НІКЧЕМНІСТЬ «АНТИДЕРЖАВНИХ» ПРАВОЧИНІВ:
усякому покаранню свій час
Постанова Верховного Суду України від 15.10.13 р. № 21-281а13
«Про стягнення коштів за нікчемним правочином»
Перед вами черговий розгляд у справі про визнання правочину «антидержавним» (таким, що не відповідає інтересам держави та суспільства).
Важливо! З 01.01.11 р. такі правочини «перекочували» з нікчемних до оспорюваних. Тому недійсність таких правочинів повинні встановлювати суди, а не самі податківці.
Щоб за такими правочинами стягти з покупця та продавця все, отримане за такими угодами, в дохід держави, потрібно довести наявність умисного ухилення від сплати податків — потрібен чинний вирок суду про притягнення сторін (од-нієї сторони) до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ (« БТ», 2013, № 45, с. 8).
Чим же цікава постанова ВСУ, що коментується? Тут податківці самі визнали правочин нікчемним та попросили суд стягти все отримане за ним на користь держави. Був і вирок суду про притягнення посадових осіб сторін до кримінальної відповідальності.
Перші три інстанції податківцям відмовили. Підстава — названі вище законодавчі зміни (з 01.01.11 р. недійсність «антидержавного» правочину має встановлювати суд).
Останнє слово сказав ВСУ: попередні інстанції не мають рації.
Річ у тім, що спірні правочини сторони уклали ще у вересні — жовтні 2010 року. На той час ч. 3 ст. 228 ЦКУ ще не діяла, а запрацювала тільки з 01.01.11 р.
Стаття 58 Конституції України визначає : закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Тому висновок ВСУ такий: до таких «старих» правочинів потрібно застосовувати той закон, що діяв на момент їх вчинення. Виходить, податківці сьогодні усе-таки можуть самі визнавати такі правочини нікчемними. Добре, що, наприклад, для податкових донарахувань спрацює строк давності (якщо немає кримінального «вердикту» про ухилення від сплати «спірного» грошового зобов’язання) у 1095 днів.
Катерина ЛОПАТКІНА
