(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/23
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2015/№ 32

Договірні санкції: відображаємо в обліку

На жаль, останнім часом почастішали випадки невиконання зобов’язань партнерами. У зв’язку з цим підприємствам доводиться звертатися до суду за захистом своїх інтересів. У статті ми поговоримо про основні договірні санкції та про відображення їх у обліку.

Неустойка

Неустойка є одночасно одним з видів забезпечення виконання зобов’язання ( ч. 1 ст. 546 ЦКУ) та штрафною санкцією ( ч. 1 ст. 230 ГКУ).

У положеннях ЦКУ і ГКУ поняття неустойки трактується по-різному. Зокрема, зі ст. 549 ЦКУ можна укласти, що до неустойки включається тільки штраф і пеня.

У той же час згідно з  ч. 1 ст. 230 ГКУ неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. З цього виходить, що до складу неустойки можуть включатися також інші санкції.

У правозастосовній практиці суди віддають перевагу при визначенні поняття неустойки положенням ЦКУ, а не ГКУ (див. із цього приводу п. 49 листа № 01-8/211, п. 2.1 постанови № 14), згідно з якими до неустойки включають тільки пеню та штраф. І тут потрібно звернути увагу на деякі моменти.

1. Пеню нараховують тільки за невиконання грошового зобов’язання. Це випливає з наведеного в  ч. 3 ст. 549 ЦКУ визначення пені, відповідно до якого вона нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання.

У зв’язку з цим боржники в судах відстоюють позицію про те, що встановлення в договорі неустойки у відсотках від суми несвоєчасно виконаного негрошового зобов’язання суперечить нормам ЦКУ і така умова є недійсною.

Судова практика у таких справах неоднозначна. Є судові рішення, що підтверджують правомірність зазначення такої умови (див., зокрема, ухвалу ВГСУ від 08.05.14 р. у справі № 23/5014/1705/2012*).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/38593628.

У той же час трапляються рішення, в яких суди визнають штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань, які встановлені у відсотках, — пенею та обмежують їх розмір подвійною обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами (див. постанову Київського апеляційного госпсуду від 10.11.14 р. у справі № 911/4821/13**, рішення госпсуду Рівненської області від 15.04.15 р. у справі № 918/161/15***).

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/41431781.

*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/43686368.

Увага: якщо сторони бажають установити в договорі відповідальність у вигляді нарахування пені від суми несвоєчасно виконаного негрошового зобов’язання, такі санкції краще не називати неустойкою або пенею. У договорі можна зазначити таке:

«Відповідно до положень ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі порушення постачальником зобов’язання з постачання продукції він зобов’язаний сплатити ___ % від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання з постачання продукції за кожний день прострочення виконання».

2. Штраф і пеня можуть за договором стягуватися одночасно. Боржники іноді намагаються відстояти в судових інстанціях позицію, що штраф і пеня є різновидами неустойки, тому одночасно накладатися не повинні.

Суди у більшості випадків доходять висновку, що одночасне стягнення пені та штрафів за договором правомірне (див., зокрема, постанови ВГСУ від 14.08.12 р. № 28/5005/17495/2011****). Аналогічну позицію викладено і в п. 2.1 постанови № 14.

**** http://reyestr.court.gov.ua/Review/25650661.

3. Стягнення пені обмежене подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді, за який сплачується пеня. Цю норму встановлено ч. 2 ст. 343 ГКУ і ст. 3 Закону № 543/96.

У п. 49 листа ВГСУ № 01-8/211 було зазначено, що сторони в договорі можуть встановити відповідальність у вигляді пені та у більшому розмірі, ніж зазначений у Законі № 543/96 (ср. 025069200), сплачуючи її добровільно, але стягненню через суд підлягатиме тільки пеня у розмірі, передбаченому цим Законом.

Такої ж позиції дотримуються і місцеві суди (див., приміром, постанову Харківського апеляційного госпсуду від 17.03.14 р. у справі № 922/115/14*).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 37784499.

4. Штраф відрізняється від пені за кількома ознаками. Іноді сторони в договорі не уточнюють, яка саме санкція накладається за невиконання договору, наприклад, у договорі просто йдеться про нарахування неустойки.

Коли справа доходить до судових розглядів, такі умови намагаються визнати недійсними. Але суди, як правило, виходять із суті встановленої санкції й кваліфікують її самостійно.

Таблиця 1. Відмітні ознаки штрафу та пені

Штраф

Пеня

1. Можливе встановлення за будь-яке порушення зобов’язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов’язання неналежним способом тощо)

1. Застосовують виключно до грошових зобов’язань і за такий вид порушення зобов’язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки)

2. Обчислюють у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання

2. Обчислюють у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання

 

У цілому ж, щоб уникнути непорозумінь, у договорі слід чітко зазначати, яка саме санкція накладається за порушення виконання зобов’язання.

5. Умова про договірну неустойку має бути зазначена в договорі. Неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умова про застосування договірної неустойки обов’язково має бути відображена письмово в договорі або іншому документі, що має статус договору ( ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним, на що звертають увагу і суди (див. п. 2.1 постанови № 14).

Відшкодування збитків

Відшкодування збитків у сфері господарювання є одним з видів господарської санкції ( ст. 217 ГКУ). Порядок відшкодування збитків регламентують ст. 22 ЦКУ та гл. 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» ГКУ.

Згідно з  ч. 1 ст. 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включають:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначену відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачену вигоду), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язань другою стороною;

4) матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законодавством.

Збитки підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи було передбачено в договорі відповідну умову. Це випливає з норм ч. 3 ст. 216 ГКУ . Більш того, правовий правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним ( ч. 3 ст. 614 ЦКУ). Тобто навіть якщо в договорі буде зазначено, що зазнані збитки відшкодуванню не підлягають, ця умова буде визнана нікчемною.

На замітку: збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), що підтвердив ВГСУ в п. 44 листа № 01-8/211.

У той же час згідно з  ч. 2 ст. 232 ГКУ законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли:

• допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

• збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;

• за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Тому сторони в договорі можуть передбачити особливі правила стягнення збитків за наявності неустойки.

Інфляційні та 3 % річних

Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (так звані інфляційні), а також 3 % річних (так звані річні) від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором* або законом.

* У договорі сторони можуть передбачити стягнення іншого процента річних (ставку), і тоді проценти будуть стягуватися за цією договірною ставкою.

Інфляційні та річні стягують:

• тільки за прострочення виконання грошового зобов’язання;

• на окрему вимогу кредитора;

• незалежно від того, чи передбачено відповідну умову в договорі. Але щоб уникнути зайвих проблем, краще все ж їх зазначити в розділі «Відповідальність за порушення зобов’язання» в договорі з посиланням на  ст. 625 ЦКУ.

Інфляційні та річні є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, що випливає з назви ст. 625 ЦКУ і гл. 51 «Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання» ЦКУ.

На цей момент у судових рішеннях найбільше поширення дістав підхід, відповідно до якого інфляційні та річні не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (пп. 3.1, 4.1 постанови № 14).

Керуючись цими нормами, суди приймають рішення про правомірність стягнення з боржника цих коштів незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов’язання. Таку позицію викладено в п. 1.3 постанови № 14, дотримуються її й місцеві суди (див., наприклад, рішення госпсуду Полтавської області від 15.01.15 р. у справі № 917/2376/14**).

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 42384308.

Бухгалтерський облік

Платник санкцій відображає витрати зі сплати неустойки, штрафів на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

На цьому ж субрахунку можна показувати й суми відшкодування збитків (як один з видів господарської санкції), а також інфляційні та річні суми (як форму відповідальності за невиконання грошового зобов’язання).

Якщо за рішенням суду покупцю повертають перераховану передоплату, продавець робить проводку: Дт 681 — Кт 311.

Одержувач санкцій показує доходи від отримання всіх згаданих санкцій на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Якщо за рішенням суду покупцю повертають перераховану передоплату, він робить проводку: Дт 311 — Кт 371.

Понесені судові витрати позивач може відобразити на рахунку 92 «Адміністративні витрати» (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»). А якщо за рішенням суду йому їх компенсує відповідач, такі суми включають до складу інших операційних доходів з відображенням на субрахунку 715.

Податковий облік

Податок на прибуток. Жодних коригувань фінрезультату на суму договірних санкцій в ПКУ не передбачено, тому їх відображають в обліку з податку на прибуток виключно за бухобліковими правилами.

ПДВ. Згідно з  п. 188.1 ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податків унаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Не обкладаються ПДВ і суми компенсації збитків, оскільки такі операції не належать до постачання товарів (робіт, послуг) згідно з  пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ.

Якщо покупцю повертають за рішенням суду перераховану передоплату, то продавець має право відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 192.1 ПКУ. У цьому випадку продавець оформляє РК на повну суму, зазначену в ПН, а реєструє його в ЄРПН покупець (відбувається зменшення суми компенсації товарів).

Якщо ж продавець не випише з якихось причин РК, то він не має права зменшити свої податкові зобов’язання. Річ у тім, що таке право зараз «прив’язане» до факту реєстрації РК в ЄРПН покупцем ( п. 192.1 ПКУ). У той же час покупець зобов’язаний буде нарахувати податкові зобов’язання згідно з  абз. «г» п. 198.5 ПКУ (товари, послуги не використовуватимуться в господарській діяльності).

Приклад. На підставі рішення суду відповідач (продавець) повертає покупцю перераховану передоплату у розмірі 120000 грн. з ПДВ (ПДВ — 20000 грн.), компенсує прямі збитки в сумі 1000 грн. та судові витрати у розмірі 1300 грн.

Ці операції відобразимо в обліку так, як показано в таблиці (нижче).

Як бачимо, в цілому облік зазначених операцій нескладний, тому можете сміливо відстоювати свою правоту в судах.

Таблиця 2. Облік санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

Облік у продавця (платника санкцій)

1. Прийнято рішення судом про стягнення прямих збитків та судових витрат

948

685

2300,00

2. Сплачено суми компенсації збитків та судових витрат

685

311

2300,00

3. Повернено отриману передоплату

681

311

120000,00

4. Відкориговано податкові зобов’язання з ПДВ (сторно)

643

641

20000,00

5. Відображено фінансові результати

791

948

2300,00

Облік у покупця (одержувача санкцій)

6. Прийнято рішення судом про стягнення прямих збитків та судових витрат

377

715

2300,00

7. Отримано суми компенсації збитків та судових витрат

311

377

2300,00

8. Отримано перераховану передоплату

311

371

120000,00

9. Відкориговано податковий кредит з ПДВ (сторно)

641

644

20000,00

10. Відображено фінансові результати

715

791

2300,00

 

Висновки

  • У договорі можна передбачити відповідальність у вигляді стягнення неустойки (штрафу та пені), збитків, інфляційних та 3 % річних.

  • Ці санкції відображаються в обліку з податку на прибуток виключно за бухобліковими правилами. Тобто у одержувача вони включаються до доходів, а у платника ― до витрат.

  • На облік щодо ПДВ договірні санкції не впливають і податкові зобов’язання на них не нараховуються.

Документи та скорочення статті

Закон № 543/96 — Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 р. № 543/96-ВР.

Постанова № 14 — постанова Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань».

Лист № 01-8/211 — Інформаційний лист ВГСУ «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.08 р. № 01-8/211.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

РК — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

договірні санкції додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті