ЗБІР ЗА СПЕЦВОДОКОРИСТУВАННЯ:
нюанси звітування за I квартал 2013 року
Порядок сплати збору за спецводокористування постійно вдосконалюється. Не стали винятком і минулий рік, а також початок поточного. Так, зокрема, у минулому році було змінено правила сплати за воду, що використовується для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, а з початку цього року — збільшено розмір ставок збору та вдосконалено форму звітності.
І хоча ці вдосконалення кардинально не змінили механізму стягнення цього податку, ураховувати їх при поданні квартальної звітності мають усі суб’єкти господарювання.
Тому в цій статті розглянемо особливості, які слід ураховувати водокористувачам при складанні звітності за I квартал 2013 року.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua
Платники збору
Платниками збору за спеціальне використання води (далі — збір за спецводокористування) вважаються водокористувачі, тобто суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ*), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які (п. 323.1 ПКУ):
— використовують воду, отриману шляхом забору з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі);
— використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
* Звертаємо увагу, що бюджетні установи відповідно до пп. 323.1 та 326.13 ПКУ виступають платниками цього збору лише у випадку, якщо вони використають воду для господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. У такому випадку збір сплачується на загальних підставах з усього обсягу використаної води.
Платниками збору за спецводокристування виступають, в тому числі, і єдиноподатники — як юридичні, так і фізичні особи, оскільки у переліку податків і зборів, від сплати яких звільнені єдиноподатники (наведений у п. 297.1 ПКУ), збір за спецводокористування не вказаний.
Водночас сплачувати збір за спецводокористування і подавати звітність суб’єкти господарювання, які віднесені до таких платників відповідно до п. 323.1 ПКУ та використовують воду в своїй діяльності, будуть не завжди, а лише у випадку коли вони отримують воду від первинних водокористувачів на підставі договору на поставку води (абз. 2 п. 326.2 ПКУ).
Якщо ж вода отримується без такого договору, то платником збору за спецводокористування є постачальник води, а не водокористувач. Це підтверджують і податківці в консультаціях, наведених у ЄБПЗ (розд. 270.01). Отже за воду, яка використовується без договору на постачання води, суб’єкт господарювання не буде сплачувати збір за спецводокористування (його сплачує постачальник води).
При цьому слід враховувати, що наявність договору — обов’язкова, але недостатня умова для того, щоб у водокористувача, який має укладений договір на постачання води, виник обов’язок щодо сплати збору. Пояснюється це тим, що відповідно до п. 323.2, п.п. 324.4.1 ПКУ юрособи та підприємці, у тому числі платники єдиного податку, які використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб**, не повинні сплачувати збір за спецводокористування. Тому вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно з договором на водопостачання, але використовують воду виключно на задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не сплачують цей збір.
** Санітарно-гігієнічні потреби — це використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 323.2 ПКУ).
Звертаємо увагу також на те, що при передачі приміщення в оренду орендодавець, який має укладений договір на поставку води, виступатиме платником збору за спецводокористування, якщо він або орендар використовуватиме воду на інші цілі (не лише для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб). Тобто якщо орендар використовує воду на інші цілі (наприклад, виробничі), то сплачувати збір має орендодавець, який уклав договір на поставку води. При цьому немає значення на які сам цілі орендодавець використовує воду. З цим погоджуються і податківці в УПК № 1180***.
*** Див. ком. «Збір за спецводокористування: правила сплати при оренді приміщень — лояльна позиція ДПСУ» // «БТ», 2013, № 1, с. 5.
Якщо орендодавець бажає взагалі уникнути сплати збору за спецводокористування, навіть коли вода орендарем використовується не лише для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, а й на інші цілі, то йому необхідно попіклуватися про те, щоб договір на поставку води з постачальником води уклав орендар. У такому разі орендодавець, використовуючи воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, звільнятиметься від сплати збору, а орендар, маючи договір на поставку води, буде сплачувати збір за весь обсяг використаної ним води в орендованому приміщенні. Такий підхід підтримують також податківці у консультації, наведеній у розд. 270.01 ЄБПЗ.
Ставки збору
Ставки збору за спецводокористування встановлені у ст. 325 ПКУ. Але використовувати їх при запов-ненні звітності слід з урахуванням того, що на початку цього року Законом № 5503* були внесені зміни до ПКУ, відповідно до яких були переглянуті розміри ставок деяких податків і зборів, зокрема, ставки збору за спецводокористання (вони були збільшені в середньому на 9,4 %).
* Див. ком. «Податковий кодекс: новорічні корективи» // «БТ», 2013, № 2, с. 30.
Закон № 5503 опубліковано 04.01.13 р., а отже, він набрав чинності саме з цієї дати, незважаючи на те, що у п. 1 розд. II цього Закону передбачено, що він набирає чинності з 01.01.13 р. Тому обчислювати податкові зобов’язання за I квартал потрібно:
— з 01.01.13 р. по 03.01.13 р. включно за старими ставками, тобто тими, що діяли у 2012 році;
— з 04.01.13 р. і надалі — за новими, які визначені Законом № 5503.
У зв’язку із такими змінами виникає запитання: як визначити обсяг води, використаний окремо за кожен із таких періодів?
Безумовно, якщо підприємство веде щоденний облік використання води, то можна скористатись даними такого обліку. Якщо ж такого обліку немає, то, на наш погляд, можна розбити обсяг води, використаної у січні, пропорційно кількості календарних днів у кожному із періодів (3 та 28). Для цього місячний обсяг використаної води у першому випадку слід помножити на коефіцієнт 3 : 31, а у другому — на коефіцієнт 28 : 31.
Варто також пам’ятати, що розміри ставок збору залежать від джерела водопостачання. Так, наприклад, якщо вода використовується із змішаних джерел водопостачання, то використовується ставка збору, встановлена для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.
При цьому оскільки вода, яка надходить водокористувачу із змішаних джерел, сформована із різних водних потоків, то, розраховуючи збір, суб’єкту господарювання потрібно, перш за все, розподілити об’єм використаної води із такого джерела на воду з джерел, що сформували це джерело.
Порядок такого розподілу встановлено у п. 326.3 ПКУ: водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, мають здійснювати такий розподіл спираючись на співвідношення, у якому формується змішане джерело. Знайти таке співвідношення водокористувачі можуть у дозволах на спеціальне використання води та/або у договорах на поставку води.
Якщо таке співвідношення не зазначено ні в договорі на поставку води, ні в дозволі на спецводокористування, то для розподілу води, отриманої із змішаного джерела, суб’єкту господарювання доведеться орієнтуватися на усереднене співвідношення, у якому формується змішане джерело. Таке усереднене співвідношення платник збору може дізнатися в місцевих органах ДПС, які отримують таку інформацію для використання у своїй роботі від водопостачальників.
При цьому, на наш погляд, розраховувати розмір збору потрібно окремо для кожного джерела, що входить до змішаного джерела, застосувавши відповідні ставки збору. Тобто у декларації платник повинен відобразити кожне джерело, з якого сформовано змішане джерело, так, наче він отримував воду не з одного змішаного джерела, а з кожного джерела окремо (п. 325.12 ПКУ).
Податківці на місцях з цього приводу мають дещо іншу думку. Вони наполягають на тому, що співвідношення, у якому формується змішане джерело, варто застосовувати не до обсягів отриманої води із змішаного джерела, а при визначенні ставки збору. Тому в декларації платник збору, на їх погляд, має відобразити отримання води із змішаного джерела як з одного водного об’єкта, а ставку збору він має визначити самостійно як середньозважену ставку збору по змішаному джерелу, у тому співвідношенні, в якому сформовано таке змішане джерело.
Ліміти використання води
Як і в попередні роки, на 2013 рік не передбачено встановлення окремих лімітів для спеціального використання води для виробництва напоїв. Тому виробники напоїв у 2013 році, як і раніше, можуть визначити такі ліміти самостійно (на власний розсуд) у межах загального ліміту, передбаченого для конкретного джерела.
Розрахувати такі ліміти, на наш погляд, доречно за методикою, запропонованою податківцями у листі від 29.05.08 р. № 10916/7/15-0817**, в якому вказано, що ліміт слід розраховувати виходячи з питомої ваги обсягів води, використаної на виробництво напоїв, у загальному обсязі всієї використаної води. Так, наприклад, якщо за звітний період (I квартал) при загальному споживанні води 400 куб. м на виробництво напоїв використано 80 куб. м, а загальний річний ліміт установлено в розмірі 1400 куб. м, то за рекомендаціями податківців річний ліміт використання води на виробництво напоїв слід установити в розмірі 280 куб. м (80 : 400 х 1400).
** І хоча цей лист був виданий до прийняття ПКУ, за відсутності іншого способу визначення ліміту застосування рекомендації цього листа, на наш погляд, є цілком прийнятними.
Подання звітності
Для декларування нарахованих сум збору за спецводокористування Мінфін наказом від 21.12.12 р. № 1403* затвердив нові форми:
1) Податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води — декларація з водозбору;
2) Податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики — декларація для гідроенергетики;
3) Податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства, стоянкових та службово-допоміжних суден, та експлуатації водних шляхів річки Дунай) — декларація для водного транспорту.
* Див. Калейдоскоп документів «Затверджено нові форми декларацій з водозбору» // «БТ», 2013, № 5, с. 9.
Крім цих форм податкових декларацій, Мінфін затвердив також і нові форми перерахунків податкових зобов’язань, які суб’єкти господарювання мають подавати у разі уточнення податкових зобов’язань.
Основна відмінність нових форм декларацій з водозбору від старих, що були затверджені наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1009, полягає в тому, що було дещо змінено правила заповнення гр. 9, 10 та 11.
Так, зокрема у старих формах декларацій з водозбору розмір нарахованих податкових зобов’язань визначається у гр. 9, а потім розподіляється між державним і місцевим бюджетами у гр. 10 та 11. При цьому розподіл нарахованої суми збору між графами здійснюється в такій пропорції: за воду, використану з водних об’єктів загальнодержавного значення, — розподіляється між гр. 10 і 11 порівну (50 % на 50 %), а при використанні водних об’єктів місцевого значення — весь збір (100 %) вказувався у гр. 11. Сплачується цей збір по-іншому: без урахування розподілу на відповідні рахунки, відкриті в органах Держказначайства (розподіляло отримані кошти між бюджетами Держказначейство самостійно).
У новій же формі реалізовано дещо інший підхід до нарахування зобов’язань. Відповідно до цього підходу спочатку суб’єкт господарювання, користуючись формулами, наведеними у гр. 10 та 11, має розрахувати розмір збору, що спрямовується окремо до державного (гр. 10) і окремо до місцевого бюджету (гр. 11), а потім шляхом сумування цих показників визначити загальну суму нарахованого податку. Таке нововведення дає змогу уникнути розбіжності між правилами розподілу збору між бюджетами і механізмом перерахування податку, що існував раніше.
Тобто сума збору за воду, використану з водних об’єктів загальнодержавного значення, буде вказана у гр. 10 (а не як раніше розподілятися між гр. 10 та 11), а з водних об’єктів місцевого значення — у гр. 11 (раніше в цій графі відображався збір, як за воду, використану з об’єктів місцевого значення, так і 50 % суми збору за воду, використану з об’єктів загальнодержавного значення).
Звертаємо увагу, що наказ, яким затверджено нові форми звітності з спецводокористування, набрав чинності 01.02.13 р., тобто у I кварталі 2013 року. Враховуючи це, а також те, що відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, наступний за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, а до цього моменту діють колишні форми декларацій (розрахунків), виходить, що нові форми звітності зі збору за спецводокористування слід використовувати лише зі звітності за II квартал 2013 року.
Водночас податківці в своїх роз’ясненнях, які були надані в березні, з цього приводу висловлювали іншу думку. Так, у консультації, наведеній у журналі «ВПСУ», 2013, № 11, с. 30, вони наполягали на тому, що нову форму звітності зі збору за спецводокористування водокористувачі мають подавати вперше за I квартал 2013 року, ігноруючи положення п. 46.6 ПКУ, що є звичайною практикою податківців.
Але на початку квітня їх позиція щодо першого звітного періоду, за який подається нова декларація з водозбору, змінилася*. І податківці, дотримуючись букви закону, зробили висновок, що вперше нову форму декларації слід подавати, як того вимагає п. 46.6 ПКУ, за II квартал 2013 року.
* Така інформація наведена на офіційному сайті ДПСУ у розділі «Новини» (http://sts.gov.ua/tsentralniy-ofis-z-obslugo/novini/89994.html).
Тобто за I квартал 2013 року водокористувачі подають декларації з водозбору за старою формою, що діяла у 2012 році. Про порядок заповнення звітності з спецводокристування за старою формою див. консультацію «Збір за спецводокористування: як відзвітувати за I квартал 2012 року» // «БТ», 2012, № 15, с. 31.
Заповнюючи стару форми декларації, слід враховувати, що у січні 2013 року, як було сказано раніше, було змінено розмір ставок збору, а тому, як вказали податківці у листі від 28.01.13 р. № 1947/7/15-2117, заповнювати податкові декларації за I квартал 2013 року слід з урахуванням таких особливостей:
1) при заповненні декларації з водозбору рекомендовано відображати дані двома окремими рядками, з відповідною приміткою у цих рядках:
— у першому рядку «з 01.01.2013 по 03.01.2013 включно», в якому розмір збору слід обчислювати за ставками, що діяли у 2012 році (старими ставками);
— у другому «з 04.01.2013 по 31.03.2013 включно», де розраховують розмір збору за новими ставками, встановленими Законом № 5503;
2) при заповненні декларації для гідроенергетики вони радять подавати дві звітні декларації з цього збору:
— одну декларацію за період «з 01.01.2013 по 03.01.2013 включно», де слід відображати розмір збору за старими ставками;
— другу декларацію за період «з 04.01.2013 по 31.03.2013 включно», де відображають збір за новими ставками.
При цьому, щоб відрізнити, в якій декларації збір розрахований за старими ставками, а в якій — за новими, в заголовку декларації, в якій здійснюється розрахунок збору за новою ставкою, слід зазначити «з 04.01.2013».
Нагадаємо, що подаються декларації зі збору за спецводокористування щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, до органу ДПС за місцем податкової реєстрації платника збору. За I квартал 2013 року її слід подати не пізніше 13.05.13 р.** Це не стосується лише декларації для водного транспорту: вона за I квартал не подається і збір за спецводокористування для потреб водного транспорту не сплачується (пп. 328.3 та 328.4 ПКУ). Таку декларацію вперше у календарному році подають за півріччя.
** У розпорядженні КМУ від 19.12.12 р. № 1043-р рекомендовано перенести робочі дні з п’ятниць 3 та 10 травня на суботи 18 травня та 1 червня відповідно. Тому останнім днем подання звітності за I квартал буде 13.05.13 р.
Одночасно з поданням декларації з водозбору до податкового органу подаються також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води ф. № 2-ТП (водгосп) (п. 328.7 ПКУ).
Сплачується збір протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання декларації, за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 328.4 ПКУ). За I квартал сплатити збір слід не пізніше 20.05.13 р.
На цьому все. Сподіваємося, що цієї інформації буде достатньо, щоб ви, шановні читачі, змогли без перешкод відзвітувати за I квартал 2013 року.
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.12 р. № 5503-VI.
УПК № 1180 — Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.12 р. № 1180.
«ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ: www.sts.gov.ua
