ПСП надається тільки особам, які перебувають у трудових відносинах
із податковим агентом
Працівника було звільнено з підприємства, але остаточний розрахунок було здійснено з ним через 1,5 місяця від дня звільнення. За період затримки розрахунку нараховано дохід виходячи із середнього заробітку такого працівника за останні 2 місяці перед звільненням. У Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ такий дохід відображається з ознакою «101» (зарплата). Чи можна в цьому випадку застосувати ПСП (за умови наявності заяви від колишнього працівника та з урахуванням того, що в цей період він ніде не працював)?
(м. Запоріжжя)
Чинним законодавством (ст. 117 КЗпП) передбачено обов’язок роботодавця в разі несвоєчасної виплати з його вини належних звільненому працівнику сум, виплатити такому працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Питання про правомірність застосування до такого доходу ПСП, очевидно, виникло у зв’язку з рекомендаціями представників ДПСУ (консультація у «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20) відображати таку виплату в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «101» (зарплата). Обґрунтування в прирівнюванні цієї виплати до заробітної плати, як ми розуміємо, ДПСУ бачить у тому, що це обов’язкова виплата у зв’язку з відносинами трудового найму, передбачена чинним законодавством.
Відзначимо, що, на наш погляд, правильнішим є відображення цієї виплати в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «127» (інший оподатковуваний дохід). До речі, і згідно з п. 3.9 Інструкції № 5 ця виплата не входить до ФОП.
Незалежно від того, яку ознаку доходу ви вкажете в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, застосовувати до такого доходу ПСП не можна. Справа в тому, що для надання ПСП платник податків має подати заяву роботодавцю (п.п. 169.2.2 ПКУ). У свою чергу, роботодавець — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами (п.п. 14.1.222 ПКУ).
Нарахування та виплата середнього заробітку за затримку розрахунків у разі звільнення здійснюється особі, яка вже не перебуває в трудових відносинах із підприємством, оскільки трудовий договір із ним вже розірвано. Отже, підприємство не має права застосувати ПСП до доходу, що нараховується, колишньому працівнику (навіть за умови, що в цей період він ніде не працював, а значить, не користувався правом на ПСП). Підтвердження цьому знаходимо й у п.п. «в» п.п. 169.4.2 ПКУ , згідно з яким роботодавець має провести перерахунок сум заробітної плати та наданих ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з роботодавцем.
Завершуючи відповідь на це запитання, відзначимо, що ЄВС на такі виплати не нараховується (п. 5 розд. І Переліку № 1170).
Жанна СЕМЕНЧЕНКО
