Теми статей
Обрати теми

Утилізація транспортних засобів та утилізаційний екоподаток

Стаття

УТИЛІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

та утилізаційний екоподаток

 

Проблема утилізації старих автотранспортних засобів, якими на сьогодні переповнені автостради, давно обговорюється спільнотою. Але якихось конкретних дій в цьому напрямку довгий час не відбувалося.

І ось на початку серпня Президент України нарешті підписав (прийняті Верховною Радою ще на початку липня) два закони, якими встановлено правила утилізації транспортних засобів та механізм сплати екологічного податку за здійснення таких перетворень.

У сьогоднішній публікації детально розглянемо процедуру утилізації транспортних засобів та проаналізуємо, як запровадження такого механізму вплине на суб’єктів господарювання та звичайних громадян-автолюбителів.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua

 

Що таке утилізація ТЗ

Автомобілі, як і будь-які предмети, з часом втрачають свої споживчі властивості, а отже, стають непридатними для використання. Такі предмети вилучаються із використання і підлягають знищенню (утилізації).

До сьогодні утилізація ТЗ проходила в хаотичному порядку, без будь-якого контролю та державного регулювання. Це призводило до забруднення навколишнього природного середовища, унеможливлювало облік наявних у використанні ТЗ (більшість ТЗ, що передавалися на переробку, зазвичай не знімалися з обліку в ДАІ).

Законом про утилізацію ТЗ (набрав чинності 08.08.13 р.) законодавець урегулював правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної з утилізацією ТЗ на території України.

Так, відповідно до п. 8 ст. 1 Закону про утилізацію ТЗ утилізація ТЗ  це комплекс робіт з приймання, зберігання, перевезення, демонтажу та розбирання ТЗ на складові частини та елементи і сортування з метою подальшої їх утилізації відповідно до вимог законодавства про відходи.

Підлягають утилізації лише колісні ТЗ, які класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД (див. табл.1)

 

Таблиця 1. ТЗ, що підлягають утилізації

ТЗ, що підлягають утилізації

Товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД

1. Моторні ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (автобуси)

8702

2. Легкові автомобілі

8703

3. Інші моторні ТЗ, призначені для перевезення людей (крім ТЗ товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі

4. Моторні ТЗ для перевезення вантажів (вантажні автомобілі)

8704

5. Моторні ТЗ спеціального призначення, наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів

8705

 

ТЗ, що не потрапили до цього переліку (трактори, ТЗ вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди, а також причепи та напівпричепи та інші несамохідні ТЗ) утилізації за правилами, визначеними Законом про утилізацію ТЗ, не підлягають.

Процес утилізації ТЗ здійснюється у два етапи:

1 етап. Приймання ТЗ. На цьому етапі власники ТЗ передають ТЗ на утилізацію до спеціально створених пунктів приймання ТЗ. Такі пункти у процесі утилізації виконують транзитну функцію, оскільки не здійснюють жодних функціональних дій (перетворень) отриманих ТЗ, а лише збирають їх та зберігають для передачі на розбирання до спеціально створених пунктів (пункти розбирання).

2 етап. Розбирання ТЗ. Після того як ТЗ надходять до пунктів розбирання, відбувається безпосередня утилізація ТЗ, а саме:

— усуваються з ТЗ небезпечні елементи і речовини, у тому числі рідини та гази;

— знімаються з ТЗ елементи обладнання та частини, придатні до повторного використання;

— сортуються складові частини та елементи розібраного ТЗ для повторного використання, переробки та утилізації.

Що стосується передавання ТЗ на утилізацію, то перш за все слід зазначити, що на сьогодні не визначено жодних вимог (нормативів, правил тощо) для ТЗ, при виконанні яких вони мають обов’язково передаватися на утилізацію. А отже, передача ТЗ на утилізацію є не обов’язком, а правом власника такого агрегату, яке він може реалізувати виходячи з технічного стану свого ТЗ.

 

Суб’єкти, які здійснюють утилізацію ТЗ

Утилізувати ТЗ мають право суб’єкти господарювання, які зареєстровані в установленому законом порядку та здійснюють такі види діяльності (п. 1 ст. 2 Закону про утилізацію ТЗ):

— приймання ТЗ на утилізацію;

та/або

— розбирання ТЗ, що утилізуються, з дотриманням вимог законодавства про відходи.

Із цього випливає, що суб’єкт господарювання, який має намір надавати послуги з утилізації ТЗ, має право вибирати, яким саме видом діяльності він буде займатися:

1) прийманням ТЗ на утилізацію — створити пункт приймання;

2) розбиранням ТЗ — створити пункт розбирання;

3) обома видами діяльності одночасно — створити і пункт приймання, і пункт розбирання ТЗ.

Крім цих двох видів діяльності, суб’єкти господарювання, які мають намір надавати послуги з утилізації ТЗ (здійснюють прийом та/або розбирання ТЗ), можуть одночасно з цим займатися й іншими видами діяльності, якщо це не заборонено законом (п. 3 ст. 2 Закону про утилізацію ТЗ).

Щоб займатися утилізацією ТЗ, не потрібно отримувати якихось спеціальних дозвільних документів (дозволів чи ліцензій). Достатньо дотримуватися вимог щодо облаш-тування пунктів приймання і розбирання ТЗ, у яких здійснюватимуться операції з утилізації ТЗ. Перелік таких вимог наведено у ст. 3 та 4 Закону про утилізацію ТЗ (див. табл. 2).

 

Таблиця 2. Вимоги до пунктів утилізації ТЗ

Об’єкт

Вимоги

1

2

Пункт приймання

1) наявність спеціально відведених та відповідно обладнаних місць (майданчиків, складських приміщень) для приймання та зберігання ТЗ, які вкриті неруйнівним і непроникним для небезпечних речовин матеріалом (асфальтом, бетоном, керамзитобетоном, полімербетоном) та облаштовані ливневою каналізацією

2) розташування на облаштованій для здійснення прийому ТЗ земельній ділянці площею не менш як 500 м2

3) забезпечити приймання, складування та зберігання ТЗ так, щоб унеможливити пошкодження їх компонентів та витікання технічних рідин

4) забезпечити доставку прийнятих на зберігання ТЗ до пунктів розбирання

5) реєстрація в Держреєстрі суб’єктів утилізації ТЗ(1)

Пункт розбирання

1) наявність спеціально відведених та відповідно обладнаних місць (майданчиків, складських приміщень)
для накопичення та зберігання ТЗ, які вкриті неруйнівним і непроникним для небезпечних речовин матеріалом (асфальтом, бетоном, керамзитобетоном, полімербетоном), облаштовані ливневою каналізацією

2) розташування на земельній ділянці площею не менш як 1000 м2, де знаходяться виробничі приміщення для розбирання на частини ТЗ

3) наявність складських приміщень, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією, засобами протипожежної безпеки, засобами індивідуального захисту персоналу, який працює з небезпечними відходами, та відповідними інструкціями з техніки безпеки

 

4) наявність спеціально відведених та відповідно обладнаних місць (майданчиків, складських приміщень) для зберігання небезпечних відходів, які повинні бути обладнані стаціонарними або пересувними вантажно-розвантажувальними механізмами

5) забезпечити утилізацію або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання ТЗ, самостійно або шляхом укладення договорів із суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або на право провадження діяльності, пов’язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, щодо утилізації або видалення відходів, що утворилися у процесі розбирання транспортних засобів

6) реєстрація в Держреєстрі суб’єктів утилізації ТЗ (1)

7) мати систему екологічного менеджменту, сертифіковану за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом

(1) Щоб зареєструватися у Держреєстрі суб’єктів утилізації ТЗ, слід подати (п. 4 ст. 5З Закону про утилізацію ТЗ): 1) заяву довільної форми (на бланку заявника); 2) відомості за підписом заявника про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності, власних або орендованих виробничих площ (приміщень) та професійних і кваліфікаційних рівнів керівників та працівників (кількість працівників, не може становити менше 5 осіб, без урахування керівників); 3) копію документа, що підтверджує наявність системи екологічного менеджменту; 4) перелік нормативно-методичної документації, що використовується при розбиранні ТЗ (два останні документи подають лише суб’єкти господарювання, які здійснюють розбирання ТЗ, що утилізуються).

 

Виняток становлять суб’єкти господарювання, які виробляють (виготовляють) ТЗ. Виробникам ТЗ відповідно до ст. 6 Закону про утилізацію ТЗ надано можливість взяти на себе зобов’язання забезпечити утилізацію ТЗ власного виробництва. Зауважимо що це лише право виробника ТЗ, а не обов’язок, тому тільки виробник ТЗ має вирішувати, слід йому займатися таким видом діяльності чи ні.

Наперед забігаючи, скажемо, що взяття на себе обов’язку щодо утилізації власновироблених ТЗ звільняє виробника ТЗ від сплати екоподатку за утилізацію ТЗ (детальніше див. розділ «Платники екоподатку» на с. 42), але при цьому змушує за власний рахунок самостійно або шляхом укладення договору з іншими суб’єктами господарювання (п. 9 ст. 6 Закону про утилізацію ТЗ):

— створити визначену у пп. 1 та 2 п. 9 ст. 6 Закону про утилізацію ТЗ кількість пунктів прийому та розбирання ТЗ, які були вироблені таким суб’єктом господарювання;

— приймати на утилізацію ТЗ, які були вироблені таким суб’єктом господарювання, в організованих ним пунктах прийому;

— доставляти ТЗ від пунктів прийому до пунктів розбирання;

— оприлюднювати інформацію про організовані таким суб’єктом господарювання пункти прийому та пункти розбирання в ЗМІ, у тому числі на своєму веб-сайті.

Тому перед тим, як приймати рішення про організацію утилізації власновироблених ТЗ, виробники ТЗ мають оцінити всі вигоди та ризики щодо здійснення такої діяльності.

Щоб виробник ТЗ міг займатися утилізацією ТЗ власного виробництва, він має не тільки дотримуватися вимог щодо створення об’єктів приймання та розбирання ТЗ (див. табл. 2 на с. 40), а й дотримуватися таких умов:

1) виробляти на території України ТЗ, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД за технологією, що включає зварювання (виготовлення методом нероз’ємного з’єднання) кузова або кабіни, фарбування кузова або кабіни та складання ТЗ та/або за технологією промислового складання автомобілів з використанням кузовів, ввезених на митну територію України «для промислового складання моторних транспортних засобів»;

2) зареєструватися у Реєстрі підприємств, що виробляють (виготовляють) транспортні засоби та взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва. Порядок реєстрації описано у п. 3 ст. 6 Закону про утилізацію ТЗ.

Зауважимо, що у випадку, коли суб’єкт господарювання взяв на себе зобов’язання проводити утилізацію ТЗ, то відмовити у проведенні таких дій він не має права жодному власнику ТЗ. У випадку такої відмови суб’єкт господарювання буде зобов’язаний відшкодувати власнику такого ТЗ документально підтверджені ним витрати, що були понесені у зв’язку з утилізацією такого ТЗ (п. 1 ст. 8 Закону про утилізацію ТЗ).

 

Порядок передачі ТЗ на утилізацію

Якщо власник вирішить передати свій ТЗ на утилізацію, то він або уповноважена ним особа має спочатку зняти такий ТЗ з обліку у відповідному підрозділі ДАІ і лише потім надати такий ТЗ разом із пакетом документів, який передбачено у п. 1 ст. 7 Закону про утилізацію ТЗ до пункту приймання ТЗ (див. табл. 3).

 

Таблиця 3. Перелік документів, необхідних для передачі ТЗ на утилізацію

Документи для передачі ТЗ

фізичною особою(1)

юридичною особою

1) паспорт або інший документ, що посвідчує особу власника (представника власника);

2) нотаріально засвідчений документ про уповноваження власником представника на передачу ТЗ, що утилізується, до пункту прийому (у разі здійснення передачі уповноваженою особою);

3) свідоцтво про реєстрацію ТЗ або інший документ про реєстрацію, або реєстраційна картка, що додається до свідоцтва про реєстрацію ТЗ на пластиковій основі, з відміткою про зняття його з обліку у відповідному підрозділі ДАІ, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію ТЗ

1) паспорт або інший документ, що посвідчує особу керівника (іншого представника) юридичної особи;

2) засвідчена печаткою юридичної особи або нотаріально копія документа про уповноваження юридичною особою представника на передачу ТЗ, що утилізується, до пункту прийому (протокол, наказ, довіреність тощо);

3) свідоцтво про реєстрацію ТЗ або інший документ про реєстрацію, або реєстраційна картка, що додається до свідоцтва про реєстрацію ТЗ на пластиковій основі, з відміткою про зняття його з обліку у відповідному підрозділі ДАІ, або у підрозділах уповноваженого органу, яким проведено відомчу реєстрацію ТЗ, та копії такого документа, засвідченої печаткою юридичної особи або нотаріально

(1) Якщо на утилізацію передається ТЗ, яким був забезпечений в установленому порядку інвалід або дитина-інвалід, або особа, інвалідність якої пов’язана з трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, то передачу ТЗ здійснює орган соцзахисту населення, на обліковому рахунку якого перебував зазначений ТЗ.

 

Факт передачі ТЗ до пункту прийому ТЗ підтверджується довідкою про прийняття ТЗ на утилізацію, яка видається власнику ТЗ або уповноваженій ним особі. Така довідка оформлюється у трьох примірниках, два з яких видаються власнику ТЗ, а третій залишається в особи, яка утримує пункт прийому.

Звертаємо увагу, що при прийнятті на утилізацію ТЗ пункт прийому не має права стягувати з власника ТЗ плату за утилізацію такого ТЗ, оскільки витрати пунктів прийому та розбирання ТЗ на проведення утилізації таких ТЗ будуть компенсуватися їм з бюджету за рахунок коштів від сплати екоподатку за утилізацію ТЗ. Порядок такої компенсації має визначити Кабмін. На сьогодні такий порядок ще не затверджений.

Водночас не зрозуміло, в якому розмірі та чи взагалі буде здійснюватися компенсації власнику вартості ТЗ, що передано на утилізацію. На наш погляд, без надання такої компенсації власнику ТЗ система утилізації ТЗ буде не ефективною, бо власники не будуть зацікавлені здавати ТЗ на утилізацію. Враховуючи цілу низку недоліків, зокрема, відсутність механізму відшкодування вартості ТЗ, переданих на утилізацію, в Законі про утилізацію ТЗ, Президент доручив Кабміну розробити законопроект, яким буде урегульовано це питання*.

* http://www.president.gov.ua/documents/15952.html

 

Екоподаток за утилізацію ТЗ

Крім затвердження Закону про утилізацію ТЗ, з метою стимулювання суб’єктів господарювання до проведення утилізації ТЗ законодавець запровадив екоподаток за утилізацію знятих з експлуатації ТЗ. Суть стимулювання полягає в тому, що суми сплаченого екоподатку за утилізацію ТЗ будуть спрямовуватися на компенсацію витрат, понесених суб’єктами господарювання на проведення утилізації ТЗ.

Для цього Законом № 422 (набирає чинності з 01.09.13 р.) були внесені відповідні зміни до розд. VIII ПКУ . Детально розглянемо ці нововведення.

 

Платники екоподатку

Хоч у назві нового виду екоподатку йдеться про утилізацію ТЗ, фактично він буде сплачуватись не при утилізації ТЗ, а при ввезенні, придбанні чи продажу ТЗ, які в подальшому підлягають утилізації. При цьому об’єктами оподаткування по суті будуть ті ж ТЗ, що підлягають утилізації за правилами, визначеними у Законі про утилізацію ТЗ.

Перелік платників екоподатку за утилізацію ТЗ наведено у табл. 4.

 

Таблиця 4. Платники екоподатку за утилізацію ТЗ

Платники

Звільняються від сплати

Імпортери, тобто суб’єкти господарювання, які ввозять на митну територію України ТЗ та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту (новий п.п. 240.21.1 ПКУ)

Імпортери, які:

— ввозять ТЗ, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ, організацій та членам їх сімей (п.п. 240.6.1 ПКУ);

— ввозять ТЗ, що раніше були вивезені за межі митної території України (п.п. 240.6.2 ПКУ);

— ввозять ТЗ, у митних режимах інших, ніж митний режим імпорту (п.п. 240.6.3 ПКУ);

— ввозять ТЗ, з року випуску яких минуло 30 або більше років, які належать до предметів колекціонування або антикваріату. Звільнення поширюється також і на продаж таких ТЗ на митній території України (п.п. 240.6.4 ПКУ);

— ввозять на митну територію України ТЗ, визнані гуманітарною допомогою (п.п. 240.6.7 ПКУ)

Виробники ТЗ, які виробляють ТЗ на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України (новий п.п. 240.21.2 ПКУ)

Виробники ТЗ, які взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації вироблених ними ТЗ (п.п. 240.6.5 ПКУ) у порядку та на умовах, визначених Законом про утилізацію ТЗ (див. розділ «Суб’єкти, які здійснюють утилізацію ТЗ» на с. 40).
Якщо ТЗ виробляються для експорту, то сплачувати екоподаток за такі ТЗ теж не потрібно

Особи, які придбавають ТЗ в осіб, які не є платниками цього податку (дипломатичних представництв, консульських установ, працівників таких організацій і членів їх сімей)

Особи, які:

— придбавають на території України ТЗ, що були вперше зареєстровані та/або перереєстровані до 01.09.13 р. Тобто при придбанні ТЗ, які на сьогодні перебувають у власності громадян України та суб’єктів господарювання, екоподаток за утилізацію ТЗ сплачувати не потрібно;

придбавають на території України ТЗ у виробників, які взяли на себе зобов’язання щодо утилізації власно вироблених ТЗ;

продають ТЗ, що були зареєстровані та/або перереєстровані в Україні після 01.09.13 р.

 

Об’єкт та база оподаткування

З 01.09.13 р. об’єктом та базою обкладення екоподатком за утилізацію знятих з експлуатації ТЗ буде:

1) ТЗ, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту (п.п. 242.2.1 ПКУ);

2) ТЗ, вироблений (виготовлений) в Україні для продажу на внутрішньому ринку України (п.п. 242.2.2 ПКУ);

3) ТЗ, придбаний в особи, яка не є платником цього податку згідно з п.п. 240.6.1 ПКУ, тобто ТЗ, що належать дипломатичним представництвам, а також працівникам таких представництв (п.п. 242.2.3 ПКУ);

4) ТЗ, придбаний в осіб, зазначених у п.п. 242.3.1 ПКУ, тобто у інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також ТЗ спеціального призначення (швидка медична допомога, ТЗ пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів соцстрахування (п.п. 242.2.4 ПКУ);

5) кузов для ТЗ товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезених на митну територію України «для промислового складання» ТЗ відповідно до Митного тарифу України (п.п. 242.2.5 ПКУ).

Водночас не є об’єктом та базою оподаткування ТЗ, що:

— реалізуються для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також ТЗ спеціального призначення, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів соцстрахування — п.п. 242.3.1 ПКУ;

— придбаваються на території України і в установленому порядку були вперше зареєстровані та/або перереєстровані, до 01.09.13 р., у власників ТЗ або у виробників ТЗ, що здійснюють утилізацію власних ТЗ, а також якщо такі ТЗ реалізовані після 01.09.13 р. Із цього випливає, що об’єкта оподаткування ні у покупця, ні у продавця ТЗ не виникає, якщо відбувається перепродаж ТЗ, що вже були зареєстровані в Україні, або коли ТЗ придбають у виробників, які звільнені від сплати цього податку — п.п. 242.3.2 ПКУ;

— ввозяться на митну територію України імпортерами, які звільнені від сплати екоподатку (див. розділ «Платники екоподатку» на с. 42) — п.п. 242.3.3 ПКУ;

— призначені для вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту — п.п. 242.3.4 ПКУ.

 

Порядок обчислення

Розрахувати екоподаток за утилізацію знятих з експлуатації ТЗ доволі легко: потрібно кількість ТЗ (кузовів), що підлягають оподаткуванню, помножити на відповідну ставку податку (див. табл. 5) та відповідний коефіцієнт (див. табл. 6 та 7).

 

Таблиця 5. Ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації ТЗ

Вид транспортного засобу

Ставка податку, грн.

1. Легкові автомобілі та інші моторні ТЗ, призначені для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (товарна позиція 8703 згідно з УКТ ЗЕД), та кузови до них (за кодом товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, увезених на митну територію України «для промислового складання» ТЗ)

5500,00

2. Моторні ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (товарна позиція 8702 згідно з УКТ ЗЕД)

11000,00

3. Моторні ТЗ для перевезення вантажів (товарна позиція 8704 згідно з УКТ ЗЕД)

4. Моторні ТЗ спеціального призначення, наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (товарна позиція 8705 згідно з УКТ ЗЕД)

 

Таблиця 6. Коефіцієнти, що застосовуються для легкових автомобілів

Легкові автомобілі та інші моторні ТЗ, призначені для перевезення людей (товарна позиція 8703 згідно з УКТ ЗЕД), та кузови до них

Нові ТЗ

Що використовувалися

Оснащені електричними двигунами

0,86

1,72

З робочим об’ємом циліндрів двигуна:

не більше 1000 см3

0,86

1,72

понад 1000 см3, але не більше 2000 см3

1,34

2,68

понад 2000 см3, але не більше 3000 см3

2,56

5,12

понад 3000 см3, але не більше 3500 см3

3,47

6,94

понад 3500 см3

5,50

11,0

Кузови для ТЗ, що класифікуються за кодом товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезених на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України

4,0

12

 

Таблиця 7. Коефіцієнти, що застосовуються для інших ТЗ

ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше, вантажів та ТЗ спеціального призначення
(товарні позиції 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД)

Нові ТЗ

Що використовувалися

З повною масою до 2500 кг

0,8

1,6

З повною масою від 2500 до 3500 кг

0,9

1,8

З повною масою від 3500 до 5000 кг

1

2,0

З повною масою від 5000 до 8000 кг

1,1

2,2

З повною масою понад 8000 кг

1,34

2,68

 

Водночас нараховувати податкові зобов’язання з екоподатку і сплачувати податок до бюджету різні платники податку будуть за індивідуальними правилами, зокрема:

1) імпортери нараховуватимуть податкові зобов’язання з екоподатку на дату подання до митного органу митної декларації на ТЗ (кузов) або партію ТЗ, що ввозяться на митну територію України, а перераховувати податок до або в день подання митної декларації. При цьому подавати окрему декларацію з екоподатку такі платники не повинні.

Водночас контролюючий орган при перевірці митної декларації та повноти сплати податку буде проставляти відмітку в митній декларації про сплату екоподатку за утилізацію ТЗ і видавати імпортеру на кожний ТЗ довідку про сплату або про звільнення від сплати екоподатку для подальшої передачі імпортером такої довідки власнику;

2) виробники ТЗ, які не звільнені від сплати екоподатку, нараховуватимуть податкові зобов’язання з екоподатку на дату реалізації ТЗ на внутрішньому ринку України. При цьому виробники повинні будуть окремо подати декларацію з екоподатку про суму нарахованого при реалізації ТЗ екоподатку за місцем перебування на податковому обліку в контролюючих органах протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, та сплачувати податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

На сьогодні діюча форма декларації з екоподатку не дає можливості нарахувати податкові зобов’язання за реалізовані виробниками ТЗ, тому найближчим часом слід очікувати або оновлення існуючої, або затвердження нової форми звітності з екоподатку за утилізацію ТЗ.

Звернемо увагу також і на те, що, реалізуючи ТЗ, виробники ТЗ, які не звільнені від сплати екоподатку, мають не тільки нараховувати і сплачувати екоподаток за такі ТЗ, а й оформляти довідку про сплату, або про звільнення від сплати (якщо ТЗ придбають особи, що звільнені від сплати екоподатку) екоподатку для подальшої передачі власнику ТЗ.

Виробники ТЗ, які звільнені від сплати екоподатку, видають лише довідку про звільнення від сплати екоподатку за ТЗ, яка передається власнику ТЗ;

3) інші платники екоподатку, а саме особи, які придбали ТЗ у дипломатичних представництв та працівників таких представництв або в інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також ТЗ спеціального призначення, що були придбані за бюджетні кошти, нараховуватимуть податкові зобов’язання з екоподатку на дату подання заяви щодо перереєстрації ТЗ до органу внутрішніх справ, а екоподаток сплачують до або в день подання до органу внутрішніх справ заяви про перереєстрацію ТЗ.

Окремої звітності ця категорія платників екоподатку, як і імпортери, не подають, а факт сплати екоподатку за такі ТЗ підтверджуватимуть довідкою про сплату, яку вони отримують в органах внутрішніх справ під час переоформлення ТЗ.

 

Документи і скорочення статті

Закон про утилізацію ТЗ — Закон України «Про утилізацію транспортних засобів» від 04.07.13 р. № 421-VII.

Закон № 422 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.13 р. № 422-VII (див. с. 21 цього номера).

Держреєстр суб’єктів утилізації ТЗ — Державний реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються.

Екоподаток — екологічний податок.

ТЗ — транспортні засоби.

ДАІ — державна автомобільна інспекція.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі