Неповідомлення податківців про зміну адреси
не завжди є підставою для перевірки
Підприємство змінило місцезнаходження в межах одного району, надало відповідну інформацію держреєстратору, але ДПІ про це не повідомило. Поштою за старою адресою податківці відправили запит на надання інформації про контрагентів, що повернувся у зв’язку з відсутністю адресата. Податківці призначили позапланову документальну перевірку. Чи правомірно це?
(м. Харків)
Через неврегульованість цієї ситуації в ПКУ однозначно відповісти на це запитання важко. Так, відповідно до п. 45.2 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДР. Із цього випливає, що в розглянутій ситуації підприємство знаходилося за своєю податковою адресою. Водночас визначальною умовою звільнення платників податків від обов’язку виконання вимог податківців є їх повідомлення про зміну місцезнаходження (див. «Платник податків зобов’язаний повідомити орган ДПС про зміну місцезнаходження»).
| Платник податків зобов’язаний повідомити Витяг із ПКУ «42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата. <…> 66.5. У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, платник податків зобов’язаний подати органу державної податкової служби, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів». |
Таким чином, виходить: не повідомивши орган ДПС протягом 10 календарних днів від дня внесення змін про зміну місцезнаходження до ЄДР, підприємство цим порушило норми ст. 66 ПКУ. Відповідно його не може бути звільнено від відповідальності за невиконання вимог податківців про надання документів на їх запит.
Але тут є один нюанс: «перевірочні» норми ст. 78 ПКУ сформульовані так, що допускають двозначність. Для «запитової» ситуації найбільше підходять положення пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ , в яких правомірність призначення перевірки пов’язується з ненаданням платником пояснень та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту. Тобто ключовою у цьому випадку є умова про отримання запиту платником податків.
Згідно з п. 13 Порядку № 1245 запит вважається врученим, якщо при наданні запиту в письмовій формі його відіслано поштою листом із повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під підпис суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Зрозуміло, що в цій ситуації запит вручено не було.
У результаті ми маємо таке. З одного боку, мабуть, законодавець не бажав звільняти від відповідальності, у тому числі й у вигляді проведення позапланових перевірок, тих платників податків, які не повідомили своєчасно орган ДПС про зміну свого місцезнаходження. З іншого боку, з буквального прочитання ПКУ випливає висновок, що підстав для призначення позапланової документальної перевірки в цій ситуації немає, оскільки запит не було вручено платнику податків.
Також варто зауважити, що про зміну даних платника в ЄДР держреєстратор мав повідомити орган ДПС (п. 14 ст. 29 Закону № 755). А представник органу ДПС, отримавши відповідь про незнаходження адресата, повинен був виконати дії щодо визначення його місцезнаходження (пп. 12.3, 13.4 Порядку № 1588, розд. III Положення № 336).
Це додає аргументів на користь платника податків, на бік якого стали й судові інстанції. При розгляді справ про правомірність рішення про призначення позапланової перевірки за вказаними обставинами суди переважно аналізують, чи відповідала адреса, за якою надсилався запит, зазначеній у ЄДР. Якщо платник податків не перебував за цією адресою, то такі дії податківців визнаються правомірними (див. зокрема, постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.11 р. у справі № 2а-4402/11/1070). І навпаки, якщо платник податків знаходився за адресою, зазначеною в ЄДР, а орган ДПС про нову адресу не було повідомлено, надсилання запиту за старою адресою не свідчить про неможливість вручення такого запиту платнику (див. ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.11 р. у справі № 2-а-4112/11/1470).
Водночас для уникнення зайвих проблем із податківцями про зміну свого місцезнаходження краще своєчасно повідомляти. Тим більше, що за невиконання цієї норми може бути накладено штраф за п. 117.1 ПКУ.
Влада КАРПОВА
