Створення ТОВ: організаційні та облікові моменти

СТВОРЕННЯ ТОВ:

організаційні та облікові моменти

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) належить до найпопулярніших організаційно-правових форм юридичної особи. Водночас при створенні ТОВ слід урахувати низку важливих особливостей, що можуть вплинути на майбутню діяльність підприємства. Про це сьогодні й поговоримо.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

ТОВ — основні моменти

Порядок створення та функціонування ТОВ регламентується Законом про госптовариства, ГКУ та ЦКУ.

ТОВ — це засноване однією або декількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки, розмір яких установлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦКУ). Аналогічне визначення міститься і у ст. 50 Закону про госптовариства.

Відмітною ознакою ТОВ є те, що учасники ТОВ не відповідають за його зобов’язаннями та несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю ТОВ, у межах вартості своїх вкладів (ч. 2 ст. 140 ЦКУ, ст. 50 Закону про госптовариства). Інакше кажучи, засновники ТОВ не відповідають своїм особистим майном за боргами ТОВ, як це відбувається, зокрема, у товаристві з додатковою відповідальністю.

Учасники ТОВ, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями в межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників (ст. 50 Закону про госптовариства).

У свою чергу, частину майна засновника у ТОВ за загальним правилом не може бути використано для погашення заборгованості засновника за його власними зобов’язаннями. Винятком є випадок, коли засновник не має іншого особистого майна для задоволення вимог кредиторів. Тоді кредитори такого учасника мають право вимагати від ТОВ виплати вартості частини майна ТОВ, пропорційної частці боржника у статутному капіталі ТОВ, або виділення відповідної частини майна для звернення на нього стягнення (ст. 57 Закону про госптовариства).

Засновниками ТОВ можуть бути фізичні особи та юридичні особи (ч. 1 ст. 114 ЦКУ, ст. 3 Закону про госптовариства). При цьому кількість засновників може дорівнювати від 1 до 100 осіб (ст. 50 Закону про госптовариства). У ситуації, коли кількість засновників перевищує 100 осіб, ТОВ зобов’язане перереєструватися в АТ протягом одного року, інакше воно підлягає ліквідації в судовому порядку (ч. 1 ст. 141 ЦКУ).

ТОВ не може мати як єдиного учасника інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником тільки одного ТОВ, котре має одного учасника (ч. 2 ст. 141 ЦКУ).

У законодавстві тепер немає вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу ТОВ. Водночас із визначення ТОВ випливає, що наявність статутного капіталу для ТОВ є обов’язковою. Зокрема, у ч. 1 ст. 144 ЦКУ вказується, що статутний капітал ТОВ визначає мінімальний розмір майна товариства, яке гарантує інтереси його кредиторів.

Утім, теоретично статутний капітал ТОВ може дорівнюватиме і 1 грн., але слід ураховувати, що внески має бути здійснено всіма засновниками.

Найменування ТОВ має містити найменування товариства, а також слова «товариство з обмеженою відповідальністю» (ч. 3 ст. 140 ЦКУ). Вимоги до написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджено наказом Мін’юсту від 05.03.12 р. № 368/5. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (ч. 5 ст. 90 ЦКУ).

Якщо найменування не відповідатиме чинному законодавству, держреєстратор відмовить у реєстрації ТОВ (ст. 27 Закону № 755, лист Держреєстраційної служби України від 01.02.13 р. № 105-7-12-13). Дізнатися, чи існує підприємство з тотожним найменуванням, можна через Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (http:\irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого здійснюються щоденне управління діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво), а також управління та облік (ч. 1 ст. 93 ЦКУ). Місцезнаходження ТОВ має бути в Україні (ст. 2 Закону про госптовариства). При виборі адреси місцезнаходження ТОВ слід перевірити, чи не належить вона до адрес масової реєстрації*, котрі є об’єктом підвищеної уваги контролюючих органів.

* Інформацію про такі адреси можна знайти на веб-сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua/mr/).

Найвищим органом управління ТОВ є загальні збори учасників (ст. 58 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 145 ЦКУ).

Виконавчий орган може бути колегіальним (дирекція) чи одноосібним (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності ТОВ, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників. Перелік таких питань зазначено у ст. 41, 59 Закону про госптовариства, ч. 4 ст. 145 ЦКУ, а також визначається у статуті ТОВ. Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників та організовує виконання їх рішень (ст. 62 Закону про госптовариства, ч. 2 ст. 145 ЦКУ).

Установчі документи

На початковому етапі створення ТОВ засновники проводять установчі збори, на яких вони приймають рішення про організацію ТОВ. На практиці виникає запитання, в якому документі має бути зафіксовано рішення засновників про створення ТОВ?

Установчим документом ТОВ є статут (ч. 1 ст. 143 ЦКУ, ст. 4 Закону про госптовариства). Водночас організаційні питання, пов’язані зі створенням ТОВ і в тому числі розробкою статуту, має бути зафіксовано в окремому документі. У нормативних актах згадуються такі два документи:

1) договір про створення ТОВ, що встановлює порядок створення ТОВ, умови здійснення спільної діяльності щодо створення ТОВ, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок унесення вкладів та інші умови (ст. 142 ЦКУ). Він складається в ситуації, коли ТОВ засновується декількома особами за необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства. Згідно з ч. 2 ст. 142 ЦКУ цей договір не є установчим документом та не надається при держреєстрації ТОВ;

2) рішення про створення ТОВ є обов’язковим у ситуації, коли ТОВ діє на підставі модельного статуту (ч. 10 ст. 82 ГКУ, ст. 4 Закону про госптовариства). Таке рішення підписується всіма засновниками, і в ньому наводяться відомості про вид товариства (ТОВ), найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників**, розмір статутного капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок унесення ними вкладів, а також інформація про здійснення діяльності на підставі модельного статуту.

** Прийнято вважати, що засновник ТОВ відрізняється від учасника тим, що він бере участь у створенні ТОВ, тоді як учасник може внести свій вклад до ТОВ пізніше. Але це розмежування є доволі умовним.

Прийняті засновниками рішення також фіксуються у протоколі установчих зборів учасників. Нормативних вимог до складання такого протоколу немає. На практиці в них указуються: дата і місце проведення; засновники; особи, вибрані головою та секретарем зборів; порядок денний (створення ТОВ, визначення його місцезнаходження, розмір статутного капіталу, частки кожного із засновників, затвердження статуту й обрання директора). Протокол підписують засновники ТОВ.

Отже, після прийняття рішення про створення ТОВ усі організаційні питання фіксуються або в рішенні, або в договорі про створення ТОВ. І тут засновники насамперед повинні вирішити, на підставі якого статуту (звичайного чи модельного) функціонуватиме ТОВ.

Модельний статут — чи варто вибирати?

Модельний статут ТОВ затверджено постановою КМУ від 16.11.11 р. № 1182. Перевагою Модельного статуту є те, що в разі його використання засновники економлять на витратах, пов’язаних із розробкою індивідуального статуту. Тим часом зазнати витрат на розробку документів доведеться і в цьому випадку, оскільки використання Модельного статуту передбачає, що всі індивідуальні питання визначатимуться в інших документах, зокрема в таких:

— рішенні про створення ТОВ (п. 3 Модельного статуту);

— положенні про загальні збори, виконавчий орган, ревізійну комісію та в інших внутрішніх документах ТОВ (п.п. 4 п. 33 Модельного статуту).

Серед недоліків використання Модельного статуту фахівці вказують на такі:

1) жорстка регламентація організаційних питань. У деяких випадках це може бути незручно. Наприклад, у п. 30 Модельного статуту встановлено, що: «…виплата частки прибутку учасникам Товариства проводиться один раз на рік за підсумками календарного року протягом I кварталу року, який настає за звітним». Тобто чітко встановлено, що ТОВ зобов’язане виплатити частину прибутку у вигляді дивідендів за підсумками року.

Разом з тим законодавчими актами не регламентується періодичність виплати дивідендів у ТОВ. Тому у статуті ТОВ може бути передбачено можливість виплати дивідендів у ТОВ і щокварталу (якщо це відповідає інтересам засновників). І навпаки, може допускатися можливість за певних умов прийняття рішення про спрямування всього прибутку, скажімо, до резервного фонду, а не на виплату дивідендів.

Крім того, у законодавстві є деякі норми, якими передбачається можливість зазначення у статуті особливих положень, які дозволяють у майбутньому уникнути проблемних ситуацій між засновниками, що в модельному статуті не реалізовано. Назвемо деякі з них:

— додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, зазначеної в установчих документах ТОВ, якщо інше не передбачено установчими документами (ст. 51 Закону про госптовариства);

— відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом ТОВ (ст. 53 Закону про госптовариства, ч. 2 ст. 147 ЦКУ);

— частка у статутному капіталі ТОВ переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи — учасника товариства, якщо статутом ТОВ не передбачено, що такий перехід допускається тільки за згодою інших учасників ТОВ (ч. 5 ст. 147 ЦКУ);

— загальні збори учасників ТОВ скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ст. 61 Закону про госптовариства);

— рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від кількості присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ч. 2 ст. 98 ЦКУ).

Указані моменти важливо окремо застерегти у статуті, оскільки практика показує, що стосовно них виникають корпоративні спори.

Юристи також рекомендують урегулювати у статуті питання, щодо вирішення яких у законодавстві немає прямих норм. Наприклад, із нормативних актів не випливає, чи мають засновники ТОВ переважне право на придбання відчужуваної одним із засновників його частки в ситуації, коли засновник укладає договір міни частки (її частини) з третьою особою або при відчуженні частки на користь самого ТОВ.

2. Невідповідність деяких положень модельного статуту законодавчим нормам. Наприклад, у п. 45 Модельного статуту, де регламентується порядок прийняття рішень, за які повинні проголосувати учасники з понад 50 % голосів, виходячи не з кількості присутніх на зборах, а із загальної статутної кількості голосів всіх учасників ТОВ, не визначено випадок прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу ТОВ, що суперечить нормам ч. 2 ст. 59 Закону про госптовариства;

Підсумуємо: засновники самостійно мають вирішити, чи варто їм розробляти окремий статут. Якщо було прийнято рішення про розробку індивідуального статуту, то необхідно враховувати, що в ньому обов’язково повинні бути зазначені такі відомості (ч. 1 ст. 143 ЦКУ, ст. 51 Закону про госптовариства):

— вид товариства (ТОВ), предмет і цілі його діяльності;

— найменування та місцезнаходження;

— склад засновників;

— розмір та порядок створення статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника;

— порядок вступу до ТОВ і виходу з нього;

— склад і компетенція органів управління та порядок прийняття ними рішень, уключаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

— порядок розподілу прибутків та збитків;

— розмір та порядок формування резервного фонду (зауважимо, що в законодавстві обов’язкове створення резервного фонду передбачено тільки для АТ);

— порядок передачі (переходу) часток у статутному капіталі ТОВ;

— порядок унесення змін до установчих документів і порядок ліквідації та реорганізації ТОВ;

— інші умови, що не суперечать законодавству України.

Відсутність зазначених відомостей у статуті є підставою для відмови в держреєстрації ТОВ (ст. 4 Закону про госптовариства).

Зауважимо, що тепер у законодавстві немає обов’язкової вимоги про нотаріальне посвідчення статуту. Більше того, статут може бути подано на реєстрацію в електронній формі (ч. 1 ст. 24 Закону № 755). Водночас на практиці сторони для уникнення зайвих проблем із контролюючими органами, як правило, посвідчують нотаріально підписи зас-новників на статуті. Це пов’язане, зокрема, з таким.

При відкритті поточного рахунка в банку потрібна копія статуту, засвідчена держреєстратором або нотаріально (п. 3.2 Інструкції № 492). При цьому нотаріуси відмовляються посвідчувати копію статуту, підписи засновників на оригіналі якого не були посвідчені нотаріально. Тому, виходячи з цього, краще все-таки відразу посвідчити нотаріально підписи засновників на статуті.

Порядок реєстрації ТОВ

Державна реєстрація. ТОВ набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації (ст. 6 Закону про госптовариства, ч. 3 ст. 83 ГКУ). Порядок надання документів на держреєстрацію регламентується Законом № 755.

Держреєстрація ТОВ провадиться держреєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві та Севастополі держадміністрації за місцезнаходженням ТОВ (ч. 1 ст. 5 Закону № 755)*.

* Слід зауважити, що ці вимоги діють лише до 01.07.13 р. Після зазначеної дати згадку про виконкоми і держадміністрації буде виключено з ч. 1 ст. 5 Закону № 755, тобто держреєстрацію проводитимуть держреєстратори за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання підприємця.

Документи, що подаються держреєстратору, має бути викладено державною мовою (ч. 1 ст. 8 Закону № 755), тобто всі документи складаються українською мовою.

Для проведення держреєстрації ТОВ засновник чи уповноважена особа повинні або особисто подати держреєстратору, або надіслати поштовим відправленням з описом вкладення** такі документи (ч. 1 ст. 24 Закону № 755):

— заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (форма 1, затверджена наказом Мін’юсту України від 14.10.11 р. № 3178/5). Реєстраційна картка заповнюється машинописом або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються держреєстратору поштою, достовірність підпису заявника на реєстраційній картці має бути посвідчено нотаріально (ч. 2 ст. 8 Закону № 755);

— примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення ТОВ (обов’язково подається при використанні модельного статуту);

— два примірники статуту. Статут викладається письмово, прошивається, нумерується та підписується засновниками (ч. 5 ст. 8 Закону № 755);

— документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення держреєстрації юридичної особи (170 грн.);

— інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників — юридичних осіб, яка дає можливість установити фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб.

** У разі подання електронних документів слід подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи в електронній формі. Але зауважимо, що електронні статути через непідготовленість нормативної бази на практиці поки що не поширені.

Строк державної реєстрації ТОВ не повинен перевищувати трьох робочих днів від дати надходження документів для проведення держреєстрації (ч. 5 ст. 25 Закону № 755).

Реєстрація в органах статистики, податкових органах, Пенсійному фонді. На сьогодні підприємство не несе обов’язків щодо самостійного взяття на облік у цих органах.

Так, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 755 підставою для взяття юридичної особи на облік у зазначених органах є надходження до них відомостей з реєстраційної картки на проведення держреєстрації юридичної особи.

Відповідні норми містяться і в підзаконних нормативних актах названих органів (див. пп. 3.1, 3.2, 3.8 Порядку № 1588, пп. 2.1 — 2.4 Порядку № 21-6, Порядок № 1772, Положення № 118). Зауважимо також, що сьогодні ТОВ не потрібно отримувати довідку за формою № 4-ОПП у територіальних органах Міндоходів — усі необхідні відомості містяться у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

Реєстрація платником ПДВ. Після проведення держреєстрації ТОВ засновники повинні прийняти рішення, чи бажано для ТОВ бути платником ПДВ. У разі прийняття позитивного рішення до територіального органу Міндоходів (місцевої ДПІ) подаються документи для проведення добровільної реєстрації, зокрема реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ, у якій указується бажана дата реєстрації (див. Положення № 1394)***.

*** Докладно питання добровільної реєстрації платниками ПДВ розглядалися у статті «ПДВ-реєстрація: нова Реєстраційна заява, нові правила» // «БТ», 2012, № 30, с. 38.

Реєстрація у Фонді соціального захисту інвалідів. ТОВ підлягає реєстрації у Фонді соцзахисту інвалідів, якщо в нього за основним місцем працюють 8 та більше осіб****. У цьому випадку слід зареєструватися до 1 лютого року, наступного за роком створення ТОВ чи збільшення чисельності працюючих до 8 осіб. Реєстрація здійснюється відповідно до Порядку № 70.

**** Див. із цього приводу статтю «Звіт до Фонду інвалідів: правила заповнення та подання» // «БТ», 2013, № 7, с. 19.

Інші організаційні питання

Печатка. Для функціонування ТОВ необхідно виготовити печатку. Зауважимо, що сьогодні дозвіл органів МВС на виготовлення печаток і штампів отримувати не потрібно (див. із цього приводу лист Держкомпідприємництва від 02.03.11 р. № 2276).

Відкриття рахунка в банку. Після вибору обслуговуючого банку підприємство подає документи на відкриття поточного рахунка, передбачені п. 3.2 Інструкції № 492.

Оформлення готівкових операцій. У ситуації, коли ТОВ планує приймати готівку, йому необхідно встановити ліміт каси*. Інакше ліміт каси вважатиметься нульовим (п. 5.8 Положення № 637). Установлення ліміту каси оформляється такими документами:

— Розрахунком установлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення № 637), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником ТОВ (або уповноваженою ним особою);

— внутрішніми наказами (розпорядженнями) ТОВ.

* Див. Тему тижня «Каса підрозділу підприємства» // «БТ», 2012, № 42, с. 36, а також відповіді на запитання: «Що потрібно знати про ліміт каси» // «БТ», 2010, № 33, с. 26.

У п. 5.4 Положення № 637 передбачено можливість установити ліміт каси в сумі 170 грн. незалежно від касових оборотів. Цим можуть скористатися і новостворені ТОВ. Погоджувати встановлений ліміт з обслуговуючим банком тепер не потрібно.

Якщо ТОВ планує приймати готівку до каси за реалізовані товари, роботи, послуги або здійснювати розрахунки з використанням банківських платіжних карток, воно має зареєструвати для цієї мети реєстратор розрахункових операцій (РРО)**. Винятки стосовно можливості незастосування РРО передбачено у ст. 9, 10 Закону про РРО. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

** Див. Тему тижня «РРО для початківців» // «БТ», 2010, № 47, с. 37, консультацію «Застосування РРО: добірка консультацій з ЄБПЗ» // «БТ», 2012, № 51, с. 41.

Крім того, приймаючи готівку від покупців та замовників, у деяких випадках потрібно забезпечити можливість проведення розрахунків за допомогою електронних платіжних засобів — установити платіжні термінали***.

*** Див. статтю «Оплата за товари через платіжні термінали: організаційні та облікові моменти» // «БТ», 2012, № 32, с. 24, коментар «Платіжні термінали: Нацбанк та Мінекономіки чітко не вказують, хто зобов’язаний їх застосовувати» // «БТ», 2013, № 16, с. 9.

Ліцензії. При здійсненні видів діяльності, зазначених у Законі про ліцензування, ТОВ має отримати відповідну ліцензію.

Патент. ТОВ має отримати патент при здійсненні видів діяльності, зазначених у ст. 267 ПКУ, зокрема, при здійсненні торговельної діяльності та наданні побутових послуг.

Дозвіл пожежників. Відповідно до ст. 10 Закону № 3745 початок роботи новостворених підприємств, оренда будь-яких приміщень здійснюються після видачі відповідного дозволу органом держпожежного нагляду, крім випадків здійснення певних дій або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Дозвіл видається територіальними органами держінспекції з техногенної безпеки безкоштовно відповідно до Порядку № 150. Новостворені підприємства можуть розпочати роботу за декларативним принципом шляхом подання відповідної декларації за формою, зазначеною в додатку 3 до Порядку № 150.

Організація бухгалтерського обліку. Згідно з ч. 4, 5 ст. 8 Закону про бухоблік для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ТОВ має вибрати форму його організації**** та ведення; установити облікову політику*****; розробити систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій; визначити права працівників на підписання бухгалтерських документів; затвердити правила документообігу.

**** Див. консультацію «Директор та бухгалтер в одній особі» // «БТ», 2011, № 12, с. 46, статтю «Якщо штатного бухгалтера немає: хто підписує звітність і несе відповідальність» // «БТ», 2010, № 11, с. 33.

***** Із приводу встановлення облікової політики див. статтю «Облікова політика-2013: актуальні питання» // «БТ», 2013, № 1, с. 22.

Зрозуміло, необхідно належним чином оформити трудові взаємовідносини з бухгалтером та іншими особами.

Внески засновників

Питання внесення вкладів до статутного капіталу докладно розглядалися у статті «Формування статутного капіталу ТОВ» // «БТ», 2011, № 44, с. 39, тому сьогодні ми звернемо увагу тільки на такий нюанс.

На сьогодні в законодавстві відсутні вимоги щодо обов’язкового внесення вкладів до ТОВ засновниками в певному розмірі до моменту реєстрації (ці вимоги було передбачено до 07.06.11 р. у ст. 52 Закону про госптовариства). Тому заснов-ники мають повне право внести вклади після реєстрації ТОВ. Ми рекомендуємо діяти саме так.

Річ у тім, що при внесенні вкладів до моменту реєстрації виникають проблеми, пов’язані з оформленням документів. Прозорою є тільки процедура внесення грошових коштів до банку. У цьому випадку банк відкриває поточний рахунок для формування статутного капіталу (п. 4.2 Інструкції № 492).

А щодо майнових внесків не зовсім зрозуміло, хто має право на підписання відповідних документів про передачу з боку ще не створеного ТОВ. Залишається або рішенням загальних зборів засновників уповноважити особу, яка підписуватиме документи за всіх засновників, або підписувати документи всіма засновниками. Обидва ці варіанти не ідеальні та потребують після проведення реєстрації ТОВ оформлення окремого документа, в якому було б схвалено дії уповноваженої особи з прийняття внесків до статутного капіталу ТОВ згідно зі ст. 84 ГКУ і ст. 8 Закону про госптовариства.

Тому для уникнення зайвої документальної тяганини зручніше вносити вклади вже після реєстрації ТОВ. Тоді відповідні документи від імені ТОВ зможе підписати уповноважена особа (зокрема директор).

Що ж стосується податкового обліку операцій унесення майна до статутного капіталу ТОВ, то остання позиція податківців полягає в такому*. Вони визнають право на нарахування амортизації щодо необоротних активів, унесених до статутного капіталу, на підставі прямої норми п.п. 146.17.2 ПКУ. А при внесенні товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) податківці не дозволяють урахувати такі ТМЦ у складі податкових витрат, розглядаючи їх виключно як пряму інвестицію (консультація в розділі 110.19 ЄБПЗ). Слід зауважити, що аналогічної позиції вони дотримувалися ще за «докодексних» часів. Ми з таким підходом не згодні, оскільки тут має місце операція придбання ТМЦ в обмін на корпоративні права, тому ТОВ має право врахувати такі внески в податковому обліку. Зовсім недавно податківці теж погоджувалися з цим висновком в Узагальнюючій податковій консультації щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, унесених до статутного фонду платника податку, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 573. Однак наказом ДПСУ від 21.12.12 р. № 1160 зазначену консультацію було відкликано.

* Рекомендуємо також ознайомитися зі статтею «Операції з часткою у статутному капіталі ТОВ: податкові наслідки» // «БТ», 2013, № 22, с. 14.

Тому не виключені проблеми з контролерами з цього питання. Для їх уникнення можна замінити майновий внесок грошовим, а потім придбати за ці грошові кошти ТМЦ у засновника.

Що стосується інвестора, то на сьогодні податківці приписують йому не включати віддані до статутного капіталу ТМЦ ні в доходи, ні у витрати, вважаючи їх не використаними в господарській діяльності (роз’яснення в розділі 110.06.07 ЄБПЗ). Ми з викладеним також не згодні, оскільки отримання корпоративних прав в обмін на внесені ТМЦ цілком вписується в господарську діяльність. Докладніше про порядок обліку внесків до статутного капіталу ТОВ можна дізнатися зі статті «Операції з часткою у статутному капіталі ТОВ: податкові наслідки» // «БТ», 2013, № 22, с. 14.

Облік витрат, понесених до реєстрації ТОВ

Певні організаційні витрати засновники несуть до моменту реєстрації. Зокрема, до них можуть належати витрати на підготовку статуту, оплату послуг нотаріуса з посвідчення підписів засновників на статуті, консультаційних послуг. Зрозуміло, що документи на оплату таких витрат виписуються на особу, котра їх оплатила (як правило, це один із засновників).

Тим часом не викликає сумнівів, що такі витрати прямо пов’язані зі створенням ТОВ, і тому після реєстрації товариства засновник має право розраховувати на їх компенсацію.

Ми вважаємо, що «дореєстраційні» витрати можуть бути включені до складу адміністративних витрат, у тому числі і в податковому обліку, як організаційні витрати (абз. «а» п.п. 138.10.2 ПКУ). Однак суми ПДВ у частині зазначених витрат до податкового кредиту з ПДВ не потраплять, оскільки на момент їх оплати ТОВ ще не було платником ПДВ. Водночас їх можна віднести на витрати. Зрозуміло, усі понесені витрати має бути підтверджено належними документами.

Щоб уникнути проблем із контролюючими органами, украй бажано стосовно дореєстраційних витрат виконати вимоги, викладені у ст. 8 Закону про госптовариства і ст. 84 ГКУ. Відповідно до зазначених норм правочини, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються укладеними з товариством тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Правочини, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки тільки для засновників.

Виходячи з цього необхідно оформити документ, з якого випливатиме, що ТОВ схвалює понесені засновниками витрати. Таким документом може бути, наприклад, рішення загальних зборів засновника, в якому буде перелічено конкретні витрати, понесені засновниками, і зроблено висновок щодо їх схвалення ТОВ.

В обліку ТОВ витрати на створення підприємства буде відображено, як показано в таблиці на с. 32.

Облік витрат, понесених до держреєстрації ТОВ

На цьому ми закінчуємо розмову про створення ТОВ. Але оскільки ця тема є багатогранною, то якщо з’являться запитання — пишіть, і ми з радістю вам відповімо.

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Закон про ліцензування — Закон України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон № 3745 — Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ.

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.

Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.11 р. № 1588.

Порядок № 21-6 — Порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-6.

Порядок № 70 — Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, затверджений постановою КМУ від 31.01.07 р. № 70.

Порядок № 150 — Порядок видачі державною інспекцією техногенної безпеки дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою КМУ від 14.02.01 р. № 150.

Положення № 118 — Положення про єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановою КМУ від 22.01.96 р. № 118.

Положення № 1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 07.11.11 р. № 1394.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Порядок № 1772 — Порядок взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Державної служби статистики України, затверджений наказом Мін’юсту, Держстату від 30.11.12 р. № 1772/5/492.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті Міндоходів: http://minrd.gov.ua/ebpz/