Ми вже згадували про «жест доброї волі» з боку податківців, які «централізовано» перенесли строки подання звітності за травень для платників податків зони АТО. Таке перенесення, нагадаємо, дозволяло уникнути виконання певних формальностей, наприклад подання заяви та підтвердних документів (див. «БТ», 2014, № 26, с. 3).
Надалі таких «жестів», судячи з усього, уже не буде.
У листах, що коментуються, податківці рекомендують платникам, зареєстрованим на території Донецької та Луганської областей, продовжити (ящо є у цьому потреба) строки подання звітності, а якщо її вже подано — отримати відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов’язань, як то кажуть, у загальновстановленому порядку.
Так, щоб продовжити граничні строки подання податкової декларації, потрібно:
1) звернутися до Торгово-промислової палати України (далі — ТПП) та отримати там документальне підтвердження того, що на вашій території діяли обставини непереборної сили;
2) протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, подати до податкового органу заяву в довільній формі. У ній потрібно чітко і стисло обґрунтувати продовження граничних строків та послатися на висновок, отриманий від ТПП.
Вимоги до змісту заяви викладені в п. 8 Порядку № 1044*.
Якщо «добро» від податківців отримане, то штрафи протягом строків продовження подання декларацій застосовуватися не будуть (п. 102.6 ПКУ). А ті штрафи за несвоєчасне подання звітності, які вже були нараховані та перетворилися на податковий борг, можна буде визнати безнадійними і списати на підставі п.п. 101.2.4 ПКУ. Для цього слід подати відповідну заяву податківцям.
А як же бути тим, хто декларацію подав, але сплатити зобов’язання вчасно не встигає? Податківці пропонують:
1. Отримати у ТПП висновок про настання обставин непереборної сили.
2. Подати до податкового органу заяву за формою додатка 1 до Порядку № 574**, а також економічне обґрунтування, яке складається з:
• переліку обставин, що свідчать про загрозу виникнення або накопичення податкового боргу, та доказів існування цих обставин;
• аналізу фінансового стану;
• графіка погашення відстрочених сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, які гарантують виконання графіка погашення.
3. Податківці приймуть рішення про надання (відмову в наданні) відстрочення протягом 30 днів. При позитивному рішенні з вами укладуть договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (його форму наведено в додатку 4 до Порядку № 574).
Важливо! Відстрочення надають окремо щодо кожного податку, збору, штрафної (фінансової) санкції, пені.
Із дати підписання договору та до закінчення його дії пеня і штрафи на відстрочені грошові зобов’язання (податковий борг) не нараховуються.
Водночас вам доведеться сплатити проценти за кожен календарний день користування відстроченням (п. 1.6 розд. I Порядку № 574).
Отже, сьогодні податківці дотримуються формального підходу.
Увага! У ТПП повідомляють, що базовий тариф на послугу з оформлення висновку про дію форс-мажору становить близько 2 тис. грн.
Тоді як штраф за прострочення подання декларації дорівнює 170 грн. (при повторному протягом року порушенні — 1020 грн.). За запізнення зі сплатою податків доведеться заплатити 10 або 20 % погашеної суми податкового боргу залежно від строку затримки — до 30 днів чи більше. За донарахування податківцями податкового зобов’язання — 25 % від його суми.
Загалом, «так на так» напевно й вийде.
Коментарі зайві…
* Порядок застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1044.
** Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.13 р. № 574.
