Мобілізація та збори. «Бойові» пари ЄСВ та ф. № Д4, ПДФО та ф. № 1ДФ

Мобілізація та військові збори: «бойові» пари ЄСВ та ф. № Д4, ПДФО та ф. № 1ДФ

Вікторія ЗМІЄНКО, податковий експерт

Нараховуємо ЄСВ та заповнюємо форму № Д4

Нюанси нарахування ЄСВ. Середній заробіток за період військових зборів і мобілізації входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому він уключається до бази для справляння ЄСВ. Внесок із нього сплачується за «зарплатними» правилами. А це означає, що необхідно застосовувати «зарплатну» ставку ЄСВ (залежить від класу проф­ризику).

Із максимальною величиною (17 ПМПО) порівнюєте загальну суму зарплатних нарахувань за поточний місяць, у тому числі й середню зарплату за дні зборів (мобілізації), які нарахували в поточному місяці за поточний місяць. Якщо виплату за час зборів нарахували наперед за майбутній місяць, то для нарахування ЄСВ та заповнення таблиці 6 ф. № Д4 нарахований середній заробіток потрібно розподілити між місяцями пропорційно дням (годинам), пропущеним унаслідок призову на військові збори.

Такий висновок ми робимо з листа ПФУ від 11.04.14 р. № 9846/05-10: «Якщо період виходить за межі одного календарного місяця, то «перехідна» сума середньої заробітної плати від­ображається окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування».

Особливості заповнення ф. № Д4. ПФУ оперативно відреагував на «нові віяння». У своєму листі 11.04.14 р. № 9846/05-10 він роз’яснив порядок заповнення ф. № Д4*. Розглянемо 4 ключові моменти цих роз’яснень.

* Нагадаємо: після передоручення адміністрування ЄСВ Міндоходів роз’яснення щодо заповнення таблиць 5 і 6 ф. № Д4 залишилося у віданні ПФУ («БТ», 2014, № 3, с. 6).

Момент 1. ПФУ зауважив, що трудові відносини протягом військових зборів та мобілізації (з 01.04.14 р.) з такими працівниками не перериваються. З урахуванням цього доходимо висновку, що призов працівника на мобілізацію або на військові збори не відображаємо в таблиці 5.

Інша справа, якщо працівника мобілізували до 01.04.14 р. У цьому випадку ви звільняли працівника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Тому в таблиці 5 за березень 2014 року ви мали заповнити рядок на звільненого працівника, у графі 13 якого вписати «п. 3 ст. 36 КЗпП».

Момент 2. ПФУ зазначив, що для відображення середньої зар­плати в таблиці 6 спеціального коду «тип нарахувань» нормативно не встановлено, тобто графу 10 для таких виплат не заповнюєте. І якщо період мобілізації або військових зборів перебуває в межах частково відпрацьованого місяця, середню зарплату, нараховану за цей час, слід відображати в одному рядку сукупно із зарплатою за такий звітний місяць. Покажемо це прикладі.

Ситуація 1. Працівника призвали у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Оклад працівника становить 4000 грн. Середня зарплата для оплати днів мобілізації дорівнює 200 грн.

У цьому випадку за квітень працівнику нараховуємо:

• зарплату за відпрацьований час з 1 по 6 квітня:

(4000 грн. : 21 _{роб. день у квітні за нормою}) х 4 _{відпрацьовані дні у квітні} = 761,90 грн.;

• середня зарплата для оплати днів мобілізації у квітні: за період з 7 по 30 квітня — 17 робочих днів (7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28, 29 і 30):

17 х 200 грн. = 3400 грн.

Усього за квітень нараховано зарплату в сумі 4161,90 грн. (761,90 + + 3400). Із цієї суми утримано ЄСВ у сумі 149,83 грн. (3,6 %).

У таблиці 1 ф. № Д4 суму нарахованої зарплати (4161,90 грн.) відобразіть у рядках 1, 1.1, 2, 2.1, 2.1.1, 4, 4.1, 4.1.1. Нарахований зверху ЄСВ (за ставкою для зар­плати) покажіть у рядках 3, 3.1, 3.1.1. А от утриманий ЄСВ у сумі 149,83 грн. — у рядках 5, 5.1.

Таблицю 5 у цьому випадку не заповнюєте, а таблицю 6 запов­ніть, як показано на рис. 1 (с. 43).

Рис. 1. Приклад заповнення таблиці 6 — призов у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня (ситуація 1)

За таким самим принципом заповнюєте ф. № Д4 для призову на військові збори.

Момент 3. Далі ПФУ розповів, що робити, якщо період строку військових зборів (мобілізації) виходить за межі одного календарного місяця. У цьому випадку «перехідну» суму середньої зарплати потрібно відображати окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування.

На наш погляд, ця ситуація можлива для тих, хто нараховує виплати в поточному місяці наперед за наступні місяці. До того ж це роз’яснення можна застосувати тільки в разі нарахування середньої зарплати за перші півмісяця зборів і не працює для мобілізації. Річ у тім, що збереження зарплати передбачає нарахування середньої зарплати за дні (години), пропущені у зв’язку зі зборами (мобіліза­цією). Дні (години) ви берете з табеля обліку використання робочого часу. Отже, наперед нараховувати виплати за майбутні місяці не потрібно, навіть якщо в повістці зазначено останній день мобілізації чи зборів.

Якщо ж ви нараховуєте виплати місяць у місяць, то це роз’яснення ПФУ вас узагалі не стосується (ми поділяємо саме цей підхід). Для цього підходу необхідно застосовувати таку послідовність: закінчився місяць → нарахували середню зарплату за невідпрацьований час → відобразили у ф. № Д4 виплату, що припадає на звітний місяць. Тому при такому підході ви завжди вноситимете до таблиці 6 лише нарахування, що припадають на звітний місяць, як показано в ситуації 1 та на рис. 1.

Покажемо порядок заповнення «перехідних» сум для тих, хто нараховує виплати наперед у місяці призову працівника на збори.

Ситуація 2. Працівника призвали на військові збори з 22 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Фактично на роботу він повернувся 2 червня. Оклад працівника становить 22000 грн. Середня зарплата для оплати днів мобілізації дорівнює 1100 грн.

У цьому випадку за квітень працівнику нараховуємо:

1) зарплату за відпрацьований час з 1 по 21 квітня:

(22000 грн. : 21_{роб. день у квітні}) х х 14_{відпр. днів у квітні} = 14666,67 грн.;

2) середню зарплату за перші півмісяця зборів (15 календарних днів): це період з 22 квітня по 6 травня, на який припадають 9 робочих днів, у тому числі:

• 7 робочих днів у квітні (22, 23, 24, 25, 28, 29 і 30):

7 роб. дн. х 1100 грн. = 7700 грн.;

• 2 робочі дні у травні (5 і 6):

2 роб. дн. х 1100 грн. = 2200 грн.

Таким чином, за кредитом рахун­ка 661 у квітні нараховуєте 24566,67 грн. (14666,67 + 7700 + 2200).

Але для справляння ЄСВ та порівняння з 17 ПМПО (20706 грн. = = 1218 грн._{ПМПО у 2014 році} х 17) враховуєте, що за квітень нараховано зар­плату в сумі 22366,67 грн. (14666,67 + 7700). А 2200 грн. — це нарахування за травень.

Тому у квітні ЄСВ утримуєте за ставкою 3,6 % у такому розмірі (Дт 661 Кт 652):

• з нарахувань квітня утримуєте ЄСВ не з усієї зарплати, що припадає на дні квітня (22366,67 грн.), а тільки в межах 17 ПМПО:

20706 грн. х 3,6 % = 745,42 грн.;

• з нарахувань травня утримуєте ЄСВ з усієї суми середньої зар­плати (2200 грн.):

2200 грн. х 3,6 % = 79,20 грн.

Усього утримано у квітні ЄСВ (3,6 %) 824,62 грн. (745,42 + 79,2).

Далі на рис. 2 покажемо, як заповнити таблицю 6 за квітень.

Рис. 2. Приклад заповнення таблиці 6 — призов на збори з 22 квітня (ситуація 2)

Тепер продовжимо приклад і заповнимо таблицю 6 за травень. Ми пам’ятаємо, що до кінця травня працівник пробув на зборах. Тому за весь місяць працівнику зберігаєте середню зарплату. При цьому за 5 і 6 травня ми вже нараху­вали середню зарплату у квітні (2200 грн.). У травні ж необхідно нарахувати середню зарплату за 17 невідпрацьованих робочих днів: з 7 по 31 травня:

17 роб. дн. х 1100 грн. = 18700 грн.

При справлянні ЄСВ необхідно підсумувати нарахування, що припадають на травень, у тому числі нараховані в бухобліку у квітні. І лише потім порівнюємо загальну суму із граничним доходом (17 ПМПО).

Оскільки нарахування, що припадають на дні травня, перевищили 17 ПМПО ([2200 + 18700 = 20900 грн.] > 20706), ЄСВ нараховуєте лише на граничний дохід. Оскільки з 2200 грн. ЄСВ уже нараховано у квітні, то у травні нараховуєте ЄСВ тільки на дохід у розмірі 18506 грн. (20706 - 2200).

Тому утримуєте 3,6 % ЄСВ у сумі 666,22 грн. (18506 х 3,6 %).

Далі на рис. 3 (с. 45) покажемо, як заповнити таблицю 6 за травень.

Момент 4. На закінчення ПФУ розглянув ситуацію, коли військовозобов’язаний був призваний зі щорічної основної або додаткової відпустки. У такій ситуації відпустка за погодженням із роботодавцем продовжується після закінчення зборів або переноситься на інший строк. Якщо відпустка в результаті переходить на наступний місяць, то потрібно сторнувати такі відпускні в таблиці 6 відповідно до загальновстановлених правил формування персоніфікованих даних із застосуванням знака «-» (мінус).

Ця норма буде актуальною знову ж таки тільки для тих, хто нараховує виплати наперед, у тому числі за наступні місяці. При такому підході в таблиці 6 за поточний місяць на працівника заповнюють окремий рядок на відпускні за наступний місяць. Тому, коли настав цей місяць, а раніше відображена відпустка замінюється на збори (мобілізацію), у таблиці 6 потрібно показати вилучення (сторнування) з персоніфікованих даних відпускних. Натомість же показуєте середню зарплату за період зборів (мобілізації), що припадають на поточний місяць. Ми не поділяємо такий підхід, але, ураховуючи практичну необхідність, далі покажемо, як вийти з описаної вище ситуації.

Ситуація 3. Працівника призвали у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Оклад працівника становить 4000 грн. Середня зарплата для оплати днів мобілізації дорівнює 200 грн., а для оплати відпустки — 130 грн. Раніше працівнику було надано відпустку з 1 по 25 квітня (24 календарні дні; 20 квітня — Великдень, не враховуємо), за дні якої в березні нараховано відпускні в сумі 3120 грн. (24_{к. днів відпустки}  х 130_{середня зарплата}), ЄСВ утримано в розмірі 112,32 грн. (3120 грн. х 3,6 %). Тому в таб­лиці 6 за березень на працівника заповнено окремий рядок із відпускними, що припадають на квітень (у графі 10 вписано «10», а у графі 11 — квітень 2014 року; графу 15 не заповнено).

У таблиці 6 форми № Д4 за квітень 2014 року потрібно заповнити два рядки:

перший рядок на середню зар­плату за час мобілізації (17 робочих днів) у квітні (17 х 200 = 3400 грн.). Із цієї суми утримано ЄСВ у сумі 122,40 грн.;

другий рядок на вилучення раніше відображених у звіті за березень відпускних із 7 по 25 квітня (за 18 календарних днів невикористаної відпустки; 20 квітня — Великдень, не враховуємо), які були відображені в таблиці 6 за березень: 2340 грн. (18_{к. днів відпустки} х 130_{середня зарплата}) та ЄСВ із цієї суми (2340 х 3,6 % = 84,24 грн.). У графах 17, 18 і 19 проставляєте знак «-» (мінус).

Далі на рис. 4 покажемо, як заповнити таблицю 6 за квітень.

Рис. 3. Приклад заповнення таблиці 6 — призов на збори у травні (ситуація 2)

Рис. 4. Приклад заповнення таблиці 6 — мобілізація у квітні; відкликання з відпустки (ситуація 3)

Нараховуємо ПДФО та заповнюємо форму № 1ДФ

Середній заробіток за період військових зборів та мобілізації входить до фонду додаткової зар­плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому з такої виплати ПДФО утримуєте і сплачуєте за «зарплатними» правилами. А тому:

• середній заробіток ураховуєте для визначення права працівника на ПСП;

• при утриманні ПДФО зменшуєте на утримані ЄСВ і ПСП.

У випадку нарахування наперед оплати за середнім заробітком (як зазначалося вище, це застосовне для нарахування за перші півмісяця зборів) перехідні нарахування відносите до місяців, на які вони припадають (за робочими днями). Це випливає з положень абзацу третього п.п. 169.4.1 ПКУ. Такі дії необхідні для цілей застосування ПСП та визначення розміру ставки ПДФО.

Важливо! При розрахунку суми перехідного середнього заробітку, що підлягає виплаті працівнику до початку зборів (за перші півмісяця зборів), не варто застосовувати ПСП до середньої зар­плати за другий місяць. Річ у тім, що ПСП застосовується до загального місячного оподатковуваного доходу, а в момент виплати середнього заробітку ще не відома загальна сума оподатковуваного доходу за наступний місяць. Адже не виключено, що період зборів зміниться і працівник повернеться на підприємство раніше настання строку… Тому й логічно здійснювати розрахунок наприкінці місяця, коли можна точно визначити місячний дохід.

Із заповненням ф. № 1ДФ простіше, ніж із ф. № Д4. Середній заробіток за період військових зборів (мобілізації) відображаєте у ф. № 1ДФ за звітний квартал, на який припадає місяць (місяці), в якому (яких) ці гроші нараховані в бухобліку. І якщо будуть проведені будь-які перерахунки, то вони вплинуть на нарахування за поточний місяць. При цьому в попередній місяць «залазити» не потрібно. І коригувати раніше подані дані ф. № 1ДФ також не доведеться.

Суму нарахованого середнього заробітку за час військових зборів та мобілізації відображаєте у ф. № 1ДФ у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».

Висновки

• Мобілізованих працівників з 01.04.14 р. звільняти не можна.

• Середній заробіток за час мобілізації розраховуєте згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці.

• Середню зарплату за півмісяця зборів нараховуєте лише в частині, що припадає на поточний місяць. Середній заробіток за дні наступного місяця нараховуєте вже в цьому місяці.

• Виплати «збірним» та «мобілізованим» працівникам уключаємо до витрат. Отриману з бюджету компенсацію — до доходів.

• У ф. № Д4 нарахування за час мобілізації та військових зборів відображаєте в рядку із зарплатою за поточний місяць. Виняток: якщо ви нараховуєте виплати за майбутні місяці наперед (у поточному за майбутній). У цьому випадку нарахування за майбутні місяці показуєте окремим рядком.

• У ф. № 1ДФ нарахування за час мобілізації та військових зборів відображаєте у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».

Документи і скорочення статті

Інструкція № 80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення і заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони від 12.03.07 р. № 80.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.

Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.