Агромашинобудування: затверджено Порядок розрахунку ступеня локалізації
Нагадаємо, що для отримання державної підтримки підприємства вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу має виробляти вітчизняну техніку і обладнання.
Вітчизняною технікою і обладнанням для агропромислового комплексу вважаються техніка і обладнання, які виготовлені підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, у разі якщо ступінь їх локалізації перевищує 60 %. Виняток становить виробництво тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільгосппризначення, спеціальних автомобілів сільгосппризначення, самохідних та причіпних комбайнів, для яких ступінь локалізації має перевищувати показник, встановлений Кабміном (п. 3 ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» від 07.02.02 р. № 3023-III).
Щоб підприємства вітчизняного машинобудування могли розрахувати ступінь локалізації, Кабмін нарешті затвердив Порядок визначення ступеня локалізації виробництва підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу. Відповідно до цього Порядку ступінь локалізації визначається шляхом ділення вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів вітчизняного виробництва на собівартість вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу і множенням результату на 100.
Підтверджувати ступінь локалізації такі підприємства мають шляхом подання до Мінагрополітики калькуляції собівартості техніки і обладнання із зазначенням матеріальних витрат, зокрема вартості вітчизняних та імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів.
Крім того, Кабмін також затвердив Показники ступеня локалізації виробництва підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення, самохідних та причіпних комбайнів, на які мають орієнтуватися підприємства вітчизняного машинобудування при визначенні належності тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільгосппризначення, спеціальних автомобілів сільгосппризначення, самохідних та причіпних комбайнів до вітчизняної техніки та обладнання.
(Постанова КМУ від 27.05.13 р. № 369, чинна з 07.06.13 р.)
