Теми статей
Обрати теми

Фіксований сільськогосподарський податок: довідник платника

Редакція БТ
Стаття

ФІКСОВАНИЙ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ
 ПОДАТОК:

довідник платника

 

В умовах економічної нестабільності в країні для сільськогосподарських товаровиробників будь-яка допомога з боку держави є запорукою виживання. Таку підтримку вони отримують через можливість використовувати спеціальний режим оподаткування — фіксований сільськогосподарський податок. Застосовувати цей спеціальний режим можуть не всі сільгосппідприємства, а лише ті, які дотримуються встановлених критеріїв та щороку підтверджують своє право.

Тому в сьогоднішній публікації ми нагадаємо основні правила роботи на фіксованому сільськогосподарському податку в 2013 році.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua

 

Основні положення

Для покращення функціонування аграрного сектору сільськогосподарським товаровиробникам надано право застосовувати спеціальний податковий режим — фіксований сільськогосподарський податок (далі — ФСП). Відповідно до п.п. 14.1.256 ПКУ ФСП вважається податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів. Порядок його стягнення регулюється гл. 2 розд. ХІV ПКУ.

Особливість цього спеціального режиму оподаткування полягає в тому, що порядок його нарахування та сплати залежить не від результатів господарської діяльності (розміру отриманого прибутку, як при сплаті податку на прибуток, чи від доходу отриманого від реалізації продукції — єдиний податок), а від розміру залучених для здійснення господарської діяльності угідь. При цьому сплачується цей податок як у випадку ведення прибуткової діяльності, так і збиткової.

Розглянемо загальні правила стягнення ФСП у табл. 1.

 

Таблиця 1. Основні правила стягнення ФСП

Запитання

Відповідь

1

2

Хто може бути платником ФСП?

Платником ФСП може стати суб’єкт господарювання, який дотримується таких вимог (п. 301.1 ПКУ):

1) є сільгосптоваровиробником(1);

2) виручка за попередній звітний (податковий) рік отримана від реалізації сільгосппродукції(2) власного виробництва(3) та продуктів її переробки, дорівнює або перевищує 75 % загальної суми валового доходу(4);

3) має сільгоспугіддя та/або землі водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди

(1)Сільгосптоваровиробником вважається юрособа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

(2) Сільгосппродукція — продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ПКУ).

(3) Звертаємо увагу, що до продукції власного виробництва у селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві належать також племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин (п. 301.1 ПКУ).

(4) Податківці наголошують, що до 75 % межі включаються лише доходи від реалізації продукції, вирощеної на орендованих землях, договори оренди за якими були належним чином зареєстровані (лист від 16.08.12 р. № 469/0/61-12/15-3415). Ми не згодні з цим, оскільки на відміну від земельного законодавства, податкове законодавство не вимагає держреєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов’язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільгоспвиробника. Нашу позицію підтримує також ВАдСУ (лист від 28.12.12 р. № 2614/12/13-12), а також судові органи на місцях. Детальніше див. «БТ», 2013, № 4, с. 8.

Хто не може сплачувати ФСП?

1. Суб’єкти господарювання, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгоспродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини).

2. Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

3. Суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

4. Суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками єдиного податку.

5. Фізичні особи — підприємці

Від сплати яких податків звільняються платники ФСП?

1. Податку на прибуток підприємств.

2. Земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва).

3. Збору за спеціальне використання води.

4. Збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, у частині провадження торговельної діяльності(5)

(5) Інші податки та збори, сплата яких регулюється ПКУ, сплачуються платником ФСП в порядку і розмірах, установлених ПКУ, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — в порядку, визначеному Законом № 2464 (п. 307.2 ПКУ).

Які є ще пільги для платників ФСП?

1. Надано право використовувати спеціальний режим оподаткування ПДВ (ст. 209 ПКУ).

2. Не є платниками авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (абз. 3 п.п. 153.3.2 ПКУ)

Що є об’єктом обкладення ФСП?

Площа сільгосугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди

Які документи необхідно подати для набуття, або підтвердження права на сплату ФСП?

1) Загальну декларацію з ФСП на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, — органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку)(6);

2) Звітну декларацію з ФСП на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу ДПС за місцем розташування такої земельної ділянки(6);

3) Розрахунок сільгосп-часткиорганам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

4) Відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам ДПС за своїм місцезнаходженням
та/або за місцем розташування земельних ділянок. У цій довідці вказуються відомості про кожний документ,
що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю)

(6) Варто звернути увагу, що відповідно до п. 308.5 ПКУ у випадку, коли підприємство не може виконати вимогу щодо 75 % критерію у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільгосптоваровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75 %. При цьому для підтвердження статусу платника ФСП такі підприємства мають подати разом із Податковою декларацією рішення Верховної Ради АРК або обласної рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин (п. 308.5 ПКУ).

Який документ підтверджує статус платника ФСП?

Платнику ФСП видається довідка про надання або підтвердження статусу платника ФСП. Її видає орган ДПС за місцезнаходженням такого платника протягом 10 робочих днів після подання всіх потрібних документі для набуття статусу платника ФСП (п. 308.3 ПКУ)

Які доходи вважаються доходами від реалізації сільгосппродукції власного виробництва при розрахунку сільгосп-частки?

1. Щоб розрахувати 75 % межу підприємства, повинні враховувати суму доходу, отриману платником податку від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), яка включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

2. У разі якщо сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, то у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг

 

Ставки податку та методика розрахунку

Ставки. Ставки ФСП встановлюються з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у відсотках до нормативної грошової оцінки (далі — НГО), визначеної відповідно до Методики № 213, і залежить від категорії (типу) земель та їх розташування (див. табл. 2).

 

Таблиця 2. Ставки ФСП

Вид сільськогосподарських угідь

База оподаткування

Ставка, %

загальна

у гірських зонах та на поліських територіях(1)

для деяких угідь рослинництва(2)

Рілля, сіножаті та пасовища

Грошова оцінка 1 га сільгоспугідь

0,15

0,09

1,0

Багаторічні насадження

Грошова оцінка 1 га сільгоспугідь

0,09

0,03

Земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ)

Грошова оцінка 1 га ріллі в АРК
або в області

0,45

(1) Перелік гірських зон та поліських територій визначено постановами КМУ від 11.08.95 р. № 647 та від 25.12.98 р. № 2068 (п. 304.1 ПКУ).
(2) Для деяких угідь, які перебувають у власності сільгосптоваровиробників, що спеціалізуються на виробництві та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т. ч. на умовах оренди.
Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 %) від реалізації усієї власновиробленої сільгосппродукції та продуктів її переробки (п.п. 304.1 ПКУ).

 

Розрахунок. Розраховується розмір ФСП як добуток площі угідь (ріллі, пасовищ, сіножатих, багаторічних насаджень, земель водного фонду, що перебувають у власності платника податку або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди), НГО одиниці площі таких угідь та ставки податку для відповідної категорії земель. При цьому сума ФСП визначається щодо кожної земельної ділянки.

При розрахунку ФСП необхідно бути дуже уважним у випадку, коли підприємство здає або бере в оренду сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, оскільки від податкового статусу сторін залежить, хто нараховує та сплачує ФСП.

Так, у випадку коли орендодавець є платником ФСП та здає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду будь-якому орендарю, то ФСП нараховує, сплачує та відображає у декларації з ФСП орендодавець цих сільськогосподарських угідь (п. 306.6 ПКУ).

Якщо ж орендодавець не є платником ФСП і здає в оренду сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду орендарю який є платником ФСП, то ФСП нараховує, сплачує і відображає у декларації з ФСП орендар цих земель (п. 306.7 ПКУ). Сплата ФСП двома суб’єктами господарювання з однієї земельної площі не допускається.

База оподаткування. Нагадаємо, що базою оподаткування ФСП є НГО одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена станом на 1 липня 1995 року, а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — НГО одного гектара ріллі в АР Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 року, визначена відповідно до Методики № 213 (п. 303.1 ПКУ). Дані про розмір НГО сільсгосптоваровиробники беруть із довідки про розмір НГО земельної ділянки, отриманої у органах Держагентства земресурсів.

Звертаємо увагу, що після змін, внесених постановою № 1185 до Методики № 213, до показників НГО ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. У зв’язку з цим у багатьох сільгосптоваровиробників виникає запитання: чи слід враховувати коефіцієнт 1,756 при розрахунку розміру ФСП?

Відповідь на нього міститься у листі ДПСУ від 16.02.12 р. № 4790/7/15-2217ф*, у якому податківці дійшли до висновку, що оскільки база оподаткування ФСП є НГО земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 1 липня 1995 року (це передбачено у п. 303.1 ПКУ), то із прийняттям постанови № 1185, яка набрала чинності 01.01.12 р., база оподаткування для платників ФСП залишається незмінною. Подібну позицію податківці висловили також і в консультації, наведеній у розд. 360.03 ЄБПЗ, де вони чітко сказали, що порядок справляння ФСП не передбачає проведення індексації бази оподаткування ФСП, тобто НГО сільськогосподарських угідь та земель водного фонду.

* Див. ком. «Коефіцієнт 1,756 до НГО ріллі: при розрахунку ФСП не застосовується, а при розрахунку плати за землю застосовується» // «БТ», 2012, № 11, с. 9.

Позицію ДПСУ підтримує і Держагентство земресурсів. Так, у листі від 13.02.12 р. № 1979/22/4-12 останні зазначають, що незважаючи на зміни, внесені до Методики № 213 постановою № 1185, для платників ФСП податкове навантаження залишається незмінним, тобто базою оподаткування для таких платників залишається НГО одного гектара сільськогосподарських угідь, що проведена станом на 1 липня 1995 року.

Водночас для цілей сплати земельного податку, на думку податківців (лист ДПСУ від 16.02.12 р. № 4790/7/15-2217ф) та Держагентства земресурсів (лист від 03.02.12 р. № 1370/22/4-12), коефіцієнт 1,756 має застосовуватися при визначенні НГО ріллі, а отже, впливає на розмір бази оподаткування. Ми не згодні з таким підходом, оскільки, на наш погляд, розраховувати НГО для цілей сплати ФСП та земельного податку слід за однією методикою. Аргументи на користь цього дивіться у редакційному коментарі до листа ДПСУ від 16.02.12 р. № 4790/7/15-2217ф («БТ», 2012, № 11, с. 9).

 

Звітність щодо ФСП

Платники податку, визначивши суму ФСП на поточний рік, подають декларацію з ФСП з додатком до неї «Відомості про наявність земельних ділянок» до відповідного органу ДПС. Додаток до декларації з ФСП є невід’ємною частиною загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної декларації.

Варто пам’ятати, що платники ФСП до органу ДПС подають два вида декларації з ФСП:

загальну декларацію з ФСП на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок — органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну декларацію з ФСП на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу ДПС за місцем розташування такої земельної ділянки.

Зауважимо, якщо у платника податку у власності або/та користуванні є тільки земельні ділянки в межах території одного органу місцевого самоврядування, до бюджету якого сплачується відповідна частина ФСП, то окремо загальну та звітну декларацію з ФСП такі платники до органів ДПС не подають, оскільки ці розрахунки матимуть ідентичні дані. У цьому випадку достатньо подати одну декларацію з ФСП.

Подавати декларації з ФСП та документи, що підтверджують статус платника ФСП, сільгосптоваровиробники відповідно до п. 308.1 ПКУ мають щороку до 20 лютого поточного року.

Водночас у п. 306.1 ПКУ встановлено, що сільгосптоваровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Тобто, як бачимо, різні норми ПКУ вказують на різні граничний терміни подання сільгосптоваровиробниками декларації з ФСП: у п. 308.1 ідеться, що її слід подавати до 20 лютого (останній день подання — 19 лютого), а у п. 306.1 — не пізніше 20 лютого поточного року. Тобто виникає запитання: коли ж таки закінчується граничний строк подання декларації з ФСП?

Відповідь на це запитання податківці надали у консультаціях, наведених у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 20, с. 44 та 47. У цих консультаціях податківці, спираючись на п.п. 4.1.4 та п. 56.21 ПКУ вказали, що оскілки норми одного і того ж нормативно-правового акта (в цьому випадку ПКУ) суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то рішення приймається на користь платника податків. Тобто оскільки у п. 306.1 ПКУ вказаний пізніший строк подання декларації з ФСП, який вигідніший для платника ФСП, то декларації слід продавати саме в строки, встановлені у цьому пункті, тобто не пізніше 20 лютого поточного року.

Форму декларації з ФСП заповнити нескладно, оскільки для заповнення рядків декларації у примітках наведено детальні пояснення, а для заповнення окремих граф (6 — 18) в самих назвах граф наводяться формули для розрахунку.

Звертаємо увагу лише на те, що показники бази оподаткування (НГО одного гектара земель) та суми ФСП, тобто вартісні показники, проставляються у гривнях з двома десятковими знаками. Показники, які характеризують об’єкт оподаткування (площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди), тобто натуральні показники — у гектарах з чотирма десятковими знаками.

 

Строки сплати ФСП

Сплачувати ФСП сільгосптоваровиробники мають щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку (п. 306.2 ПКУ):

— у I кварталі — 10 %;

— у II кварталі — 10 %;

— у III кварталі — 50 %;

— у IV кварталі — 30 %.

Такий розподіл сум сплати відбувається через специфіку сільгоспвиробництва, оскільки сільгосптоваровиробники у перших двох кварталах року несуть витрати на виробництво, а надходження коштів від реалізації практично не відбувається, бо отримання продукції немає, тому і сплачують вони найменшу суму податку (по 10 % від загальної суми щомісяця). У третьому і четвертому кварталах сільгосптоваровиробники отримують урожай та здійснюють його реалізацію, а тому надходження коштів збільшується і сума податку до сплати також зростає.

На цьому все. Сподіваємося, що цієї інформації вам буде достатньо, щоб без проблем стати платником ФСП у 2013 році.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.

Декларація ФСП — Податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку, затверджена наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1016.

Розрахунок сільгосп-частки — Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, затверджений наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772.

Постанова № 1185 — постанова КМУ «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 31.10.11 р. № 1185.

Методика № 213Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі