ПРОДАЖ
УСПАДКОВАНОЇ
НЕРУХОМОСТІ:
нерезидент не сплачує ПДФО,
якщо це перший правочин протягом року
Лист Державної податкової служби України від 16.08.12 р.№ 374/0/141-12/Б/17-1114
«Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу від продажу земельної ділянки, що була отримана у спадщину, та від надання нерухомості в оренду»
Продаж нерезидентом нерухомості, що дісталася йому у спадщину . Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Так, доходи нерезидентів з джерелом походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, обкладаються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за правилами і ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими положеннями розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Згідно з п. 172.10 ПКУ продаж резидентами і нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з вимогами ст. 172 ПКУ. У свою чергу, з 1 січня 2012 року діє правило: при продажу не більше одного разу на рік нерухомості, отриманої у спадщину, такий дохід не обкладається ПДФО, навіть якщо нерухомість перебувала у власності платника податків менше трьох років (абзац другий п. 172.1 ПКУ).
Це правило повною мірою поширюється й на нерезидентів, які продають успадковане майно. Якщо продаж успадкованого майна є першим протягом року правочином з нерухомістю, то нерезидент не сплачує ПДФО з отриманого доходу, навіть якщо ще не минуло трьох років з моменту набуття права власності на таку нерухомість.
Якщо в нерезидента це вже не перший правочин з продажу (міни) нерухомості протягом року, то з доходу від продажу успадкованого майна нерезидент сплачує ПДФО за ставкою 15 (17) %, як того вимагає п. 172.9 ПКУ.
Здавання в оренду майна фізичній особі. Тут уже йдеться про доходи резидентів України — фізичних осіб, які здають в оренду своє майно іншим фізичним особам.
У листі, що коментується сьогодні, ДПСУ роз’яснює: відповідальність за сплату ПДФО до бюджету в такому разі несе сам орендодавець, який не пізніше 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу зобов’язаний перерахувати до бюджету податок. За підсумками звітного року орендодавець зобов’язаний подати до податкового органу за своєю податковою адресою (адресою місця проживання) Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — Декларація). Зауважимо, що перераховувати до бюджету ПДФО за підсумками кожного кварталу, а за підсумками року подавати Декларацію орендодавець зобов’язаний навіть у тому випадку, якщо договір оренди було посвідчено нотаріально. Нотаріус у такому разі зобов’язаний лише повідомити податковий орган про укладення відповідного правочину. За ненадання (несвоєчасне надання) інформації про такі договори нотаріус несе відповідальність у порядку, установленому чинним законодавством за неподання податкової звітності. Податковим агентом щодо таких доходів нотаріус не є, тому відповідальність за сплату ПДФО до бюджету і за декларування доходів від здавання в оренду майна іншій фізичній особі покладається на платника податків — орендодавця.
