Помилка в податковій накладній зафіксована в ЄРПН — не біда, якщо її вчасно «знешкодити»
Помилок не допускає лише той, хто нічого не робить. А кожна наша помилка робить життя контролерів «повним». Звідcи і така принциповість. Навіть до незначних/несуттєвих помилок, допущених у податковій накладній, при перевірці податківці підходять украй формально (точніше фіскально): є помилка — немає податкового кредиту.
Тож сьогодні ми розкажемо, як позбавити податківців «хліба» — виправити «технічні» помилки в даних платника, які можуть позбавити права на податковий кредит покупця.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Помилка у даних покупця
Розглянемо одну життєву ситуацію: платник ПДВ отримав аванс від ТОВ «Атлант», а ПН помилково виписав на ТОВ «Талант». Така ПН зареєстрована в ЄРПН.
Виникає запитання: чи зможе покупець отримати право на податковий кредит?
Ситуація дещо «курйозна», але не безнадійна. Врятувати ПК можна, але час для цього обмежений.
Продавець виписав ПН та зареєстрував її в ЄРПН (можливо, вже включив і до складу ПЗ у декларації з ПДВ). Однак таку ПН не можна вважати податковим документом, бо коштів від ТОВ «Талант» він не отримував. Водночас він не виписав ПН на суму коштів, отриманих від ТОВ «Атлант».
Залежно від того, наскільки далеко зайшли наслідки цієї помилки, розглянемо три можливі варіанти.
Варіант 1. Термін реєстрації ще не закінчився
Якщо від дати отримання оплати (перша подія) до моменту виявлення помилки пройшло менше ніж 15 днів, то ще можна зареєструвати правильну ПН.
Нагадаємо, що реєстрація ПН в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (абз. 7 п. 201.10 ПКУ). Такий строк не переносяться, якщо п’ятнадцятий день припадає на святковий або вихідний день (підкатегорія 101.20 ЗІР Міндоходів). Детальнішу інформацію читайте у «БТ», 2013, № 49, с. 29.
У такому випадку продавець виписує «правильну» ПН з новим порядковим номером, але зі «старою» датою. Адже дата складання ПН має відповідати даті виникнення ПЗ (день, у який отримана оплата). Таку ПН продавець реєструє в ЄРПН і видає покупцю замість помилкової. Покупець на підставі «правильної» ПН формує ПК.
У Реєстрі продавця потрібно зробити коригуючий запис, щоб вилучити зайво нараховану суму ПДВ та внести правильну ПН.
Нагадаємо. Помилки у Реєстрі виправляють методом «сторно» за бухобліковими правилами в момент виявлення помилки (п. 1 розд. I Порядку № 708). При цьому не потрібно формувати новий (уточнюючий) Реєстр.
Податківці рекомендують у розділі I Реєстру проводити ці коригування таким чином (підкатегорія 101.21 ЗІР Міндоходів):
• у гр. 1 вказуємо порядковий номер запису;
• у гр. 2 ― 6 дублюємо реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;
• у гр. 7 ― 12 вказуємо кількісні показники з відповідним знаком «+» чи «-»;
• якщо виправлення помилки потребує подання УР, то до виду документа додається літера «У», наприклад, «ПНПУ».
Приклад 1. Оплату отримали 05.05.14 р., а помилку виявили 14.05.14 р.
В такій ситуації достатньо сторнувати помилковий запис і записати правильну ПН. Подавати УР не потрібно. Приклад такого коригування у Реєстрі показано на рис. 1 (с. 34).
Зерніть увагу! У ЄРПН дані помилкової ПН залишаться. Вона не вважається податковим документом, тому не можна скласти РК до неї (щоб вилучити помилкові дані із ЄРПН). Її дані не потрібно враховувати при заповненні декларації (підкатегорія 101.20 ЗІР Міндоходів).
Рис. 1. Вилучення помилкової ПН із Реєстру
Якщо наявність двох ПН на одну й ту ж операцію спричинить розбіжності між даними ЄРПН та даними декларації з ПДВ, то нічого страшного в цьому немає. Самі контролери в ЗІР Міндоходів (підкатегорія 101.20) вказали, що ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення.
Підставою для позапланової перевірки може бути ненадання пояснення щодо суті таких розбіжностей та підтверджуючих документів. При умові, що ви отримали письмовий запит контролерів та не відповіли на нього протягом 10 робочих днів з дня отримання. Отже, якщо ви вчасно відреагуєте на запит податківців, то підстав для перевірки не буде (п.п. 78.1.1 ПКУ).
Варіант 2. Термін реєстрації закінчився
У такій ситуації постачальник уже не може зареєструвати «правильну» ПН у ЄРПН. Відповідно, покупець не має права включити її до ПК.
Щоб скористатись правом на ПК, покупець повинен подати скаргу на постачальника (додаток Д8) разом із декларацією з ПДВ. У такому разі підставою для формування ПК покупця буде скарга на постачальника та копія платіжного доручення на перерахування коштів постачальнику (прочийте статтю «Новий строк подання додатка Д8: «останній вагон» — 2014» // «БТ», 2014, № 6, с. 18).
Виправлення помилки у Реєстрі постачальника буде мати такий же вигляд, як і у варіанті 1.
Покупець має внести до розділу II Реєстру не ПН, а скаргу. Податківці рекомендують відображати скаргу таким чином (підкатегорія 101.21 ЗІР Міндоходів):
• у гр. 1 ― номер запису документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг. Вказаний номер запису переноситься на зазначений документ;
• у гр. 2 ― дата отримання документа, що засвідчує факт сплати податку або отримання товарів/послуг;
• у гр. 3, 4 ― дата складання та порядковий номер розрахункового документа, що засвідчує факт сплати податку або первинного документа, що підтверджує факт отримання товарів/послуг;
• у гр. 5 ― позначку «ЗП»;
• у гр. 6, 7 ― реквізити постачальника, на якого подається скарга.
Приклад 2. В ситуації, наведеній на рис. 1, продавець виявив помилку лише 21.05.14 р. (строк реєстрації в ЄРПН закінчився 20 травня).
Отримавши «правильну» ПН, покупець дізнався, що вона не може бути зареєстрована в ЄРПН. Отже, покупець має зробити запис у своєму Реєстрі на підставі скарги на постачальника та свого платіжного доручення (від 05.05.14 р. № 117). Такий запис покупець може зробити останнім днем звітного місяця, адже про те, буде зареєстрована ПН в ЄРПН чи ні, він не може здогадатись у день здійснення оплати (див. рис. 2 на с. 35).
ПН, яка не зареєстрована в ЄРПН, буде підставою лише для заповнення скарги на постачальника. У додатку Д8 покупець має заповнити другу таблицю (див. рис. 3 на с. 35).
Рис. 2. Запис про скаргу на постачальника у Реєстрі покупця
Рис. 3. Заповнення скарги на постачальника (додаток Д8 до декларації)
Варіант 3. Декларацію вже подали
Постачальник. Якщо помилкова ПН потрапила в декларацію з ПДВ, то на відміну від розглянутого вище варіанта 2, постачальнику доведеться виправляти дані не лише Реєстру, а й декларації з ПДВ. Сума ПЗ «не постраждала» внаслідок такої помилки. А от дані в додатку Д5 потрібно виправити. Для цього проводимо такі дії:
1. Складаємо «правильну» ПН у тому періоді, в якому виявили помилку. Це може бути наступний місяць, а може минути декілька місяців (або ж років). При цьому дата складання ПН має відповідати даті виникнення ПЗ.
Нагадаємо. Помилки у звітності з ПДВ можна виправляти протягом 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації (пп. 50.1 та 102.1 ПКУ).
2. Вносимо до Реєстру сторнуючий запис про вилучення помилкової ПН та запис про «правильну» ПН.
3. Подаємо УР до декларації, в якій була врахована помилкова ПН.
УР можна подати як самостійний документ або як додаток до звітної декларації. В самому УР у гр. 4 та 5 повторюємо дані декларації. У гр. 6 УР поставте прокреслення (в електронній версії — залиште порожні клітинки).
До такого «порожнього» УР додайте уточнюючий додаток Д5*. У ньому треба вилучити рядок із неправильними даними і додати правильний запис.
* Детальну інформацію про порядок виправлення помилок у додатках до декларації з ПДВ ви знайдете у «БТ», 2014, № 7, с. 31.
Покупець. Якщо покупець не звернув увагу на те, що отримана ПН заповнена неправильно, та включив її до ПК, то йому теж доведеться виправляти дані декларації з ПДВ.
По суті покупець уключив до ПК суму ПДВ, яка не підтверджена ПН. «Правильна» ПН, яку пізніше випише постачальник, не зможе підтвердити цю суму, бо така ПН не буде зареєстрована в ЄРПН.
Щоб скористатись правом на ПК покупець повинен зробити два кроки.
Крок 1. Виключити з ПК непідтверджену суму ПДВ за допомогою УР.
При цьому доведеться нарахувати самоштраф у розмірі 3 % або 5 % та пеню.
Крок 2. Суму ПДВ, яка була перерахована постачальнику, покупець може включити до податкового кредиту на підставі скарги на постачальника. Її можна подати протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання декларації за звітний період, у якому порушено порядок заповнення ПН (абз. 11 п. 201.10 ПКУ)*.
* Докладніше читайте у «БТ», 2013, № 47, с. 36, 2014, № 6, с. 18.
Приклад 3. Покупець ТОВ «Атлант» включило до податкового кредиту за травень ПН, отриману від ТОВ «АВС», у якій назва покупця була вказана як ТОВ «Талант». Постачальник виписав «правильну», але строк її реєстрації в ЄРПН уже закінчився.
Граничний строк подання декларації за травень ― 20.06.14 р. Отже, строк для подання скарги на постачальника закінчиться 19.08.14 р.
Таким чином, скаргу на постачальника, який не зареєстрував травневу ПН у ЄРПН, потрібно подати із декларацією за травень, червень або ж за липень (останню доведеться подати достроково).
Після 19.08.14 р. покупець не зможе скористатись правом на ПК за такою операцією. Тобто він втратить право на ПК.
Якщо покупець включить «браковану» ПН до ПК за травень, а помилку виявить після 21 червня, то він має в Реєстрі за червень зробити коригуючі записи (рис. 4).
Рис. 4. Вилучення проблемної ПН та скарга на постачальника в Реєстрі покупця
Нюанс. Додана літера «У» до позначення виду документа у гр. 5 Реєстру свідчить, що вилучення зайвої суми з ПК за травень буде відображене в уточнюючому розрахунку. Цю операцію (запис № 42) не потрібно враховувати у декларації за червень.
Натомість ПК у декларації за червень буде збільшений на 1000 грн. за рахунок суми, яка включена на підставі скарги на постачальника (запис № 43).
Документи і скорочення статті
Порядок № 708 ― Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів України від 25.11.13 р. № 708.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПН — податкова накладна.
ПК — податковий кредит.
ПЗ — податкові зобов’язання.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
УР — уточнюючий розрахунок.
