Робота сторожа не належить до багатозмінного режиму
Колективним договором підприємства передбачено встановлення доплати за роботу у вечірній час у розмірі 20 % тарифної ставки (окладу) працівникам, які працюють при багатозмінному режимі.
Працюю сторожем. Чи повинні мені доплачувати за роботу у вечірній час, а також за роботу у вихідні дні (неділю)?
(Вінницька обл.)
Згідно зі ст. 58 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, установленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Для працівників, які працюють у змінах, адміністрація підприємства за погодженням із профспілковим комітетом підприємства встановлює графіки змінності.
Рівномірність переходу працівників у змінах означає, що перехід з однієї зміни до іншої, як правило, має відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності.
Так, у разі коли на підприємстві використовується п’ятиденний 4-бригадний графік змінності, після п’яти днів роботи в одній зміні бригада (працівник) отримує безперервний відпочинок та переходить до іншої зміни.
На практиці, як правило, при використанні графіків змінності застосовують прямий порядок переходу працівників за змінами (при двозмінному режимі роботи з першої зміни працівник переходить до другої, а потім — до першої; при тризмінному режимі — з першої зміни працівник переходить до другої, а потім — до третьої:
I → II → III → I).
Такий режим роботи називається багатозмінним. Отже, багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві та більше змін; тривалість кожної з них має бути не менше встановленої законодавством тривалості робочого дня.
Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлено перерву між змінами тривалістю не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
У випадку, описаному в запитанні, роботу сторожа не можна віднести до багатозмінного режиму. Це робота працівників за відповідним графіком виходу на роботу. Тому й доплату за роботу у вечірню зміну, передбачену для працівників, які працюють при багатозмінному режимі, зазначеним вище працівникам не встановлюють.
Що стосується оплати роботи у вихідні дні, то згідно зі ст. 67 КЗпП при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. Загальним вихідним днем відповідно до зазначеної вище статті є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо його не визначено законодавством, установлюється графіком роботи підприємства і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.
Водночас згідно зі ст. 69 КЗпП на підприємствах, зупинення роботи на яких неможливе за виробничо-технічними умовами, вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіка роботи (змінності), що затверджується власником чи уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства. При цьому не обов’язково, щоб один з них припадав на загальний вихідний день (неділю).
Таким чином, слід ураховувати, що під «вихідним днем» розуміють не загальний вихідний день (неділю), а вихідний день працівника, установлений йому на підприємстві згідно з чинним законодавством.
Неля СИНЬКО,
начальник відділу з питань
оплати праці Мінсоцполітики
