Лікнеп зі звільнення — ст. 38 КЗпП (за бажанням працівника)

Хто ініціатор звільнення

Працівник, з яким укладено договір на невизначений строк

Обставини, за яких можливе звільнення

Працівник просить звільнити його. Для цього працівник пише та подає вам заяву.

Затвердженої форми заяви немає — працівник її складає в довільній формі.

Нюанс! Працівників, які працюють за строковим трудовим договором, у тому числі на сезонних та тимчасових роботах, і написали заяву на звільнення за власним бажанням, звільняємо за ст. 39 КЗпП

Строк подання заяви на звільнення

1. Загальний випадок — за 2 тижні до дати звільнення.

Якщо в заяві працівник не вказує дату свого звільнення за власним бажанням, то останнім днем роботи в цьому випадку є такий самий день тижня, в який працівник попередив про це вас письмово, але після закінчення 2-х тижнів (лист Мінпраці від 29.05.07 р. № 134/06/187-07). У такій заяві працівник повинен зазначити дату її складання та проставити підпис.

Приклад 1. Працівник подав заяву 10.09.13 р. (вівторок) і не вказав у ній дату звільнення. Звільняємо його 24 вересня (вівторок через 2 тижні) — це його останній робочий день.

2. Більш ранній строк, ніж за 2 тижні до звільнення. Працівнику ніщо не забороняє подати заяву не точно за 2 тижні до запланованої дати звільнення, а в більш ранній строк. Але в такому разі працівник у заяві повинен указати конкретну дату свого звільнення. Інакше ви згідно зі ст. 38 КЗпП повинні звільнити його після закінчення 2 тижнів.

Приклад 2. Працівник подав заяву 10.09.13 р., в якій зазначив, що бажає звільнитися з 1 жовтня 2013 року. Його останнім робочим днем буде 30 вересня. Цим днем його і звільняємо.

Увага! Не можна звільняти працівника до закінчення 2 тижнів, якщо працівник вас про це не просить. Інакше в разі судових розглядів суд поновить працівника на роботі або змінить дату звільнення.

Працівника можна звільнити раніше закінчення 2 тижнів, якщо це буде зручно і працівнику, і роботодавцю. У цьому випадку таке звільнення також вважається звільненням за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, а не звільненням за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (п. 8 постанови № 9)

Коли працівник не повинен дотримуватися строку для подання заяви (звільняємо його в день, зручний для нього)

Випадок 1. Коли працівник не може продовжувати роботу з поважної причини, зазначеної в ч. 1 ст. 38 КЗпП:

— переїзд на нове місце проживання;

— переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

— вступ до навчального закладу;

— неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;

— вагітність;

— догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною-інвалідом;

— догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;

— вихід на пенсію;

— прийняття на роботу за конкурсом;

— інші поважні причини (важливість причин визначають працівник та роботодавець).

У цих випадках ви звільняєте його в той строк, про який він вас просить у заяві. Не забудьте: останній робочий день — це і є день звільнення. Це може бути навіть день, коли працівник написав заяву.

Важливо: щоб ви пішли назустріч, працівник повинен підтвердити такі обставини документально. Водночас КЗпП цього не вимагає. Тому, якщо для вас це не важливо, можете не вимагати підтвердження причини від працівника та звільняйте його в потрібний йому строк.

Випадок 2. Якщо роботодавець не виконує:

— законодавство про працю;

— умови колективного договору;

— умови трудового договору.

Працівник повинен в заяві вказати, що саме роботодавець не виконує (наприклад, затримує виплату зарплати, не проводить індексацію).

Важлива деталь! У цьому випадку вам доведеться виплатити працівнику вихідну допомогу в сумі не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

Цікаво: коли працівник пише заяву за 2 тижні, він може не вказувати причини свого звільнення — достатньо тільки його бажання звільнитися. А от якщо працівник просить звільнити його в певний строк у зв’язку з названими вище поважними причинами, то такі причини та конкретну дату звільнення він обов’язково повинен вказати в заяві. Інакше ви маєте право не звільняти його в потрібний йому день

Що робити, якщо працівник передумав звільнятися?

Працівник може передумати звільнятися. У нього є право залишитися на роботі та продовжувати працювати. Ви його в цьому випадку не можете звільнити.

Як він може передумати? У ч. 2 ст. 38 КЗпП зазначено: «Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою…». На наш погляд, працівник повинен якось «просигналізувати» роботодавцю, що він уже не має наміру

звільнятися та бажає продовжувати працювати. Для працівника краще написати письмове відкликання раніше поданої заяви. Але якщо ви не проти, можете «не бруднити» папір, а домовитися усно, адже керуючись ч. 2 ст. 38 КЗпП працівнику, щоб залишитися на роботі, достатньо (1) не залишити роботу і (2) перестати вимагати свого звільнення.

Виняток: коли на місце такого працівника ви вже запросили іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Це випадок, коли ви на місце працівника, який звільняється, запросили працівника в порядку переведення (п. 12 постанови № 9)

Запис до трудової книжки (графа 3) та формулювання в наказі

«Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

За наявності поважної причини для звільнення в записі про звільнення зазначаємо таку причину. Наприклад,

«Звільнений за власним бажанням у зв’язку зі вступом до вищого навчального закладу, ст. 38 КЗпП України»

Дата звільнення

— дата, зазначена в заяві (якщо заява подана раніше ніж за 2 тижні, або в разі наявності поважної причини, або порушення роботодавцем трудового законодавства);

— останній день 2-тижневого строку (той самий день тижня, в який працівник попередив вас про це письмово, але через 2 тижні)

Обов’язки роботодавця в день звільнення (слід виконувати для всіх звільнень)

1. Видаємо працівнику на руки копію наказу (розпорядження) про звільнення з роботи (у разі звільнення з ініціативи роботодавця — обов’язково; в інших випадках звільнення — на вимогу працівника). Наказ можна оформити за типовою формою № П-4 (приклад заповнення в «БТ», 2013, № 38, с. 45), а можна і в довільній.

2. Видаємо заповнену трудову книжку (якщо звільняємо з основного місця роботи). Даємо розписатися працівнику про її отримання у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (типова форма № П-10; наказ Мінстату від 27.10.95 р. № 277).

Важливо трудову книжку працівнику видати саме в день звільнення. Інакше ви повинні нарахувати та виплатити працівнику середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП). Днем звільнення в цьому випадку буде день видачі трудової книжки (видаємо про це наказ та вносимо новий запис до трудової книжки працівника). Якщо в день звільнення працівника немає на роботі, вам потрібно послати йому поштове повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. Поштою надіслати трудову книжку працівнику не можна! Виняток: якщо працівник вас попросив про це письмово.

3. Якщо працівник просить, видаємо йому довідку про середню заробітну плату за останні 6 місяців для надання до центру зайнятості (додаток 3 до Порядку № 1266).

4. Проводимо остаточний розрахунок із працівником — нараховуємо та виплачуємо в день звільнення:

— зарплату;

— компенсацію за невикористану відпустку;

— лікарняні, нараховані до звільнення (якщо листок непрацездатності працівник надасть після звільнення, нараховуємо і виплачуємо пізніше — після отримання коштів від Фонду соцстраху);

— інші належні виплати.

Зверніть увагу: вихідна допомога при звільненні за власним бажанням працівнику не виплачується. Також потрібно утримати суму незароблених відпускних, які працівник використав наперед. Детальніше про нарахування виплат при звільненні читайте у Шпаргалці бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19.

Важлива деталь! Належні суми працівнику ви повинні виплатити в день звільнення. Інакше доведеться нарахувати та виплатити середній заробіток за затримку остаточного розрахунку (ст. 117 КЗпП)

Особливості заповнення звітності

1. У ф. № 1ДФ за квартал звільнення (подальші квартали, в яких розраховуємося з працівником) заповнюємо у графі 7 дату звільнення.

2. У таблиці 5 ф. № Д4 за місяць звільнення на працівника заповнюємо рядок: у графі 10 «дата закінчення» — день звільнення, у графі 12 — підстава «ст. 38 КЗпП».

3. До центру зайнятості жодної звітності у зв’язку зі звільненням працівника подавати не потрібно. Якщо потрібна заміна працівнику, подайте ф. № 3-ПН

№ запису

Дата

Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причини і посиланням на статтю, пункт закону)

На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)

число

місяць

рік

1

2

3

4

ТОВ «Орбіта»

15

11

01

2013

Прийнято на посаду економіста

Наказ № 11 від 11.01.13 р.

16

30

09

2013

Звільнений за власним бажанням у зв’язку зі вступом до навчального закладу, ст. 38 КЗпП України

Наказ № 115 від 30.09.13 р.

Директор ТОВ «Орбіта» /підпис директора/ Мусько Л. Л.