Нагадаємо: за прострочення сплати узгодженого грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємства покарають штрафом. Причому розмір штрафу залежить від суми боргу та тривалості прострочення (п. 126.1 ПКУ):
• затримка до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
• затримка більше 30 календарних днів — 20 % погашеної суми податкового боргу.
За рішенням суду борг можна виплачувати частинами (у розстрочення). У такому разі більш ніж імовірна затримка в розумінні п. 126.1 ПКУ. Звичайно, можна поборотися за те, що, добросовісно погашаючи борг за дозволеною судом розстрочкою, ви не затримуєте сплату грошового зобов’язання. Вимушені засмутити: суди, найімовірніше, вас не підтримають.
Це підтверджує Вищий адміністративний суд України в листі, що коментується: причина, за якою платник податків своєчасно не погасив борг, а також спосіб погашення боргу (добровільно чи примусово, у повній сумі чи частинами) не має жодного значення. У будь-якому разі, якщо прострочення має місце, то після фактичного погашення боргу потрібно сплатити штраф згідно з п. 126.1 ПКУ.
Судове рішення про розстрочення суми податкового боргу не змінює суму податкового боргу боржника та розмір штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями.
Такої самої позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові від 18.09.14 р. у справі № 21-279а14. Незважаючи на те що справа стосується «докодексних» норм, суті справи це не змінює.
