На жаль, ситуація на сході України все ще «вогненебезпечна». Багато переселенців із Луганської та Донецької областей шукають тимчасове проживання та роботу в інших регіонах країни. На шляху їх працевлаштування виникає велика проблема: у багатьох немає на руках трудових книжок (ТК). Крізь призму законодавства ситуація виглядає так: ТК перебуває у роботодавця за основним місцем роботи, а отже, тепер працівника можна прийняти тільки за сумісництвом.
І це ще тільки півлиха. Згідно з п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Висновок Мінфіну: такі громадяни апріорі не можуть працевлаштуватися на повну ставку та отримувати зарплату за повний робочий місяць.
Зверніть увагу! Зазначена постанова КМУ поширюється на працівників, спеціалістів та службовців державних підприємств, установ та організацій. Саме в них загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Вочевидь, саме їх і стосуються висновки з листа, що коментується.
Для інших працівників це обмеження не працює!
Плюс до цього, якщо з об’єктивних причин працівник не може виходити на роботу за основним місцем (наприклад, це небезпечно для життя), то весь робочий час у нього вільний. Відповідно не вбачається обмежень для працевлаштування на повну ставку за сумісництвом.
Тому розцінювати висновки Мінфіну як єдино правильні не варто.
Вочевидь, і самі представники Мінфіну не заперечують проти іншого розвитку подій. Тому вони й звертаються за додатковими роз’ясненнями до Мінсоцполітики.
