Розрахунки з покупцями через термінал: популярні на сьогодні запитання (частина 2)

РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ ЧЕРЕЗ ТЕРМІНАЛ:

популярні на сьогодні запитання (частина 2)

У попередньому номері газети ми відповіли на чотири найтиповіші запитання щодо установлення та застосування в розрахунках платіжних терміналів.

Сьогодні виконуємо дану нами обіцянку та заглиблюємося в деталі «термінальних» питань.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» bn@id.factor.ua

Як заповнити КОРО та звітність щодо РРО?

Закон про РРО зобов’язує здійснювати розрахунки в безготівковій формі з використанням платіжної картки через РРО або, у визначених цим Законом випадках, — із застосуванням РК. На підтвердження проведеного через термінал розрахунку обов’язково оформляється чек РРО або розрахункова квитанція. Відповідно, ці суми потрапляють до загального обсягу розрахункових операцій, що відображаються в КОРО (форми згідно з додатками 2 і 3 до Порядку ведення КОРО).

Увага! Щоб дані денних звітів відповідали залишку готівки на місці проведення розрахунків, платежі, проведені через термінал, необхідно ідентифікувати в КОРО. Для цього відповідно до п. 7.7 Порядку ведення КОРО дозволяється за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 — 8 розділу 2 КОРО запроваджувати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, отриманих (виданих) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у розділі 2 КОРО можна здійснювати додаткові записи, в яких підсумовуються дані за розрахунками за день або за місяць. Таким чином, продавцеві пропонується із загального обсягу розрахункових операцій виділяти в КОРО суму платежів, що пройшли через термінал, шляхом запровадження додаткових граф або додаткових рядків (за його вибором).

Ще один нюанс! У Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) формою № ЗВР-1 платежі, проведені через термінал, наводяться в загальному обсязі розрахункових операцій (графи 4 — 7) без будь-яких виділень.

Як повернути покупцеві гроші при поверненні товару, оплаченого через термінал?

Часте запитання: якщо оплата за товар пройшла через термінал, чи можна в разі повернення такого товару виплатити покупцю готівку?

Позиція Міндоходів така (роз’яснення в розділі 109.02 ЄБПЗ): якщо оплата пройшла через термінал, то й повернути гроші покупцю можна тільки шляхом зарахування коштів на його банківську картку. При цьому готівка з каси РРО не видається, але операція повернення коштів покупцю все одно реєструється в РРО і, відповідно, відображається в КОРО (гр. 8 розділу 2) та у Звіті за ф. № ЗВР-1 у загальному обсязі коштів, повернених під час повернення товарів.

Наша позиція. Із заповненням КОРО та звітності щодо РРО згодні, оскільки це випливає з визначення розрахункової операції. Нагадаємо, що відповідно до Закону про РРО під розрахунковою операцією розуміється у тому числі оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

А от з обмеженням продавця у способі повернення покупцеві грошових коштів погодитися не можемо. Таке обмеження не встановлено в жодному законодавчому або нормативному документі. Ми вважаємо: якщо договором між суб’єктом господарювання та еквайром (банком) не встановлено подібного обмеження, то повернення покупцю грошових коштів за товар (ненадану послугу) має здійснюватися тим способом, який вибере покупець (зазначається в заяві на повернення коштів): або готівкою, або шляхом зарахування на його картковий рахунок. При цьому в обох випадках така операція реєструється через РРО, але готівка видається тільки в першому випадку.

Як ураховується автоматична знижка (бонус) покупцю, який розраховується через термінал?

Банки, так само як й інші суб’єкти господарювання, ведуть постійну боротьбу за клієнта. Один зі способів спонукати клієнта відкрити картковий рахунок саме в цьому банку — надання знижки при розрахунках карткою в торговельних точках. Відповідно, установлюючи термінал в торговельній точці, банк зобов’язує продавця надавати знижку покупцям, котрі є клієнтами цього банку.

У такому разі при розрахунку з основного карткового рахунка в покупця списується вся сума грошових коштів за придбані товари (роботи, послуги), і відразу сума в розмірі автоматичної знижки (бонусу) зараховується на бонусний картковий рахунок покупця. Відповідно, продавцеві на поточний рахунок надходить сума за вирахуванням наданої знижки (бонусу).

У податковому та бухгалтерському обліку такі операції відображаються в порядку, передбаченому для надання знижки в момент продажу товарів.

Продавець. Так, у бухгалтерському обліку продавця такі знижки ніяк не відображаються, оскільки згідно з п. 15 П(С)БО 15 «Дохід» у бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості активів, які отримані чи підлягають отриманню. Інакше кажучи, дохід від реалізації товару з автоматичною знижкою (бонусом), що надається держателю певного виду ПК, відображають на субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» виходячи з фактичної ціни реалізації (за вирахуванням знижки). У такому разі знижку через субрахунок 704 «Вирахування з доходу» не проводять, оскільки цей субрахунок призначено для обліку знижок, наданих покупцям після дати реалізації.

Відповідно і в податковому обліку доходи продавця — платника податку на прибуток відображаються на суму продажу товарів (робіт, послуг) за вирахуванням суми наданої знижки (бонусу).

Продавець — платник єдиного податку в такому випадку відображає доходи на дату надходження коштів на його поточний рахунок у розмірі коштів, що фактично надійшли, тобто за вирахуванням суми наданої знижки (бонусу).

Покупець. Не можемо не порушити й питання обкладення ПДФО доходів покупця у вигляді наданої знижки.

До доходів платника у вигляді додаткового блага відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ включаються вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначених за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Як бачимо, тут мається на увазі сума незвичайної знижки, що надається окремій фізичній особі в індивідуальному порядку. Випадку, що нами розглядається, це не стосується, оскільки одержувачами знижки (бонусу) є невизначене коло осіб (будь-який покупець — власник ПК відповідного виду). У цьому випадку надання знижки не має індивідуального (персонального) характеру, тому не включається до оподатковуваного доходу громадян, що підтверджується й консультацією в розділі 103.02 ЄБПЗ.

Оформлення розрахункових документів. Що стосується оформлення розрахункових документів, то відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО всі суб’єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, у тому числі із застосуванням платіжних карток при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані видавати покупцю розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. З огляду на те, що з основного рахунка покупця в цьому випадку знімається повна сума вартості товарів (робіт, послуг), то і в розрахунковому документі (чеку РРО, розрахунковій квитанції, товарному чеку тощо) має бути зазначено повну вартість продажу, суму наданої покупцеві знижки (бонусу) та суму, що фактично справляється з покупця за вирахуванням знижки.

Приклад. Підприємство — роздрібний торговець продало товар вартістю 1000,00 грн., у тому числі ПДВ — 166,67 грн. Покупець є власником ПК, при розрахунках за допомогою якої йому (згідно з бонусною програмою, учасником якої є продавець згідно з договором еквайрингу) надається знижка в розмірі 5 %. Комісія банку за здійснення операції еквайрингу становить 1,6 %.

Дохід продавця від реалізації товару:

1000,00 - 5 %_знижка = 950,00 (грн.), у тому числі ПДВ — 158,33 (грн.).

На поточний рахунок продавця зараховано:

1000,00 - 5 %_знижка - 1,6 %_{комісія банку} = 1000, 00 - 50,00 - 16,00 = 934,00 (грн.).

Порядок відображення операції в бухгалтерському та податковому обліку

Чи потрібно придбавати патент при проведенні розрахунків через термінал?

Базова норма (п.п. «а» п.п. 267.1.1 ПКУ) свідчить про те, що патент необхідно придбавати юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам — підприємцям при здійсненні торговельної діяльності в пунктах продажу товарів. При цьому під торговельною діяльністю для цією мети мають на увазі роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПКУ).

Як бачимо, навіть якщо суб’єкт господарювання проводитиме розрахунки з покупцями виключно через платіжний термінал, йому необхідно придбавати патент. Виняток становлять лише випадки, коли суб’єкт господарювання звільнений від сплати цього збору (наприклад, платники єдиного податку).

Що загрожує порушнику?

З 03.01.13 р. Законом № 5518 до КУпАП запроваджено нову ст. 163¹⁵, якою встановлено серйозні штрафи за порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних систем за товари (послуги)*.

* Див. ком. «Готівковий обіг: нова відповідальність за відсутність платіжних терміналів у роздробі» до Закону № 5518 // «БТ», 2013, № 4, с. 4.

Так, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тепер може спричинити накладення штрафу на фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи від 1700 до 3400 грн. (ст. 163¹⁵ КУпАП).

За повторне протягом року порушення — адмінштраф від 8500 до 17000 грн.

Розглядати справи щодо зазначених адміністративних правопорушень та накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів ДПС та їх заступники (оновлена ст. 234² КУпАП).

Нюанс. Чималі адмінштрафи, установлені ст. 163¹⁵ КУпАП, не звільняють від санкцій, передбачених Законом про РРО та Указом № 436 (за порушення порядку ведення касових операцій, установлених Положенням № 637), що накладаються на суб’єктів господарювання за порушення порядку проведення розрахунків через РРО (РК) та касової дисципліни відповідно.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів забороняється в будь-який спосіб обмежувати споживачів у використанні електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати. За порушення цієї норми встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). Рішення про притягнення до відповідальності є компетенцією органів із захисту прав споживачів.

Як бачимо, розміри штрафів значні, тому краще не ігнорувати вимогу про встановлення терміналу (про те, кого ця вимога стосується/не стосується, ви можете прочитати в першій частині цього матеріалу // «БТ», 2013, № 36, с. 37).

Увага, строк давності! Ті торговці, які тільки нещодавно виконали вимогу щодо встановлення терміналу (відповідно до закону зобов’язані застосовувати термінали), спантеличені проблемою, чи можуть тепер покарати їх посадових осіб зазначеним вище адмінштрафом «за встановлення терміналу із запізненням».

При вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності важливо правильно класифікувати це правопорушення — разове або триваюче. Цей момент є принциповим, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через 2 місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 2 місяці від дня його виявлення (ст. 38 КУпАП). Інший строк давності встановлено для справ, рішення щодо яких ухвалює суд (суддя), але це не наш випадок.

Тож нещодавно Міндоходів спробувало навести критерії класифікації адмінправопорушень (разове або триваюче) в листі від 13.05.13 р. № 1101/Н/99-99-15-04-01-14 // «БТ», 2013, № 31, с. 4. Так, на думку цього відомства, триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила будь-які певні дії чи бездіяльність, перебуває далі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом певного часу. Інколи такий стан триває досить довго, і весь час винна особа безупинно вчинює правопорушення у вигляді невиконання покладених на неї обов’язків.

Згодні. Таким чином, якби ми взагалі не встановили термінал, ми б мали справу з триваючим порушенням. Але як тільки ми його встановили, правопорушення припинилося. І, по суті, ми вже маємо справу з припиненим, нетриваючим правопорушенням — несвоєчасним установленням терміналу.

Тому саме від дати встановлення терміналу й відлічується зазначений вище двомісячний строк давності для адмінштрафу. Як тільки два місяці закінчаться, адмінштраф накласти буде не можна.

Висновки

1. Приймання платежів від покупців через термінал є розрахунковою операцією, тому потребує проведення її через РРО або виписування РК, відображення в КОРО та звітності щодо РРО.

2. При поверненні товару, оплаченого через термінал, розрахунки з покупцем, на думку податківців, потрібно також здійснювати в безготівковій формі. На нашу думку, це твердження не має законної підстави.

3. За участі продавця в бонусній програмі, що передбачає надання покупцю автоматичної знижки, продавець відображає доходи за вирахуванням такої знижки.

4. Проведення розрахунків через термінал не впливає на виникнення зобов’язань щодо придбання патенту (сплати збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності).

5. Штрафи за невстановлення терміналу (у тих випадках, коли продавець зобов’язаний це зробити) значні, тому не варто ігнорувати цю вимогу.

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 5518 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків та зборів» від 06.12.12 р. № 5518-VI.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Порядок ведення КОРО — Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.00 р. № 614.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

РК — розрахункова книжка.

КОРО — Книга обліку розрахункових операцій.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЄП — єдиний податок.

ПК — платіжна карта.