КАСА ПІДРОЗДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Сьогоднішню Тему тижня ми присвятили організації готівкових розрахунків у підрозділах підприємства. Ви дізнаєтеся про особливості облаштування традиційної каси у філіях та представництвах, а також про нюанси використання РРО у торговельних точках підприємства. Окремий розділ присвячено особливостям інкасування виручки з підрозділів. Наведена таблиця-підказка розповість не лише про послідовність інкасування готівки, а й про те, які документи при цьому потрібно складати та якими бухгалтерськими записами відображається рух готівки.
Порушення при операціях з готівкою можуть обернутися серйозними штрафними санкціями. Тому до організації готівкових розрахункових операцій необхідно ставитися дуже відповідально.
У сьогоднішній Темі тижня розглянемо особливості організації операцій з готівкою в підрозділах підприємства та висвітлимо можливі «слабкі» сторони.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», v.zmienko@id.factor.ua
ПОНЯТТЯ «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ»
ДЛЯ ДОДЕРЖАННЯ КАСОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підприємства та підприємці поза своїм основним місцезнаходженням можуть відкривати магазини, офісні та складські приміщення або філії та представництва, тобто підрозділи підприємств. Здебільшого через такі підрозділи здійснюється торгівля товарами, роботами й послугами.
Правила готівкового обігу регламентуються Положенням № 637. У ньому є низка норм, що описують особливості готівкового обігу у відокремлених підрозділах. Тому для виконання вимог правил готівкового обігу важливо визначитися з поняттям статусу підрозділу: чи є він «відокремленим підрозділом» або не є таким для норм Положення № 637.
Слід зауважити, що особливості створення та функціонування підрозділів регламентуються ГКУ, ЦКУ, Законом № 755. Але наведені визначення є досить розпливчастими. Про це ми писали у статті «Підрозділи підприємства: особливості сплати податків» («БТ», 2012, № 14, с. 37). ГКУ виділяє два основні види підрозділів підприємства:
1) структурні підрозділи:
— виробничі: виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо;
— функціональні: управління, відділ, бюро, служба тощо;
2) відокремлені підрозділи:
— філія (згідно зі ст. 95 ЦКУ це відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований поза її місцезнаходженням та виконує всі або частину її функцій);
— представництво (відповідно до ст. 95 ЦКУ це відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи);
— відділення;
— інші підрозділи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, яка їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Водночас для додержання касової дисципліни ми маємо орієнтуватися на поняття «відокремлений підрозділ», наведене в п. 1.2 Положення № 637: «відокремлені підрозділи — філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання або інше речове право, передбачене законодавством України».
Як бачимо, поняття «відокремлений підрозділ» із Положення № 637 ширше, ніж аналогічне поняття з ГКУ та ЦКУ.
Для норм Положення № 637 відокремленим підрозділом будуть і відокремлені, і структурні підрозділи підприємств. І тому всі торговельні точки (малі та великі), в яких здійснюються операції з готівковими коштами, для норм Положення № 637 будуть відокремленими підрозділами, тоді як за своєю юридичною сутністю виходячи з норм ГКУ вони такими не є.
Усі відокремлені підрозділи в розумінні Положення № 637 мають керуватися відповідними (що стосуються відокремлених підрозділів) «касовими» нормами.
Здебільшого каса в підрозділі потрібна для здійснення розрахункових операцій за реалізовані товари, роботи, послуги. У цьому випадку може бути організовано як звичайну касу в розумінні Положення № 637, так і касу з РРО.
Якщо ж говорити про філію та представництво, то в них зазвичай облаштовують касу і, за необхідності, установлюють РРО.
Розглянемо різні варіанти організації готівкового обігу у структурних підрозділах.
КАСА БЕЗ РРО
Яка каса може бути в підрозділі?
Почнемо з облаштування каси в підрозділі, де немає необхідності застосовувати РРО.
Згідно з п. 1.2 Положення № 637 каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Відповідно до п. 4.1 Положення № 637 касу створюють з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою. Якщо з вини керівників не було створено належні умови для забезпечення збереження коштів при їх зберіганні і транспортуванні, то керівники несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.
Звичайну касу, за аналогією з касою підприємства, у підрозділах може бути організовано у:
1) філії та представництві — за своєю сутністю така каса нічим не відрізняється від каси підприємства. Її використовують для приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, що знаходяться у філії та представництві;
2) на складі готової продукції, з якого здійснюється відвантаження продукції власного виробництва, касу організовують для приймання готівкової оплати за відвантажену продукцію. При цьому від застосування РРО підприємство, яке приймає оплату до каси з оформленням касових ордерів, звільняє п. 1 ст. 9 Закону про РРО — при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою в установленому порядку.
Каса в такому підрозділі може бути як окремим приміщенням (кімнатою), обладнаною відповідно до вимог, що висуваються до зберігання грошових та інших цінностей, так і просто робочим місцем касира (у тому числі якщо воно знаходиться у приміщенні, в якому працюють інші працівники), на якому здійснюються готівкові розрахунки та ведеться касова книга.
Водночас, якщо у відокремленому підрозділі не вестимуться розрахунки готівкою, облаштовувати касу немає потреби. Наприклад, представництво не прийматиме і не видаватиме готівку. При цьому видача зарплати і коштів на відрядження здійснюються в безготівковому порядку з використанням платіжних карток.
Висновок: не в усіх структурних підрозділах виникає необхідність організувати касу — лише там, де здійснюватимуться операції з готівковими коштами.
Правила роботи каси підрозділу
На роботу каси відокремленого підрозділу (у розумінні Положення № 637) повною мірою поширюються норми Положення № 637 . Назвемо основні правила, яких необхідно дотримуватись.
Правило 1 — касова книга. Її відповідно до абзацу третього п. 4.2 Положення № 637 відокремлені підрозділи підприємств ведуть, якщо вони здійснюють операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням їх ПКО, а також із видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх ВКО та відомостями.
Правило 2 — «касова первинка». Як і в касі підприємства, у касі відокремленого підрозділу касові операції оформляються за допомогою «касової первинки»: ПКО, ВКО, видаткових відомостей.
Зверніть увагу на такі нюанси оформлення первинки у відокремленому підрозділі:
— керівник (заступник керівника) відокремленого підрозділу підприємства може підписувати ВКО в разі наділення його відповідними повноваженнями та закріплення цих повноважень внутрішніми розпорядчими документами (положеннями) підприємства (лист НБУ від 26.08.08 р. № 11-113/3421-115-75 // «БТ», 2008, № 41, с. 9);
— у відокремлених підрозділах оплату праці, виплату допомог по тимчасовій непрацездатності, премій можуть здійснювати за письмовим наказом керівника інші, крім касирів, особи, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність і на яких покладаються обов’язки, установлені для касирів (п. 4.9 Положення № 637).
Правило 3 — ліміт каси. Згідно з п. 5.2 Положення № 637 для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок ліміту залишку готівки в касі. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Як установити ліміт каси для відокремленого підрозділу, див. у розділі на с. 44.
Зверніть увагу: якщо в якомусь підрозділі не буде встановлено свій ліміт, то його ліміт дорівнює нулю (п. 5.8 Положення № 637), і при виявленні понадлімітної готівки ліміт головної каси не включається до розрахунку.
Правило 4 — здавання виручки з каси підрозділу. Згідно з п. 2.8 Положення № 637 відокремлені підрозділи підприємств можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до каси підприємства або до будь-якого банку для її переказу та зарахування на банківські рахунки підприємства. За відсутності банків готівкова виручка для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися операторам поштового зв’язку і небанківським фінансовим установам, що мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.
Здавати готівкову виручку можна:
— самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування);
— через відповідні служби, яким відповідно до законодавства України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів*.
* Про інкасацію готівкової виручки читайте у статті «Інкасуємо готівкову виручку» // «БТ», 2009, № 29, с. 15.
Питання інкасування розглянуто в розділі на с. 41.
ТІЛЬКИ РРО
Чи потрібно в місцях продажу з РРО створювати касу?
У багатьох торговельних точках (кіосках, палатках, магазинах) для проведення готівкових розрахунків згідно з вимогами Закону про РРО встановлюють РРО.
Формально з точки зору Положення № 637 такі місця можна вважати структурними підрозділами. А от обов’язку облаштувати їх касою в розумінні Положення № 637 не існує. Справа в тому, що необхідність облаштування каси у відокремленому підрозділі виникає в тих ситуаціях, коли в ньому необхідно провадити розрахунки готівкою. Тому, як зазначалося раніше, не в усіх структурних підрозділах виникає необхідність організувати касу.
Якщо ж у структурному підрозділі встановлено РРО, як того вимагає Закон про РРО, то власне РРО — це вже каса для проведення розрахунків за проданий товар (див. далі), і окремо відводити приміщення під касу, крім місця для РРО, немає потреби. Але якщо є бажання крім РРО створити ще й касу, це не заборонено. Наприклад, організувати окрему касу потрібно, якщо виручку періодично виймаємо зі скриньки РРО і складаємо в сейфі до інкасації, або у великих магазинах зі значною кількістю РРО для зручності інкасування та забезпечення збереження готівки (про це див. в розділі на с. 40).
Крім наявності РРО, касу характеризує ще й ведення касової книги. Але її при використанні РРО можна заводити не завжди (див. далі).
Чи є місце продажу з РРО касою в розумінні Положення № 637?
Про те, що місце проведення розрахункових операцій, де встановлено РРО, є касою, ідеться в листі НБУ від 04.10.07 р. № 11-115/3693-10119 // «БТ», 2007, № 49, с. 7. А якщо таке місце визначено як касу, то щодо нього повинні дотримуватися всі норми Положення № 637:
1) можна встановити ліміт каси;
2) касову книгу ведемо, якщо виписуємо касові документи (про це далі);
3) виручку інкасуємо через службу інкасації: або до каси підприємства, або безпосередньо до банку чи центру самообслуговування для зарахування на поточний рахунок (див. розділ на с. 41).
Чи потрібно в підрозділі з РРО заводити касову книгу?
За загальним правилом абзацу четвертого п. 4.2 Положення № 637 відокремлені підрозділи підприємств, що здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не провадять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касову книгу не ведуть.
На цю норму неодноразово вказував Нацбанк у своїх листах (див. наприклад, лист НБУ від 22.06.09 р. № 11-113/2614-11909 // «БТ», 2009, № 33, с. 11 і від 07.10.10 р. № 11-113/4995-17406). Так, Нацбанк у листі від 07.10.10 р. № 11-113/4995-17406 зауважив: у разі якщо відокремлені підрозділи виручку від продажу товарів фіксують через РРО, здійснюють лише операції з інкасації (здавання) виручки до банку, але не виконують операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її ПКО, а також із видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх ВКО та відомостями, то такі відокремлені підрозділи відповідно до вимог п. 4.2 Положення № 637 касову книгу не ведуть.
Отже, головною умовою для обов’язкового ведення касової книги відокремленим підрозділом є здійснення готівкових розрахунків з використанням ПКО, ВКО та відомостей на виплату грошей (абзац третій п. 4.2 Положення № 637). Якщо ж ПКО, ВКО та відомості в підрозділі не складаються, то касову книгу вести не потрібно.
Тому магазини та інші торговельні точки, що отримують лише оплату за продані товари та інкасують її за допомогою служби інкасації, однозначно касову книгу не ведуть. ВКО на видачу зі скриньки РРО їм складати не потрібно. Виїмку готівки зі скриньки РРО вони відображають операцією «службова видача», а передачу готівки інкасатору підтверджує копія супровідної відомості до сумки з готівкою (додаток 6 до Інструкції № 45), в якій інкасатор розписується, вказує дату і ставить відбиток печатки.
Що стосується ситуацій із самостійним інкасуванням виручки до каси підприємства чи до банку (центру самообслуговування), то Нацбанк (лист від 07.10.10 р. № 11-113/4995-17406) і податківці (п. 4.3 Методичних рекомендацій № 210) не заперечують проти інкасації без виписування ВКО, тож, як підсумок, у структурному підрозділі не потрібно вести касову книгу. Однак, на наш погляд, не виписувати ВКО в такій ситуації небезпечно з точки зору розкрадання готівки. Справа в тому, що при виїмці зі скриньки РРО готівки для такої інкасації оператор РРО виконує лише операцію «службова видача» і передає готівку працівнику, який віднесе її до каси підприємства, до банку чи центру самообслуговування. І все. В оператора РРО не залишається на руках ні документа, ні будь-якого регістру, де б працівник, котрий отримав готівку, розписався у прийнятті готівки, тобто немає документа, який би підтверджував факт передачі та отримання готівки конкретним працівником для інкасації. А це не виключає факту розкрадання, причому в підприємства не буде доказів того, що гроші передано саме цьому працівнику для інкасації та саме в цій сумі. Але якби було виписано ВКО, факт передачі грошей на інкасацію конкретному працівнику було б зафіксовано. Тому логічно було б виписувати ВКО, але тоді потрібно буде вести й касову книгу. На практиці, щоб не виписувати ВКО і не вести касову книгу, застосовують відомість інкасування, складену в довільній формі, чи інший аналогічний за призначенням документ* (один примірник — в оператора РРО, другий — у працівника, який інкасує готівку).
* Для надання такому документу статусу первинного не забудьте про його обов’язкові реквізити. Див. статтю «Первинні документи: складаємо, заповнюємо, підписуємо…» // «БТ», 2011, № 39, с. 10.
Ще звертаємо увагу також і на те, що працівник підприємства, який збирає гроші на інкасацію, щоб повною мірою відповідати за гроші, котрі інкасуються, має бути прийнятий на посаду, що належить до категорії працівників, з якими укладають договори про повну матвідповідальність. Інакше такий договір не матиме юридичної сили, і в разі зникнення грошей працівника не можна буде притягти до повної матвідповідальності (лист ВССУ від 27.09.12 р. № 10-1389/0/4-12 див. на с. 9 цього номера).
Крім інкасації, не потрібно виписувати ВКО в підрозділі з РРО і в разі повернення покупцям готівки за раніше проданий товар. Як зазначає Нацбанк у листі від 22.06.09 р. № 11-113/2614-11909 («БТ», 2009, № 33, с. 11), таку можливість передбачено Законом про РРО. Дійсно, операція повернення покупцям готівки за раніше проданий товар у розумінні Закону про РРО є розрахунковою операцією, а всі розрахункові операції повинні проводитися через РРО. Для цього роздруковують фіскальний касовий чек видачі коштів (форма № ФКЧ-2). Не забудьте також у разі повернення суми, яка перевищує 100 грн., скласти акт про видачу коштів, що передбачено п. 4.8 Порядку застосування РРО.
А от якщо зі скриньки РРО видаються гроші на господарські потреби, то в цій ситуації без виписування ВКО (і, отже, без ведення касової книги) не обійтися. Тому якщо з РРО планується видача готівки на будь-які цілі, крім інкасації та повернення готівки покупцям, доведеться до такого РРО завести касову книгу.
Визначаємо місце проведення розрахунків
При використанні РРО важливо визначити місце проведення розрахунків, оскільки п. 1 ст. 17 Закону про РРО передбачено відповідальність при невідповідності готівки на місці проведення розрахункових операцій. Згідно зі ст. 2 Закону про РРО це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З метою недопущення спірних ситуацій для визначення місця проведення розрахунків рекомендуємо розробити внутрішній регламентуючий документ (наказ чи положення) про місце проведення розрахунків, в якому визначити межі місця проведення розрахунків. Радимо обмежувати межі місця проведення розрахунків лише робочою поверхнею прилавка і не розширювати місце розрахунків до розмірів торговельного залу. Інакше це дасть привід податківцям ураховувати в готівці на місці проведення розрахункових операцій у тому числі й кошти, що належать продавцям та зберігаються в їх речах*.
* Див. також статтю «Застосування РРО — щоб не програвати в судах, ДПАУ формує доказову базу із судових рішень» // «БТ», 2010, № 46, с. 14.
КАСА + РРО
Коли, крім РРО, створюємо касу?
При використанні в підрозділі РРО необхідність створювати ще й касу зазвичай може бути спричинена розмірами підрозділу, потребами збереження готівкових коштів та необхідністю підвищеного контролю за операціями з готівкою.
Так, у торговельних точках касу створюють при значній кількості РРО, що використовуються. При такій схемі роботи виручка з РРО здається продавцями спочатку до каси магазину, а потім із каси інкасується.
Крім того, при великому обороті виручку зі скриньок РРО доведеться виймати через те, що вона не вміщається у скриньці РРО, а до інкасування її треба десь зберігати. Просто вийняти зі скриньки РРО гроші та перекласти їх в інше місце не можна, оскільки перевіряючими (у разі перевірки) може бути виявлено невідповідність готівки на місці проведення розрахункових операцій. А це загрожує штрафом на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Саме для цього слід організувати касу.
У цій ситуації в підрозділі буде як мінімум дві каси:
перша каса — місце розрахунків, де встановлено РРО;
друга каса — каса, створена за правилами Положення № 637.
Проводимо касові операції
Касову книгу обов’язково ведуть у другій касі. У ній же виписується вся необхідна «касова первинка».
Ліміт каси встановлюється один на весь підрозділ, у тому числі включаючи всі РРО. Понад цю суму в підрозділі готівку зберігати не можна.
Інкасувати виручку за наявності РРО та каси доцільно з каси, попередньо зібравши готівку з усіх РРО. У цьому випадку запис про отриману виручку буде відображено не лише в КОРО, а і в касовій книзі підрозділу. Якщо режими роботи каси підрозділу і торговельних місць з РРО не збігаються, виручку, що проводиться через РРО після закриття каси підрозділу, може бути інкасовано на наступний робочий день каси (залишатися у скриньці РРО до наступного робочого дня).
Аналогічна ситуація з вихідними днями каси. У цьому випадку потрібно діяти, як приписує п. 5.1 Положення № 637: якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають можливості через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію здати отриману ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства. Тому, якщо у вихідний працює лише РРО, уся готівка зберігається у скриньці РРО, і в перший робочий день її слід передати до каси підрозділу, а далі саме в цей день — інкасувати.
Передача виручки зі скриньки РРО до каси підрозділу і подальше інкасування відбуваються так:
1) оператор РРО проводить виїмку готівки зі скриньки РРО за допомогою операції «службова видача» та передає гроші касиру каси підрозділу (відносить самостійно або передає за окремою відомістю старшому оператору, до функцій якого входить такий обов’язок);
2) касир каси підрозділу:
— виписує ПКО на отриману виручку зі скриньки РРО, а квитанцію до нього передає оператору РРО. Ця квитанція підтверджує передачу грошей до каси від оператора РРО (старшого оператора);
— на підставі ПКО вносить запис до касової книги;
— готує гроші на інкасацію та складає ВКО, а при здаванні через службу інкасації — ще й супровідну відомість до сумки з готівкою (додаток 6 до Інструкції № 45). У касі підрозділу слід залишати виручку в сумі, що не перевищує ліміт каси;
— інкасує готівку: передає гроші інкасатору під підпис у копії відомості (зазначається дата і проставляється відбиток печатки); відвозить гроші до банку (центру самообслуговування).
Водночас, на наш погляд, не заборонено після закриття каси підрозділу інкасувати виручку безпосередньо з РРО. Але такий підхід не схвалюють податківці (див., наприклад, лист ДПАУ від 05.05.10 р. № 8795/7/23-7017/538), вважаючи, що, крім відображення в КОРО, необхідно вписувати виручку і до касової книги. Але ми з цим категорично не згодні (про це — у розділі на с. 43). Ми вважаємо, що коли каса підрозділу не працює, отриману виручку можна інкасувати безпосередньо з РРО, оминаючи касу, через службу інкасації або здаючи до банку.
Що стосується розмінної монети , то вона може зберігатися як у скриньці РРО, так і щодня передаватися з каси підрозділу до скриньки РРО. Такі переміщення оформляємо касовими ордерами:
— при передачі з каси підрозділу до скриньки РРО: касир складає ВКО, в якому одержувачем є оператор РРО, а оператор здійснює операцію «службове внесення»;
— при поверненні розмінної монети наприкінці дня (у тому числі у складі виручки): оператор здійснює операцію «службова видача», а касир каси складає ПКО, квитанцію до якого передає оператору РРО.
Про операції з розмінною монетою читайте в Пошті тижня «Розмінна монета: чи потрібно її щодня виймати зі скриньки РРО?» // «БТ», 2012, № 34, с. 45.
Визначаємо місце проведення розрахунків
Коли, крім РРО, у підрозділі створено ще й касу, важливо визначити для РРО місце проведення розрахунків. Як і при використанні РРО (див. розділ на с. 40), радимо розробити внутрішній регламентуючий документ (наказ або положення) про місце проведення розрахунків, в якому визначити межі місця проведення розрахунків.
При цьому слід ураховувати, що місце проведення розрахунків з покупцями через РРО та власне каса підрозділу (як місце здійснення інших готівкових розрахунків, що не регламентуються Законом про РРО, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів згідно з п. 1.2 Положення № 637), що знаходяться в одному приміщенні, може бути розділено (територіально чи організаційно). Якщо при цьому грошові кошти, що надходять за розрахунковими операціями, зберігаються окремо від грошових коштів, що надходять за касовими операціями, то операції з надходження готівки з банку та її видачі працівникам (на зарплату, на господарські потреби тощо) не потрібно відображати в РРО.
Слід пам’ятати, що операції з надходження та видачі коштів із каси відповідно до п. 3.1 Положення № 637 оформляють касовими ордерами, видатковими відомостями. А касові операції, які здійснюють згідно із Законом про РРО, на підставі п. 3.2 Положення № 637 оформляють відповідно до вимог цього Закону, тобто через РРО проводять лише розрахункові операції. Таким чином, підрозділ при отриманні грошей з банку на зарплату або на господарські потреби не проводить їх через РРО, а оформляє надходження до каси за допомогою ПКО та відображає в касовій книзі (п. 3.7 Положення № 637). Але якщо видача коштів на зарплату або під звіт здійснюється зі скриньки РРО (тобто з виручки), то в РРО таку видачу необхідно провести за допомогою операції «службова видача», відобразивши її надходження до каси за ПКО, і лише тоді видати працівникам на зарплату або господарські потреби за ВКО або відомостями на виплату (п. 4.3 Методичних рекомендацій № 210).
ІНКАСАЦІЯ ВИРУЧКИ
ВІДОКРЕМЛЕНОГО
ПІДРОЗДІЛУ
Особливості інкасації виручки з відокремлених підрозділів
Інкасування готівки з підрозділу — сфера, в якій виникає чимало запитань. Чи слід обов’язково спочатку передавати з підрозділу виручку до каси підприємства, і вже з каси підприємства — інкасувати? Як інкасувати виручку з магазину, розташованого в іншому населеному пункті, що не має свого банківського рахунка та каси? Чи можна укласти договір із банком на інкасацію виручки з цієї торговельної точки? Про все по черзі.
Щоб відповісти на ці запитання, звернемося до Положення № 637. Згідно з його п. 2.8 відокремлені підрозділи підприємств можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до каси підприємства чи до будь-якого банку для її переказу та зарахування на банківські рахунки підприємства. За відсутності банків готівкова виручка для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися операторам поштового зв’язку і небанківським фінансовим установам, що мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.
Документи , що підтверджують здавання виручки до банку, названо в п. 3.7 Положення № 637 (табл. 1).
Таблиця 1. Документи, що підтверджують здавання виручки до банку
(п. 3.7 Положення № 637)
| Способи інкасування виручки | Документ, що підтверджує здавання виручки до банку |
| Здавання до банку працівником підрозділу | Квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку |
| До банку через інкасаторів | Копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача |
| Зарахування на банківський рахунок через програмно-технічний комплекс самообслуговування | Чек банкомата і квитанція, що містить обов’язкові реквізити документа на переказ готівки та підтверджує внесення відповідної суми готівки до такого програмно-технічного комплексу самообслуговування і здійснення ініціації операції з переказу готівки |
Таким чином, Положення № 637 дозволяє здавати виручку з підрозділу за вибором підприємства:
— або безпосередньо до каси підприємства;
— або до будь-якого банку (пошти тощо) для її переказу та зарахування на банківські рахунки підприємства.
Способи здавання готівкової виручки до банку:
1) самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування);
2) через відповідні служби, яким відповідно до законодавства України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів*.
* Про інкасацію готівкової виручки читайте у статті «Інкасуємо готівкову виручку» // «БТ», 2009, № 29, с. 15.
Здавати виручку з відокремленого підрозділу відразу до банку для зарахування на рахунок підприємства, оминаючи касу підприємства, доцільно у випадках, коли:
— каса підприємства знаходиться на значній відстані від підрозділу (наприклад, структурні підрозділи розташовані в інших містах);
— час і дні роботи структурних підрозділів відрізняються від режиму роботи каси підприємства;
— підприємство вважає, що для цілей безпеки інкасувати виручку краще безпосередньо з підрозділу.
Для підрозділів, які здають виручку до каси підприємства, і коли режим роботи структурних підрозділів відрізняється від режиму роботи каси підприємства, п. 4.3 Положення № 637 рекомендує внутрішнім документом визначити порядок взаємодії відокремлених підрозділів з бухгалтерією підприємства відповідно до вимог законодавства України в частині визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо. У зв’язку з цим у підрозділів, що інкасують свою виручку до каси підприємства, може виникнути запитання, як бути з виручкою, отриманою до каси підрозділу після закриття каси підприємства.
Приклад 1. У підприємства є каса складу (без РРО), що працює до 19:00. Виручка з каси складу здається до каси підприємства, яка працює до 17:00, і вже далі інкасується. У цій ситуації, щоб не перевищити встановлений ліміт каси, понадлімітну виручку, отриману підрозділом після закриття каси підприємства (або всю виручку за день), важливо відобразити в касовій книзі підрозділу. Передати до каси підприємства або здати на інкасацію в інший спосіб, або видати на господарські потреби (на інші цілі) можна не пізніше наступного дня. При цьому Нацбанк у листі від 09.11.09 р. № 11-113/5029-20868 («БТ», 2010, № 21, с. 8) зауважив: не очікуючи наступного робочого дня, виручку можна інкасувати безпосередньо з відокремленого підрозділу.
Приклад 2. На складі встановлено РРО. Режим роботи — до 19:00. Виручка з РРО здається до каси підприємства, що працює до 17:00, і вже потім інкасується. У цій ситуації, щоб не перевищити встановлений ліміт каси, понадлімітну виручку, отриману після закриття каси підприємства (або всю виручку за день), важливо відобразити в КОРО підрозділу. Передати до каси підприємства або здати на інкасацію в інший спосіб (видати на господарські потреби або на інші цілі) можна не пізніше наступного дня. При цьому Нацбанк у листі від 09.11.09 р. № 11-113/5029-20868 («БТ», 2010, № 21, с. 8) рекомендує в такій ситуації, не очікуючи наступного робочого дня, інкасувати виручку безпосередньо з відокремленого підрозділу.
Також зауважимо, що виручку в межах установленого ліміту інкасувати не обов’язково, її можна зберігати в касі підрозділу або у скриньці РРО.
Що є оприбуткуванням у касі, де встановлено тільки РРО?
На практиці податківці дуже часто вказують на те, що інкасувати виручку з торговельної точки, де встановлено лише РРО, потрібно, попередньо здавши цю виручку з торговельної точки до каси підприємства. Ця позиція випливає з того, що без унесення запису до касової книги немає належного оприбуткування готівки — на думку податківців, виручку потрібно відобразити не лише в КОРО, а й у касовій книзі (якщо в підрозділі є каса — у його касовій книзі; якщо в підрозділі немає каси — у касовій книзі підприємства). І оскільки, в разі застосування РРО касова книга в підрозділі може не вестися, імовірно, податківці й бажають бачити виручку в касовій книзі підприємства. Ця позиція випливає з листа ДПАУ від 05.05.10 р. № 8795/7/23-7017/538, висновки якого ґрунтуються на листі НБУ від 16.04.10 р. № 11-110/2010-6116 («БТ», 2010, № 24, с. 7). Нагадаємо їх:
— якщо готівку було проведено через РРО та в КОРО на підставі фіскальних чеків, але в день отримання готівкових коштів не проведено в касовій книзі, то така готівка вважається оприбуткованою в касі підприємства несвоєчасно;
— якщо готівку було проведено через РРО, про що було зроблено запис у касовій книзі в день надходження готівки, але не відображено в КОРО, вона вважається не повністю оприбуткованою.
Ми з таким підходом не погоджувалися (див. ком. у «БТ», 2010, № 24, с. 7). Пізніше Нацбанк переглянув свою неправильну позицію і виклав нове бачення цієї ситуації в листах від 09.08.10 р. № 11-110/4073-13707 і від 01.10.10 р. № 20640/7/23-7017 («БТ», 2010, № 44, с. 6), де зробив правильні, на наш погляд, висновки:
1) Положенням № 637 передбачено можливість здавання готівки відокремленим підрозділом як безпосередньо до каси такого підприємства, так і до будь-якого банку для її переказу та зарахування на банківські рахунки підприємства (п. 2.8). На це вказував Нацбанк і раніше в листі від 09.11.09 р. № 11-113/5029-20868 // «БТ», 2010, № 21, с. 8;
2) якщо режими роботи відокремленого підрозділу та каси підприємства не збігаються , здавання готівкової виручки до каси підприємства на наступний день за днем її надходження до каси відокремленого підрозділу не є порушенням порядку оприбуткування готівки (подібний висновок міститься також у листі НБУ від 09.11.09 р. № 11-113/5029-20868 // «БТ», 2010, № 21, с. 8);
3) відокремлені підрозділи повинні щодня оприбутковувати готівку в порядку, передбаченому п. 2.6 Положення № 637, для тих, хто застосовує РРО. У табл. 2 ми ще раз нагадаємо порядок оприбуткування готівки для тих, хто застосовує РРО. Отже, можна зробити висновок: навіть якщо в підрозділі ведеться касова книга, для оприбуткування готівки в підрозділі достатньо внести запис до КОРО на підставі роздрукованих з РРО Z-звітів (даних розрахункових книжок).
Саме такими висновками мають керуватися і підприємства, і податківці. Однак податкова служба свій лист від 05.05.10 р. № 8795/7/23-7017/538 так і не відкликала, і ним продовжують користуватися перевіряючі на місцях. Але ми ще раз підкреслимо, що висновки цього листа застосовуватися не повинні, адже інколи дотриматись цих вимог не вийде фізично, зокрема стосовно торговельних точок, що працюють як структурні підрозділи в інших містах.
Таблиця 2. Правила оприбуткування готівки
(п. 2.6 Положення № 637)
| Як провадяться готівкові розрахунки | Що є оприбуткуванням готівки |
| У касах підприємств з оформленням касовими ордерами та веденням касової книги | Здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО |
| Із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок | Здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункових книжок) |
Порада: якщо немає бажання вступати в дискусію з приводу внесення записів до касової книги щодо проведеної через РРО виручки, організуйте в точці з РРО касу і заведіть там касову книгу. При цьому пам’ятайте, що каса — це не обов’язково окреме приміщення. Касою може бути й окремо застережне підприємством місце, де зберігатимуться касова книга і касові документи. Про облік готівки в касі з РРО читайте в розділі «Каса + РРО» на с. 40.
Способи інкасації виручки з відокремленого підрозділу
Розібравшись із нюансами інкасування, у табл. 3 (с. 45) наведемо способи інкасації виручки, отриманої у структурному підрозділі, залежно від характеристики її каси.
ЛІМІТ КАСИ
ДЛЯ ВІДОКРЕМЛЕНОГО
ПІДРОЗДІЛУ
Ліміт залишку готівки в касі (далі — ліміт каси) — це граничний розмір суми готівки, яка може залишатися в касі в позаробочий час.
Підприємство самостійно встановлює собі ліміт каси та оформляє його в Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення № 637; далі — Розрахунок). Установлений ліміт затверджується внутрішнім наказом (розпорядженням) підприємства. Розрахунок величини ліміту здійснюють одним зі способів за вибором підприємства:
перший спосіб — на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси;
другий спосіб — на підставі розрахунку середньоденної видачі готівки з каси.
Суми надходжень (видачі) готівки беруть за три будь-які місяці підряд з останніх 12 місяців, що передують установленню ліміту.
Сформулюємо основні правила встановлення ліміту каси для відокремлених підрозділів.
1. Кожній касі — свій ліміт . Для кожної каси підприємства слід установити свій ліміт каси. Для підприємств з відокремленими підрозділами касами є:
— каса підприємства (головна каса);
— каси відокремлених підрозділів;
— місця проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО, якщо в підрозділі немає окремо відведеного місця під касу (лист НБУ від 04.10.07 р. № 11-115/3693-10119// «БТ», 2007, № 49, с. 7). Якщо в підрозділі кілька РРО (наприклад, у магазині використовують декілька РРО), то попри це ліміт установлюється в цілому на підрозділ, а не на кожну касу, тобто на кожен РРО (лист НБУ від 22.11.06 р. № 11-115/4301-12445).
Таким чином, підприємство може встановити ліміти для всіх своїх кас, у тому числі й для магазину, в якому окремого приміщення під касу немає та який не веде касову книгу. Зверніть увагу: якщо в будь-якому підрозділі не буде встановлено свій ліміт, то його ліміт дорівнює нулю (п. 5.8 Положення № 637), і при виявленні понадлімітної готівки ліміт головної каси не включається до розрахунку. Тому не нехтуйте правом установити собі ліміт каси навіть при нульових оборотах каси, адже в такому разі ви можете його встановити на рівні 170 грн.
2. Кожній касі — свій Розрахунок. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу потрібно скласти окремий Розрахунок (п. 5.2 Положення № 637). До відома відокремленого підрозділу ліміт каси доводиться відповідним внутрішнім наказом (розпорядженням).
3. Вибір способу розрахунку на розсуд підприємства . Спосіб розрахунку ліміту для кожної каси керівник підприємства (уповноважена ним особа) вибирає самостійно (п. 5.3 Положення № 637). У Положенні № 637 немає норми, що обмежує вибір лише одним способом для всіх кас підприємства, — у різних касах підприємства ліміт може бути різний. Крім того, при перегляді ліміту спосіб розрахунку ліміту конкретної каси також може змінюватися — підприємство може виходити з вигіднішого для нього варіанта.
При визначенні ліміту враховують режим та специфіку роботи, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів, установлені строки здавання готівки, тривалість операційного часу банку, наявність домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо. Наприклад, розрахунок за середньоденною видачею готівки, як правило, застосовують при розрахунку ліміту каси підприємств, що мають нульові надходження до каси готівки, але при цьому здійснюють операції з їх видачі (п. 5 листа НБУ від 01.03.05 р. № 11-111/680-1907).
Для торговельних точок, звичайно, вигідно встановлювати ліміт каси за середньоденним надходженням готівки.
4. Вибір тримісячного періоду може бути неоднаковим для різних кас. Навіть при одночасному встановленні ліміту в декількох касах (підрозділах) для них може бути вибрано 3 різні будь-які місяці підряд з останніх 12 місяців, що передують установленню ліміту (лист НБУ від 19.05.06 р. № 11-113/1875-5345). Так, не буде порушенням, якщо у жовтні одному магазину буде встановлено ліміт виходячи з оборотів за березень — травень 2012 року, а для іншого — за грудень 2011 року — лютий 2012 року.
5. Періодичність перегляду ліміту — на розсуд підприємства . Тут підприємство також має право діяти на свій розсуд — Положення № 637 не зобов’язує підприємства переглядати ліміти кас та періодичність цього. Тому підприємство може переглядати ліміти лише за власним бажанням (лист НБУ від 19.05.06 р. № 11-113/1903-5427). Підставою для такого перегляду можуть бути зміна законодавства України, фактори об’єктивного характеру: зміни в надходженнях та витратах готівки, зміни внутрішнього трудового розпорядку (графіків змінності) тощо (п. 5.12 Положення № 637).
Перегляд ліміту каси — це право, а не обов’язок підприємства навіть при значних змінах касових оборотів. Виняток — підприємства, що починають свою діяльність (вони зобов’язані у двотижневий строк після закінчення перших 3 місяців роботи переглянути ліміт з урахуванням фактичних показників діяльності підприємства за цей період).
Немає в Положенні № 637 і вимоги про одночасну зміну всіх установлених підприємством лімітів. Підприємство має право змінити ліміт лише в окремо вибраній ним касі (відокремленому підрозділі), склавши для неї новий Розрахунок та наказ про затвердження такого нового ліміту.
6. Розрахунок ліміту для підрозділу, що відкривається, — за прогнозними розрахунками. Для філії, що відкривається, при встановленні ліміту, на наш погляд, підприємство може скористатися нормами абзацу третього п. 5.2 Положення № 637 і встановити їй на перші три місяці роботи прогнозний ліміт каси (хоча прямо з п. 5.2 це й не випливає). Після закінчення цього строку ліміт слід переглянути з урахуванням фактичних показників касових оборотів підрозділу.
Як бачимо, Положенням № 637 багато які питання щодо встановлення ліміту віддано на відкуп підприємству.
Пам’ятайте: якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому випадку вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня та не здана підприємством згідно з вимогами Положення № 637, вважається понадлімітною (п. 5.8 Положення № 637).
Таблиця 3. Способи інкасації виручки, отриманої у структурному підрозділі
| Характеристика | Місцезнаходження відокремленого підрозділу | Варіанти інкасування виручки | Послідовність інкасування | Документальне оформлення | Бухгалтерський запис |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Каса без РРО | В одному населеному пункті з підприємством | 1. До банку працівником підрозділу | 1. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку інкасуватиме, та передає готівку працівнику | ВКО(1) в підрозділі | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П(2) |
| 2. Готівку передано до банку (внесено до комплексу самообслуговування) | Квитанція до прибуткового документа банку (чек банкомата і квитанція) | Дт 333/банк — | |||
| 3. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/банк | |||
| 3. До каси підприємства | 1. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку інкасуватиме, та передає готівку працівнику | ВКО(1) в підрозділі | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П | ||
| 2. Готівка надійшла до каси підприємства | ПКО(4) в касі підприємства; для працівника відокремленого підрозділу — квитанція до такого ПКО | Дт 301/ГК — Кт 333/П. І. Б. працівника | |||
| 4. Через службу інкасації | 1. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку інкасуватиме, і складає супровідну відомість до сумки з готівковою виручкою (готівкою) та передає готівку інкасатору | ВКО(5) в підрозділі, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою (готівкою) | Дт 333/служба інкасації — Кт 301/П | ||
| 2. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/служба інкасації | |||
| У різних населених пунктах з підприємством або в одному, але на значній відстані | Можна використовувати варіанти 1, 2 і 4. Послідовність дій, документи, що оформляються, та бухгалтерські записи аналогічні описаним вище | ||||
| РРО
| В одному населеному пункті з підприємством | 1. До банку працівником підрозділу або 2. Працівником через комплекс самообслуговування | 1. Касир РРО суму, яку інкасуватиме, виймає зі скриньки РРО та передає працівнику, котрий її інкасує | У РРО — операція «службова видача»; відомість інкасування (у довільній формі чи інший аналогічний за призначенням документ) | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П/РРО |
| 2. Готівку передано до банку (внесено до комплексу самообслуговування) | Квитанція до прибуткового документа банку (чек банкомата і квитанція) | Дт 333/банк — Кт 333/П. І. Б. працівника(3) | |||
| 3. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/банк | |||
| 3. До каси підприємства | 1. Касир виймає зі скриньки РРО суму, яку інкасуватиме, та передає працівнику, котрий її інкасує | У РРО — операція «службова видача»; відомість інкасування (у довільній формі чи інший аналогічний за призначенням документ) | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П/РРО | ||
| 2. Готівка надійшла до каси підприємства | ПКО(4) в касі підприємства; для працівника відокремленого підрозділу — квитанція до такого ПКО | Дт 301/ГК — Кт 333/П. І. Б. працівника | |||
| 4. Через службу інкасації | 1. Касир РРО суму, яку інкасуватиме, виймає зі скриньки РРО та передає її інкасатору за складеною супровідною відомістю до сумки з готівковою виручкою (готівкою) | У РРО — операція «службова видача», супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою (готівкою) | Дт 333/служба інкасації — Кт 301/П/РРО | ||
| 2. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/служба інкасації | |||
| У різних населених пунктах із підприємством або в одному, але на значній відстані | Можна використовувати варіанти 1, 2 і 4. Послідовність дій, документи, що оформляються, та бухгалтерські записи аналогічні описаним вище | ||||
| Каса + РРО | В одному населеному пункті з підприємством | 1. До банку працівником підрозділу або 2. Працівником через комплекс самообслуговування | 1. Касир РРО суму, яку інкасуватиме, виймає зі скриньки РРО та передає її до каси підрозділу | У РРО — операція «службова видача»; ПКО(4) в касі підрозділу (квитанцію віддаємо касиру РРО) | Дт 301/П — Кт 301/П/РРО |
| 2. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку інкасуватиме, та передає готівку працівнику | ВКО(1) в підрозділі | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П | |||
| 3. Готівку передано до банку (унесено до комплексу самообслуговування) | Квитанція до прибуткового документа банку (чек банкомата і квитанція) | Дт 333/банк — Кт 333/П. І. Б. працівника(3) | |||
| 4. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/банк | |||
| 3. До каси підприємства | 1. Касир РРО суму, яку інкасуватиме, виймає зі скриньки РРО та передає її до каси підрозділу | У РРО — операція «службова видача»; ПКО(4) в касі підрозділу (квитанцію віддаємо касиру РРО) | Дт 301/П — Кт 301/П/РРО | ||
| 2. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку передаватиме до каси підприємства, та передає готівку працівнику | ВКО(1) в підрозділі | Дт 333/П. І. Б. працівника — Кт 301/П | |||
| 3. Готівка надійшла до каси підприємства | ПКО(4) в касі підприємства; для працівника відокремленого підрозділу — квитанція до такого ПКО | Дт 301/ГК — Кт 333/П. І. Б. працівника | |||
| 4. Через службу інкасації | 1. Касир РРО суму, яку інкасуватиме, виймає зі скриньки РРО та передає її до каси підрозділу | У РРО — операція «службова видача»; ПКО в касі підрозділу (квитанцію віддаємо касиру РРО) | Дт 301/П — Кт 301/П/РРО | ||
| 2. Касир підрозділу виписує ВКО на суму, яку інкасуватиме, і складає супровідну відомість до сумки з готівковою виручкою (готівкою) та передає готівку інкасатору | ВКО(5) в підрозділі, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою (готівкою) | Дт 333/служба інкасації — Кт 301/П | |||
| 3. Готівка надійшла на поточний рахунок підприємства | Виписка банку | Дт 311 — Кт 333/служба інкасації | |||
| У різних населених пунктах з підприємством або в одному, але на значній відстані | Можна використовувати варіанти 1, 2 і 4. Послідовність дій, документи, що оформляються, та бухгалтерські записи аналогічні описаним вище | ||||
| (1) В абзаці п’ятому п. 3.10 Положення № 637 зазначено таке: «…у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється». Однак при заповненні ВКО на суму виручки, що інкасується, ми радимо заповнювати всі поля ВКО, у тому числі поле «Одержав», оскільки це підтвердить, що працівник отримав на інкасування саме суму, зазначену у ВКО. А залишати незаповненим у ВКО поле «Одержав» можна, якщо до такого ВКО додається документ-підстава, наприклад, копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою). (2) У бухгалтерському обліку для обліку готівки в кожній касі доцільно відкрити окремі субрахунки, наприклад, такі: 301/ГК «Головна каса підприємства в національній валюті»; 301/П «Каса в національній валюті в підрозділі № 1»; 301/П/РРО «РРО в підрозділі № 1». (3) Цей бухгалтерський запис можна не здійснювати. Однак він необхідний для контролю за зарахуванням коштів на банківський рахунок підприємства. (4) Хоча з абзацу п’ятого п. 3.10 Положення № 637 можна зробити висновок, що при оприбуткуванні готівки в касі поле «Прийнято від» можна не заповнювати, ми вважаємо, що в цьому випадку потрібно заповнювати всі реквізити ПКО. Справа в тому, що складений у такому випадку ПКО підтверджує, що виручку з підрозділу працівником, зазначеному в цьому полі, доставлено до каси підприємства. Для самого працівника, який доставляв виручку до каси, квитанція до такого ПКО підтвердить факт доставки готівки до каси в повній сумі. Аналогічно діємо і при переміщенні готівки зі скриньки РРО до каси підрозділу. (5) У цьому випадку поле «Одержав» можна не заповнювати, керуючись абзацом п’ятим п. 3.10 Положення № 637. | |||||
Використані документи і скорочення Теми тижня
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
Інструкція № 45 — Інструкція з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 14.02.07 р. № 45.
Порядок застосування РРО — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
Методичні рекомендації № 210 — Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань додержання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджені наказом ДПАУ від 23.04.09 р. № 210.
ПКО — прибутковий касовий ордер.
ВКО — видатковий касовий ордер.
