«Ремонтна» операція чи окремий об’єкт
Утеплення зовнішніх стін. Звичайно, конструкції фасадної теплоізоляції зовнішніх стін бувають різними. Але, загалом, вони є збірними системами, що розміщуються на зовнішній поверхні стіни та складаються з шару теплової ізоляції, обробного шару та засобів їх кріплення на несучій частині будівлі (п. 4.2 ДБН В.2.6-33: 2008).
Як ви знаєте, об’єктом основних засобів (ОЗ) визнаєть тільки завершений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій (п. 4 П(С)БО 7). Оскільки система утеплення не працює відокремлено від самої будівлі, то вона не відповідатиме й параметрам окремого об’єкта ОЗ. Тому таку операцію ми віднесемо до «ремонтно-поліпшувальних» заходів.
Обігрівачі. Якщо йдеться не про систему опалення, а про обігрівальні прилади, що можуть використовуватися автономно, то без сумніву відображаємо їх в обліку як окремі об’єкти ОЗ.
Особливості бухобліку
Утеплення стін власної будівлі. Тут нашим орієнтиром виступатимуть норми П(С)БО 7 і Методрекомендацій № 561. Відповідно до зазначених документів облік операцій з утеплення стін будівлі залежатиме від того, на що спрямовані здійснювані заходи:
• на поліпшення об’єкта ОЗ (заходи, що спричинюють збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання такого об’єкта);
• на підтримання об’єкта ОЗ у робочому стані (заходи, спрямовані на отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання).
Що вибрати в кожному конкретному випадку, вирішує керівник підприємства. Свій вибір він має робити з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості понесених витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561). Рішення керівника підприємства оформляється наказом про характер та ознаки ремонтно-поліпшувальних робіт (у довільній формі).
На нашу думку, витрати на утеплення стін приміщення спрямовані на поліпшення об’єкта ОЗ. Для такого висновку у нас є низка причин.
Причина № 1. Утеплення фасаду будівлі спричинює збільшення майбутніх економічних вигод підприємства:
• підвищує ринкову вартість будівлі;
• поліпшує здатність стін зберігати тепло, що економить теплоресурси, необхідні для обігрівання приміщення;
• приводить до економії на ремонті стін будівлі тощо.
Причина № 2. Якщо подивитись п. 14 П(С)БО 7, ми побачимо, що до заходів щодо поліпшення об’єкта ОЗ відносять модернізацію, модифікацію, добудовування, дообладнання, реконструкцію тощо.
А дообладнання об’єкта ОЗ — це якраз і є доповнення його новими частинами, деталями та іншими механізмами, які надають йому нові додаткові функції або змінюють показники роботи. Крім того, при дообладнанні об’єкта ОЗ його нові частини стають із ним єдиним цілим, і застосування їх окремо не має сенсу.
Звичайно, про збільшення строку корисного використання будівлі в цьому випадку не йдеться (п. 31 Методрекомендацій № 561). Адже для його продовження одного лише установлення фасадної ізоляції буде замало.
Однак цілком обґрунтовано розглядати утеплення зовнішніх стін будівлі як поліпшення об’єкта ОЗ.
У такому випадку витрати, пов’язані з установленням фасадної теплоізоляції, у повному обсязі відносимо на збільшення первісної вартості об’єктів ОЗ.
Тому в періоді здійснення «поліпшувальних» заходів групуємо їх на субрахунку 151 «Капітальне будівництво». А після закінчення робіт з поліпшення об’єкта ОЗ зараховуємо понесені витрати на субрахунок 103 «Будівлі та споруди» (Дт 103 — Кт 151) і надалі амортизуємо.
Увага! Зі збільшенням первісної вартості об’єкта ОЗ збільшується й база для нарахування амортизації.
Утеплення стін орендованого приміщення. У цьому випадку дотримуємося вимог П(С)БО 7 і П(С)БО 14 «Оренда». Тут, як і з власною будівлею, утеплення фасаду орендованого об’єкта ОЗ розглядається як поліпшення такого ОЗ.
Тому понесені витрати орендар збирає на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» (п. 14 П(С)БО 7). Після закінчення робіт він зараховує сформований об’єкт інших необоротних матеріальних активів на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» і надалі його амортизує.
Подальша доля витрат залежить від домовленості сторін про відшкодування понесених витрат.
Якщо орендодавець компенсує витрати орендарю:
• після закінчення строку дії договору оренди списуємо суму нарахованої амортизації;
• необоротний актив переводимо до активів, утримуваних для продажу, з припиненням нарахування на нього амортизації (використовуємо субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»).
Якщо орендодавець відшкодовувати витрати не збирається, тоді списуємо:
• суму нарахованого зносу (Дт 32 — Кт 117);
• вартість сформованого об’єкта інших необоротних матеріальних активів як при безоплатній передачі (Дт 976— Кт 117).
Загальну картину бухобліку операцій з утеплення стін ви можете побачити на рисунку (нижче) а деталі знайдете у Шпаргалці бухгалтера «Ремонт (поліпшення) орендованих ОЗ» // «БТ», 2013, № 49, с. 21.
Обігрівачі. Як ми вже сказали, обігрівач — це окремий об’єкт обліку. Визначальними чинниками тут будуть строк корисного використання і вартість обігрівачів.
Строк експлуатації обігрівачів, як правило, більше року, а ціна — менше 2500 грн. Тому відносимо їх до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) й відображаємо на субрахунку 112 і надалі амортизуємо за методом «50 %/50 %» або «100 %».
Податок на прибуток
Утеплення стін власної будівлі. Для податкового обліку спрямованість «ремонтних» робіт не має значення. Витрати на такі заходи відображають однаково згідно з вимогами пп. 146.11 і 146.12 ПКУ.
Так, сума витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта ОЗ, у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, потрапляє до податкових витрат (п. 146.12 ПКУ).
Зауважте! До витрат на поліпшення об’єкта ОЗ потрапляють усі витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта ОЗ. Якщо підприємство утеплювало стіни із залученням сторонньої організації, сюди увійдуть витрати на монтаж і установлення теплоізоляційної конструкції. При самостійному установленні — витрати на матеріали, зарплату працівників, амортизацію ОЗ, за допомогою яких здійснювалося поліпшення, тощо.
Сума, що перевищить установлений ліміт, збільшує первісну вартість об’єкта ОЗ (п. 146.11 ПКУ).
При визначенні 10 % ліміту слід пам’ятати:
• у розрахунку цього показника беруть участь лише сукупна балансова вартість груп ОЗ, які підлягають амортизації. Не враховуються ОЗ груп 1 та 13 (п. 146.11 ПКУ);
• сукупну балансову вартість беремо на початок звітного року;
• балансовою є залишкова вартість, що визначається як різниця між первісною вартістю та сумою накопиченої амортизації (п.п. 14.1.9 ПКУ).
Але є одна заковика. ПКУ не конкретизує, коли саме потрібно визнавати витрати на поліпшення об’єкта ОЗ у межах 10 % ліміту. Тому логічно користуватися загальними правилами визнання витрат (пп. 138.4 і 138.5 ПКУ). Інакше кажучи, слід ураховувати витрати залежно від призначення поліпшуваних об’єктів ОЗ. Так:
• витрати на поліпшення ОЗ виробничого та загальновиробничого призначення потраплять до собівартості виготовленої продукції. А до податкових витрат — у періоді визнання доходу від реалізації готової продукції (ряд. 05.1 декларації з податку на прибуток);
• витрати на поліпшення адміністративних і збутових ОЗ — до відповідної групи витрат у періоді проведення заходів щодо поліпшення об’єкта ОЗ (ряд. 06.1 і ряд. 6.2 декларації з податку на прибуток відповідно).
Увага! Деякі фахівці наполягають на тому, що п. 138.5 ПКУ, зв’язавши дату виникнення інших податкових витрат з бухобліковими правилами, вимагає відносити витрати на поліпшення ОЗ тільки у вигляді амортизації. По суті, такий підхід узагалі заперечує застосування 10 % «ремонтного» ліміту до поліпшень ОЗ. Отже, всі витрати на поліпшення ОЗ потрапляють до витрат лише через механізм амортизації (і в бухобліку, і в податковому обліку). Такий підхід здається безпечнішим, адже він відволікає частину витрат на майбутні періоди. Але зауважимо, що податківці на такому трактуванні положень п. 138.5 ПКУ не наполягають (див. роз’яснення ДФСУ про порядок оподаткування капітальних витрат платниками податку на прибуток від 04.09.14 р.).
Стосовно понадлімітних витрат, які збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ, необхідно пам’ятати про те, що амортизацію поліпшуваного об’єкта ОЗ тепер доведеться нараховувати за новою нормою. При цьому розраховувати її потрібно вже виходячи із залишкового строку корисного використання об’єкта. А нараховувати — з місяця, наступного за місяцем збільшенням первісної вартості на понадлімітні витрати.
Рішення про виведення з експлуатації — не бачимо приводу. Згідно з п. 146.2 ПКУ на період проведення робіт з поліпшення об’єкта ОЗ підприємство має призупинити нарахування щомісячної амортизації.
Але хочемо вас заспокоїти: у нашому випадку робити цього не потрібно, оскільки утеплення фасаду будівлі, як правило, жодним чином не впливає на можливість використовувати її за призначенням.
Утеплення стін орендованого приміщення. Увага! Для того щоб орендар мав можливість відобразити в податковому обліку витрати, понесені на поліпшення об’єкта ОЗ, у договорі оренди має бути прописано або обов’язок, або право орендаря здійснювати подібні роботи (п. 146.19 ПКУ).
Якщо таку умову дотримано, при відображенні витрат на утеплення стін орендованого приміщення в податковому обліку також орієнтуємося на 10 % ліміт. При цьому орендар із суми витрат, що перевищує цю межу, має сформувати окремий об’єкт ОЗ, який підлягає податковій амортизації (п. 146.19 ПКУ).
Важливо! Строк корисного використання такого об’єкта краще прив’язати до строку оренди. Але при цьому слід ураховувати і строки, установлені п. 145.1 ПКУ.
Подальший облік поліпшень залежатиме від бажання орендодавця відшкодувати понесені орендарем витрати.
Повернення поліпшень без компенсації:
• у періоді закінчення дії договору оренди залишкову вартість сформованого об’єкта відносимо до інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ). У декларації з податку на прибуток такі витрати знайдуть собі місце в ряд. 06.4.18 додатка ІВ;
• припиняємо нараховувати амортизацію об’єкта з місяця, наступного за місяцем повернення об’єкта оренди (п. 146.15 ПКУ).
Майте на увазі! Якщо проведені поліпшення не можуть бути відокремлені від об’єкта оренди, ви не можете їх вилучити (залишити в себе) на підставі ч. 2 ст. 778 ЦКУ. Тоді в обліку здійснюємо операцію ліквідації об’єкта (п. 146.16 ПКУ).
При поверненні поліпшень із подальшою компенсацією витрат (категорія 102.18.02 ЗІР ДФСУ):
• у звітному періоді, в якому відбувається повернення приміщення, збільшуємо витрати на суму вартості поліпшення об’єкта оренди, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об’єкта ОЗ;
• включаємо суму компенсації до іншого доходу за датою його визнання відповідно до вимог бухобліку (п. 137.16 ПКУ) та відображаємо у ряд. 03.7 додатка ІД декларації з податку на прибуток.
Обігрівачі. Оскільки строк очікуваного використання обігрівачів більше року, а їх вартість не перевищує 2500 грн., у податковому обліку ми їх будемо розглядати як МНМА (група 11). Амортизацію МНМА нараховуємо або методом «50 % / 50 %», або «100 %» (п. п. 145.1.6 ПКУ).
Якщо ж станеться так, що вартість обігрівача перевищить межу в 2500 грн., зарахуйте їх до групи 6 «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)».
ПДВ
Утеплення власних стін. Якщо поліпшуваний об’єкт ОЗ використовується в оподатковуваних операціях господарської діяльності підприємства, суми ПДВ у вартості такого поліпшення можна включати до податкового кредиту (п. 198.3 ПКУ). Крім того, не забудьте про податкову накладну, яка підтвердить факт сплати податку при оплаті робіт з утеплення фасаду приміщення (п. 201.11 ПКУ).
Утеплення стін орендованого приміщення. Якщо орендодавець компенсуватиме вартість проведеного ремонту, то безпечніше нарахувати ПДВ на суму такої компенсації (докладніше про цю проблему ви можете прочитати у «БТ», 2014, № 28, с. 36).
Якщо ж компенсації немає, то нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Адже в ПКУ не вказується, що поліпшення є об’єктом ОЗ. Вони просто підлягають амортизації за правилами, передбаченими для ОЗ. Це зрозуміло, оскільки поліпшення не підпадають під визначення ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ.
Поліпшення за своєю суттю є витратами, а не матеріальними (нематеріальними) об’єктами чи послугами.
Із цієї причини положення п. 146.20 ПКУ передбачають, що при поверненні об’єкта оперативної оренди залишкова вартість «ремонтного» об’єкта ОЗ у вигляді поліпшень уключається до податкових витрат, а податкові доходи не виникають. Установлюючи такі правила оподаткування, законодавець у такий спосіб визнає, що в цьому випадку відсутня операція безоплатної передачі ОЗ чи інших активів.
До того ж сьогодні безоплатні передачі фактично не обкладаються ПДВ, оскільки база оподаткування в неконтрольованих операціях визначається виходячи з договірної вартості, яка в цьому випадку дорівнює нулю (п. 188.1 ПКУ)*.
* Докладніше про це читайте у статті «Безоплатні передачі: «пристроюємо» в податковому обліку» // «БТ», 2014, № 5, с. 37.
Нагадаємо! Ці «демократичні» правила діють тільки до 01.01.15 р.
Обігрівачі. Зв’язок купівлі обігрівачів із господарською діяльністю підприємства вже давно ні в кого не викликає сумнівів (згідно з «працеохоронними» нормами). А тому суми ПДВ у вартості таких апаратів можна включати до податкового кредиту.
Приклад — на десерт
У серпні 2014 року підприємство із залученням сторонньої організації утеплювало зовнішні стіни виробничого приміщення на суму 72000 грн. (у тому числі ПДВ — 12000 грн.). Крім того, до адміністративної будівлі воно придбало обігрівачі в кількості 5 штук за ціною 780 грн. кожен (у тому числі ПДВ — 130 грн.). Ремонтний ліміт у поточному році в розмірі 70000 грн. ще не вичерпали.
Відобразимо операції в податковому та бухгалтерському обліку.
| Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | доходи | витрати | ||
| Придбаваємо обігрівачі | |||||
| 1. Перераховано передоплату за обігрівачі | 371 | 311 | 3900 | — | — |
| 2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати | 641 | 644 | 650 | — | — |
| 3. Оприбутковано обігрівачі | 153 | 631 | 3250 | — | — |
| 4. Списано раніше відображений податковий кредит з ПДВ | 644 | 631 | 650 | — | — |
| 5. Проведено залік заборгованостей | 631 | 371 | 3900 | — | — |
| 6. Передано в експлуатацію обігрівачі | 112 | 153 | 3250 | — | — |
| 7. Нараховано амортизацію обігрівачів, що обліковуються як МНМА (метод «100 %) | 92 | 132 | 3250 | — | 3250 |
| 8. Відображено в позабалансовому обліку суму нарахованої амортизації обігрівачів | 09 | — | 3250 | — | — |
| Утеплюємо фасад | |||||
| 1. Перераховано попередню оплату вартості послуг підрядної організації з утеплення фасаду будівлі (виробниче приміщення) | 371 | 311 | 72000 | — | — |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ у складі передоплати | 641 | 644 | 12000 | — | — |
| 3. Підписано акт виконаних робіт з підрядною організацією | 151 | 631 | 60000 | — | 60000(1) |
| 4. Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту | 644 | 631 | 12000 | — | — |
| 5. Відображено залік заборгованостей | 631 | 371 | 72000 | — | — |
| 6. Відображено збільшення первісної вартості будівлі на суму витрат з поліпшення об’єкта ОЗ | 103 | 151 | 60000 | — | — |
| 7. Зменшено залишок на рахунку 09 | — | 09 | 60000 | — | — |
| (1) Сума витрат на поліпшення об’єкта ОЗ вписується в 10 % ліміт. Тому всю суму включаємо до собівартості виготовленої продукції та відображаємо у складі податкових витрат одночасно з визнанням доходу від реалізації такої продукції. Якщо використовувати безпечний підхід, то до витрат потрапить лише сума амортизації. | |||||
Висновки
-
Операції з утеплення зовнішніх стін будівлі розглядають в обліку як поліпшення об’єкта ОЗ. Обігрівачі ж вважають окремим об’єктом ОЗ.
-
У бухобліку витрати на поліпшення власних ОЗ у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об’єктів ОЗ. Із витрат на поліпшення орендованих ОЗ формують новий об’єкт інших необоротних матеріальних активів (на субрахунку 117).
-
Обігрівачі в бухобліку розглядаємо як МНМА та відображаємо на субрахунку 112.
-
У податковому обліку при утепленні стін орієнтуємося на 10 % ліміт. Витрати, що вписалися в його межі, включаємо до податкових витрат. Понадлімітні витрати або відносимо на первісну вартість поліпшуваного об’єкта (для власних будівель), або формуємо новий об’єкт (для орендованих). Обігрівачі обліковуємо у групі 11.
-
Суми ПДВ у вартості поліпшення та покупки обігрівачів можна включати до податкового кредиту.
Документи статті
Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.
ДБН В.2.6-33:2008 — Державні будівельні норми України «Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, будови та експлуатації» ДБН В.2.6-33:2008, затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 01.12.08 р. № 553.
