Теми статей
Обрати теми

Щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних

Редакція БТ
Лист від 28.03.2013 р. № 7454/7/15-33-17-04

ЯКІ ЕЛЕКТРОННІ
ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ

реєструвати в ЄРПН
та хто їх має підписувати:
точка зору ДПСУ

Лист Державної податкової служби України від 04.03.13 р. № 3341/6/15-3115

Лист Державної податкової служби України від 28.03.13 р. № 7454/7/15-33-17-04

«Щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних»

 

У листах, що коментуються, податківці роз’яснили порядок ре-єстрації податкових накладних (ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

1. Реєстрація електронних ПН у ЄРПН. У листі від 28.03.13 р. № 7454/7/15-33-17-04 (далі — лист № 7454) податківці зробили досить несподіваний висновок.

Так, розглядаючи питання щодо необхідності реєстрації всіх ПН, складених у електронній формі, в ЄРПН, податківці вказали, що положення п. 201.10 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) про необхідність реєстрації у ЄРПН усіх ПН застосовуються з урахуванням положень п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, а саме, з 01.01.12 р. реєстрації підлягають ПН:

— у яких сума ПДВ становить понад 10 тис. грн.;

— при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, незалежно від суми ПДВ.

Крім цього, відповідно до п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246), не підлягають реєстрації ПН, які не видаються покупцю.

Тобто податківці поширюють норми п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ на ПН, складені в електронній формі. А це означає, що ПН, складені в електронній формі, на поставку вітчизняних не підакцизних товарів не потрібно реєструвати в ЄРПН, якщо сума ПДВ у такій ПН не перевищує 10 тис. грн.

Сподіваємось, що, роблячи такі висновки, податківці свідомо не згадали про п.п. «б» п. 201.1 ПКУ. Нагадаємо, що у цьому підпункті передбачено можливість складання ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (ЕЦП) та умови реєстрації ПН у ЄРПН. Ця норма з’явилась у ПКУ пізніше ніж п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Крім того, її можна розглядати як спеціальну норму, передбачену для електронних ПН. Тому виходячи із загальних правил застосування законодавства пріоритет має надаватись новим та спеціальним нормам.

Напевно, у листі № 7454 податківці віддали пріоритет нормам п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ як таким, що трактують обов’язки платника податку більш лояльно. Такий підхід теж має право на існування виходячи із принципу правомірності рішень платника у випадку, якщо норми закону припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників (п.п. 4.1.4 ПКУ).

2. Підписування ПН. Пославшись у листах, що коментуються, на п. 5 Порядку № 1246, податківці зробили висновок, що ЕЦП, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю ПН при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН.

З такими вимогами податківців ми не можемо погодитись.

Ні ПКУ, ні Порядок № 1246, ні Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379 (далі — Порядок № 1379), не вимагають від платника податку оформлювати ЕЦП для кожної особи, яку уповноважено виписувати ПН.

Щоб впевнитися у цьому, слід звернути увагу на те, що в п. 201.1 ПКУ і п. 16 Порядку № 1379 йдеться про те, що ПН підписується особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюється печаткою такого платника податку — продавця. Тобто про надання повноважень складати ПН від імені платника ПДВ та ставити свій підпис на ПН. Такі повноваження можуть надаватись керівнику підприємства, головному бухгалтеру, менеджеру, бухгалтеру, продавцю тощо.

У п. 1 Порядку № 1379 йдеться про делегування філії або структурному підрозділу права виписки ПН. Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити орган ДПС. Для реалізації делегованих повноважень керівник підприємства чи керівник філії теж уповноважує працівників такої філії (фізичних осіб) складати та підписувати ПН від імені філії*.

Для того щоб надати можливість філії напряму (без залучення керівника чи головного бухгалтера підприємства) реєструвати ПН у ЄРПН, у п. 5 Порядку № 1246 передбачено, що для делегування права підпису ПН іншій посадовій особі продавець отримує засоби ЕЦП для такої особи та подає посилені сертифікати ЕЦП до органу ДПС. У такій ситуації вимога про отримання ЕЦП для особи, яка зможе реєструвати ПН у ЄРПН, цілком виправдана.

А от у ситуації, коли право виписувати ПН надано кільком працівникам «звичайного» платника ПДВ (наприклад, продавцям у супермаркеті), вимоги про обов’язкове оформлення ЕЦП для таких продавців та про те, що саме кожен з таких продавців самостійно повинен реєструвати складені ним ПН у ЄРПН, виглядають занадто фіскально та не сприяють спрощенню ведення бізнесу.

Незрозуміло, чому директор, який має право представляти інтереси юрособи і підписувати угоди від імені юрособи, не може підписати своїм ЕЦП, як це передбачено у абз. 2 п. 5 Порядку № 1246, електронну копію ПН, складеної на паперових носіях працівником підприємства. Адже жодних вказівок про те, що при цьому ПН має бути складена та підписана самим керівником підприємства, там немає.

У цій ситуації про правило правомірності рішень платника із п.п. 4.1.4 ПКУ податківці чомусь «забули».

Обійти такі безглузді вимоги податківців, звичайно, можна. Для цього платник ПДВ має оформити ЕЦП для кожного із продавців (можна скористатись безкоштовними послугами центрів сертифікації ключів ДПСУ), а потім носії таких ЕЦП передати особі, на яку покладено обов’язок щодо реєстрації ПН у ЄРПН. З точки зору користувачів ЄРПН виглядатиме, що такі ПН реєструють самі продавці. Але таке використання чужих ЕЦП, звісно, не відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.03 р. № 852-IV, яка зобов’язує підписувача зберігати ЕЦП у таємниці (щоб не допустити несанкціонованого використання ЕЦП на інші цілі).

У будь-якому випадку покупець може захистити право на податковий кредит за ПН, яка «неправильно» зареєстрована в ЄРПН, шляхом подання скарги на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ). Але такий підхід додасть лише зайвого клопоту покупцю, продавцю та податківцям, а додаткових надходжень бюджет не отримає.

Сподіваємось, що податківці не будуть використовувати «невдалі» формулювання Порядку № 1246 для того, щоб наповнювати бюджет за рахунок «вирізання» з податкового кредиту ПН, які складені однією особою, а зареєстровані в ЄРПН — іншою.

 

Микола ШПАКОВИЧ

 

* Нагадаємо, що згідно з п. 1 Порядку № 1379 при складанні ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в ПН зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі