ЗАПИТИ ОРГАНІВ ДПС:
як на них реагувати?
Останнім часом почастішала практика надсилання платникам податків запитів з ДПІ з вимогою надання інформації. Оскільки вони надсилаються не в межах перевірок, податківці мають можливість отримати «в полегшеному режимі» будь-яку бажану інформацію. Неприємність таких ситуацій для платника податків полягає і в тому, що чіткого порядку надсилання запитів немає. У зв'язку з цим у сьогоднішній статті поговоримо про «запитові» повноваження представників податкових органів та про можливі засоби протидії порушенням, що часто супроводжують такі запити.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Коли орган ДПС може надіслати платнику податків запит про надання інформації
Перш за все зауважимо, що в межах цієї статті ми не розглядатимемо повноваження податківців щодо запрошення платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати податків та зборів до органу ДПС, що реалізується ними на підставі
п.п. 20.1.1 ПКУ: це тема окремої розмови. Ітиметься про надання інформації податківцям на підставі їх запитів.Така інформація має статус
податкової інформації, що визначається у ч. 1 ст. 16 Закону про інформацію як «сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України».Відповідно до
ч. 2 ст. 16 Закону про інформацію правовий режим податкової інформації визначається ПКУ та іншими законами. Стосовно інформації, запитуваної від платників податків, правовий режим її надання на сьогодні регламентується тільки ПКУ.На жаль, у
ПКУ права органів ДПС на отримання такої інформації сформульовано дещо розпливчасто (див. «Повноваження органів ДПС на надсилання запитів платникам податків»).
| Повноваження органів ДПС на надсилання запитів платникам податків Витяг зі ст. 20 ПКУ «20.1. Органи державної податкової служби мають право: <…> 20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; <…> 20.1.23. у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; <…> 20.1.30. одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків від платників податків, а також Національного банку України та його установ — про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів) <…>». |
Як бачимо, у
п.п. 20.1.6 ПКУ дано посилання на те, що зазначені в цій нормі повноваження реалізуються «у порядку та на підставах, визначених ПКУ», а от у пп. 20.1.23, 20.1.30 ПКУ такого застереження немає, однак системне прочитання ПКУ свідчить про те, що воно застосовне й до них. Адже у ст. 20 ПКУ описуються загальні повноваження податківців на проведення певних дій, а процедуру їх реалізації деталізовано в інших положеннях ПКУ.Отже, наведені в
пп. 20.1.6, 20.1.23, 20.1.30 ПКУ повноваження може бути реалізовано органами ДПС тільки при дотриманні певних умов, зазначених в інших нормах ПКУ. Непрямо це підтверджується й нормами п.п. 72.1.6 ПКУ, де передбачається таке: «для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку».Стосовно податкової інформації процедурний порядок надсилання запитів наведено тільки у
ст. 73 ПКУ «Отримання податкової інформації органами державної податкової служби», де передбачається надсилання тільки письмових запитів. Причому з абз. 1 п. 73.3 ПКУ випливає, що вичерпний перелік та підстави надання інформації на запит представників органів ДПС установлюються законом і недотримання цієї вимоги звільняє платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз. 11 п. 73.3 ПКУ). Із викладеного випливають такі висновки:1. Податківці мають право отримувати будь-яку податкову інформацію лише за процедурою, передбаченою у
ст. 73 ПКУ. Оскільки в цій нормі йдеться тільки про можливість надсилання письмових запитів, вимагати надання податкової інформації в усній формі (по телефону тощо) податківці права не мають. Тому задовольняти такі прохання платники податків можуть виключно в добровільному порядку. У разі виникнення із цього приводу конфліктних ситуацій із податківцями їм слід запропонувати послатися на конкретну норму ПКУ, на підставі якої вони запитують усно податкову інформацію. Зазначене підтверджується також тим, що негативні наслідки, які супроводжують відмову особи в наданні інформації (непланова документальна перевірка за ст. 78 ПКУ), передбачено лише стосовно ігнорування письмових запитів.2. Посилатися в письмових запитах тільки на
пп. 20.1.6, 20.1.23, 20.1.30 ПКУ податківці права не мають, у них обов'язково має зазначатися також посилання на норму ст. 73 ПКУ. Хоча в листі ДПАУ від 19.04.11 р. № 4815/5/23-4016/327 зроблено висновок, що орган ДПС може реалізовувати право, встановлене п.п. 20.1.6 ПКУ в порядку і на підставах, визначених не лише п. 73.3 ПКУ, але і в інших випадках, визначених ПКУ, ми з таким висновком не можемо погодитись.У
ст. 73 ПКУ наведено такі обставини, за яких органи ДПС мають право надіслати платнику податків письмовий запит про надання інформації в таких випадках:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених
ПКУ.Право на надсилання запитів у зазначених випадках мають посадові особи органів ДПС (
п. 20.2 ПКУ).Докладніше про ці обставини ми поговоримо нижче, а поки що розглянемо, в якому порядку має надсилатися запит.
Порядок надсилання запитів
Процедури, яких представники органів ДПС зобов'язані дотримуватись при надсиланні запиту, наведено в
п. 73.3 ПКУ і деталізовано в Порядку № 1245.Особливу увагу слід звернути на дотримання умов, при порушенні яких платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (
абз. 11 п. 73.3 ПКУ, п. 16 Порядку № 1245). До обов'язкових умов належать такі:1. Вичерпний перелік та підстави надання інформації, зазначеної в запиті, установлено законом — у нашому випадку в
ст. 73 ПКУ.2. Запит має бути надіслано в письмовій формі,
він оформляється на бланку органу ДПС та підписується його керівником (заступником керівника). При цьому в ньому наводяться:— посилання на норми закону, відповідно до яких орган ДПС має право на отримання такої інформації (конкретний пункт
ст. 73 ПКУ);— підстави для надсилання запиту;
— опис запитуваної інформації та, у разі потреби, перелік документів, що її підтверджують.
Слід зауважити, що Кабмін у
Порядку № 1245 припустився неточності, що може призвести до конфліктних ситуацій з податковими органами. Так, із п. 73.3 ПКУ випливає, що запит може бути надано лише в письмовій формі, і недотримання цієї вимоги звільняє платника від обов'язку його виконувати.Водночас, у
п. 9 Порядку № 1245 передбачається, що в окремих випадках запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДПС. Разом з тим, незрозуміло, як у цьому випадку можна дотриматись обов'язкової вимоги щодо оформлення запиту на бланку органу ДПС. Тому з урахуванням цих обставин сміливі платники на формальній підставі можуть апелювати до того, що надсилання запиту засобами електронного зв'язку суперечить нормам ст. 73 ПКУ та призводить до недотримання вимог п. 10 Порядку № 1245, у зв'язку з чим такі запити виконуватися не повинні.Хоча не потрібно надто сподіватися на те, що відмова в задоволенні запиту податківців із цих причин не спричинить негативних наслідків для платника податків. Адже, по-перше, можливість надсилання запиту в електронній формі все-таки передбачено в
Порядку № 1245. По-друге, електронний документообіг з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, з 06.08.11 р. узаконено п. 42.4 ПКУ. Тому з урахуванням цих обставин електронні запити ігнорувати не варто.Згідно з
п. 13 Порядку № 1245 запит вважається врученим, якщо:1) при наданні запиту в письмовій формі, якщо його:
— відіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або
— надано під підпис суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі;
2) у разі надсилання в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДПС — у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.
Платники податків зобов'язані подавати інформацію, зазначену в запитах, та її документальне підтвердження протягом:
—
10 робочих днів з дня надходження запиту в ситуації, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (тобто коли запити надсилаються на підставі абз. 4 і 6 п. 73.3 ПКУ);— протягом
одного місяця з дня, наступного за днем надходження запиту, у всіх інших випадках.Відповідь на запит органу ДПС має містити (
п. 15 Порядку № 1245):— номер і дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
— інформацію, запитувану органом ДПС.
Відповідальність за ненадання інформації на запит
Окремої відповідальності за ненадання інформації на запит податківців не передбачено*, що підтверджують і вони самі (див.
«За ігнорування запиту з ДПІ відповідальність не передбачено»).* Є думка, що за таке порушення можна застосувати штраф у размірі 510 грн. згідно з п. 121.1 ПКУ, але ми вважаємо, що цей штраф застосовується лише у випадках ненадання документів або їх копій у ході перевірок.
| За ігнорування запиту з ДПІ відповідальність не передбачено Роз'яснення з ЄБПЗ (розділ 510.01) «Запитання: Яка передбачена відповідальність, якщо платники податків або інші суб’єкти інформаційних відносин не нададуть пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС? Відповідь: Податковим кодексом України не передбачено застосування фінансової, адміністративної або кримінальної відповідальності, у разі якщо платники податків або інші суб’єкти інформаційних відносин не нададуть пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС. При цьому в окремих випадках, передбачених Кодексом, передбачається обов’язок платника податків надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, наслідком ненадання якого є проведення документальної позапланової перевірки таким органом». |
Однак слід зауважити, що податківців наділено повноваженнями застосування адміністративної відповідальності за
ст. 1633 КУпАП за невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій законних вимог посадових осіб органів ДПС, зазначених, зокрема, у п.п. 20.1.30 ПКУ.У цій нормі йдеться про отримання необхідних відомостей від платників податків для ведення Єдиного реєстру податкових накладних та формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, зокрема, про суми доходів, виплачених фізичним особам, та утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів). За вказане порушення передбачено відповідальність у вигляді винесення попередження або накладення штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.). Тому якщо в запиті наведено посилання на
п.п. 20.1.30 ПКУ, його краще виконати.Неприємним наслідком відмови податківцям у наданні інформації на будь-які запити є можливість проведення позачергової документальної перевірки. Зокрема, у
ст. 78 ПКУ передбачено дві умови, пов'язані із запитами, при невиконанні яких може бути проведено документальну позапланову виїзну перевірку:— за результатами перевірок інших платників податків чи отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, якщо платник податків
не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту (п.п. 78.1.1 ПКУ);— виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків
не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.4 ПКУ).Отже, ігнорування запиту може загрожувати для платника наданням запитуваної інформації, але вже в межах проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Особливості надсилання запитів в окремих випадках
Запит, що надсилається на підставі ч. 1 абз. 3 п. 73.3 ПКУ
. Це «найпідступніша» підстава, оскільки в зазначеній нормі наведено розпливчасті формулювання щодо надсилання запиту при виявленні фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.Тут слід ураховувати, що податкову інформацію може бути надано добровільно до ДПІ будь-якими особами (
п.п. 72.1.6 ПКУ), у тому числі й особистими недоброзичливцями, та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом (п. 63.12 ПКУ). Тому податківці, у принципі, не зобов'язані в запиті, що надсилається на цій підставі, зазначати, яка саме інформація свідчить про порушення законодавства платником податків. Це підтверджується й нормами абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону про доступ до інформації, згідно з ч. 1 ст. 9 якого до службової належить, зокрема, інформація, «що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень».Водночас відповідно до
ч. 3 ст. 9 Закону про доступ до інформації: «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі».На цій підставі можна стверджувати, що посилання на документ, в якому зазначено податкову інформацію стосовно платника податків, не належить до інформації з обмеженим доступом (службової інформації). До того ж
ч. 1 ст. 10 Закону про доступ до інформації прямо передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, що збирається та зберігається.У зв'язку із зазначеним платник податків може надіслати до органу ДПС зустрічний запит про надання інформації щодо конкретного складу податкової інформації, на підставі якої орган ДПС зробив висновок про можливі порушення законодавства, у зв'язку з чим від нього було отримано відповідний запит.
Надсилання зустрічного запиту може мати й «психологічний» ефект, оскільки платник податків має можливість зателефонувати до ДПІ, яка надіслала йому запит, і попередити, що він, у свою чергу, направить зустрічний запит щодо отримання ним відповідної податкової інформації. Цілком може статися, що вже за підсумками такого спілкування необхідність відповіді на запит з ДПІ відпаде, якщо для такого запиту немає реальних підстав.
Важливо також, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (
ч. 1 ст. 20 Закону про доступ до інформації). Запит може бути надіслано шляхом відсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або за телефоном. Тому платники мають певну часову «фору»: на запит податківців вони мають право відповісти протягом 10 робочих днів, а податківці на зустрічний запит зобов'язані відповісти протягом 5 робочих днів.Надсилання зустрічного запиту ґрунтується на таких нормах. Згідно з
ч. 3 ст. 10 Закону про доступ до інформації розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безоплатно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.Розпорядники інформації зобов'язані (
ч. 1 ст. 14 Закону про доступ до інформації) вести облік запитів на інформацію та надавати достовірну, точну й повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність і об'єктивність наданої інформації.Положеннями
ст. 19 Закону про доступ до інформації передбачено, що запит на інформацію може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.Письмовий запит подається в довільній формі, однак з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів. Примірний порядок надсилання запитів описано в
постанові КМУ № 583, а форму письмового запиту до ДПАУ затверджено в наказі № 345. Наведемо примірний зразок письмового запиту від юридичної особи.
Форма запиту на інформацію від юридичної особи в письмовому вигляді
| Розпорядник інформації | Державна податкова інспекція |
ЗАПИТ
на інформацію
| Найменування, поштова адреса, адреса електронної пошти, номер телефону запитувача (юридичної особи) | ТОВ «Запитувач», 61110, м. Харків, вул. Ньютона, 129, кв. 52, voprosutel@com.ua, 7583403 | |
| Вид, назва, реквізити, зміст документа, що запитується | — | |
| або | ||
| Загальний опис інформації, що запитується | Податкова інформація, що свідчить про порушення ТОВ «Запитувач» податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, на підставі якої ТОВ «Запитувач» було направлено запит від ДПІ Комінтернівського р-ну м. Харкова від 26.09.11 р. № 251 щодо надання інформації | |
|
|
|
|
| Прошу надати відповідь у визначений законом строк. Відповідь надати: | ||
| Поштою | — | |
| Факсом | — | |
| Електронною поштою | voprosutel@com.ua | |
| Необхідне підкреслити |
|
|
| Контактний телефон запитувача | 7583403 | |
| Посада, прізвище, ім’я, по батькові | Директор Малишев Олег Вікторович | |
| Дата запиту, підпис | 27.09.2011 р. Підпис | |
Запит, що надсилається на підставі ч. 3 абз. 3 п. 73.3 ПКУ
. Якщо виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків. Як правило, у цьому випадку відгукнутися на вимогу податківців про надання інформації — в інтересах самого платника. Адже після ознайомлення з додатковою документацією податковий орган може «зняти» деякі проблемні питання стосовно донарахування податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій за результатами камеральної перевірки декларацій. Зокрема, за рахунок таких запитів удається вирішити проблеми з незбігом інформації при порівнянні податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, поданих в електронному вигляді (див. Роз'яснення в ЄБПЗ. Розділ 130.40).Також слід ураховувати, що податківці самі не виправляють «помилкові» показники декларацій, а витребують шляхом надсилання письмових запитів спочатку необхідну документацію від платників податків (див. із цього питання, зокрема,
роз'яснення в ЄБПЗ, розділ 130.25).Запит, що надсилається на підставі ч. 5 абз. 3 п. 73.3 ПКУ
. У разі проведення зустрічної звірки. Порядок проведення зустрічних звірок, що не є перевірками, наведено в Порядку № 1232 і в Методрекомендаціях № 236.Зустрічною звіркою
вважається порівняння даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, які здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності й повноти відображення в обліку платника податків (п. 73.5 ПКУ). Із цього випливає, що в межах «звіряльного» запиту від платника податків можуть вимагати лише ті первинні бухгалтерські та інші документи, що стосуються взаємовідносин з контрагентом, якого перевіряють, під час звірки. Зазначене підтверджується й положеннями п. 2 Порядку № 1232. На ці запити платнику теж є сенс відреагувати.Слід зауважити, що запит на надання інформації в межах зустрічної звірки може надіслати як орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, так і орган, на обліку в якому перебуває контрагент, що перевіряється. Іншим органом ДПС (ініціатором) запит може бути надіслано, зокрема, у ситуації, коли контрагент перебуває на обліку в органі ДПС у межах одного населеного пункту (
п. 3 Порядку № 1232), що підтверджують і податківці (див. роз'яснення в ЄБПЗ, розділ 030.08).У
п. 73.3 ПКУ наведено ще одну, доволі розпливчасту підставу: «в інших випадках, визначених цим Кодексом». Однак ретельний аналіз ПКУ свідчить про те, що такі випадки в ньому не визначені.
Якщо запит надіслано податковою міліцією
У межах реалізації контрольних повноважень податкова міліція має право надсилати письмові запити лише на підставі
п.п. 20.1.30 ПКУ (тобто щодо Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків), що прямо випливає зі ст. 22 Закону № 509. Тому якщо в письмовому запиті з податкової міліції містяться посилання на інші норми ПКУ, на ці запити можна не відповідати.Водночас податкові міліціонери мають досить широкі повноваження щодо отримання податкової інформації в межах
Закону про ОРД, чим вони часто й користуються. Так, відповідно до п. 4 ст. 8 Закону про ОРД податкова міліція має такі права (див. «Які права надано податковій міліції»).
| Які права надано податковій міліції Витяг зі ст. 8 Закону про ОРД «4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій — виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду — витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом». |
Отже, податкові міліціонери можуть ознайомитися з документами, що містять інформацію, яка їх цікавить, але при цьому зняти копії з таких документів вони можуть лише у приміщенні такого платника податків (якщо на цьому наполягатиме керівник підприємства).
Як можна протистояти цим вимогам? Безпідставно відмовляти податковим міліціонерам собі дорожче. Однак через те, що під прикриттям
Закону про ОРД часто проводяться несанкціоновані дії окремих працівників податкової міліції, їх можна спрямувати в «законне» русло.Згідно зі
ст. 9 Закону про ОРД у кожному випадку за наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа, постанова про яку затверджується начальником оперативного підрозділу податкової міліції. Як правило, податкові міліціонери відмовляються відповідати на запитання про те, чи було заведено оперативно-розшукову справу, та повідомляти реквізити постанови. Із викладеним раніше погоджувалися й офіційні органи (див., наприклад, лист Мін'юсту від 15.07.09 р. № Н-16798), аргументуючи це тим, що номер справи є державною таємницею.І хоча дуже ймовірно, що на цій підставі платнику податків і сьогодні відмовлятимуть у наданні відповідної інформації, надсилання зустрічного запиту може стати засобом «психологічного захисту». Адже ДПІ, до якої надсилаються такі запити, є контролюючим органом податкових міліціонерів і в межах оперативно-розшукової діяльності (ст. 9 Закону про ОРД). Тому про свої наміри стосовно надсилання зустрічного запиту можна повідомити податкових міліціонерів — запитувачів, і якщо вони діють не в межах законодавчого поля, можливо, це їх зупинить.
Документи і скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон № 509
— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII, у редакції від 24.12.93 р. № 3813-XII.Закон про доступ до інформації
— Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 р. № 2939-VI.Закон про інформацію
— Закон України «Про інформацію» в редакції від 13.01.11 р. № 2938-VI.Закон про ОРД
— Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII.Порядок № 583
— Примірний порядок складання та надання запитів на інформацію, затверджений постановою КМУ від 25.05.11 р. № 583.Порядок № 1245
— Порядок періодичного надання органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами на письмовий запит, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245.Порядок № 1232
— Порядок проведення органами ДПС зустрічних звірок, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1232.Наказ № 345
— Наказ ДПАУ «Про затвердження форм запиту на інформацію, інструкції щодо процедури надання запиту на інформацію, її отримання в ДПА України та порядку складання і надання запитів на інформацію ДПА України» від 08.06.11 р. № 345.Методрекомендації № 236
— Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами ДПС зустрічних звірок, затверджені наказом ДПАУ від 22.04.11 р. № 236.ЄБПЗ
— Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua
