Не розрахувалися бюджетники: «засукаємо рукави»

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Травень, 2014/№ 18
В обраному У обране
Друк
Стаття

Не розрахувалися бюджетники: «засукаємо рукави»

Те, що в бюджеті сьогодні немає коштів, відомо всім. «Заручниками» такої ситуації стали підприємства, що співпрацюють із бюджетними організаціями, які не можуть отримати оплату за оформленими у 2013 році актами виконаних робіт. Інколи бюджетники як компроміс пропонують «переоформити» такі документи на 2014 рік. Чи варто погоджуватися на подібні пропозиції? На це запитання ми відповімо у статті.

Влада КАРПОВА, податковий експерт, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Бюджетні «заморочки»

Бюджетній сфері притаманна чітко регламентована процедура оплати взятих зобов’язань, порушити яку жодна бюджетна установа не може. Цю процедуру викладено в БКУ та деталізовано в підзаконних нормативах.

Згідно з ч. 1 ст. 43 БКУ при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стадіями виконання бюджету за видатками, зокрема, є (ч. 1 ст. 46 БКУ):

1) установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на підставі та в межах затвердженого розпису бюджету. При цьому бюджетні асигнування є підставою для затвердження кошторисів (ч. 1 ст. 47 БКУ);

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів;

3) узяття бюджетних зобо­в’язань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік Держказначейством (ч. 1 ст. 48 БКУ). У частині спеціального фонду бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень (ч. 2 ст. 48 БКУ);

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань.

Розпорядник бюджетних коштів при отриманні товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов’язання прий­має рішення про їх оплату й надає доручення на здійснення платежу Держказначейству (ч. 1 ст. 49 БКУ).

Зверніть увагу: розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги або здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, щодо якого розпорядником бюджетних коштів узято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань, є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 БКУ). Ці зобов’язання не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів (ч. 4 ст. 48 БКУ).

Вимоги ж фізичних та юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за такими зобов’язаннями стягуються з осіб, винних в узятті таких зобов’язань, у судовому порядку (ч. 4 ст. 48 БКУ).

Реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів здійснює Держказначейство, яке проводить перевірку відповідності напрямків витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Таким чином, для того щоб кредиторська заборгованість за укладеним із бюджетною організацією договором стала бюджетним зобов’язанням, відповідні документи обов’язково мають бути зареєстровані в Державній казначейській службі. Без цього очікувати оплати за договором не варто!

У свою чергу, реєстрацію буде проведено за умови, що виконання робіт (послуг) було передбачене затвердженим кошторисом, складеним у межах бюджетних асигнувань.

Також слід ураховувати, що більшість програм у бюджетних установах фінансуються за рахунок спеціального фонду бюджету. І якщо фактичних надходжень до цього фонду не вистачатиме для покриття витрат, зобов’язання не будуть узяті й оплачені.

 

Додаткові нюанси-2014

Ситуація ускладнюється ще й тим, що у 2014 році запроваджено суворі заходи щодо економії бюджетних коштів. Зокрема, у п. 11 постанови № 65 Державній казначейській службі було приписано брати зобов’язання за всіма видатками, окрім першочергових, з ураху­ванням ресурсної забезпеченості загального фонду держбюджету, наявних і прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, зареєстрованих бюджетних зобов’язань.

Причому операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними витратами станом на 01.03.14 р. приписано здійснювати виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції.

Для цього Держфінінспекції доручено провести протягом березня — травня 2014 року конт­рольні заходи щодо перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг станом на 01.03.14 р.

Важливо: у додатку до постанови № 65 наведено Перелік заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, створених органами державної влади підприємств, установ та організацій, що використовують кошти державного бюджету. У цьому переліку приписано скоротити низку витрат, зокрема, припинити проведення ремонту (окрім приміщень, які перебувають в аварійному стані).

Підсумок. З урахуванням викладеного у 2014 році з об’єктивних причин зареєструвати бюджетні зобов’язання за деякими програмами не вийде. Отже, погоджуватися на переоформлення документів на 2014 рік доволі небезпечно. Цілком можливо, що «старі» документи будуть знищені, а нові не оформлені.

 

Як діяти?

Наша думка така: не можна погоджуватися на переоформлення документів. Окрім того, що з новими документами можуть виникнути проблеми, ще можна наразитися й на кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 366 ККУ складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, унесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів караються штрафом до 250 нмдг (4250 грн.) або обмеженням волі строком до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

Потрібно знати. Під офіційними документами слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує або засвідчує певні події, явища чи факти, що спричинили або здатні спричинити наслідки правового характеру, можуть бути використані як документи-докази у правозастосовній діяльності, які складаються, видаються або засвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною або службовою діяльністю складати, видавати або засвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити (примітка до ст. 358 ККУ).

Зокрема, до офіційних документів належать акти прийнятих виконаних підрядних робіт форми № КБ-2В (див. постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.06.13 р. у справі № 2117/3997/12, http://reyestr.court.gov.ua/Review/32150777). Нагадаємо, що з 01.01.14 р. мають використовуватися примірні форми щодо обліку в будівництві з ДСТУ Б Д.1.1-1: 2013 (докладніше — у коментарі «Будівництво: кому нова «первинка» з нового року» // «БТ», 2014, № 7, с. 10).

Зазначена відповідальність — зовсім не теоретична. Як свідчить судова практика, контролюючі органи дуже ретельно розслідують усі обставини укладення договорів із бюджетними організаціями (див. вироки Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.09.13 р. у справі № 359/7428/13-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34485965), Суворовського районного суду м. Херсона від 14.10.13 р. у справі № 668/3970/13-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34516487), Івано-Франківського міського суду від 12.11.13 р. у справі № 0907/1-179/2011 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/35183835), Богунського районного суду м. Житомира від 20.11.13 р. у справі № 1-61/12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/35881270), ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18.02.14 р. у справі № 11/791/65/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37196378), ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 24.01.13 р. у справі № 642/512/14-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/36799226)).

Тому переоформляти документи з бюджетниками вкрай небезпечно!

Якщо ж ви все-таки наважитеся на це, то відображені раніше податкові зобов’язання з податку на прибуток і ПДВ потрібно буде відкоригувати. Це можна зробити шляхом подання уточнюючої декларації або уточнюючого роз­рахунку відповідно.

 

«Усі до суду»

У цілому виходом із ситуації, що склалася, є подання позову до господарського суду про стягнення заборгованості за укладеним договором. При цьому бажано попередньо надіслати претензію бюджетної організації згідно зі ст. 6 ГПКУ.

Претензія розглядається в місячний строк, що обчислюється з дня отримання претензії (ст. 7 ГПКУ). Про результати розгляду претензії заявника повідомляють у письмовій формі (ст. 8 ГПКУ).

Нюанс: у деяких договорах містяться особливі застереження. Наприклад, такі, що ставлять виконання зобов’язань за договором у залежність від реального бюджетного фінансування замовника.

Суди дотримуються позиції, що згідно з цими формулюваннями виконання зобов’язання зі сплати кош­тів за виконані роботи пов’язане з дією особи, яка не є стороною такого договору. А ст. 511 ЦКУ передбачено, що зобов’язання не може створювати обов’язок для третьої особи. Тому подібні застереження визнаються недійсними (див. рішення господарського суду м. Києва від 19.02.14 р. у справі № 910/24782/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37236422), постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.13 р. у справі № 917/1498/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34690664)).

Суди, як правило, керуються роз’ясненнями з п. 5 Оглядового листа ВГСУ від 18.02.13 р. № 01-06/374/2013, в якому зазначалося таке.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦКУ юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями, а ст. 525, 526 ЦКУ і ст. 193 ГКУ встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника (бюджетної організації) та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов’язання.

Замовнику слід було б призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати виконану для нього роботу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВСУ від 15.05.12 р. № 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.05 р., а також у рішенні у справі «Бакалов проти України» від 30.11.04 р.

Тому переважна більшість справ, пов’язаних із вимогами про оплату виконаних робіт, послуг за рахунок бюджетних коштів (у тому числі коли замовник порушив бюджетне законодавство), вирішуються на користь підприємства-підрядника (див. рішення Господарського суду Рівненської області від 20.08.13 р. у справі № 918/1187/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33062993), Господарського суду Харківської області від 29.10.13 р. у справі № 922/3503/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34493183), Господарського суду Вінницької області від 06.02.14 р. № 902/1735/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37079556), постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.13 р. у справі № 910/1462/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33294057)).

Наприклад, у рішенні Господарського суду Рівненської області від 12.03.14 р. у справі № 918/229/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37596535) вказано, що бюджетна організація — замовник просила відмовити в задоволенні позову про стягнення заборгованості, аргументуючи це тим, що витрати на оплату послуг у кошторисі не передбачені. Але суд із цього приводу зауважив, що такі аргументи відповідача є необґрунтованими, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від виконання договірних зобов’язань.

Тільки якщо документи містять якісь похибки, у задоволенні позову можуть відмовити. Зокрема, рішенням Господарського суду Волинської області від 18.06.13 р. у справі № 903/371/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/31978679) було відмовлено в задоволенні позову внаслідок відсутності документального підтвердження згоди замовника на виконання додаткових робіт, не передбачених у кош­торисі.

Отже, ми вважаємо, що в разі непроведення оплати бюджетниками необхідно звертатися до суду, оскільки шанси на успішне вирішення справи досить великі.

Крім того, у цьому випадку постачальник може також скористатися нормами п.п. 159.1.1 ПКУ та відкоригувати прибуток (відображені раніше доходи з витратами) щодо наданих послуг.

Тож маємо вигоду!

Висновки

  • Оплату зобов’язань за оформленими документами бюджетна установа може провести тільки за умови реєстрації бюджетного зобов’язання Держказначейством. Для цього такі витрати мають бути передбачені в затвердженому кошторисі, складеному в межах бюджетних асигнувань. Оплата здійснюється в межах фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

  • Операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними витратами станом на 01.03.14 р. здійснюють виключно в обсягах, підтверджених перевірками Держфінінспекції, які приписано провести протягом березня — травня 2014 року.

  • Певні витрати, зокрема, на проведення ремонту бюджетних установ, у 2014 році фінансуватися не будуть.

  • Переробляти оформлені з бюджетною організацією документи небезпечно, оскільки це може спричинити кримінальну відповідальність згідно зі ст. 366 ККУ за внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

  • Є сенс подати позов до господарського суду про стягнення простроченої заборгованості. При цьому бажано надіслати претензію бюджетній установі, відповідь на яку має бути надано в місячний строк після отримання.

Документи і скорочення статті

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VІ.

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.

ГПКУ — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.14 р. № 65 .

Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд