ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ:
заповнюємо, подаємо та проходимо камеральну перевірку
Часи, коли бухгалтер заповнював паперові форми бланків податкових звітів каліграфічним почерком, стараючись при цьому не допустити помилки чи помарки, поступово відходять у минуле. Сучасні інформаційні технології не оминули й цю сферу діяльності бухгалтера.
Сьогодні ми пропонуємо вам, шановні читачі, заглянути у майбутнє для того, щоб підготуватись до запровадження новацій у порядку подання податкової звітності. Крім того, ви дізнаєтесь про найцікавіші положення нових Методрекомендацій, які використовують контролери для проведення камеральних перевірок.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», n.shpakovich@id.factor.ua
Готуємо звітність для подання
Заповнюємо. На сьогодні платник податків може заповнювати податкову звітність одним із двох способів:
1) на паперових носіях;
2) в електронному вигляді.
При обранні першого способу бланк звіту:
— або заповнюємо в електронному вигляді (наприклад, як текстовий документ чи документ «xls»), потім друкуємо;
— або ж чистий бланк, надрукований на папері, заповнюємо від руки.
Такі податкові декларації підписують посадові особи власноруч і скріплють печаткою підприємства. Подають їх особисто платники податку чи його представник або направляють поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (пп. «а» та «б» п. 49.4 ПКУ).
При обранні другого способу бланк звіту заповнюється в спеціальній програмі (про них ми поговоримо нижче) та зберігається як електронна таблиця у форматі «xml». Потім на такий електронний документ накладаються ЕЦП і відправляється він на спеціальну електронну адресу для прийняття податкової звітності: zvit@sta.gov.ua.
Нагадаємо! Платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Крім того, п. 3 розд. I Порядку № 1340 передбачено, що всі платники ПДВ подають копії записів у Реєстрах ПН теж виключно в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних мереж.
Програмне забезпечення. Якщо бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за допомогою бухгалтерської програми, то більшість таких програм дозволяє оформити податкову та фінансову звітність. Безумовно, без втручання бухгалтера не обійтися, адже ні законодавство, ні комп’ютерні генії поки ще не можуть охопити все різноманіття ситуацій, з якими доводиться стикатись бухгалтеру в повсякденній роботі. Однак заповнити форми звітності, щоб їх роздрукувати та подати на паперових носіях чи сформувати в електронному вигляді та відправити через телекомунікаційні мережі, цілком можливо.
Сформувати податкову звітність в електронному вигляді можна за допомогою безкоштовної програми «ОПЗ», розміщеної на офіційному сайті Міндоходів*. Для цього достатньо мати комп’ютер.
* http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ele/programne-zabezpechennya-/opz-programne-zabezpechennya
Так само безкоштовно можна отримати ЕЦП, необхідні для підписування електронної звітності, в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) Міндоходів**.
** Адреси територіальних підрозділів можна дізнатись на офіційному сайті АЦСК: http://www.acskidd.gov.ua/contacts.
Крім того, потрібно встановити ще й спеціальне програмне забезпечення для накладання ЕЦП. Для ключів, отриманих безкоштовно у податківців, можна використати програмне забезпечення «ДПС Захист звітності»***. Для ЕЦП, придбаних у інших центрах сертифікації, можна використати запропоновану таким центром програму. Зокрема такі функції є у багатьох спеціалізованих бухгалтерських програмах.
*** Його теж можна знайти на офіційному сайті АЦСК: http://www.acskidd.gov.ua/dps_zvitnist. Про продовження «життя» ПЗ «ДПС Захист звітності» дивіться у «БТ», 2013, № 38, с. 9.
Ми сьогодні не будемо вдаватись у подробиці роботи таких програм, адже до кожної з них є детальні інструкції. За необхідності як приклад будемо розглядати «найдешевший» варіант — можливості програми «ОПЗ».
Самоперевірка. Одним із додаткових «бонусів» автоматизованого заповнення податкових декларацій є можливість самостійно перевірити правильність її заповнення. Така перевірка має два рівні:
1. Слід перевірити структуру документа (чи усі необхідні поля заповнені та чи мають вони коректний формат даних). Якщо форма електронного звіту не буде відповідати встановленому шаблону, то податківці таку звітність не приймуть.
2. Можна провести своєрідну камеральну перевірку: автоматично перевірити, чи наявні усі необхідні додатки до декларації; чи узгоджуються між собою дані, внесені до декларації та додатків; чи не допущено арифметичних помилок.
Порядок контролю форм податкових декларацій, для яких прописані відповідні алгоритми перевірки, можна знайти у закладці «Контроль» програми «ОПЗ». Якщо ви впевнені, що звітність заповнена правильно, але камеральна перевірка видає помилку, тому що алгоритм контролю прописано некоректно, то від такої перевірки можна відмовитись. Звітність, яка не пройшла камеральну перевірку, має бути прийнята, а правильність її заповнення з’ясує «справжня» камеральна перевірка.
Зверніть увагу! У ст. 46 ПКУ передбачено право платника вносити зміни у форму податкової звітності, але при поданні звітності в електронній формі таке право суттєво обмежене. Адже електронні форми декларацій стандартні й змінювати їх не можна. Хіба що подати пояснення щодо «особливого» порядку заповнення.
Перспективні технології
Електронний кабінет. Черговим кроком у технології подання податкової звітності має стати запровадження сервісу «Електронний кабінет платника» на офіційному сайті Міндоходів (http://knp.minrd.gov.ua/), за допомогою якого можна буде безпосередньо на сайті Міндоходів заповнити необхідну форму декларації чи звіту, накласти на нього ЕЦП та передати на центральний сервер з прийому звітності. Тобто бухгалтеру не потрібно буде встановлювати спеціальне програмне забезпечення у себе на комп’ютері. Для звітування буде достатньо мати доступ в Інтернет та ЕЦП. Такий порядок подання податкової звітності описано у п. 4.2 Методрекомендацій, однак він має запрацювати з 01.01.14 р.
Зверніть увагу! У п.п. 2.4.1.2 Методрекомендацій передбачено, що система одразу перевірятиме правильність показників податкової звітності та видаватиме повідом-лення про прийняття податкової звітності. Якщо ж буде виявлена помилка, то платник не зможе зареєструвати звітність.
Єдине вікно. Кабмін розпорядженням від 07.08.13 р. № 587-р схвалив Концепцію створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності». Основними завданнями автоматизованої системи є забезпечення:
— уніфікації електронної звітності, яка подається до центральних органів виконавчої влади;
— спрощення процедури подання електронної звітності, що передбачає можливість її дистанційного подання до центральних органів виконавчої влади через одну точку доступу.
Отже, у перспективі всю звітність, яка подається до держорганів, можна буде подаватись через «Єдине вікно». Сподіваємось, що при цьому кількість звітів суттєво скоротять а їх форми будуть спрощені.
Камеральна перевірка
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п. 75.1.1 ПКУ). Порядок проведення камеральної перевірки визначено у ст. 76 ПКУ, де передбачено такі характерні особливості її проведення:
— проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення;
— перевіряється вся податкова звітність суцільним порядком;
— згода платника на її проведення та його присутність не обов’язкова;
— акт складається лише у разі встановлення порушень (п. 86.2 ПКУ).
У загальному випадку камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів після граничного терміну подання. Такий само строк надано і для перевірки уточнюючих розрахунків. Декларації платників ПДВ, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування, мають «прокамералити» протягом 20 календарних днів.
Камеральні перевірки можуть проводитися у два способи:
— в електронному вигляді (передбачається запровадження з 01.01.14 р.);
— податківцями шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності та інформації з інших джерел.
Детальний порядок проведення камеральних перевірок та оформлення їх результатів описано у Методрекомендаціях, які нещодавно затвердило Міндоходів. Далі ми розглянемо найцікавіші для платників податків моменти, щоб врахувати їх при заповненні податкової звітності.
Особливості перевірки окремих декларацій
ПДВ. Декларації з ПДВ проходять арифметичний та логічний контроль, складовими якого, зокрема, є перевірка:
— своєчасності подання, правильності вибору форми декларації;
— логічного зв’язку між показниками декларації та додатків, а також врахування даних попередніх періодів*;
— обґрунтованості застосування нульової ставки та податкових пільг.
* Детальну інформацію про заповнення декларації з ПДВ та додатків до неї ви можете знайти у «БТ», 2013, № 15, с. 13 та № 21, с. 15.
Зверніть увагу! У разі заповнення ряд. 2.1, 2.2, 4, 5 декларації з ПДВ податківці будуть перевіряти, чи подано звіт про пільги**.
** Про цей звіт ми розповідали в «БТ», 2011, № 15, с. 46; «БТ», 2013, № 16, с. 41.
Якщо платник декларує оподатковувані і неоподатковувані операції (заповнені ряд. 3, 4 чи 5), то придбання товарів/послуг для таких операцій мають бути відображені у ряд. 10.2, 11.2, 13.1, 13.2 чи 13.3. Інакше у податківців можуть виникнути підозри про те, що всі суми вхідного ПДВ, зокрема щодо товарів, придбаних для пільгових операцій, включені до податкового кредиту.
Зверніть увагу на відпрацювання руху імпортних товарів.
Так, п.п. 3.1.3.5 Методрекомендацій зобов’язує контролерів провести звірку кодів УКТ ЗЕД, вказаних в імпортних митних деклараціях та податкових накладних, виписаних покупцям, а також у податкових накладних, отриманих від постачальників, та податкових накладних, виданих покупцям.
Нагадаємо, що усі податкові накладні на постачання імпортних товарів, які видаються покупцям, підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від суми постачання (п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Звісно, під підозру потрапить платник, який вказує в податковій накладній коди УКТ ЗЕД, які «не засвітились» у отриманих їм податкових накладних чи митних деклараціях.
Схоже, саме із таких міркувань у ситуації, коли після митного оформлення код УКТ ЗЕД змінився, податківці рекомендують вказувати код товару, зазначений у митній декларації, а не той, що відповідає цьому товару на дату постачання.
Наша позиція. У такому разі покупцю безпечніше подати скаргу на постачальника для формування податкового кредиту, адже п. 201.1 ПКУ вимагає вказувати дані товару, що постачається. Відповідно, і йдеться про код УКТ ЗЕД на момент постачання.
Якщо ви подали уточнюючий розрахунок (УР), то контролери мають з’ясувати такі питання:
— чи не минув строк позовної давності (1095 днів) від граничного строку подання декларації, що уточнюється;
— чи не розпочата документальна перевірка цього платника;
— чи не пройшло 365 днів з дати складання ПН, яка включається до податкового кредиту;
— чи відображав відповідні показники контрагент у своїй звітності.
Нагадаємо, що контролери мають право провести позапланову перевірку періоду, що уточнюється, якщо він уже перевірявся.
ПНП. Платникам податку на прибуток буде корисним алгоритм зіставлення показників різних форм звітності наведений у таблиці нижче.
Зіставлення показників декларації з ПНП та інших звітів
| Декларація з ПНП | Інші форми звітності |
| 1 | 2 |
| Ряд. 03.14 додатка ІД | Сума показників(1): — ряд. А15, Б12, В13, Г11 Декларації акцизного податку; — ряд. 5 Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, — ряд. 4 Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; — ряд. 4 Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; — ряд. 04 Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; — ряд. 4 Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності |
| Рядок 06.4.13 додатка ІВ | Сума показників(1): — ряд. 5, 13 гр. 8, 9 Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності); — рядка «усього» гр. 11 Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів; — ряд. 6 Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин; — ряд. 5 Податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; — ряд. 3 Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів; — ряд. 1 гр. 6 Податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту <…>; — ряд. 1 гр. 9 Податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод <…>; — ряд. 1 гр. 5 Податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики; — рядка «разом» гр. 5 Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів; — ряд. 1.1, 1.2 Податкової декларації екологічного податку; — рядка «разом» гр. 10 Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; — ряд. 2.1 Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України; — ряд. 1 гр. 7 Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів; — ряд. 1 гр. 5 Податкової декларації туристичного збору |
| Рядок 06.4.15 додатка ІВ | Сума ряд. 1.2, 4 гр. 8 та 9 Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (1) |
| (1) Показники декларації з податку на прибуток перевіряється також у разі коригування цих показників. | |
Висновки
Уже сьогодні для переходу на подання звітності в електронному вигляді не обов’язково придбавати спеціальне програмне забезпечення. Адже можна скористатись безкоштовними програмами, які пропонують податківці. У них можна отримати й безкоштовні ЕЦП.
Заповнюючи звітність у електронному вигляді, платник може самостійно перевірити, чи правильно заповнені поля електронного документа (перевірити структуру), чи немає у ній арифметичних помилок, чи заповнені усі необхідні додатки.
З 1 січня 2014 року на сайті Міндоходів має запрацювати сервіс «Електронний кабінет платника», який дозволить заповнювати звітність і пройти електронну камеральну перевірку маючи лише доступ в інтернет і ЕЦП.
У перспективі всю звітність, яка подається до держорганів, можна буде подавати через «Єдине вікно».
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджені наказом Міндоходів від 14.06.13 р. № 165.
Порядок № 1340 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом МФУ від 17.12.12 р. № 1340.
Концепція № 587 — Концепція створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності», схвалена розпорядженням КМУ від 07.08.13 р. № 587-р.
ЕЦП — електронний цифровий підпис.
Реєстр ПН — реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
ПНП — податок на прибуток.
