Військовий збір: відповіді на «гарячі» запитання

Лікарняні. Почнемо з лікарняних. До цього поняття ми включаємо оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Оскільки ВЗ адмініструють ті самі податківці, що й ПДФО, при трактуванні положень п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вони спираються на положення розд. IV ПКУ. А в п.п. 169.4.1 ПКУ зазначено, що зарплатою у тому числі вважаються й лікарняні.

Мабуть, тому Держфіск упевнено заявляє, що з лікарняних у складі зарплатних виплат утримується ВЗ (див. консультацію фахівця ДФСУ у «БТ», 2014, № 32, с. 25).

Зверніть увагу: якщо лікарняні нараховано після 03.08.14 р., то незалежно від того, за який період вони нараховані, ВЗ з їх суми потрібно утримати.

Декретні. Із допомогою по вагітності та пологах зовсім інша історія. Ця виплата не потрапляє до складу зарплати ні відповідно до ПКУ (зазначена в п.п. 165.1.1 серед неоподатковуваних виплат), ні згідно з Інструкцією № 5 (зазначена в п. 3.2 серед виплат, що не потрапляють до фонду оплати праці). Оскільки окремо як об’єкт обкладення ВЗ декретні не зазначені, ВЗ із них не утримуємо

Закон № 1621, яким тимчасово запроваджено ВЗ, набрав чинності з 03.08.14 р.

А закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тому утримувати ВЗ потрібно з оподатковуваних доходів, нарахованих починаючи з 3 серпня 2014 року.

Оскільки відпускні за серпень 2014 року будуть нараховані після набуття чинності Законом № 1621, то незалежно від дати їх виплати із їх суми потрібно утримати ВЗ

Ні, не потрібно, якщо роботи (послуги) виконуються (надаються) в межах підприємницької діяльності. Виплати за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) підприємцям потрапляють до підприємницького доходу, що оподатковується за «своїми» правилами, установленими ПКУ.

Те, що виплати за ЦПД підприємцям не обкладаються ВЗ, підтверджує і консультація в категорії 132.02 ЗІР ДФСУ. Податківці роз’яснили, що до об’єкта обкладення ВЗ потрапляють виплати за ЦПД, які включаються до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.1.8 Інструкції № 5. А виплати підприємцям туди не включаються.

Для неутримання ВЗ фізична особа має підтвердити свій підприємницький статус. Але ми і так вимагаємо такого підтвердження для ПДФО- та ЄСВ-цілей. Вважаємо, що його буде достатньо (докладніше про підтвердні документи від підприємця читайте у «БТ», 2014, № 32, с. 43)

При формальному прочитанні п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ можна говорити про те, що до об’єкта обкладення ВЗ потрапляють усі виплати й винагороди за ЦПД.

Однак виявилось, що не все так сумно, коли на допомогу прийшли податківці. Щоб «відкинути» все непотрібне, фахівці ДФС заявили: до об’єкта обкладення ВЗ потрапляють лише доходи за ЦПД, що входять до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.1.8 Інструкції № 5 (див. консультацію в категорії 132.02 ЗІР Держфіску). Таким чином, утримувати ВЗ потрібно з винагород за ЦПД на виконання робіт (ст. 837 ЦКУ) і на надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Важливо. Відносини, що виникають за договором оренди, регулюються окремою главою 58 ЦКУ. Це особливий вид правовідносин, що не має ознак відносин, котрі виникають за договором підряду або договором про надання послуг. Та й предмет договору оренди інший.

Таким чином, з орендної плати ВЗ не утримують. Це підтвердив Сергій Наумов, заступник директора Департаменту, начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФСУ (див. консультацію у «БТ», 2014, № 32, с. 25)

Тут усе залежить від виду матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.3.3 Інструкції № 5. Така матдопомога надається всім чи більшості працівників на підставах та з періодичністю, застереженими в колективному договорі підприємства або у трудових договорах працівників. Прикладом може бути матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки тощо.

Оскільки систематична матдопомога — зарплатна виплата, при її нарахуванні (виплаті) утримайте ВЗ.

Дбайливий роботодавець може надавати своїм працівникам також матеріальні допомоги разового характеру. До них можна віднести:

•  нецільову благодійну допомогу (п.п. 170.7.3 ПКУ);

•  допомогу на лікування (п.п. 165.1.19 ПКУ);

•  цільову благодійну допомогу на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);

•  допомогу на поховання (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ).

Всі зазначені вище види матдопомоги не є зарплатними виплатами ні за ПКУ, ні за Інструкцією № 5 (п.п. 3.31). Тому як оподатковувана, так і неоподатковувана частина матдопомоги разового характеру не потрапить до об’єкта обкладення ВЗ.

До речі, якщо матдопомогу разового характеру (на лікування, поховання тощо) надають непрацівнику підприємства, то вона також не є об’єктом обкладення ВЗ

На нашу думку, ні. І ось чому.

З 08.06.14 р. набрав чинності Закон № 1275, яким, зокрема, були внесені зміни до КЗпП, ПКУ та Закону № 2464. Причому зазначені зміни внесені заднім числом та діють з 18.03.14 р.

Згідно з останньою редакцією ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, збережуться місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, де вони працювали на час призову. Таким чином, якщо раніше в зазначеній нормі вказувалося на збереження середнього заробітку, то тепер ідеться про компенсаційні виплати в розмірі середнього заробітку. Порядок компенсації має бути затверджено КМУ, чого досі не зроблено.

Компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, потрапили до складу неоподатковуваних доходів (п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ). Тому ПДФО з них не утримується. У Податковому розрахунку за  ф. № 1ДФ компенсацію середнього заробітку мобілізованим працівникам відображають з окремою ознакою доходу «128».

Із виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, не справляється і ЄСВ (ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).

Висновок. Аналіз зазначених вище змін свідчить про те, що за задумом законодавців компенсація середнього заробітку за період мобілізації — неоподатковувана виплата, виведена зі складу зарплати.

Водночас об’єктом обкладення ВЗ є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, що нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв’язку з трудовими відносинами (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо бути послідовними та враховувати, що для цілей ПКУ компенсація середнього заробітку мобілізованим працівникам належить до компенсацій з бюджету, а не до зарплатних виплат, об’єктом обкладення ВЗ вона не є.

Увага! Водночас насторожують неофіційні роз’яснення податківців із цього питання. На їх думку, до появи кабмінівського порядку компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників з бюджету роботодавці продовжують нараховувати середню зарплату (а не компенсаційну виплату) та утримувати ПДФО. Така позиція може негативно вплинути і на питання з ВЗ. Якщо порядок не з’явиться в найближчому майбутньому, податківці можуть наполягати на утриманні ВЗ із компенсації середнього заробітку. Хоча, на нашу думку, це верх блюзнірства — утримувати ВЗ з людей, які захищають Батьківщину

Так, потрібно. Пояснимо чому.

За час військових зборів за працівником зберігаються місце роботи і середній заробіток (ст. 119 КЗпП, ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII). Ця виплата включається до фонду оплати праці у складі виплат за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). У складі зарплати вона обкладається ЄСВ та ПДФО.

Оскільки оплата періоду військових зборів — це зарплатна виплата (у тому числі для цілей ПКУ), вона потрапляє до об’єкта обкладення ВЗ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Базою обкладення ВЗ буде сума нарахованого середнього заробітку.

Нагадаємо, що підприємство виплачує працівнику середній заробіток за час проходження зборів, а потім очікує відшкодування цих витрат з бюджету. Докладніше про це читайте у статті «Мобілізація та збори: «оплатно-облікові» моменти» // «БТ», 2014, № 18, с. 39

Якщо у вас практикуються учні ПТНЗ, то між підприємством — базою практики та практикантами не виникають ні трудові, ні цивільно-правові відносини. Підприємство надає робочі місця практикантам на підставі договору про навчально-виробничу практику, укладеного з ПТНЗ, а не на підставі трудового договору, укладеного з учнем, слухачем ПТНЗ. Це передбачено п. 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.99 р. № 992. Той факт, що між практикантами і підприємством не виникають трудові відносини, підтвердило Мінсоцполітики (див. лист від 20.08.12 р. № 107/021/150-12).

Таким чином, виплати практикантам не є об’єктом для утримання ВЗ.

Інша ситуація з практикантами з вищих навчальних закладів. Студенти, які згідно з договором із ВНЗ прийняті для проходження практики на підприємстві, не є найманими працівниками (робітниками) такого підприємства. Крім того, здебільшого жодної роботи на базі практики вони не виконують, а продовжують навчальний процес відповідно до програми практики. Тому база практики студентам за період практики жодних виплат не нараховує. Відповідно й запитань щодо ПДФО, ЄСВ та ВЗ не виникає.

Водночас якщо на підприємстві є вакантні посади, робота на яких відповідає вимогам програми практики студентів, підприємство може (але не зобов’язане) прийняти їх на роботу за умови, що не менше 50 % часу буде відведено на підготовку за програмою практики (п. 3.7 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міносвіти України від 08.04.93 р. № 93). У разі якщо зі студентом укладають трудовий договір, то із зарплати необхідно утримувати ВЗ

Звичайно, виправлятися.

Необхідно відкоригувати суму ВЗ, відсторнувавши надміру утриману суму в серпні 2014 року. У вас утворюється переплата щодо ВЗ. Тому за серпень 2014 року ви сплатите меншу суму ВЗ, утриманого із зарплати за серпень, за мінусом надміру утриманого ВЗ