генеральна угода — це угода між роботодавцями та профспілками.
Можливість укладання подібних угод передбачено
ст. 3 Закону № 3356. Проаналізувавши цю статтю, можна зробити висновок про те, що угоди укладаються на таких рівнях: загальнодержавному (саме на цьому рівні укладено Нову Генугоду), галузевому, регіональному та виробничому.Нова Генугода
набрала чинності з дня підписання, тобто з 9 листопада 2010 року та діятиме до прийняття чергової генеральної угоди або перегляду чинної.Як зазначено в тексті
Нової Генугоди, за період її дії сторони, які її підписали, зобов’язані спрямовувати скоординовані зусилля на забезпечення економічного зростання, сприяння розвитку людства та виконання першочергових завдань у соціально-економічній та трудовій сферах, зокрема підвищення рівня зайнятості населення та стійке зростання заробітної плати працівників, досягнення стабільності та згоди в суспільстві.У
Старій Генугоді було чітко сказано, що її положення діють безпосередньо на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, є обов’язковими для застосування при укладанні угод іншого рівня та колективних договорів як мінімальні гарантії.А от у
Новій Генугоді формулювання дещо лаконічніше: угода є основою для розробки та укладання галузевих і регіональних угод, колективних договорів.Запитання про те, на кого все-таки поширюється дія генеральної угоди, однак залишається відкритим. Спробуємо його прояснити, оскільки інспекції з праці перевіряють, чи дотримується підприємство трудового законодавства, у тому числі в частині виконання умов генеральної угоди. Отже, згідно зі
ст. 9 Закону № 3356 положення генеральної, галузевої, регіональної угод є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Наведена норма Закону не дозволяє чітко відповісти на запитання, оскільки не уточнюється, що потрібно розуміти під «сферою дії сторін, які підписали угоду».Мінпраці в
листі від 04.07.08 р. № 435/13/84-08 доходить такого висновку: для тих підприємств, які при укладенні генугоди не були представлені уповноваженими представниками з боку власника та сторони профспілки (і надалі не долучилися до неї), генугода не є обов’язковою. Але вони можуть урахувати її положення при укладенні колективного договору. Аналогічний висновок Мінпраці зробив у більш свіжому листі від 17.03.11 р. № 2774/0/14-11/18 (див. «Поширення норм Генугоди»). Здавалося б, усе логічно: немає представника — немає обов’язків. Але Держнаглядпраці та Федерацією профспілок України було викладено протилежну точку зору (лист від 07.02.08 р. № 013-0184-01, № 07/01-16/275): посилаючись на ст. 11 Закону про оплату праці, відповідно до якої мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати як мінімальні гарантії в оплаті праці визначаються генеральною угодою, зроблено висновок, що мінімальні гарантії повинні дотримуватися абсолютно всіма суб’єктами господарювання, які використовують найману працю, оскільки це норма спеціального закону у сфері оплати праці.
| Поширення норм Генугоди Витяг із листа Мінпраці від 17.03.11 р. № 2774/0/14-11/18 «Слід зазначити, що власники підприємств і первинні профспілкові організації не є безпосередніми учасниками колективних переговорів щодо укладення зазначених угод. Представництво і здійснення захисту прав членів первинних профспілок на державному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин здійснюють відповідні профспілки, які мають статус всеукраїнських профспілок. Інтереси власників підприємств, установ, організацій всіх форм власності представляють відповідні об'єднання організацій роботодавців з всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів. Інтереси підприємств державної форми власності — Кабінет Міністрів України. Отже, для тих підприємств, що не були представлені уповноваженими представниками зі сторони власника і сторони профспілки (об'єднання профспілок) при укладенні генеральної угоди, обов'язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. Разом з тим слід зазначити, що законодавство не забороняє суб'єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати під час укладення колективного договору норми та положення чинної генеральної угоди.» |
У результаті через невизначеність позицій державних органів радимо бути обережними та дотримуватися приписів
Нової Генугоди. Що зобов’язаний виконувати роботодавець, ми розглянемо далі.
Які вимоги Генугоди повинен ураховувати роботодавець?
Сфера забезпечення продуктивності зайнятості.
У цій сфері роботодавці та профспілкові органи домовилися:1) передбачати в галузевих угодах із забезпечення ефективної зайнятості працівників, у тому числі заходи, направлені на зменшення плинності кадрів;
2) створити умови для:
— забезпечення
підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років (обсяги професійного навчання працівників і загальні витрати коштів на такі цілі визначати в колективних договорах);— стійкого скорочення нелегальної та тіньової зайнятості населення, легалізації трудових відносин;
3) рекомендувати передбачати в галузевих угодах та колективних договорах зобов’язання роботодавців із залучення працівників інших підприємств на умовах цивільно-правових договорів після попереднього інформування профспілок.
У сфері забезпечення продуктивності зайнятості сторона власників (роботодавці) зобов’язана, зокрема, забезпечити
працевлаштування випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів відповідно до укладених договорів та створити умови для їх професійної адаптації на робочому місці (п. 1.46 Нової Генугоди).Сфера оплати праці.
У розділі II Нової Генугоди зазначено, що сторони вважають за необхідне удосконалити національні стандарти оплати праці найнятих робітників і гармонізувати їх із соціальними стандартами, закріпленими Європейською соціальною хартією, сприяти створенню середнього класу в Україні як основи розвиненого економічного суспільства.Наведемо основні положення, з приводу яких роботодавці та профспілкові органи прийшли до консенсусу в
Новій Генугоді.1. Забезпечити зростання середньої заробітної плати в цілому в Україні, у 2011 році не нижче ніж на 15 % порівняно з 2010 роком, у 2012 році — не нижче ніж на 16 % порівняно з 2011 роком.
Забезпечити за період з 2010 року по 2012 рік середньорічне зростання середньомісячної реальної заробітної плати на рівні не нижче, ніж зростання реального внутрішнього валового продукту (
п. 2.1 Нової Генугоди).Конкретні темпи зростання середньої заробітної плати визначаються в галузевих угодах із дотриманням темпів, визначених
Новою Генугодою.2.
Розмір зарплати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства (п. 2.2 Нової Генугоди).Конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) зарплати, міжпосадові, міжрозрядні співвідношення встановлюються в галузевих угодах та колективних договорах. Ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад визначаються в галузевих угодах (
п. 2.7 Нової Генугоди).3. Розробляти в строки, визначені Регламентом ведення колективних переговорів зі встановлення розміру мінімальної заробітної плати (
додаток 7 до Нової Генугоди), пропозиції щодо розміру мінімальної зарплати шляхом переговорів.У випадку якщо розмір мінімальної заробітної плати протягом двох місяців підряд складе менше 35 % середньої заробітної плати у галузі економіки, сторони проводять переговори про можливість перегляду в установленому порядку розміру мінімальної зарплати (
п. 2.3 Нової Генугоди).4. Вживати заходи щодо поступового наближення розміру мінімальної зарплати до 45 % від середньої заробітної плати з економіки (
п. 2.4 Нової Генугоди).5. До 1 квітня 2011 року потрібно було розробити і погодити механізм проведення розрахунку мінімального рівня заробітної плати, що забезпечує просте відтворення здатності працівника до праці і утримання непрацездатних членів його сім’ї (відтворювального рівня оплати праці) як публічного показника для використання в соціальному діалозі (
п. 2.5 Нової Генугоди). На сьогоднішній день механізм розрахунку цього показника не оприлюднений.6. Встановити перелік і розміри доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (окрім бюджетної сфери) згідно з
додатком 3 до Нової Генугоди (п. 2.11 Нової Генугоди). Відзначимо, що розміри доплат і надбавок такі ж як і в Старій Генугоді.При цьому сторона власників у сфері оплати праці (тобто роботодавці) зобов’язалися:
1) забезпечити щорічне збільшення частки працівників, які одержують зарплату вищу за розмір трьох прожиткових мінімумів;
2) у разі затримки виплати зарплати працівникам, надавати на вимогу профспілок інформацію про наявність коштів на рахунках підприємства відповідно до
ст. 45 Закону № 1045, а на вимогу працівника — відомості про нараховану та невиплачену йому заробітну плату відповідно до ст. 31 Закону про оплату праці;3) вжити дієві заходи щодо погашення у 2011 році боргів із заробітної плати працівникам економічно неактивних підприємств і підприємств-банкрутів, що склалися на кінець 2010 року.
Сфера охорони праці, умов праці та відпочинку, охорона природного навколишнього середовища.
У цій сфері сторони домовилися:1) підтримувати та заохочувати ініціативи щодо поширення екологічно чистих технологій (
п. 3.3 Нової Генугоди);2) передбачати в розділі «Охорона праці та здоров’я» галузевих та регіональних угод і колективних договорів підприємств, установ і організацій усіх форм власності:
— зобов’язання роботодавця щодо проведення
атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;— перелік робіт, де за умовами виробництва працівникові не можна встановити перерву для відпочинку та харчування, і передбачати створення можливостей для вживання їжі працівниками, зайнятими на таких роботах;
— умови та порядок уведення
скороченої тривалості робочого часу з одночасним збереженням розміру зарплати для працівників, які мають дітей до 14 років або дитину-інваліда (п. 3.5 Нової Генугоди);3) при укладанні галузевих угод, колективних договорів передбачати можливість створення на підприємствах із важкими і шкідливими умовами праці та кількістю працівників понад 1000 осіб медичної служби (
п. 3.10 Нової Генугоди);4) надавати за запитом первинних профспілкових організацій інформацію про здійснення на конкретних підприємствах, заходів щодо:
— належної організації
соціально-побутового забезпечення працівників (організація гарячого харчування, робота санітарно-побутових приміщень);— проведення згідно із законодавством
медичних оглядів працівників і своєчасного та повного виконання рекомендацій заключного акта за результатами періодичного медичного огляду працівників;— своєчасного проведення
атестацій робочих місць і надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці (п. 3.11 Нової Генугоди).Як ви встигли помітити, в основному положення
Нової Генугоди мають декларативний характер: «забезпечити», «вжити заходи» тощо, тобто конкретні дії передбачається розробити самостійно.
Які штрафні санкції загрожують роботодавцеві за недотримання норм Нової Генугоди?
Як ми зазначали раніше, згідно зі
ст. 9 Закону № 3356 положення генеральної угоди обов’язкові для виконання, тому недотримання норм генугоди може бути визнане порушенням трудового законодавства. А за подібні порушення ст. 41 КпАП передбачено штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 510 до 1700 грн. На наш погляд, притягнути за таке порушення можуть посадових осіб тих підприємств і підприємців, що потрапляють у сферу дії такої генугоди.Зауважимо, що у
Старій Генугоді було передбачено своєрідний «метод осоромлення»: п. 2.6 було передбачено оприлюднення в засобах масової інформації органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань організацій роботодавців і профспілок («Урядовий кур’єр», «Праця і зарплата», «Профспілкові вісті» тощо) інформації про вживання заходів впливу на керівників підприємств та організацій, де є борги із заробітної плати або не забезпечуються гарантії з оплати праці, а також про кількість проведених Держнаглядпраці перевірок дотримання законодавства з оплати праці на підприємствах усіх форм власності та господарювання і про їх результат.Подібних заходів
Нова Генугода не містить, проте п. 2.15 передбачає проведення постійного моніторингу та регулярний (не рідше 1 раз на квартал) обмін інформацією про стан дотримання законодавства та положень генугоди у сфері оплати праці та здійснювані заходи за фактами виявлених порушень.
Чи можуть підприємства виплачувати зарплату в мінімальному розмірі?
Пунктом 2.8 Старої Генугоди
було передбачено, до введення розміру мінімальної зарплати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи до 1 січня 2009 року, мінімальну тарифну ставку робітника I розряду у виробничій сфері (за винятком бюджетних установ) установити в розмірі 120 % мінімальної зарплати. Причому протягом усього 2010 року розмір мінзарплати та прожитмінімуму для працездатної особи були відповідними один одному.На сьогодні баланс досягнуто: мінімальна зарплата дорівнює прожитковому мінімуму для працездатної особи, а
п. 2.2 Нової Генугоди встановлено, що розмір зарплати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в області праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства.При цьому
конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжпосадові, міжрозрядні співвідношення встановлюються в галузевих угодах і колективних договорах.Також зазначимо, що
Нова Генугода містить рекомендаційні пункти, що стосуються оплати праці. Наприклад, рекомендується передбачати в галузевих угодах положення про умови зростання фонду оплати праці та його формування на підприємствах за участі профспілкових організацій (п. 2.8 Нової Генугоди). Також рекомендується при укладанні регіональних угод при визначенні мінімальних місячних (тимчасових) тарифних ставок (окладів) працівників застосовувати регіональний коефіцієнт перевищення прожиткового мінімуму в регіоні над установленим законодавством рівнем (п. 2.9 Нової Генугоди). Інакше кажучи, ці положення передбачають потенційне перевищення фактичної заробітної плати працівників над її мінімальним рівнем, що закріплено законодавчо. Невиконання рекомендацій не можна вважати порушенням трудового законодавства.І тепер перейдемо безпосередньо до відповіді на запитання: чи може підприємство виплачувати зарплату в мінімальному розмірі всупереч приписам
Нової Генугоди? Відповідь на це запитання така — може, але в разі фінансових труднощів (див. «Праця і зарплата», 2010, № 41, с. 13). Унаслідок тяжкого фінансового стану підприємства тарифні ставки (оклади) переглядаються з урахуванням ст. 14 Закону про оплату праці, якою визначено, що норми колективного договору, які припускають оплату праці, нижче за норми, визначені генугодою, галузевими угодами, але не нижче ніж державні норми та гарантії з оплати праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства строком не більше 6 місяців. Якщо після чергового підвищення мінімальної зарплати підприємство не в змозі підвищити зарплату всіх працівників із збереженням співвідношень в оплаті праці, слід видати наказ (розпорядження) по підприємству з обґрунтуванням фінансових труднощів, які не дозволяють здійснити загальне підвищення заробітної плати, і вказати строк, на який переноситься (не більше 6 місяців) підвищення зарплати із збереженням співвідношень, установлених колективним договором. При цьому збереження співвідношень в оплаті праці має бути встановлено не пізніше ніж через 6 місяців після кожного підвищення на законодавчому рівні мінімальної зарплати.
Документи статті
КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон № 3356
— Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Закон № 1045
— Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV.Нова Генугода
— Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки, прийнята 09.11.10 р.Стара Генугода
— Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями на 2008 — 2009 роки, прийнята 15.04.08 р.
