ОЦІНОЧНА ВАРТІСТЬ МАЙНА:
з 1 серпня 2013 року запроваджуються нові правила оцінки для цілей оподаткування
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.13 р. № 231
«Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства»
Наказ Фонду державного майна України від 10.06.13 р. № 795
«Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства»
Податковий кодекс України (далі — ПКУ) у певних випадках вимагає визначати об’єкт оподаткування виходячи з договірної вартості, але не нижче за оціночну вартість майна. Таку вимогу встановлено, наприклад, у частині обкладення податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) доходів від продажу (міни) нерухомого (п. 172.3 ПКУ) та рухомого майна (п. 173.1 ПКУ). Виняток зроблено тільки для операцій з продажу (міни) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда, для яких об’єкт обкладення ПДФО визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче (за вибором платника):
— або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затверджено постановою КМУ від 10.04.13 р. № 403 // «БТ», 2013, № 25, с. 6;
— або оціночної вартості, визначеної відповідно до закону.
Саме для визначення оціночної вартості з метою обкладення ПДФО, а також для обчислення суми державного мита, податків та інших обов’язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, і розроблено Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затверджений постановою від 04.03.13 р. № 231, що коментується сьогодні (далі — Порядок № 231)*.
* Зауважимо, що положення цього документа відразу обурили громадськість (лист Українського товариства оцінювачів від 16.04.13 р. № 52, адресований до Адміністрації Президента України); лист Адміністрації Президента від 28.02.13 р. № 03-01/391, адресований КМУ), а тепер відкрито судочинство у справі про визнання цього документа недійсним. Про прийняте судом рішення ми обов’язково поінформуємо вас на сторінках нашого видання.
Цим документом передбачено, що здійснювати оцінку за старими правилами можна тільки до 31 липня 2013 року.
З 1 серпня 2013 року** звіти про оцінку майна складаються відповідно до вимог Порядку № 231. Так, починаючи з цієї дати, оцінку можуть проводити тільки оцінювачі, які отримали відповідний сертифікат на право оцінки майна для цілей оподаткування (спеціалізації 1.8, 2.3 і 3).
** Відкритим є питання, що робити 31.07.13 р.: у постанові № 231 використано формулювання «до 31 липня» (тобто формально останній день — 30 липня») і «з 1 серпня». Найімовірніше, малося на увазі, що старі правила слід застосовувати по 31 липня (включно).
Звіт про оцінку, що складається суб’єктом оціночної діяльності, є дійсним за умови включення інформації з такого звіту до Єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі — Єдина база), і присвоєння такому звіту реєстраційного номера (п. 4.2 Порядку № 231). Строк дії звіту про оцінку вказується в такому звіті, але не може перевищувати 6 місяців із дати проведення оцінки.
Що стосується порядку ведення Єдиної бази, то його затверджено другим документом, що коментується сьогодні, — наказом ФДМУ від 10.06.13 р. № 795 (далі — Порядок № 795). Цей документ набирає чинності з моменту його опублікування (на момент підготовки цього матеріалу ще не опубліковано).
Єдина база формується на підставі баз даних суб’єктів оціночної діяльності та має таку структуру:
— база даних земельних поліпшень;
— база даних земельних ділянок;
— база даних колісних транспортних засобів;
— база даних рухомого майна;
— база даних майнових прав.
Загальні відомості з Єдиної бази підлягають публічному оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду держмайна. Такі відомості наводитимуться за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 795, тобто із зазначенням категорії об’єкта оцінки, оціночної вартості об’єкта, дати оцінки, даних про суб’єкта оціночної діяльності та реєстраційного номера звіту про оцінку.
Відкритий доступ до цієї інформації дозволить, наприклад, платникам, які продають легковий автомобіль, мотоцикл або мопед, порівняти розміри оціночної вартості, що містяться в Єдиній базі, на аналогічні (схожі) транспортні засоби із середньориноковою вартістю таких об’єктів, визначеною відповідно до Порядку № 403 та розміщеною на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, та вирішити, який варіант для цілей оподаткування вибрати. Зауважимо, що основний метод оцінки*, передбачений Порядком № 231, — порівняльний метод, тобто з урахуванням інформації про відповідне майно, яке продане (щодо нерухомості — не більш як за шість місяців до дати проведення оцінки) або пропонується до продажу на дату проведення оцінки.
* Оціночна вартість об’єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб’єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.
Що стосується осіб, які мають право доступу до Єдиної бази, то до них віднесені:
— Фонд держмайна;
— суб’єкти оціночної діяльності, котрі мають спеціалізацію з оцінки для цілей оподаткування;
— користувачі інформації Єдиної бази, до яких, у свою чергу, належать: Мін’юст, Міндоходів, Держземагентство, нотаріуси та замовники оцінки.
І останній момент, на який хочемо звернути увагу в межах сьогоднішнього коментаря: у разі незгоди платника податків з оціночною вартістю, визначеною оцінювачем, об’єкта звіт про оцінку може бути оскаржено в судовому порядку.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО
