«По одежі стрічають…», або Що таке представницькі витрати
Лист Міндоходів України від 25.10.13 р. № 14054/6/99-99-19-03-02-15
Абзац «а» п.п. 138.10.2 ПКУ дозволяє включати до адміністративних витрат представницькі витрати. Але де знайти їх список?
Госпрозрахункові підприємства як альтернативу можуть використовувати Норми коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядок їх витрачання від 14.09.10 р. № 1026 (далі — Норми). Незважаючи на те, що Норми розроблено для бюджетників, Міндоходів дозволяє госпрозрахунковим підприємствам використовувати їх як допоміжний документ (див. консультацію з категорії 102.07.20 ЗІР Міндоходів).
Отже, згідно з Нормами до представницьких, зокрема, відносять витрати на проведення офіційного прийому, транспортне забезпечення, оплату номерів у готелях (докладніше див. схему на с. 7).
Нюанс. У Нормах ідеться лише про іноземні делегації. На щастя, Міндоходів дозволяє включати до представницьких витрати на прийоми як іноземних, так і вітчизняних гостей.
Пам’ятайте: платники податків не можуть самостійно визначати перелік податково-представницьких витрат, зокрема, тільки на підставі наявності їх у Положенні про представницькі витрати (імовірно, мається на увазі розроблене самим підприємством). Також такі витрати потрібно підтвердити первинними документами (п. 138.2 ПКУ). Серед них: наказ щодо проведення прийому, кошторис витрат, акти виконаних робіт.
В іншому випадку представницькі витрати можуть визнати витратами на фінансування особистих потреб, що не включаються до об’єкта оподаткування (п.п. 139.1.1 ПКУ).
Важливо: витрати на поїздку керівника для ділових переговорів є не представницькими, а витратами на відрядження, причому лише в межах п.п. 140.1.7 ПКУ.
