Спори з податківцями в суді: «переможна методичка»

Спори з податківцями в суді: «переможна методичка»

Мало хто із суб’єктів господарювання проходить перевірку без сучка без задирочки. Як правило, навіть сумлінних платників податківці намагаються штрафувати за спірні або «притягнуті за вуха» порушення. Подібні рішення контролерів потрібно оскаржити. Процедура оскарження може виявитися довготривалою та витратною. Але якщо йдеться про солідні суми, то «шкурка варта вичинки». Про особливості процедури судового оскарження рішень податківців — наша сьогоднішня розмова.

Олена БІЛЯЄВА, податковий експерт, e.belyaeva@id.factor.ua 

Визначаємося з термінами

Оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) або інше рішення контролюючого органу ви маєте право в будь-який момент після отримання такого рішення, але з урахуванням 1095-денного строку давності (п. 56.18 ПКУ). Це означає, що ви можете:

• спочатку завершити процедуру адміністративного (у податковому органі) оскарження і в разі незадовільного результату подати позов до адмінсуду;

• одразу подати позов до адмінсуду, відмовившись від процедури адміністративного оскарження;

• подати позов до адмінсуду після отримання відмови в задоволенні первинної скарги, поданої до органу Міндоходів обласного рівня (органу Міндоходів м. Києва), а повторну скаргу до Міндоходів не подавати (схему щодо адміністративного оскарження знайдете у «БТ», 2014, № 6, с. 5).

Увага! Після того як ви закінчили процедуру адміністративного оскарження (у вас на руках є рішення Міндоходів за скаргою), для подання позову до суду у вас має бути один місяць. Про це говорять п. 56.19 ПКУ і ч. 4 ст. 99 КАСУ.

ААле насправді все інакше. Як зазначає Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ), незалежно від того, чи мала місце процедура адміністративного оскарження, для судового оскарження необхідно застосовувати строк у 1095 днів від дня отримання «спірного» ППР (див. інформаційний лист ВАСУ від 01.11.11 р. № 1935/11/13-11).

Важлива деталь: про подання позову до суду потрібно повідомити податківців. Це допоможе уникнути непорозумінь із приводу несплати нарахованої суми зобов’язань.

До якого суду подавати позов?

Вам шлях до адміністративного суду (ст. 17 КАСУ).

За загальним правилом адміністративні справи вирішує окружний адміністративний суд за місце­знаходженням відповідача. Але в нашому випадку працює особливе правило — згідно з ч. 2 ст. 19 КАСУ ви можете подати позов до окружного адміністративного суду або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням податкового органу.

Найчастіше місцезнаходження платника збігається з місце­знаходженням податкового органу, в якому він перебуває на обліку. Тому здебільшого справа територіально підсудна одному окружному адміністративному суду.

Нюанс. Якщо ви оскаржуєте рішення Міндоходів, то позов слід подавати до окружного адміністративного суду м. Києва.

Як скласти позовну заяву?

Загальні вимоги до змісту позовної заяви викладені у ст. 106 КАСУ. У заяві необхідно вказати:

• найменування адміністративного суду, до якого ви подаєте позов;

• ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо вони є;

• ім’я (найменування) відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо вони відомі;

• викласти обставини, якими ви як позивач обґрунтовуєте свої вимоги, та навести докази, що підтверджують кожну обставину;

• навести витяг із норм законодавства на підтвердження ваших вимог;

• зазначити вміст позовних вимог — те, що ви просите в суду. Наприклад: «Прошу визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 р. № 15 повністю (або в певній частині)»;

• у разі потреби заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору, про витребування доказів, про виклик свідків тощо;

• навести перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

Позовну заяву має бути підписано позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.

До позовної заяви потрібно додати копії документів, які в ній згадуються та мають значення для справи. Це можуть бути:

• оскаржуване рішення;

• рішення за результатами розгляду скарги (якщо ви пройшли процедуру адміністративного оскарження);

• акт перевірки, за яким прий­нято рішення;

• документи, що спростовують висновки акта перевірки.

Також не забудьте, що до позов­ної заяви додаються:

• копії самої заяви та копії всіх доданих до неї документів у кількості, що дорівнює кількості відповідачів і третіх осіб;

• документ про сплату судового збору.

Позовну заяву ви можете подати самостійно, через представника або надіслати поштою. Якщо позов подається представником, то в заяві слід додатково зазначити ім’я представника, його поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо вони є. Разом із позовною заявою представник подає довіреність або інший документ, що підтверджує його повноваження.

Нижче наведемо зразок позовної заяви (її краще скласти українською мовою).

Скільки та куди сплачувати судовий збір?

Щоб легко визначити суму судового збору, перейдіть за посиланням http://court.gov.ua/sudytax та виберіть потрібний суд. Ви побачите реквізити для сплати судового збору, а нижче — таблицю для розрахунку суми збору. У цій таблиці вибираєте вид вашого позову, вводите суму позову, П. І. Б., адресу та ІПН. У результаті ви отримаєте сформовану квитанцію для сплати судового збору. Але не поспішайте одразу її оплачувати. Спочатку зателефонуйте до суду та уточніть платіжні реквізити, оскільки на сайті може бути застаріла інформація. Після цього отриману квитанцію можна оплатити в будь-якому відділенні банку. Простежте, щоб на звороті квитанції працівник банку зазначив, що суму судового збору в повному обсязі перераховано до бюджету.

Основні ставки судового збору на 2014 рік наведемо в таблиці.

Які рішення можна оскаржити?

У суді може бути оскаржено рішення, дію чи бездіяльність податкового органу, які створюють юридичні наслідки для платника у формі прав, обов’язків, їх зміни або припинення. Найчастіше це ППР (видані у тому числі з причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства), податкові вимоги, повідомлення про відмову у прийнятті звітності, накази щодо проведення перевірок, рішення про анулювання ПДВ-реєстрації тощо. Оскаржити можна й індивідуальні податкові консультації.

Декілька слів скажемо про накази щодо проведення перевірок. Податківці традиційно вважають, що ці накази не є актами індивідуальної дії та оскарженню не підлягають. Проте суди дотримуються іншої думки. Єдине, про що важливо пам’ятати, — оскаржити наказ після того, як ви допустили контролерів до перевірки, не можна. Як зауважив ВАСУ в постанові від 21.08.13 р. № К/9991/42817/12, способом захисту від незаконних перевірок є недопуск перевіряючих до перевірки. Якщо ж ви не скористалися своїм правом та перевірку було проведено, то оскаржити можна тільки рішення податківців, прийняте за результатами перевірки (докладніше — у «БТ», 2013, № 41, с. 9).

Не можуть розглядатися в судовому порядку протоколи, довідки та акти, складені за результатами перевірки. Ці документи лише фіксують певні обставини й самі по собі не спричинюють настання будь-яких юридичних наслідків для платника, не впливають на його права, обов’язки та законні інтереси. На це звертають увагу податківці (див. «БТ», 2013, № 28, с. 6) і суди (див. п. 13 листа ВАСУ від 30.11.09 р. № 1619/10/13-09, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.04.13 р. у справі № 810/1856/13-а).

На окрему увагу заслуговує ситуація, коли в акті перевірки податківці вказують на нікчемність правочину, але ППР не складають (зокрема, за відсутності підстав для донараху­вання податкових зобов’язань та/або фінансових санкцій). Оскільки на права/обов’язки платника такий акт не впливає, можна взагалі на нього не реагувати. А от якщо згодом при перевірці податківці здійснять донарахування, то оскаржити можна буде складене ними ППР.

Тенденції судової практики

Оцінюючи перспективу позову, необхідно враховувати основ­ні тенденції в судовій практиці. Розглянемо деякі з них.

Відмова у прийнятті податкової декларації. Така дія податківців призводить до виникнення юридичних наслідків для платника у вигляді накладення на нього штрафу за несвоєчасне подання декларації. Отже, її можна оскаржити в суді.

ВАСУ виходить із того, що суди зобов’язані розглянути питання про протиправність відмови у прийнятті податкової декларації незалежно від того, в якій словесній формі сформульовано позовні вимоги платника, якщо зі змісту вимог убачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника, порушених унаслідок такої відмови.

Наприклад, позов може містити вимоги про зобов’язання податкового органу прийняти декларацію, про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності податкового органу, про визнання поданої декларації податковою звітністю, про визнання декларації поданою. Незалежно від формулювання позовних вимог такий позов має бути розглянуто судом.

У разі прийняття рішення на користь платника декларація вважається поданою в день її фактичного отримання податковим органом (див. лист ВАСУ від 15.06.12 р. № 1503/12/13-12).

До речі, відмову у прийнятті декларації, поданої поштою, унаслідок відсутності опису вкладення суд вважає неправомірною, оскільки це не є недоліком заповнення податкової звітності та не може бути підставою для її неприйняття (див. постанову ВАСУ від 25.12.12 р. № К-37847/10).

Відмова в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як свідчить практика, більшість платників у своїй діяльності часом стикалися із ситуацією, коли раптом без будь-якої причини податкові накладні перестають приймати до реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). При цьому квитанція із причиною відмови в реєстрації або взагалі не надсилається платникові, або в ній указується на невідповідність місцезнаходження продавця, зазначеного в податковій накладній, інформації з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Причому, що цікаво, здебільшого платники місцезнаходження не змінювали і відомості про них були підтверджені у держреєстратора.

Як же боротися зі свавіллям податківців? Процедура адміноскарження, як ви розумієте, безперспективна. Залишається тільки суд. ВАСУ в інформаційному листі від 24.10.13 р. № 1486/12/13-13 роз’яснив, що правовідносини, які стосуються реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, безпідставного неприйняття податкових накладних для реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах. Причина — відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правове становище платників. Покупець позбавляється права на податковий кредит, а продавець може відчути небажані наслідки у вигляді проведення позапланової перевірки.

Зверніть увагу! Оскаржити квитанцію з відмовою в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не можна. Вона є лише технічним способом інформування платника про реєстрацію/нереєстрацію податкової накладної в ЄРПН та не впливає на його правове становище.

Незалежно від того, чи отримували ви квитанцію з відмовою в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, формулювати позовні вимоги потрібно таким чином: «Прошу визнати неправомірним неприй­няття податкової накладної для реєстрації в ЄРПН».

Ви можете сформулювати позовні вимоги і по-іншому: наприклад, висунути вимогу зобов’язати податковий орган прийняти податкову накладну, визнати протиправними дії/бездіяльність податкового органу, визнати подану накладну зареєстрованою в ЄРПН тощо. Головне, щоб зі вмісту ваших вимог було зрозуміло, що вони спрямовані на відновлення ваших прав, порушених унаслідок неприйняття податкової накладної до реєстрації.

Якщо суд ухвалить рішення на вашу користь, то спірна податкова накладна вважатиметься прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН у той день, коли ви надіслали її для реєстрації (див. також «БТ», 2013, № 45, с. 7).

Безпідставне анулювання ПДВ-реєстрації. В останні кілька років анулювання реєстрації платників ПДВ податківцями набуло чи не масового характеру. І далеко не завжди для цього є законні підстави.

Якщо вам все-таки потрібний статус платника ПДВ, анулювання ПДВ-реєстрації потрібно оскаржити. Позовні вимоги, на наш погляд, краще сформулювати таким чином: «Прошу визнати протиправним і скасувати рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ».

Про судову практику оскарження незаконного ПДВ-анулювання та наслідки скасування таких рішень читайте у «БТ», 2013, № 45, с. 27.

Одразу звернемо увагу на постанову ВАСУ від 11.06.13 р. № К/9991/69798/12. Вона зацікавить не лише продавців, які оскаржили незаконну ПДВ-розреєстрацію, а й їх покупців.

Суть справи полягає в такому. Податківці анулювали реєстрацію продавця як платника ПДВ. Продавець оскаржив це рішення в суді. При цьому після анулювання ПДВ-реєстрації він продовжував виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець відображав податковий кредит. Зрозуміло, що податківці податковий кредит за такими податковими накладними не визнали навіть після того, як суд відновив ПДВ-реєстрацію продавця. У зв’язку з цим покупцеві були донараховані податкові зобов’язання та штрафні санкції.

Приємно, що ВАСУ підтримав платників. Він зауважив, що рішення податкового органу про анулювання ПДВ-реєстрації вважається протиправним із моменту його прийняття. Це кореспондує з п. 5.10 Положення про реєстрацію платників ПДВ від 16.01.14 р. № 26, згідно з яким у разі скасування рішення про ПДВ-анулювання первісна дата реєстрації особи платником ПДВ не змінюється.

Виходить, що в періоді оскарження продавець зберігав свій ПДВ-статус. Отже, він правомірно виписував податкові накладні, а покупець мав право на податковий кредит за ними.

Щоб уникнути подібних хвилювань із податковими накладними, виписаними в періоді оскарження безпідставної ПДВ-розреєстрації, в ідеалі в цьому періоді краще не здійснювати постачань товарів (робіт, послуг) і не виписувати податкові накладні. Проте при такому варіанті фактично доведеться призупинити діяльність на період оскарження, який може затягнутися на тривалий час.

Виходом із ситуації може стати подання одночасно з позовом клопотання щодо призупинення рішення податківців про анулювання ПДВ-реєстрації.

На цій позитивній ноті ми закінчуємо розмову про судове оскарження рішень податківців. Бажаємо, щоб у вас було менше приводів для звернення до суду. А якщо необхідність у цьому все-таки виникне, вам допоможе наша стаття.

Висновки

• Незалежно від того, чи мала місце процедура адміністративного оскарження, для судового оскарження необхідно застосовувати строк у 1095 днів від дня отримання «спірного» ППР.

• Про подання позову до суду потрібно повідомити податківців.

• Ви можете подати позов до окружного адміністративного суду або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням податкового органу.

• Розмір судового збору — не менше 1827 грн. Але спочатку потрібно сплатити лише 10 %.

• Способом захисту від незаконних перевірок є недопуск перевіряючих до перевірки. Якщо ж ви не скористалися своїм правом і перевірку було проведено, то оскаржити можна тільки рішення податківців, прийняте за результатами перевірки.

• Оскаржити квитанцію з відмовою в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не можна. Формулювати позовні вимоги потрібно інакше.

Документи і скорочення статті

КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV.

Закон про судовий збір — Закон України «Про судовий збір» від 08.07.11 р. № 3674-VI.