ОБЛІК КАНЦТОВАРІВ
НА ПІДПРИЄМСТВІ:
придбання, оприбуткування,
передача в експлуатацію
Приводом для написання цієї статті стало прохання нашого читача розповісти про те, як вести облік канцтоварів на підприємстві, на якому працює лише 7 осіб. Про те, як правильно відобразити в обліку придбання, оприбуткування та передачу канцелярських товарів в експлуатацію, ітиметься у пропонованій статті.
Дар’я КРАВЧЕНКО, економіст-аналітик
Видавничого будинку «Фактор», d.kravchenko@factor.ua
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Придбання
Розглянемо способи придбання канцтоварів:
— через підзвітну особу за готівку;
— за безготівковим розрахунком.
Закупівля канцтоварів підзвітною особою передбачає:
— отримання нею готівкових коштів у касі підприємства за РКО. При цьому підставою для оформлення РКО для касира є заявка довільної форми з описом призначення використання коштів, підписана керівником підприємства. Можливою є оплата за допомогою банківської картки підприємства. У цьому випадку працівнику видається банківська картка підприємства;
— безпосередньо закупівлю. Зверніть увагу: згідно з п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт дозволяється на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день їх отримання. У свою чергу, п.п. 170.9.2 ПКУ встановлено свої строки здавання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (форму затверджено наказом № 1276, далі — Звіт), у межах 5 банківських днів. Однак при порушенні порядку видачі готівкових коштів відповідальність покладатиметься на підприємство (п. 7.44 Положення № 637), а при порушенні строків подання Звіту — на відповідального працівника (п.п. 164.2.11 ПКУ). Для уникнення подібної ситуації рекомендуємо подавати Звіт і повертати залишок готівкових коштів протягом 2 робочих днів, уключаючи день їх отримання;
— доставку канцтоварів на підприємство, оприбуткування на склад або передачу МВО, з якою укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (ст. 1351 КЗпП). Для цього на підставі документів на придбання канцтоварів (чек РРО, товарний чек тощо), наданих підзвітною особою, МВО оформляє прибутковий ордер в одному примірнику (типова форма № М-4, затверджена наказом № 193). На підставі прибуткового ордера МВО вносить записи до Картки складського обліку матеріалів (типова форма № М-12);
— передачу документів до бухгалтерії. Підзвітна особа складає Звіт, до якого підшиваються копія прибуткового ордера і товаросупровідні документи на канцтовари: податкові накладні (якщо продавець — платник ПДВ), розрахункові документи (чеки РРО, товарні чеки, розрахункові квитанції), документи, отримані від підприємця (Свідоцтво або виписка з Єдиного держреєстру);
— здавання залишку коштів підзвітною особою не пізніше дня подання Звіту.
Закупівля канцтоварів за безготівковим розрахунком уключає такі етапи:
— оформлення рахунка постачальником із зазначенням асортименту канцтоварів;
— оплату виставленого рахунка;
— отримання канцтоварів довіреною особою підприємства (на неї виписується довіреність на отримання ТМЦ*);
— прибуткування на склад від особи, яка отримала канцтовари.
* Див. Тему тижня «Довіреність у діяльності підприємства» // «БТ», 2012, № 46, с. 37.
Оприбуткування
Канцтовари та інше офісне приладдя зі строком служби менше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, незалежно від вартості, згідно з П(С)БО 9 «Запаси» класифікуються як запаси. При цьому вони можуть обліковуватися згідно з Інструкцією № 291 як:
— виробничі запаси з відображенням на субрахунку 209 «Інші матеріали»;
— малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) з відображенням на рахунку 22 «Малоцінні та швидко-зношувані предмети».
Вибір субрахунку залежить від строку використання та необхідності подальшого обліку канцтоварів. До МШП слід віднести те офісне приладдя:
— яке після передачі в експлуатацію використовуватиметься не більше одного року чи операційного циклу, якщо він довший за рік;
— вартість якого буде виключено зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів.
Отже, на рахунку 22 обліковують канцтовари багаторазового використання: калькулятори, степлери, діроколи, USB Flash-накопичувачі, перезаписувальні диски тощо, строк служби яких не більше року (операційного циклу, якщо він довший за рік). Для визначення строку корисного використання таких канцтоварів ураховують технічні характеристики предметів або беруть за основу гарантійні строки їх експлуатації. А от субрахунок 209 доцільно використовувати для записувального приладдя, лінійок, гумок, папок, паперу тощо, які на початку експлуатації втрачають свою цінність і властивості і після початку використання повністю або частково фізично «зникають» або втрачають первісні якості. Кількісний облік виробничих запасів ведеться в місцях їх зберігання тільки до моменту їх вибуття.
Зверніть увагу, що таке комп’ютерне приладдя, як перезаписувані оптичні диски (CD-RW, DVD-RW) і дискети, слід віднести на рахунок 22, оскільки ці предмети призначено для багаторазового використання, а строк їх експлуатації, як правило, не перевищує одного року.
Водночас для обліку одноразових дисків (CD-R, DVD-R) доцільно використовувати субрахунок 209, оскільки після записування інформації такі предмети втрачають свою цінність і властивості.
Канцтовари, строк корисного використання яких перевищує один рік, повинні обліковуватися як необоротні матеріальні активи чи основні засоби. Якщо їх вартість нижча за вартісний критерій, установлений підприємством в обліковій політиці або згідно з податковим законодавством (з 01.01.12 р. — 2500 грн.), вони обліковуються як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) та відображаються на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Сюди можна віднести, наприклад, настільні набори, прес-пап’є тощо. Якщо ж вартість перевищує цю межу, то канцтовари слід обліковувати у складі основних засобів на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» або 109 «Інші основні засоби».
Передача в експлуатацію
Бухгалтерський облік. Передача в експлуатацію канцтоварів, що обліковуються як виробничі запаси, оформляється актом списання в довільній формі (див. рисунок на с. 19). У ньому важливо зазначити, що придбані канцтовари використано за призначенням для забезпечення працівників підприємства.
Якщо офісне приладдя обліковується підприємством як МШП, то при передачі його в експлуатацію застосовують такі форми первинного обліку документів, як:
— картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ-2) — використовується для обліку МШП, виданих під підпис працівнику;
— акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ-4) — для оформлення поломки або втрати МШП;
— акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ-8) — для оформлення списання морально застарілих, зношених та непридатних для подальшого використання канцтоварів. Акт на списання МШП складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття МШП. Після здавання списаних предметів акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії. При передачі в експлуатацію МШП списуються на витрати без нарахування амортизації*.
* Докладніше див. у статті «МШП: бухгалтерський та податковий облік» // «БТ», 2012, № 24, с. 14.
При передачі в експлуатацію предметів, віднесених до МНМА та основних засобів (що трапляється рідше), складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1, затверджена наказом № 352). Метод амортизації підприємство вибирає самостійно згідно з п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби». Якщо при цьому йдеться про МНМА, доцільно вибрати метод «100 %» (при передачі в експлуатацію нараховується амортизація в розмірі 100 % вартості), якщо про основні засоби — прямолінійний.
Списання з балансу канцтоварів, що обліковуються як об’єкт МНМА чи основні засоби, оформляємо Актом списання основних засобів (форма № ОЗ-3)**.
** Докладніше див. у статті «Операції з МНМА: особливості обліку» // «БТ», 2010, № 49, с. 23.
Податковий облік. У податковому обліку, так само як і в бухгалтерському, порядок відображення податкових витрат під час придбання канцтоварів залежить від строку їх корисного використання та вартості. Якщо:
1) строк використання офісного приладдя до одного року — його первісну вартість відносять або до адміністративних, або до загальновиробничих, або до збутових витрат залежно від напрямку їх використання безпосередньо в період списання;
2) строк використання більше одного року (канцтовари, що мають статус МНМА та ОЗ) — суми нарахованої амортизації відображаються залежно від напрямку їх використання у складі загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут чи інших операційних витрат.
Нагадаємо, що в податковому обліку матеріальні цінності, які мають статус МНМА, підлягають амортизації за рішенням платника податків одним із двох способів (п.п. 145.1.6 ПКУ): метод «50 % / 50 %» і метод «100 %» (саме його й рекомендуємо вибрати).
Вибір методу амортизації канцтоварів зі статусом основних засобів залежить від того, до якої саме групи ОЗ відповідно до п. 145.1 ПКУ належить об’єкт амортизації:
— до групи 6 «Інструменти, прилади та інвентар (меблі)» (мінімально допустимий строк корисного використання таких основних засобів становить 4 роки);
— або до групи 9 «Інші основні засоби» (мінімально допустимий строк корисного використання таких основних засобів становить 12 років).
До основних засобів обох груп можна застосовувати прямолінійний метод нарахування амортизації, який і рекомендуємо вибирати.
Зразок акта списання канцелярських товарів
Списання вартості канцтоварів до витрат у момент надходження (використовуємо межу суттєвості)
Підприємство може зіткнутися із ситуацією, коли підзвітна особа придбала канцтовари в дуже широкому асортименті, але за незначною вартістю. З’являється велике бажання відразу ж списати офісне приладдя на рахунки обліку витрат (наприклад, на рахунок 92 «Адміністративні витрати») без їх оприбуткування. Однак без належного документального оформлення такі дії можуть бути мати неприємні наслідки, у тому числі і з позиції ведення податкового обліку.
Базовий варіант відображення канцтоварів. Як зазначалося вище, «дрібне» приладдя є повноцінними запасами, до яких, зокрема, належать активи, що утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (п. 4 П(С)БУ 9 «Запаси»). Склад таких запасів деталізовано в п. 1.3 Методрекомендацій № 2, де зазначається, що для цілей бухгалтерського обліку запаси серед іншого включають основні й допоміжні матеріали, запасні частини та інші матеріальні цінності, призначені для обслуговування виробництва, адміністративних потреб та збуту.
У загальному випадку канцтовари прибуткуються на субрахунок 209 «Інші матеріали» та включаються до витрат у момент їх вибуття (п. 16 П(С)БО 9, п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»). У зв’язку з цим у Методрекомендаціях № 2 запропоновано такі кореспонденції для оприбуткування запасів через підзвітну особу:
1) придбано та оприбутковано запаси через підзвітних осіб за вартістю без ПДВ: Дт 20, 22 — Кт 372;
2) визначено суму податкового кредиту з ПДВ за операцією: Дт 641 «Розрахунки за податками» — Кт 372.
Відповідно витрачання запасів на загальногосподарські потреби згідно з Методрекомендаціями № 2 відображається кореспонденцією: Дт 92 — Кт 20, 22.
Аналогічно це питання вирішується і в Інструкції № 291.
Відповідальність. Якщо підприємство без належного обґрунтування порушить зазначену процедуру, то до нього може бути застосовано заходи відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, зокрема, накладено адміністративний штраф за ст. 1642 КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн. Щоправда, притягнення до цієї відповідальності бухгалтерів госпрозрахункових підприємств є малоймовірним, оскільки протоколи за вказаною статтею складаються представниками органів внутрішніх справ (ч. 1 ст. 255 КУпАП) та фін-інспекції (ст. 2341 КУпАП).
Водночас у цьому випадку матиме місце й порушення порядку ведення обліку з податку на прибуток. Так, згідно з п. 138.5 ПКУ інші витрати, до складу яких уключаються й адміністративні витрати, визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
А як з’ясувалося вище, за загальними бухобліковими нормами такі канцтовари мають обліковуватися на рахунках запасів та включатися до витрат у періоді їх вибуття.
Тому за їх передчасне списання можуть притягти до відповідальності вже за ст. 1631 КУпП за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що передбачає накладення штрафу від 85 до 170 грн. Протоколи за цією статтею складають представники органів податкової служби (ст. 255 КУпАП). Якщо ж зазначене порушення призвело до недоплати податку на прибуток, то буде застосовано й відповідні санкції за заниження податкових зобов’язань.
Альтернативний варіант (використовуємо критерій суттєвості). Бухгалтерський облік у розглянутій ситуації може вестися й за іншими правилами. Так, підприємство має право встановити в наказі про облікову політику критерії суттєвості, у межах яких запаси підлягають списанню на витрати підприємства в періоді їх придбання.
У положеннях п. 3 розд. І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» суттєва інформація визначається як «інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом підприємства».
Згідно з п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1 підприємства можуть не наводити у фінансовій звітності статті, за якими відсутня інформація до розкриття*. Інакше кажучи, інформацію про запаси в межах порога суттєвості в статті «Запаси» можна не відображати.
* Розкриття — надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності (п. 3 розд. І НП(С)БО 1). Слід зауважити, що аналогічні норми щодо розкриття інформації у фінансовій звітності передбачено й МСБО 1 «Подання фінансової звітності».
Рекомендовані критерії порога суттєвості наведено в листі МФУ від 29.07.03 р. № 04230-04108 (див. «Критерії суттєвості інформації»).
| Критерії суттєвості інформації Витяг із листа МФУ від 29.07.03 р. № 04230-04108 «Ознаками суттєвості облікової інформації є її кількісні та якісні характеристики, важливі для користувачів такої інформації. 3. Суб’єктами визначення суттєвості облікової інформації є органи, які уповноважені на регулювання питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі — керівництво підприємства). <…> 6. Суттєвість окремих господарських операцій та об’єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для визначення суттєвості окремих об’єктів обліку, що відносяться до активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається величина у 5 відсотків від підсумку відповідно всіх активів, всіх зобов’язань і власного капіталу». |
Канцтовари вписуються в поняття окремих об’єктів обліку, у зв’язку з чим поріг їх суттєвості регламентується п. 6 наведеного вище листа.
Це означає, що вартість канцтоварів у розмірі, що не перевищує межі порога суттєвості для кожної операції їх оприбуткування, уключається відразу до витрат, а не відображається на окремих рахунках запасів (здійснюється кореспонденція: Дт 92 — Кт 372 (631)).
Поріг суттєвості визначається на розсуд керівництва підприємства та відображається в наказі про облікову політику підприємства (див. лист МФУ від 21.12.05 р. № 31-34000-10-5/27793). При цьому його значення не повинне перевищувати 5 % від підсумку балансу.
Тим часом використання такого порога дозволяє віднести до несуттєвих дуже значні суми (наприклад, у підприємства з активами у 100 тис. грн. до несуттєвих потрапить сума менше 5000 грн.).
Ми вважаємо, що в цьому питанні варто дотримуватись міри та залежно від рішучості підприємства в межах, зазначених Мінфіном, можна встановити суму, яка влаштує підприємство, але не приверне підвищену увагу контролюючих органів.
Із цією метою в наказі про облікову політику можна застерегти таке:
«Установити, що для цілей розкриття інформації за статтею «Запаси» поріг суттєвості для канцелярського приладдя становить 100 грн. Активи, вартість яких не перевищує цей вартісний критерій, уключаються в періоді оприбуткування до складу адміністративних витрат. На обґрунтовані очікування, відсутність цієї інформації не впливатиме на прийняття економічних рішень користувачами фінансової звітності, котрі мають відповідні знан-ня бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку, які прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю, що відповідає приписам п. 3 розд. І, п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пп. 7, 29 — 30 МСБУ 1 «Подання фінансової звітності».
При такому варіанті оформлення проблеми із контролюючими органами з приводу «передчасного» списання канцтоварів виникнути не повинні.
Підсумовуючи викладене вище, наведемо порядок відображення канцтоварів в обліку в табл. 1.
Таблиця 1. Відображення канцтоварів в обліку
| Об’єкт обліку (приклади об’єктів канцтоварів) | Відображення в бухгалтерському обліку | Податковий облік | |
| рахунок (субрахунок) | порядок використання | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Строк використання — не більше 1 року (операційного циклу) | |||
| Виробничі запаси (бланки, письмове приладдя, скріпки, папір) | 209 | — кількісний облік ведеться в місцях зберігання тільки до моменту їх вибуття; — свою цінність і властивості втрачають при передачі в експлуатацію, відразу переносячи свою вартість на витрати підприємства; — передача в експлуатацію оформляється актом списання в довільній формі; — на підставі встановленої межі суттєвості можуть бути списані без оприбуткування на субрахунок 209 | Залежно від напрямку використання їх відносять до: — собівартості продукції (послуг); — адміністративних витрат; — загальновиробничих витрат; — збутових витрат |
| МШП (калькулятори, степлери, лотки для документів) | 22 | — практично не втрачають властивостей та функцій до кінця строку експлуатації; — вартість МШП виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації та особами протягом строку фактичного використання; — для документального оформлення застосовують форми первинного обліку документів (№ МШ-2, № МШ-4); — передача в експлуатацію оформляється актом на списання (типова форма № МШ-8) | Залежно від напрямку використання запасів у період списання їх первісну вартість відносять до: — собівартості продукції (послуг); — адміністративних витрат; — загальновиробничих витрат; — збутових витрат |
| Строк використання — більше 1 року (операційного циклу) | |||
| МНМА (настільні набори, прес-пап’є) | 112 | — вартість не більше 2500 грн. | |
| — для документального оформлення застосовують форми первинного обліку документів (№ ОЗ-1, № ОЗ-6, № ОЗ-7, № ОЗ-8, № ОЗ-9, № ОЗ-14); — до витрат (рах. 23, 91, 92, 93, 94) уключаємо вартість при нарахуванні амортизації за допомогою прямолінійного, виробничого методів, методу «50 %/50 %», «100 %»; — списання з балансу оформляється актом форми № ОЗ-3 | Суми нарахованої амортизації залежно від напрямку використання МНМА відносять до: — собівартості продукції (послуг); — адміністративних витрат; — витрат на збут; — інших операційних витрат. — метод «50 % / 50 %»; — метод «100 %» | ||
| Основні засоби (ручка із золотим пером, ексклюзивний настільний набір з інкрустацією) | 106,109 | — вартість понад 2500 грн. | |
| — для документального оформлення застосовують форми первинного обліку документів (№ ОЗ-1, № ОЗ-6, № ОЗ-7, № ОЗ-8, № ОЗ-9, № ОЗ-14); — до витрат (рах. 23, 91, 92, 93, 94) уключаємо вартість при нарахуванні амортизації за допомогою прямолінійного, виробничого, кумулятивного методу, методу зменшення залишкової вартості або прискореного зменшення залишкової вартості; — списання з балансу оформляється актом форми № ОЗ-3 | Суми нарахованої амортизації залежно від напрямку використання основних засобів відносять до: — собівартості продукції (послуг); — загальновиробничих витрат; — адміністративних витрат; — витрат на збут; — інших операційних витрат. — для групи 6 — прямолінійний, кумулятивний, виробничий методи або метод зменшення залишкової вартості; — для групи 9 — прямолінійний | ||
Приклад
Із каси малого підприємства «Союз» 27 лютого 2013 року видано під звіт працівнику Іванову С. С. 1000,00 грн. на придбання канцелярських товарів. Наступного дня Іванов С. С. сплатив за канцелярські товари 720,00 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.), доставив і здав їх на склад підприємства, а також здав до каси залишок невикористаних підзвітних коштів у сумі 280,00 грн. і подав до бухгалтерії Звіт, додавши до нього:
— касовий чек на канцтовари на суму 180,00 грн., у тому числі ПДВ — 30,00 грн.;
— касовий чек і податкову накладну на канцтовари на суму 540,00 грн., у тому числі ПДВ — 90 грн.
27 лютого 2013 року оформлено замовлення на придбання частини канцтоварів на сайті інтернет-магазину на суму 825,00 грн. (у тому числі ПДВ — 137,50 грн.) Продавець — юридична особа є платником ПДВ. Рахунок отримано та оплачено того ж дня. Товар одержано працівником підприємства та оприбутковано на склад 28 лютого 2013 року.
Придбане офісне приладдя передано в експлуатацію 4 березня 2013 року для забезпечення роботи підприємства.
Канцтовари, вартість яких не перевищує 100 грн./од., підприємство не відображає у складі активів (відразу списує на витрати).
У бухгалтерському та податковому обліку ці операції буде відображено, як показано в табл. 2.
Таблиця 2. Відображення в обліку придбання
та використання канцтоварів за даними прикладу
| Господарська операція | Документ | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | доходи | витрати | |||
| 27.02.13 р. | ||||||
| 1. Видано Іванову С. С. готівкові кошти під звіт на закупівлю канцтоварів | ВКО | 372 | 301 | 1000,00 | — | — |
| 2. Перераховано передоплату за канцтовари на підставі рахунка постачальника | Платіжне доручення | 371 | 311 | 825,00 | — | — |
| 3. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати | Податкова накладна | 641 | 644 | 137,50 | — | — |
| 28.02.13 р. | ||||||
| 1. Оприбутковано товари, придбані підзвітною особою, або віднесено на витрати їх вартість: | ||||||
| — степлер «Комус» Light-Force, синій | Касовий чек, прибутковий ордер | 22 | 372 | 120,00 | — | — |
| — ручки кулькові Attache Bo-bo (синю)(1) | 92 | 372 | 30,00 | — | — | |
| — набір настільний дерев’яний S65V (9 предметів) | 153 | 372 | 337,00 | — | — | |
| — папку-швидкозшивач «Комус» (А4, синій)(1) | 92 | 372 | 90,00 | — | — | |
| — батареї Duracell AA/316/LR6, 1.5В, 4 шт.(1) | 92 | 372 | 15,00 | — | — | |
| — скріпки 28 мм 100 шт./уп. «Комус» кольорові(1) | 92 | 372 | 8,00 | — | — | |
| 2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості товарів, придбаних Івановим С. С. | Чек РРО | 641/ПДВ | 372 | 30,00 | — | — |
| Податкова накладна | 641/ПДВ | 372 | 90,00 | — | — | |
| 3. Повернено Івановим С. С. до каси підприємства залишок невикористаних коштів на підставі Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт | ПКО | 301 | 372 | 280,00 | — | — |
| 4. Оприбутковано товари, придбані за безготівковим розрахунком: | ||||||
| — папір «Комус» (A4, 80 г/м2, білість 149 % CIE, 500 аркушів)(1) | Накладна (прибутковий ордер) | 92 | 631 | 175,00 | — | — |
| — калькулятор Citizen LC-110N, чорний | 22 | 631 | 352,50 | — | — | |
| — лоток горизонтальний Delta, димчастий | 22 | 631 | 160,00 | — | — | |
| 5. Списано раніше відображений податковий кредит з ПДВ | 644 | 631 | 137,50 | — | — | |
| 6. Проведено залік заборгованостей | 631 | 371 | 825,00 | — | — | |
| 04.03.13 р. | ||||||
| 1. Передано в експлуатацію: | ||||||
| — степлер «Комус» Light-Force, синій | Акт уведення в експлуатацію МШП, картка обліку МШП (накладна на внут-рішнє переміщення) | 92 | 22 | 120,00 | — | 120,00 |
| — калькулятор Citizen LC-110N, чорний | 92 | 22 | 352,50 | — | 352,50 | |
| — лоток горизонтальний Delta, димчастий | 92 | 22 | 160,00 | — | 160,00 | |
| — набір настільний дерев’яний S65V (9 предметів) | Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми № ОЗ-1 | 112 | 153 | 337,00 | — | — |
| 2. Нараховано амортизацію набору настільного, що обліковується як МНМА (метод «100 %») | Відомість нарахування амортизації | 92 | 132 | 337,00 | — | 337,00 |
| 3. Відображено в позабалансовому обліку суму нарахованої амортизації набору настільного | 09 | — | 337,00 | — | — | |
| (1) Вартість одиниці не перевищує 100 грн. | ||||||
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Наказ № 1276 — наказ МФУ «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження
або під звіт, та Порядку його складання» від 05.12.12 р. № 1276.
Наказ № 193 — наказ Мінстату України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193.
Наказ № 145 — наказ Мінстату України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» від 22.05.96 р. № 145.
Наказ № 352 — наказ Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.
Положення № 637 — постанова НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.04 р. № 637.
Інструкція № 291 — Інструкція про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.
Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.
ВКО — видатковий касовий ордер.
ПКО — прибутковий касовий ордер.
МВО — матеріально відповідальна особа.
