Мобілізація та збори. «Оплатно-облікові» моменти

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Травень, 2014/№ 18
В обраному У обране
Друк
Стаття

Мобілізація та збори: «оплатно-облікові» моменти

Для захисту Вітчизни військкомати активно почали закликати громадян як на військові збори, так і для мобілізації (на 45 днів). А Вітчизна, у свою чергу, стала на захисті працюючих мобілізованих громадян. Законодавчо з 1 квітня заборонено їх звільняти (див. «БТ», 2014, № 14, с. 28). Звісно, за час відсутності на роботі внаслідок перебування на військових зборах та мобілізації у межах року) роботодавець зберігає посаду і нараховує середній заробіток.

Ситуація, відверто скажемо, незвична не тільки для призовників, а й для роботодавців, а точніше, для відділу кадрів та бухгалтерії. Звідси запитання, на які ми сьогодні відповімо.

Вікторія ЗМІЄНКО, податковий експерт

 

Оплата часу зборів та мобілізації

Основні правила. Почнемо із правил оплати днів відсутності на роботі (див. рисунок нижче).

Важливо знати! З 1 квітня 2014 року за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше 1 року роботодавець зберігає місце роботи (посаду) та середній заробіток. Тому, якщо з цієї дати працівник вам приносить повістку про призов до армії у зв’язку з мобілізацією, ви його не звільняєте, а видаєте наказ про направлення на військову службу.

Бачите різницю в порядку виплати середнього заробітку? Виплатити працівнику зарплату наперед за час відсутності необхідно тільки в разі його призову на військові збори. А якщо працівника призвано до армії у зв’язку з мобілізацією, то такої вимоги немає. Роботодавець має в обумовлений час нарахувати за час відсутності середній заробіток і виплатити його працівникові у звичні строки для виплати зарплати (аванс і виплата за другу половину місяця).

Пам’ятайте: період військових зборів ви оплачуєте повністю. Якщо працівника призвали під час мобілізації, на особливий період, оплачуєте час служби, але не більше одного року.

Про розрахунок виплати середньої зарплати за час зборів ви вже знаєте з «БТ», 2014, № 14, с. 47; № 12, с. 13. Тому далі розповімо тільки про нарахування оплати за час мобілізації.

 

Виплати за час військових зборів та у зв’язку з мобілізацією

 

Сума виплати. Розрахунок середнього заробітку за час мобілізації здійснюєте в тому самому порядку, що й для військових зборів. Для цієї мети використовуєте Порядок № 100 (п.п. «ї» п. 1). Для розрахунку середньоденної (середньогодинної) зарплати (ЗПсер0) використовуйте формулу (п. 8 Порядку № 100):

ЗПсер0 = В : Крд(г),

де В — виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді (названі в п. 3 Порядку № 100; не включайте до розрахунку виплати, зазначені в п. 4);

Крд(г) — кількість відпрацьованих робочих днів (годин), що припадають на цілі місяці розрахункового періоду.

Виходячи з такого розміру щомісяця нараховуєте середню зар­плату мобілізованого (ЗПсер) за всі пропущені внаслідок мобілізації робочі дні (години):

ЗПсер = ЗПсер0х Кдм,

де Кдм — кількість робочих днів (годин), що припадають на період мобілізації. Цей показник берете з Табеля обліку використання робочого часу (форма № П-5) з цифровим кодом «22» або літерним «ІН».

Важливо! Якщо працівника не буде на роботі кілька місяців, то всі робочі дні (години) не відпрацьовані з цієї причини, оплачуєте за одним розміром середньої зарплати.

У загальному випадку середню зарплату розраховуєте виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали внаслідок мобілізації. Але є виняток (див. таблицю).

 

Приклади нарахування середньої зарплати для оплати днів мобілізації
(працівника призвано для мобілізації 7 квітня 2014 року)

Ситуація

Правила визначення розрахункового періоду

Приклад

Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців

Останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівника призвали для мобілізації (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

Ситуація 1. За лютий — березень 2014 року працівник відпрацював 40 днів (20лютий + 20березень). Йому нараховано зарплату по 4000 грн. за місяць.

Рішення. У цьому випадку до розрахункового періоду включаєте останні 2 календарних місяці роботи

(тобто з 01.02.14 р. по 31.03.14 р.). Середня зарплата становитиме:

(4000 грн. + 4000 грн.) : 40 роб. дн. = 200 грн.

Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців, але в лютому та березні 2014 року не працював (хворів та був у відпустці)

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівника призвали у зв’язку з мобілізацією, працівник не працював, це попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100)

Ситуація 2. За грудень 2013 року та січень 2014 року працівник відпрацював 43 дні (22грудень + 21січень). Йому нараховано зарплату по 4000 грн. за місяць.

Рішення. У цьому випадку середню зарплату розраховуєте виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (грудень 2013 року та січень 2014 року):

(4000 грн. + 4000 грн.) : 43 роб. дн. = 186,05 грн.

Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців

Фактично відпрацьований період (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

Ситуація 3. Працівника прийнято на роботу 3 березня 2014 року. Зарплата за відпрацьовані в березні дні (20 робочих днів) склала 4000 грн., за відпрацьовані у квітні дні — 761,90 грн.

Рішення. У цій ситуації середню зарплату для оплати часу на період мобілізації обчислюєте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (тобто з 03.03.14 р. по 06.04.14 р.):

(4000 грн. + 761,90 грн.) : (20 роб. дн.березень + 4 роб. дн.квітень) =
= 198,41 грн.

 

 

Скасовуємо «мобілізаційне» звільнення

Увага, відповідальність! Вище ми зауважили, що з 01.04.14 р. не можна звільняти працівника внаслідок його мобілізації («БТ», 2014, № 14, с. 28). Відповідно, якщо ви після 1 квітня 2014 року (до 1 квітня таке звільнення було неминучим та правильним) порушите цю заборону, то станете порушником трудового законодавства. Сам же працівник має право бути поновленим на своєму місці роботи й на посаді. У подібній ситуації ви або самостійно поновлюєте працівника, або він звернеться до суду «за правдою».

Тому, якщо ви випустили з уваги законодавчу заборону на звільнення мобілізованих і після 1 квітня звільнили таких працівників (унесли запис до трудової книжки, нарахували й виплатили суму остаточного розрахунку), наша вам порада: не очікуючи судової тяганини або перевіряючих з інспекції з праці, поновіть звільненого працівника на роботі.

 

Бухгалтерський та податковий облік виплат

Бухоблік виплат за дні мобілізації. Суму середнього заробітку за дні мобілізації нараховуєте як складову фонду додаткової зар­плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). При цьому витрати відображаєте в місяцях, на які припадають дні мобілізації. Тобто берете робочі дні (години), які працівник не відпрацював у поточному місяці у зв’язку з мобілізацією, та помножте на розмір середньої зарплати.

Ситуація 4. Працівника призвали у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня по 12 травня.

У цьому випадку до витрат квітня включаєте на­рахування за період з 7 по 30 квітня — за 17 робочих днів, що припадають на квітень (7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29 і 30). А от до зарплати за травень ви включаєте нарахування з 1 по 12 травня — за 5 робочих днів, що припадають на травень (5, 6, 7, 8 і 12).

Бухгалтерські записи ті самі, що й для нарахування зарплати за час, відпрацьований таким працівником.

Бухоблік виплат при військових зборах. У ситуації з військовими зборами п. 8 Інструкції № 80 передбачена необхідність виплатити наперед перед відправленням на збори середню зарплату за перші півмісяці зборів. Якщо такі виплати припадають на один календарний місяць, то запитань не виникає. За кредитом субрахун­ку 661 таку виплату нараховуєте в місяці виїзду працівника на збори.

Проте часто перші півмісяця зборів можуть виходити за межі календарного місяця. Як бути в цьому випадку? На наш погляд, п. 8 Інструкції № 80 говорить про виплату наперед заробітку, але це зовсім не означає, що наперед потрібно й нараховувати такі суми в бухобліку.

Наша порада: для відображення в бухобліку розподіліть нарахування між місяцями пропорційно дням (годинам), пропущеним унаслідок призову на військові збори. Перед відправленням працівника на збори виплачуєте середній заробіток і зароблену зарплату як аванс (у бухобліку здійснюєте тільки записи щодо виплати, нарахування не показуєте). А нараховуєте такі виплати в бухобліку наприкінці місяця (коли нараховуєте зарплату всім працівникам). При цьому середню зарплату за півмісяця зборів нараховуєте тільки в частині, що припадає на поточний місяць. Середній заробіток за дні наступного місяця нараховуєте вже в цьому місяці. Отже, у місяці відправлення на збори за кредитом субрахун­ку 661 відображаєте частину середньої зарплати, що припадає на поточний місяць, а в наступному місяці за кредитом субрахунку 661 проводите суму середньої зарплати, що відноситься до такого місяця.

У цьому випадку не буде проб­лем ані з нарахуванням ЄСВ та ПДФО, ані із заповненням ф. № Д4.

Але деякі бухгалтери перехідні виплати (як, наприклад, відпускні) нараховують наперед — у місяці призову працівника на військові збори. Одразу зауважимо, що ми не підтримуємо такий підхід. У цьому випадку за кредитом суб­рахунку 661 середня зарплата за перші півмісяця зборів, у тому числі за наступний місяць, відображається в місяці призову. А от для застосування максимальної величини для ЄСВ, заповнення таблиці 6 ф. № Д4, а також для застосування ПСП та нарахування ПДФО нарахований середній заробіток потрібно розподілити між місяцями пропорційно дням (годинам), пропущеним унаслідок призову на військові збори. І після цього розраховуєте суму ЄСВ та ПДФО за кожен місяць. Але в бухобліку всю суму виплати буде нараховано в одному місяці (місяці призову).

Що стосується компенсації з бюджету, то розглядаємо її як цільове фінансування з бюджету. Нараховуємо її за кредитом субрахунку 482 з подальшим віднесенням за датою надходження до доходів.

Податковий облік. Суму середнього заробітку включаєте до податкових витрат на підставі ст. 142 ПКУ, а нарахований зверху ЄСВ — на підставі ст. 143 ПКУ. Податкові витрати на суму середнього заробітку та нарахованого на нього ЄСВ відображаєте за датою формування витрат у бухобліку. Компенсаційні виплати (якщо йдеться про військові збори) за датою надходження відображаємо в доходах. Хоча не виключено, що податківці «голосуватимуть» за відсутність у випадку з військовими зборами і витрат, і доходів. Докладніше про це ми розповімо в наступному номері.

Висновки й документи див. на с. 46 цього номера.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд